Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Алгоритм надання невідкладної допомоги під час нападу бронхіальної астми↑ Стр 1 из 4Следующая ⇒ Содержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
АЛГОРИТМ надання невідкладної допомоги під час нападу бронхіальної астми Напад вираженої експіраторної задишки, пов’язаний із вдиханням алергену або неспецифічного подразника (тютюновий дим, холодне повітря тощо), часто супроводжується кашлем із утрудненим відділенням мокротиння.
Перша допомога
ФАП
по 2 дози з інтервалом 10—20 хв (не більше ніж 6 доз на годину!)
ШД
АЛГОРИТМ надання невідкладної допомоги у разі астматичного статусу Ознаки астматичного статусу:
Причини розвитку астматичного статусу:
Перша допомога
ФАП
ШД
— преднізолон — 60 мг; — еуфіліну 2 4 % розчин - 10 мл; — глюкози 5 % розчин — 400 мл з гепарином (5000 ОД);. — реополіглюкін — 400 мл; — натрію гідрокарбонату 4 % розчин — 200 мл; — фуросемід — 20 мг; — лазолван — 15 мг (І ампула)
АЛГОРИТМ надання невідкладної допомоги під час легеневої кровотечі Кровохаркання відрізняється від кровотечі об’ємом крововтрати. Під час кровохаркання відкашлюються згустки, прожилки або чиста кров об’ємом до 5 мл, під час кровотечі — понад 5 мл. Перша допомога
ФАП Для розвантаження малого кола кровообігу:
ШД Транспортування пацієнта в стаціонар
ГІПЕРТЕНЗИВНІ КРИЗИ -це раптове підвищення АТ. Хворий скаржиться на біль, “мушки” перед очима, нудоту, блювання. І тип кризу — раптово підвищується АТ, переважно систолічний. Хворі збуджені, шкіра гіперемійована, волога. Тахікардія. Значне сечовипускання. Криз спричинений стресом. ІІ тип кризу — поступовий розвиток кризу (протягом кількох днів). Часто пов’язаний з порушенням дієти. Хворі мляві, сонливі, адинамічні, бліді, обличчя одутле. Підвищується систолічний і діастолічний тиск. Судомна форма. Причинами часто бувають злоякісна гіпертензія, гестоз, гострий гломерулонефрит. Клініка: пульсівний розпиральний головний біль, багаторазове блювання, збудженість, клоніко-тонічні судоми, зненритомнення. АЛГОРИТМ невідкладної допомоги в разі гіпертензивного кризу І типу Перша допомога
ФАП
ШД
АЛГОРИТМ надання невідкладної допомоги в разі гіпертензивного кризу II типу Перша допомога
ФАП
ШД
АЛГОРИТМ надання невідкладної допомоги в разі судомного варіанту гіпертензивного кризу Перша допомога
ШД
ТАБЛИЦЯ диференціальної діагностики больового нападу у разі стенокардії та інфаркту міокарда
АЛГОРИТМ надання невідкладної допомоги при нападі стенокардії НАПАД СТЕНОКАРДІЇ
За неефективності
За неефективності
За неефективності через 5—10 хв імовірний інфаркт міокарда АЛГОРИТМ надання невідкладної допомоги в разі непритомності Непритомність — раптова короткочасна втрата свідомості внаслідок гострої недостатності судин головного мозку. Причини: стрес, різка зміна положення, блокади, вади серця, міокардит. Перша допомога
ФАП У разі тривалої непритомності застосувати медикаменти: а) кофеїн — 2 мл підшкірно, або б) кордіамін — 2 мл підшкірно, або в) сульфокамфокаїн — 2 мл 10 % розчину підшкірно Госпіталізувати хворих із підозрою на органічне захворювання або за нез’ясованого походження непритомності АЛГОРИТМ надання невідкладної допомоги в разі колапсу Колапс — це клінічний прояв гострої судинної недостатності з різким і стійким зниженням АТ і розладом периферійного кровообігу. Причини: інтоксикація, зневоднення, крововтрати тощо. Перша допомога
ФАП Застосувати медикаменти: а) кордіамін — 2 мл підшкірно; б) кофеїн — 2 мл 10 % розчину підшкірно; в) мезатон — 0,5 мл 1 % розчину або норадрсналін — 0,5 мл У разі неефективності викликати бригади ШД ШД
Перша допомога
ФАП
ІІІД
АРИТМІЇ Аритмії — це порушення серцевого ритму, виражені в зміні частоти, сили серцевих скорочень або тривалості проведення імпульсу. Ці стани можуть бути минущими або постійними і виникають переважно при органічних ураженнях серцево-судинної системи. Вони зумовлені порушенням найважливіших функцій міокарда: автоматизму, збудливості та провідності. Причини виникнення аритмій • Ураження серця: ішемічна хвороба (зокрема постінфарктні аритмії), вади серця, кардіоміопатії, природжені дефекти, травми серця, деякі лікарські препарати, застосовувані для лікування захворювань серця (серцеві глікозиди, антиаритмічні препарати). • Позасерцеві: — шкідливі звички: куріння, наркоманія (особливо кокаїнова), зловживання алкоголем, кавою і кофеїновмісними продуктами (зокрема шоколадом); — порушення ритму життя: стреси, недостатня тривалість сну; — вживання деяких лікарських препаратів: традиційні засоби при застуді, для зниження маси тіла, деякі фітопрєпарати, які стимулюють серцево-судинну систему (женьшень, хвойник та ін.); — захворювання інших органів і систем організму (ендокринна патологія, системні захворювання сполучної тканини, хвороби нирок та ін.); — електролітні порушення (зміна співвідношення рівнів калію, натрію, кальцію, магнію у внутрішньо- і позаклітинному просторі): тривале вживання сечогінних препаратів, втрата електролітів через травний канал (тривала діарея, блювання), захворювання, які характеризуються порушенням усмоктування електролітів. Класифікація аритмій Відповідно до класифікації В.Л. Дощицина (1993) враховують основні механізми розвитку аритмій: 1. Аритмії, пов’язані з порушенням утворення імпульсу: • синусова тахікардія; • синусовабрадикардія; • синусова аритмія; • екстрасистолії; • пароксизмальна тахікардія; • непароксизмальна тахікардія; • тріпотіння передсердь; • мерехтіння передсердь; • тріпотіння і мерехтіння передсердь. 2. Порушення провідності — блокади (синоатріальні, внутріш- ньопередсердні, атріовентрикулярні, внутрішньошлуночкові). 3. Комбіновані аритмії. Синусова тахікардія (частота серцевих скорочень (ЧСС) понад 90 за 1 хв) — регулярна тахікардія, за якої імпульси виникають у синусовому вузлі, але з вищою частотою. Вона може бути реакцією організму на фізичне навантаження, стрес, супроводжувати гарячку, крововтрату, підвищене вироблення щитоподібною залозою гормонів (тиреотоксикоз), анемію, зниження рівня AT, міокардити й серцеву недостатність. Синусова брадикардія (ЧСС до 60 за 1 хв) — регулярне порідішання частоти серцевих скорочень унаслідок зниження збудливості синусового вузла. Вона спостерігається у здорових, але добре тренованих людей, під впливом холоду або може бути ознакою розвитку патологічного стану (наприклад, гіпотиреозу — зниження функції щитоподібної залози, підвищення внутрішньочерепного тиску, деяких інфекційних захворювань (черевний тиф), загальної астенізації при тривалому голодуванні). Невиражена брадикардія ніяк не позначається на самопочутті пацієнтів, натомість під час зниження до менше ніж 40 за 1 хв спостерігається запаморочення і знепритомнення. Екстрасистолія — позачергове серцеве скорочення (рис. 4). Це один із найчастіших видів аритмій. Екстрасистолія може виникати як у здорових людей (наприклад, у разі зловживання кави, міцного чаю, куріння), так і на тлі різних захворювань. Залежно від місця виникнення екстрасистолії так само розділяють на надшлуночкові (суправентрикулярні) і шлуночкові. Поодинокі екстрасистоли (до 5 за 1 хв) безпечні для життя, натомість парні й особливо шлуночкові є несприятливою ознакою. ЕКГ — при передсердній екстрасистолії з’являється передчасно зубець Р і за ним — незмінений комплекс QRST, при шлуночковій — змінений і розширений комплекс QRST. Пароксизмальні тахікардії (рис. 5) — раптові почастішання серцевого ритму (понад 150—160 за 1 хв)з раптовим початком і закінченням. їх поділяють на: • надшлуночкові; • шлуночкові. При пароксизмальній тахікардії серце функціонує під впливом імпульсів не із синусового вузла, а із осередків збудження, які містяться у передсерді, иередсердно-шлуночковому вузлі (надшлу- ночкова форма) або шлуночках (шлуночкова форма). Чітке розмежування цих форм можливе лише на ЕКГ. Клінічна картина: хворий скаржиться на напад сильного серцебиття, який зазвичай запускається екстрасистолою, що відчувається хворим як раптовий поштовх або удар у груди, після цього виникає сильне серцебиття. При аускультації ритм серця нагадує тікання годинника — “маятникоподібний ритм”. При надшлуночковій формі на ЕКГ частота серцевих скорочень — 140—220 за 1 хв, нормальнікомплекси <£Нв, зубця Р немає або він є перед кожним комплексом чи після нього. При шлуночковій формі пароксизмальної тахікардії на ЕКГ реєструється розширений комплекс понад 0,12 с, іноді фіксується автономний зубець Т. Миготлива аритмія — порушення ритму, за якого протягом усього серцевого циклу спостерігається хаотичне збудження і скорочення м’язових волокон передсердь. До шлуночків проводяться не всі імпульси, спричиняючи їхні аритмічні скорочення. ЕКГ — зубця Р немає, а замість нього безупинно проходять одна за одною хвилі різної величини і тривалості. Шлуночкові комплекси розміщені хаотично, інтервали Д—і? різні. Форма шлуночкових комплексів збережена. Блокади (рис. 6) пов’язані з порушенням функції провідності. Причиною їх є запальні і дистрофічні зміни міокарда, які заважають проходженню імпульсу по провідній системі. Залежно від місця затримки хвилі збудження розрізняють си- ноаурикулярну, внутрішньопередсердну, атріовентрикулярну блокади, блокаду ніжок пучка Гіса. Найбільш тяжким порушенням є повна АУ-блокада: • АУ-блокада І ступеня — подовжується інтервал Р —<3 понад 0,20 с. • АУ-блокада II ступеня — деякі імпульси не проходять і на ЕКГ випадають окремі шлуночкові комплекси. • АУ-блокада III ступеня (повна) — повністю порушується проходження імпульсу з передсердь у шлуночки. Унаслідок цього виникає два ритми — передсердя і шлуночки скорочуються самостійно, незалежно одне від одного. Клінічно це виявляється скаргами на слабкість, запаморочення, задишку, короткочасне знепритомнення. Пульс уповільнюється до 40—50 ударів за 1 хв. У разі повної блокади виникає синдром Адамса—Моргаиьї— Стокса. Напад починається раптово, без провісників. З’являються запаморочення, занепокоєння, хворий блідне і непритомніє. Згодом наростає синюшність, спостерігаються клонічні, а потім тонічні судороги. Можливі мимовільні дефекація і сечовипускання. Пульс зникає, серцеві тони не прослуховуються, АТ не визначається. Дихання гучне, шийні вени набряклі, не пульсують. Серцева діяльність відновлюється поступово, хворі пам’ятають те, що було перед нападом, довго зберігаються слабкість, біль у кінцівках. Діагностика аритмій ґрунтується на проведенні додаткових досліджень: • провідна роль належить електрокардіографічному дослідженню (ЕКГ) через його неінвазивність і доступність. За допомогою ЕКГ можна визначити вид аритмії і локалізацію ушкодження; • холтерівське моніторування — різновид ЕКГ, коли тривалий час (зазвичай протягом доби) реєструється серцевий ритм за перебування пацієнта в “природних” умовах життя, що дає змогу відсте- жити динаміку характеру аритмії у зазначений проміжок часу і співставити її з фізичним і психічним навантаженнями, іншими життєвими ситуаціями, а також вживанням лікарських препаратів; • черезстравохідна ЕКГ і кардіостимуляція — метод, за якого електрод, який фіксує електричну активність серця, установлюється в стравоході в безпосередній близькості до серця; стимуляція серця через цей електрод може використовуватися для діагностики прихованих порушень серцевого ритму і визначення патологічного джерела (осередку) електричного збудження серця, а також додаткових шляхів проведення збудження по серцевому м’язу; • ультразвукове дослідження дає змогу оцінити структуру і функцію серця; • катетеризація серця — інвазивне втручання, за якого в камери серця вводять спеціальний катетер. За допомогою цієї процедури можна провести прицільне електрокардіографічне дослідження і зруйнувати виявлене вогнище патологічної активності. АЛГОРИТМ розшифрування ЕКГ (див. рис. 2)
Аналіз ЕКГ завершується висновком лікаря про наявність якогось електрокардіографічного синдрому (аритмії, ішемії, гіпертрофії шлуночків тощо). Перша допомога · Прийом Вальсальви — напруження на видиху · Прийом Мюллера — напруження на вдиху · Провокація блювотного рефлексу · Прийом Даньїні—Ашнера (натискання на очні яблука) ФАП (до переліченого додати): — стацизин — 100 мг (2 табл.) під язик, або — анаприлін — 80—120 мг усередину, або — верапаміл — 80—120 мг під язик — седуксен, тазепам — 1—2 табл. або 40—60 крапель корвалолу У разі неефективності викликати бригаду швидкої допомоги ШД
Перша допомога, ФАП
ШД
Перша допомога, ФАП
ШД
Перша допомога Спокій, холод на живіт, виклик фельдшера ФАП ФАП
ШД
АЛГОРИТМ надання невідкладної допомоги під час печінкової коліки Симптоми: нападоподібний сильний біль, що віддає в праве плече й лопатку, у праве підребер’я. З’являються симптоми подразнення жовчного міхура. Імовірні нудота, блювання. Перша допомога Напад уперше Діагноз жовчнокам’яної хвороби - встановлено Викликати бригаду Грілка на ділянку правого підребер’я на швидкої допомоги 10—15 хв Нітрогліцерин у таблетках під язик Анальгін і но-шпа в таблетках За неефективності — викликати бригаду швидкої допомоги ШД
Ефекту немає Ефект є Транспортування в хірургічне Госпіталізація в терапевтичне відділення відділення
ТАБЛИЦЯ диференціальної діагностики кровотеч різної локалізації
ТАБЛИЦЯ диференціальної діагностики больового синдрому у разі нападу печінкової коліки і гострого холециститу
Перша допомога 1. Тепло на поперекову ділянку (грілка, ванна) 2. Анальгетики і спазмолітики через рот (анальгін — 1,0 г; баралгін —2 таблетки; но-шпа — 2 таблетки; спазмолгон — 2 таблетки та ін.) 3. Цистенал (уролесан) — до 40 крапель за раз 4. Немає ефекту ФАП 1. Внутрішньом’язово: анальгін — 2 мл 50 % розчину, димедрол — 1 мл 1 % розчину, но-шпа — 2 мл 2. Баралгін — 5 мл внутрішньовенно 3. Ефекту немає ІІІД — 1 мл 1 —2 % розчину омнопону або промедолу; — І мл 0,1 % розчину атропіну Ефект є Ефекту немає Госпіталізація в терапевтичне Госпіталізація в урологічне або відділення хірургічне відділення
ТАБЛИЦЯ диференціальної діагностики больового синдрому при захворюваннях нирок
Коми при цукровому діабеті Гіпоглікемічна Швидко знижується вміст глюкози в крові (< 2,2—2,8 ммоль/л) Причини: • передозування інсуліну або цукрознижувальних препаратів; • голодування; • несвоєчасне споживання їжі після ін’єкції інсуліну; • фізичне й психічне навантаження; • вживання великої кількості спиртних напоїв Клініка: • швидкий (іноді раптовий) розвиток; • шкіра волога, бліда, часто профузний піт; • судоми (клонічні або тонічні); • дихання звичайне; • немає запаху ацетону; • рівень глюкози в крові знижений; • у сечі немає цукру і ацетону Гіперглікемічна Інсулінова недостатність, підвищення рівня глюкози, кетоацидоз Причини: • недостатня доза інсуліну; • введення простроченого інсуліну; • порушення дієти (вживання великої кількості швидких вуглеводів); • пізня діагностика цукрового діабету; • стани, які збільшують потребу в інсуліні (стреси, вагітність, інфаркт, інсульт) Клініка: • поступовий розвиток; • шкіра суха, щоки гіперемійовані; • АТ знижений, пульс малий; • тонус м’язів знижений, очні яблука м’які; • дихання Куссмауля; • запах ацетону; • рівень глюкози в крові підвищений; • у сечі виявляють цукор і ацетон
Перша допомога Знепритомнення - Покласти хворого, повернувши голову набік. У разі блювання — туалет порожнини рота Свідомість збережена - Лужне питво ФАП 1. Ввести внутрішньовенно краплинно ізотонічний розчин — 500—800 мл з аскорбіновою кислотою (5 % — 5 мл), кокарбоксилазою 2. Ввести інсулін швидкої дії підшкірно в ділянку пупка 20 ОД (простий, актрапід) 3. Терміново викликати бригаду швидкої допомоги ШД 1. Внутрішньовенно краплинно — ізотонічний розчин 500 мл + 50 ОД інсуліну (капати з розрахунку 100 мл розчину на годину), 200 мл 4 % розчину соди, панангін — 10 мл 2. Термінова госпіталізація у відділення реанімації
Перша допомога Знепритомнення Утерти в ясна, слизову оболонку щік, під язик варення, мед. ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не можна вливати солодкі розчини в рот ФАП 1. Внутрішньовенно струминно — 40—60 мл 40 % розчину глюкози (можна до 100 мл) 2. Якщо через 3—4 хв ефекту немає, повторити внутрішньовенно введення 40 % розчину глюкози 3. 500 мл 5 % розчину глюкози внутрішньовенно краплинно 4. За неефективності викликати бригаду швидкої допомоги ШД 1. Продовжити введення 5 % розчину глюкози 2. Додати преднізолон — 30—60 мг, глюкагон — 1 мл 3. Інгаляції кисню
ТАБЛИЦЯ диференціальної діагностики найчастіших коматозних станів (за І.В. Андреєвим з доповненнями)
Проведення проби Підготувати 70 % спирт, шматочки марлі (1 см2), випробовувані розчини, целофан, лейкопластир Провести пробу: шкіру обробити спиртом, після її висихання накласти на шкіру квадратний шматочок марлі (1 см2), змочений розчином, прикрити целофаном більших розмірів і заклеїти лейкопластиром Оцінювання проби через 20 хв, 5—6 год, 1—2 доби Проведення проби • Підготувати 70 % спирт, алергени, стерильні одноразові шприци (за кількістю алергенів), скарифікатори; • провести пробу на внутрішній поверхні передпліччя. Обробити шкіру 70 % спиртом, після висихання нанести спеціально підготовлені алергени на відстані понад 2,5 см один від одного. Через кожну краплю зробити скарифікатором 2 подряпини. Увага! Для кожного алергену використати окремий шприц і окремий скарифікатор. Оцінювання проби через 15—20 хв. Гіперемія - Реакція сумнівна (+) Набряк під час натягнення шкіри - Реакція слабко позитивна (+) Набряк без натягнення шкіри – Реакція позитивна (++) Набряк діаметром до10 мм - Реакція різко позитивна (+++) Набряк діаметром понад 10 мм - Реакція дуже позитивна (++++)
Допомога Легкий ступінь 1. 1 раз впутрішньом'язово 0, 5 мл 0,1 % розчину адреналіну і 2 мл 1 % розчину супрастину. Розчин адреналіну вводити в місце ін’єкції для уповільнення всмоктування. 2. Вище від місця ін'єкції — джгут 3. У разі шоку від пеніциліну вводять внутрішньом'язово 1 мл пеніци<
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 555; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.42.233 (0.021 с.) |