Тема № 9 Менінгококова інфекція у дітей. Інфекційно- токсичний шок.

 

Навчальна мета: Удосконалити теоретичні знання та практичні навички з діагностики та надання невідкладної медичної допомоги хворим при інфекційно- токсичному шоці (септичного походження). Ознайомити студентів з діагностичними критеріями менінгококцемії, алгоритмом надання медичної допомоги дітям з менінгококцемією на до госпітальному етапі.

Актуальність теми: Менінгококова інфекція (МІ), або менінгококова хвороба, є однією з найактуальніших проблем сучасної медицини, зважаючи на її глобальне поширення, високу летальність, часту інвалідизацію реконвалесцентів, а також схильність до виникнення масових епідемічних спалахів та швидкого поширення в людській популяції. Саме через ці особливості ВООЗ віднесла менінгококову інфекцію до групи особливо небезпечних інфекцій та постійно контролює захворюваність.

Менінгококова інфекція є важливою проблемою в охороні здоров’я багатьох країн світу. Це пов’язано з високим рівнем захворюваності та летальності внаслідок цієї хвороби. Біля 500 000 випадків менінгококової інфекції реєструється кожного року в світі, з яких біля 50 000 закінчується летально. В країнах Європейського регіону летальність при менінгококовій інфекції складає 9-12%. В Україні летальність від МІ коливається від 14% до 17%.

Після самостійного опрацювання теми, студент повинен знати:

-етіопатогенез менінгококової інфекції

-діагностичні критеріі захворювання

-алгоритм надання медичної допомоги при менінгококцемії, інфекційно- токсичному шоці.

 

Після самостійного опрацювання теми, студент повинен вміти:

-проводити огляд хворого

-оцінити стан хворої дитини

-зібрати анамнез захворювання

-надати медичну допомогу в залежності від стану дитини

План самопідготовки:

- ознайомтесь з темою, планом заняття;

- ознайомтесь з методичними рекомендаціями щодо самостійної підготовки до теми;

- вивчить по опорному конспекту та рекомендованій літературі дану тему;

- проконтролюйте себе, дайте відповіді на питання самоконтролю, виконайте завдання;

Література для самопідготовки:

Опорний конспект,

підручник «Невідкладні стани в педіатрії» за редакцією Р.І. Пацюрка Київ ВСВ «Медицина» 2010р. с.104-108

Навчальний посібник Ю.В. Марушко Г.Г. Шеф «Невідкладна педіатрія» с.146-152.

Підручник С.К.Ткаченко «Педіатрія» 2009р. ст.. 417-420.

Опорний конспект

Особливостями менінгококової інфекції у дітей перших 2 років життя є те, що вона частіше протікає у вигляді тяжкої, гіпертоксичної форми менінгококцеміі, рідше в поєднанні з менінгітом. Основною причиною смерті при МІ є крововилив у наднирники і інфекційно-токсичний шок. Аналіз історій хвороб дітей, що померли від менінгококової інфекції в Україні показав:

- Всі діти, що померли в Україні від МІ, були віком до 7 років.

- Мало місце пізнє звернення батьків дітей з МІ за медичною допомогою.

- Середній термін перебування дітей з МІ в стаціонарі становив 13,6 годин.

- У переважної більшості дітей з МІ безпосередньою причиною смерті був крововилив у наднирники.

Важливо знати, що менінгококова інфекція (далі - МІ) починається раптово, з підйому температури тіла до 39-40°С і вище. Характерним є головний біль, нездужання, млявість, анорексія, можлива блювота. Інкубаційний період складає від 1-2 до 10 днів. Основний симптом менінгококеміі - геморагічний висип багряно-червоного кольору з синюшним відтінком, який з'являється (залежно від віку дитини та форми захворювання) через кілька годин, рідше - на 2-й день хвороби.10% усіх випадків менінгококової інфекції класифікуються як блискавичні, які у переважній більшості випадків закінчуються летально. Блискавична форма починається бурхливо з раптового підйому температури тіла до 39,5-41°С, ознобу. На фоні вираженої інтоксикації вже в перші 4-8 годин з'являється рясна геморагічна висипка, гіпостази.

ПРОТОКОЛ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ МЕНІНГОКОККОВОЇ ІНФЕКЦІЇ

У ДІТЕЙ

o Додаток до наказу МОЗ №354 від 09-07-2004

Менінгококова інфекція – антропонозна гостра хвороба з групи інфекцій дихальних шляхів, яка викликається менінгококом і характеризується клінічним поліморфізмом від назофарингіту і простого носійства до генералізованих форм – гнійного менінгіту, менінгоенцефаліту і менінгококцемії.

Назофарингіт

КЛІНІЧНІ ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ:

- початок захворювання гострий, температура від нормальної до фебрильних цифр, триває до 3-х днів;

- помірні симптоми загальної інтоксикацї;

- гіперемія слизових оболонок, зернистість задньої стінки горла, на задній стінці горла слиз.

ПАРАКЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ:

1. Загальний аналіз крові (помірний нейтрофільний лейкоцитоз).

2. Бактеріологічне дослідження слизу з носогорла.

 

ЛІКУВАННЯ

1. Антибактеріальна терапія: рифампіцин 10 мг/кг/добу 3-5 днів, або макроліди (еритроміцин, спіраміцин, азітроміцин), або левоміцетин.

2. Місцеві засоби: УФО, полоскання горла дезінфікуючими засобами.

Гнійний менінгіт

КЛІНІЧНІ ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ:

- захворювання частіше починається гостро, раптово, з різкого підвищення температури, сильного головного болю, характерна повторна блювота, виражена гіперестезія;

- відмічаються симптоми Керніга, Брудзинського, Гієна, Гордона;

- у дітей ранього віку - симптом підвішування (Лесажа), стійке вибухання та напруженість тім’ячка, закидання голови назад;

- у дітей раннього віку часто спостерігаються загальномозкові симптоми: порушення свідомості, збудження, яке потім змінюється в’ялістю, адинамією, сопором;

- судоми частіше - клоніко-тонічного характеру. Вогнищеві ураження ЦНС спостерігаються рідко, частіше уражаються VIII, III, VI та VII пари черепних нервів.

ЛІКУВАННЯ:

Догоспітальний етап лікування:

1. Забезпечення венозного доступу.

2. Антибактеріальна терапія - левоміцетин сукцинат натрію по 25 мг/кг (разова доза) в/в.

3. Глюкокортикоїди 1-3мг/кг по преднізолону.

4. Інфузійна терапія сольовими та колоїдними розчинами.

5. Антипіретики.

6. Фуросемід – 1-2 мг/кг.

7. При судомах – діазепам.

Стаціонарний етап лікування:

1. Антибактеріальна терапія: бензилпеніцілін 300000 – 500000 ОД/кг/добу, введення кожні 4 години. Антибіотики резерву: цефтриаксон 100мг/кг/добу, цефотаксим – 200мг/кг/добу. При наявності ІТШ - левоміцетін-сукцинат 100мг/кг/добу.

2. Дезінтоксикаційна терапія при середньотяжких формах із застосуванням глюкозо-сольових розчинів.

3. Ацетазоламід (діакарб) + аспаркам. Доза підбирається в залежності від вираженості гіпертензійного синдрому.

4. По-синдромна терапія проводиться у відповідності з наявними синдромами, їхнє лікування проводиться згідно відповідних протоколів лікування.

5. У періоді реконвалесценції: ноотропні препарати, вітаміни групи В.

Менінгококцемія

КЛІНІЧНІ ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ:

- гострий початок, раптово, з підвищення температури до 38-40⁰С;

- виражений інтоксикаційний синдром: загальна слабкість, головний біль, біль у м’язах, блідість шкіряних покривів;

- через декілька годин з’являється плямисто-папульозний, а потім геморагічний висип на шкірі, переважно на сідницях, стегнах, гомілках, тулубі. Згодом у центрі елементів висипу з’являється поверхневий і більш глибокий некроз;

- можуть спостерігатися крововиливи в склеру, слизову оболонку ротогорла, носові, шлункові кровотечі;

- при блискавичних формах – швидко наростають прояви інфекційно-токсичного шоку.

ЛІКУВАННЯ:

Догоспітальний етап лікування:

1. Забезпечення венозного доступу.

2. Антибактеріальна терапія – левоміцетін сукцинат натрію по 25мг/кг (разова доза) в/в.

3. Глюкокортикоїди – преднізолон, гідрокортизон або дексазон по 2-3мг/кг по преднізолону – без ІТШ, 5 мг/кг - при ІТШ І ступеню, 10 мг/кг – при ІТШ ІІ ступеню, 15-20 мг/кг – при ІТШ ІІІ ступеню.

4. Інфузійна терапія сольовими розчинами або реополіглюкіном для стабілізації ОЦК.

5. Інотропи (допамін) – для підтримки гемодинаміки.

Госпітальний етап лікування:

1. В залежності від тяжкості госпіталізація до відділення інтенсивної терапії та реанімації, або відділення нейроінфекції інфекційного стаціонару.

2. Антибактеріальна терапія: при наявності ІТШ препарат вибору - левоміцетин сукцинат в дозі 100мг/кг/добу, при виведенні хворого з ІТШ призначають пеніцилін 200 мг/кг/добу, або цефалоспорини третьої генерації – цефатоксим 100-200мг/кг/добу, цефтриаксон 100мг/кг/добу.