Алгоритм надання невідкладної допомоги у разі астматичного статусу

Ознаки астматичного статусу:

• надзвичайно тяжкий напад;
• неефективність адреноміметичних засобів, які раніше усува­ли напад.

Причини розвитку астматичного статусу:

• великий вплив екзогенного алергену;
• передозування адреноміметичних засобів.

Перша допомога

1. Відмінити інгаляції адреноміметичними засобами
2. Дати хворому розжувати 2 таблетки еуфіліну
3. Дати хворому випити маленькими ковтками склянку гарячого чаю

ФАП

1. Оксигенотерапія зволоженим киснем
2. 6—8 таблеток преднізолону
3. Викликати бригаду швидкої допомоги

ШД

1. Оксигенотерапія 40—60 % зволоженим киснем
2. Преднізолон — 2 мг на 1 кг маси тіла внутрішньовенно струминно
3. Еуфіліну 2,4 % розчин — по 6 мг на 1 кг маси тіла (маса тіла 80 кг —2 ампули по 10 мл 2,4 % розчину)
4. Внутрішньовенно краплинно:

— преднізолон — 60 мг;

— еуфіліну 2 4 % розчин - 10 мл;

— глюкози 5 % розчин — 400 мл з гепарином (5000 ОД);.

— реополіглюкін — 400 мл;

— натрію гідрокарбонату 4 % розчин — 200 мл;

— фуросемід — 20 мг;

— лазолван — 15 мг (І ампула)

1. Транспортувати хворого у відділення реанімації

 

АЛГОРИТМ надання невідкладної допомоги під час легеневої кровотечі

Кровохаркання відрізняється від кровотечі об’ємом крововтра­ти. Під час кровохаркання відкашлюються згустки, прожилки або чиста кров об’ємом до 5 мл, під час кровотечі — понад 5 мл.

Перша допомога

1. Надати хворому положення сидячи або напівсидячи
2. Накласти джгути на нижні кінцівки (розвантаження малого кола)

ФАП

Для розвантаження малого кола кровообігу:

• нітрогліцерин — 1 таблетка під язик;
• еуфіліну 2,4 % розчин — 10 мл внутрішньовенно струминно. Кровоспинні засоби:
• кальцію хлориду 10 % розчин — 10 мл внутрішньовенно струминно;
• аскорбінової кислоти 5 % розчин — 3—6 мл внутрішньовенно струминно;
• етамзилату (дицинону) 12,5 % розчин — 2—4 мл внутрішньовенно або внутрішньом ’язово;
• амінокапронової кислоти 5 % розчин — 100 мл внутрішньовенно краплинно

 

ШД

Транспортування пацієнта в стаціонар

 

 

ГІПЕРТЕНЗИВНІ КРИЗИ -це раптове підвищення АТ. Хворий скаржиться на біль, “мушки” перед очима, нудоту, блювання.

І тип кризу — раптово підвищується АТ, переважно систоліч­ний. Хворі збуджені, шкіра гіперемійована, волога. Тахікардія. Значне сечовипускання. Криз спричинений стресом.

ІІ тип кризу — поступовий розвиток кризу (протягом кількох днів). Часто пов’язаний з порушенням дієти. Хворі мляві, сонливі, адинамічні, бліді, обличчя одутле. Підвищується систолічний і діастолічний тиск.

Судомна форма. Причинами часто бувають злоякісна гіпертен­зія, гестоз, гострий гломерулонефрит. Клініка: пульсівний розпи­ральний головний біль, багаторазове блювання, збудженість, клоніко-тонічні судоми, зненритомнення.

АЛГОРИТМ невідкладної допомоги в разі гіпертензивного кризу І типу

Перша допомога

1. Посадити хворого
2. Гірчичник на потиличну ділянку
3. Ніфедипін — 10 мг під язик, повторити через 30 хв
4. Клофелін — 0,15 мг під язик, повторити через 1 год

ФАП

1. Посадити хворого
2. Ніфедипін — 10 мг під язик, через 30 хв повторити (або клофелін —0,15 мг під язик, повторити через 1 год)
3. Дибазол 1% — 4—6 мл внутрішньовенно
4. Кровопускання
5. За відсутності ефекту викликати бригаду швидкої допомоги

ШД

1. Анаприлін — 20—40 мг усередину або під язик при тахікардії
2. Клофелін — 0,1 мг внугрішньом’язово або внутрішньовенно
3. Пентамін — 50 мг внутрішньовенно краплинно під контролем АТ на іншій руці (гіпотензивним ефектом тяжко керувати, тому застосовувати слід обережно!)
4. Діазепам (реланіум) — 5—10 мг усередину, внутрішньом’язопо або внутрішньовенно у разі вираженого емоційного порушення
5. За відсутності ефекту транспортувати хворого у терапевтичне відділення

АЛГОРИТМ надання невідкладної допомоги в разі гіпертензивного кризу II типу

Перша допомога

1. Посадити хворого
2. Гірчичник на потиличну ділянку
3. Ніфедипін — 10 мг під язик, повторити через 30 хв
4. Клофелін — 0,15 мг під язик, повторити через 1 год

ФАП

1. Кровопускання (за показаннями, як можливий варіант)
2. Фуросемід — 40—80 мг усередину і ніфедипін — 10 мг під язик
3. Фуросемід — 20—40 мг внутрішньовенно
4. За відсутності ефекту викликати бригаду швидкої допомоги

ШД

1. Фуросемід — 40—80 мг усередину і ніфедипін — 10 мг під язик
2. Фуросемід — 20—40 мг внутрішньовенно
3. Нітрогліцерин — 10 мг в 100 мл ізотнічного розчину натрію хлориду внутрішньовенно краплинно
4. Пентамін — 50 мг внутрішньовенно краплинно (під контролем АТ на іншій руці, оскільки гіпотензивний ефект тяжко спрогнозувати!)
5. За відсутності ефекту транспортувати хворого у терапевтичне відділення

 

 

АЛГОРИТМ надання невідкладної допомоги в разі судомного варіанту гіпертензивного кризу

Перша допомога

1. Якщо хворий при свідомості — посадити; непритомний — покласти, піднявши головний край ліжка
2. Стежити за диханням (можливе западання язика!)
3. Терміново викликати бригаду швидкої допомоги

ШД

1. Реланіум — 10—20 мг внутрішньовенно повільно
2. Магнію сульфат — 10 мл 25 % розчину внутрішньовенно краплинно або дуже повільно внутрішньовенно струминно
3. Фуросемід — 40—80 мг внутрішньовенно повільно

 

ТАБЛИЦЯ диференціальної діагностики больового нападу у разі стенокардії та інфаркту міокарда

Симптоми	Стенокардія	Інфаркт
Біль: тривалість вжи­-	До 30 хв	Понад 30хв
вання нітрогліцерину	Знімає	Ні
Тони серця	Чіткі	Глухі, нерідко аритмія
Пульс	Нормальний	Аритмічний
АТ	Нормальний або підви­щений під час нападу	Знижений
Температура	У нормі	Підвищена
Лейкоцитоз	-	+ (1-й тиждень)
Прискорення ШОЕ	-	4- (2-й тиждень)
Міоглобін крові	-	+
Трансамінази крові (КФК, ACT, ЛДГ)	У нормі	Понад 0,6 ммоль/л
ЕКГ	Підйом SТ лише в період больового нападу	У гострий період SТ і Т злиті в одну лінію (дуга Парді)

АЛГОРИТМ надання невідкладної допомоги при нападі стенокардії

НАПАД СТЕНОКАРДІЇ

• Нітрогліцерін 1—2 таблетки (0,5—1 мг) Під язик кожні 7—10 хв під контролем АТ

За неефективності

• Нітрогліцерін 1—2 таблетки (0,5—1 мг)

За неефективності

• Фіноптин — 5—10 мг (2—4 мл) на 10—15 мл ізотонічного розчину натрію хлориду внутрішньовенно

За неефективності через 5—10 хв імовірний інфаркт міокарда

АЛГОРИТМ надання невідкладної допомоги при інфаркті міокарда

ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА
Діагностика	ЕКГ-моніторінг Невідкладна допомога
· Загруднинний біль із іррадіацією; · порушення серцевого ритму і провідності; · нестабільність АТ; · відсутність реакції · на нітрогліцерин; · набряк легень (серцева астма); · абдомінальний синдром; · малосимптомний варіант · Увага! Змін на ЕКГ може не бути або вони нечіткі, особливо в перші години	Фельдшер ФАП: фізичний і емоційний спокій; нітрогліцерин — 0,0005 під язик через 3-5 хв; ацетилсаліцилова кислота 0,25 мг (розжувати); оксигенотерапія; ненаркотичні анальгетики (анальгін 50 % — 2 мл внутрішньом’язово, баралгін — 5 мл внутрішньовенно); виклик бригади швидкої допомоги. Фельдшер ШД: фентанілу 0,005 % розчин — 1—2 мл внутрішньовенно і (або) 1-2 мл дроперидолу; морфіну 1 % розчин — 1 мл малими порціями внутрішньовенно; закис азоту і кисню у співвідношенні 2:1 — інгаляції 10—15 хв, далі — у співвідношенні 1:1
Транспортувати хворого в інфарктне відділення

 

Черговість запису ЕКГ (рис. 1)

Етапи маніпуляції	Вказівки до виконання
Підготувати хворого, заземлити апарат	Хворого розмістити горизонтально, звільнити зап’ястя, гомілки, груди
Накласти електроди	А) на кінцівки: • червоний — права рука; • жовтий — ліва рука; • зелений — ліва нога; • чорний — права нога. Шкіру під електродами знежирити спиртом, накласти прокладки, змочені водою або 5— 10 % розчином натрію хлориду.
	Б)грудні електроди: V1 — IV міжребровий проміжок праворуч від груднини; V2 — IV міжребровий проміжок ліворуч від груднини; V3 — середина лінії, що з’єднує V2 і V4; V4 — V міжребровий проміжок по лівій середньоключичній лінії; V5 — по лівій передньопахвовій лінії, на горизонтальному рівні V4—V5, V6 — по лівій середньопахвовій лінії на горизонтальному рівні V4—V5
Увімкнути живлення
Записати контроль­ний мілівольт
Записати послідовно 12 відведень	І, II, III — головні; АVR, AVL, АVF— посилені; V1 — У6 — грудні
Записати контроль­ний мілівольт
Знеструмити апарат, зняти електроди
Підписати електрокардіограму	Рис. 2

 

АЛГОРИТМ надання невідкладної допомоги в разі непритомності

Непритомність — раптова короткочасна втрата свідомості внас­лідок гострої недостатності судин головного мозку.

Причини: стрес, різка зміна положення, блокади, вади серця, міокардит.

Перша допомога

1. Покласти хворого, піднявши ножний край ліжка, звільнити його від тісного одягу
2. Зігріти кінцівки (грілками)
3. Збризнути лице І Груди холодною водою
4. Дати подихати парами нашатирного спирту, оцту, ефіру (тампон або вату до носа)

ФАП

У разі тривалої непритомності застосувати медикаменти:

а) кофеїн — 2 мл підшкірно, або

б) кордіамін — 2 мл підшкірно, або

в) сульфокамфокаїн — 2 мл 10 % розчину підшкірно

Госпіталізувати хворих із підозрою на органічне захворювання або за нез’ясованого походження непритомності