Догляд за дитиною, що хворіє на бронхіальну астму

Мета: не допустити розвитку вираженої клінічної картини захворювання, частих нападів, забезпечити максимальний комфорт хворій дитині.

 

План дій	Обґрунтування
1. Інформувати пацієнта та його батьків або родичів про захворювання.	Забезпечується право пацієнта на інформацію. Дитина та її батьки розуміють доцільність виконання всіх заходів догляду.
Догляд за хворими під час нападу
2. Запропонувати хворому сісти і впертися руками в край ліжка або стільця.
3. Звільнити грудну клітку хворого від одягу.	Одяг може стискувати рухи грудної клітки.
4. Забезпечити доступ свіжого повітря, в умовах стаціонару забезпечити подачу кисню від системи централізованої подачі кисню або кисневої подушки.
5. Зробити гарячу ніжну ванну, при відсутності алергічної реакції у хворого на запах ефірної гірчичної олії поставити на грудну клітку гірчичники.	Забезпечити рефлекторне розширення судин, зняття бронхоспазму.
6. Застосувати кишеньковий інгалятор аерозолю, який ліквідує напад або зменшує ядуху («Вентолін», «Беротек», «Сальбутамол»). Дотримуватись призначень лікаря.
7. Після нападу змінити хворому білизну, насухо витерти шкіру дитині.	Під час нападу буває значне потовиділення.
	Створення комфортних умов для дитини.
Догляд за хворими у між приступному періоді.
1.Хворого навчають оцінювати зовнішне дихання за допомогою пікфлуометра
2. Щоденно мінімум 2 рази на добу проводити вологе прибирання, провітрювання приміщення.
3. Обмежити вживання в їжу консервів, копченостей, грибів, суниць, шоколаду, бананів, міцного чаю, міцних бульйонів.
4. Якщо у дитина легка форма БА – в домашніх умовах треба спостерігати за чистотою, не повинно бути домашніх тварин, великої кількості квітів.

 

ДОГЛЯД ЗА ДИТИНОЮ, ЩО ХВОРІЄ НА ПНЕВМОНІЮ

Мета: не допустити розвитку вираженої клінічної картини захворювання, розвитку ускладнень, забезпечити максимальний комфорт хворій дитині.

 

План дій	Обґрунтування
1. Інформувати пацієнта та його батьків абородичів про захворювання.	Забезпечується право пацієнта на інформацію. Дитина та її батьки розуміють доцільність виконання всіх заходів догляду.
2. При організації амбулаторного лікування ізолювати пацієнта в окрему кімнату до зникнення катаральних явищ.
3. При госпіталізації дитини забезпечити «циклічне» заповнення палат.
4. Організувати масковий режим.
5. Організувати в гострий період ліжковий режим. Якщо дозволяє стан дитини – необхідно змінювати його положення у ліжку декілька раз на день.
6. Забезпечити доступ свіжого повітря.	При захворюваннях органів дихання відмічається нестача кисню.
7. Створити дитині підвищене положення в ліжку.
8. Забезпечити в приміщенні, де знаходиться дитина, температуру повітря 18 – 20 ^0С.
9. Щоденно мінімум 2 рази на добу проводити вологе прибирання, провітрювання приміщення.	Забезпечується чистота повітря. Зменшується концентрація збудників.
10. Організувати дитині руховий режим, дренажне положення, дихальну гімнастику.
11. Спостерігати за гігієною шкіри і слизових оболонок носоглотки, очей.	Забезпечується виконання шкірою дихальної функції.
12. Спостерігати за регулярністю стільця, проводити заходи, спрямовані на ліквідацію закрепів у дитини.
13.Боротьба з метеоризмом
14.	«Дрібне» годування не викликає порушення екскурсії легень.

 

Контроль на практичному занятті №

 

Тема № 5: Кардіогенний шок.

Мета: Удосконалити теоретичні знання та практичні навички з надання невідкладної медичної допомоги хворим при найчастіших гострих серцево-судинних захворюваннях. Ознайомити студентів з основними видами серцевої недостатності, клінікою та невідкладною допомогою при серцевій астмі, набряку легенів кардіогенного походження, варіантами перебігу кардіогенного шоку; першою допомогою при кардіогенному шоці.

Актуальність теми. На протязі останніх років серцева недостатність в багатьох розвинутих країнах світу перетворилась на найбільш важливу медичну та соціальну проблему, оскільки призводить до ранньої інвалідізації хворих, зниження якості життя. У формуванні структури дитячої смертності тільки на долю патології серця приходиться до 26 % загальної летальності та до 76 % летальності у дитячих стаціонарах. У повсякденній роботі медичному працівнику доводиться мати справу з гострою серцево-судинною недостатністю, найбільш частою причиною якої є синдром малого серцевого викиду, що розвивається при колапсі, інфаркті міокарда. Інфаркт міокарда є основною причиною смерті хворого. Своєчасно та якісно проведені невідкладні медичні заходи на до шпитальному етапі не тільки рятують життя хворим а й сприяють подальшому успішному лікуванню хвороби або ушкодження, попереджають розвиток тяжких ускладнень.

 

Після самостійного опрацювання теми студенти повинні знати:

- Основні причини виникнення ГСН у дітей

- Серцева недостатність по лівошлуночковому та правошлуночковому типах.

- Клінічні ознаки зупинки серця.

- Клініку, діагностику та невідкладну допомогу при серцевій астмі.

- Клініку, діагностику та невідкладну допомогу при набряку легень кардіогенного походження.

- Кардіогенний шок, варіанти клінічного перебігу, діагностику, першу допомогу.

Після самостійного опрацювання теми студенти повинні вміти:

- проводити огляд хворого і оцінити стан хворої дитини

- зібрати анамнестичні дані про дитину

- визначати ступені ГСН

- надавати медичну невідкладну допомогу дитині в разі розвитку невідкладних станів.

 

План самопідготовки:

- ознайомтесь з темою, планом заняття;

- ознайомтесь з методичними рекомендаціями щодо самостійної підготовки до теми;

- вивчить по опорному конспекту та рекомендованій літературі дану тему;

- проконтролюйте себе, дайте відповіді на питання самоконтролю, виконайте завдання;

Література для самопідготовки: Опорний конспект,

підручник «Невідкладні стани в педіатрії» за редакцією Р.І. Пацюрка Київ ВСВ «Медицина» 2010р. ст.51-53

Навчальний посібник Ю.В. Марушко Г.Г. Шеф «Невідкладна педіатрія» ст.93-104.

Мережа Інтернет.

Опорний конспект з теми:

Недостатність кровообігу (НК) – одна із основних проблем медицини. Летальний фінал багатьох захворювань у дітей у більшості випадків зумовлений НК. Остання супроводжує не тільки захворювання серця і судин, але й інфекційні захворювання, патологію обміну речовин, бронхолегеневої системи, інші. НК – найтяжче ускладнення при травмах, під час наркозу і операцій, так як серцево-судинна система приймає участь у всіх адаптаційних процесах і є універсальним їх апаратом. У дітей, особливо в ранньому віці, серцево-судинна система знаходиться на етапі фізіологічного становлення і усі навантаження діти переносять гірше, у них частіші і тяжчі зриви адаптації. Окрім цього, в дитячому віці багато систем організму, які функціонально взаємопов’язані з системою кровообігу, також є незрілими і не тільки не виконують належної їм ролі в компенсації, а частіше ускладнюють патологічний процес. НК – це не самостійне захворювання, зумовлене численними факторами, і може розвиватись раптово або повільно, порушуючи життєдіяльність усього організму. НК може тривати секунди, години, дні, роки, може появлятись і зникати, може піддаватись лікуванню або бути рефрактерною до терапії.

Гостра серцева недостатність у дітей

Залежно від типу гемодинаміки та деяких особливостей патогенезу розрізняють наступні клінічні варіанти гострої серцевої недостатності (ГСН):· з застійним типом гемодинаміки:

-правошлуночкова (венозний застій у великому колі кровообігу);

-лівошлуночкова (серцева астма, набряк легень);

-з гіпокінетичним типом гемодинаміки (синдром малого викиду - кардіогенний шок);

-гіпоксемічний криз (задишечно-ціанотичний напад).

Шок – це патологічний процес, який гостро розвивається, загрожує життю, характеризується прогресуючим зниженням тканинної перфузії, важкими порушеннями діяльності ЦНС, кровообігу, дихання і обміну речовин. Кардіогенний шок - клінічний синдром або стан, який характеризується артеріальною гіпотензією, нездатністю серця як помпи забезпечити тканинну перфузію, адекватну до метаболічних потреб.

Основними причинами розвитку кардіогенного шоку може бути:

- порушення скоротливості міокарда чи аритмії (бради-, тахіаритмічна форма).

- внаслідок неспроможності насосної функції серця (гостра ішемія міокарда, інфекційні і токсичні кардіти, кардіоміопатії), тампонади серця,напруженого пневмоторакса, розриву хорди, клапанів серця, при масивній тромбоемболії легеневої артерії.

- Зменшення загального обсягу крові (гіповолемічний шок) внаслідок кровотечі або зневоднення при втратах зі шлунково-кишкового тракту (блювота, діарея), поліурії, при опіках та ін.. Основний патогенетичний механізм - недостатність перед навантаження серця через дефіцит венозного припливу.

- Депонування крові у венозних басейнах при анафілаксії, гострої наднирникової недостатності, сепсисі. Ведучий патогенетичний механізм - недостатність після навантаження серця.

Клінічні симптоми:
При розвитку синдрому малого серцевого викиду відзначається больовий синдром, який проявляеться вираженим занепокоєнням дитини, що змінюеться загальмованістю. Спочатку проявляється приступом серцевої астми: виникає клініка серцевої недостатності, переважно за лівошлуночковим типом: прогресуюча задишка, тахікардія, вологі хрипи в легенях, надалі явищами альвеолярного набряку легень, який швидко прогресує. Відмічаються падіння артеріального тиску, ниткоподібний пульс, тахікардія, «мармурова» блідість шкірних покривів, спадіння периферичних вен, липкий холодний піт, акроціаноз. Далі розвивається симптоматика ниркової недостатності: олігоанурія - падіння діурезу нижче 20 мл / год, при тривалому перебігу наростає рівень азоту крові. Кардіогенний шок часто супроводжується мезентеріальною ішемією, ДВЗ-синдромом, нирковою недостатністю.

Кардіогенний шок на догоспітальному етапі діагностується на підставі:

· прогресуючого падіння систолічного артеріального тиску;

· зменшення пульсового тиску - менше 20 мм рт. ст.;

· ознак порушення мікроциркуляції та перфузії тканин - падіння діурезу менш 20 мл/год, холодна шкіра, покрита липким потом, блідість, мармуровий малюнок шкіри, в ряді випадків - спалі периферичні вени.