Основні показники ринкової активності АТ і інвестиційної привабливості акцій та корпоративних облігацій

 

№ за/п	Показники	Формула розрахунку
1.	Прибуток на одну акцію (EPS) коефіцієнт “ціна-прибуток
2.	Дивідендна дохідність акції
3.	Коефіцієнт “ринкова – балансова вартість”
4.	Коефіцієнт “ q Тобіна”
5.	Коефіцієнт дивідендних виплат
6.	Частка реінвестованого прибутку (коефіцієнт дивідендних виплат)
7.	Ліквідність акцій (спред)
8.	Коефіцієнт ліквідності акцій (можливість продажу акцій)	К л = Vпроп. – Vпрод. К л – коефіцієнт ліквідності акцій Vпроп. – обсяг пропозицій акцій Vпрод. – обсяг продажу акцій
9.	Коефіцієнт “пропонування – попит” (співвідношення цін пропонування та попиту)	R п/п = Цпроп. / Цпоп. R п/п – коефіцієнт “пропонування - попит” Цпроп. – ціна пропонування акцій Цпоп. – ціна попиту на акції

 

Основна література: [2,18,19,20,21,22]

Допоміжна література: [34,35,36,45,46,56,59]

 

 

Практичне заняття № 3

 

Тема 4. Фінансовий ринок та призначення корпоративних фінансів

 

Мета заняття:	закріпити теоретичні знання студентів з питань фінансового ринку: подрібнення акцій, консолідації; обміну облігацій на акції, рефінансування облігацій.
Обладнання:	Роздатковий матеріал: - завдання і методичні рекомендації до практичних занять; - вихідна інформація для рішення конкретних задач. Технічні засоби навчання: - Економ. “CITIZEN”.

 

План заняття

 

1. З’ясувати ситуації:

- з подрібнення акцій;

- консолідації;

- обміну облігацій на акції.

2. Розв’язати задачу з рефінансування облігацій.

3. Зробити відповідні висновки.

 

Методичні рекомендації

 

В залежності від фінансового стану і позиції АТ на фінансовому ринку можуть здійснюватися такі операції як подрібнення та консолідація акцій.

Подрібнення акцій – це збільшення кількості акцій в обігу шляхом заміни однієї акції на кілька. Наприклад, кожна акція може бути замінена на три. Подрібнення передбачає зниження номінальної вартості акцій. Подрібнення акцій приміняється у випадку коли високі ціни на акції незручні для дрібних інвесторів. Подрібнення акцій не впливає на загальний прибуток АТ і не збільшує фінансові ресурси, а прибуток на одну акцію зменшується. Практично подрібнення акцій здійснюється дуже часто.

Розвиток АТ іноді потребує операції, що представляє собою консолідацію акцій (зворотний спліт) коли зменшується кількість акцій в обігу шляхом заміни певної кількості акцій на одну (кілька акцій заміняється на одну) з відповідним підвищенням номінальної вартості акцій. Така операція може бути проведена у випадку коли біржами встановлюється обмеження щодо мінімальної ціни однієї акції; зворотний спліт може підвищити ціну до мінімуму.

У випадку коли АТ залучає капітал у вигляді довгострокових облігацій позик, може виникнути потреба в рефінансуванні.

Рефінансування облігацій – це достроковий викуп випущених облігацій із заміною їх на облігації нового випуску з нижчою процентною ставкою. Ця операція може бути вигідною при зниженні ринкових процентних ставок.

Задача. Ставка купона облігацій АТ (облігації), що перебувають в обігу, С_о = 12%.

Ставка купона облігацій нового випуску, що дорівнює поточній ринковій ставці, С_п = 10%.

Премія інвесторам з розрахунку за одну облігацію С_р = 300 грош. од. Номінальна вартість облігації 1100 грош. од.

Визначити:

- щорічну економію на сплаті відсотків на одну облігацію;

- нинішню вартість своєї економії;

- чисту нинішню вартість операції рефінансування

 

NPV = PV - C_p

 

Основна література: [2,4,6,7,15,16,21,22]

Допоміжна література: [35,36,43,45,46,49,57,60]

 

Практичне заняття № 4

Тема 5. Методи оцінки ризику та ефективності інвестиційної діяльності

 

Мета заняття:	закріпити теоретичні знання студентів з формування капіталу акціонерного товариства та визначення ефективності інвестиційної діяльності.
Обладнання:	Роздатковий матеріал: - завдання і методичні рекомендації до практичних занять; - фінансова звітність акціонерних товариств. Технічні засоби навчання: - Економ. “CITIZEN”.

 

План заняття

 

1. За фінансовою звітністю акціонерного товариства визначити внутрішні фонди і звітні грошові фонди, що залучаються.

2. За конкретною задачею визначити доцільність додаткового зовнішнього фінансування.

 

Методичні рекомендації

 

Внутрішні фонди створюються за рахунок грошових коштів, що надходять від операційної діяльності, а також продажу частини активів.

Розрахунки проведені за показниками фінансової звітності форми № 2.

І розділ «Фінансові результати» вказують на величину чистого грошового потоку (код. р. 220), а в розділі ІІ «Елементи операційних витрат» (код р. 260) відображається сума амортизації. Прибуток в сумі з амортизацією становлять чистий грошовий потік (Cash Flow). Чистий грошовий потік за мінусом дивідендів є внутрішні фонди, що направляться на відновлення необоротних формування оборотних коштів.

Основна роль у формуванні капіталу акціонерного товариства належить внутрішнім джерелам.

Проте подальший прискорений розвиток акціонерного товариства потребує використання залучених грошових фондів, що надходять в результаті емісії нових акцій (збільшення власного капіталу), а також у вигляді різних форм позик (емісія облігацій, кредити банків).

Отже, зміцнення фінансового стану акціонерного товариства, підвищення можливостей самофінансування розширює можливості фінансування і створює умови для отримання додаткового власного і позикового капіталу.

При залученні позикового капіталу слід враховувати два найважливіших фактори – дохідність і ризик.

З середини 60-років минулого століття у світовій практиці використовується модель оцінки капітальних активів САРМ (Capital Asset Pricing Model). Головним розробником цієї моделі вважається У.Шарп. Основним результатом САРМ було встановлено співвідношення між дохідністю і ризиком для кожного активу в умовах рівноважного ринку. У.Шарп поділив ризики на систематичні (недиверсифіковані) і несистематичні (диверсифіковані). Систематичний ризик є частиною ризику активу, що тісно пов’язаний із загальним ризиком ринку загалом і кількісно вимірюється коефіцієнтом β.

Якщо β > 1, ризик акцій вищий, ніж середньоринковий; їх дохідність коливається більше, ніж дохідність ринку, акції вважаються цінними паперами з високим ризиком.

Якщо β < 1, ризик цінних паперів нижчий за ринковий, їх дохідність коливається менше, ніж ринкова, при β = 0,5 мінливість (нестійкість) цін таких акцій удвічі менша, ніж нестійкість ринку, тобто вони мають вдвічі менший ступінь ризику. Якщо бажано мати низький ризик, тоді до портфеля цінних паперів слід додавати акції з низьким коефіцієнтом β. Щоб мати більше доходів слід додавати акції з високим значенням β.

Поряд з коефіцієнтом β використовують ще один показник, який характеризує ризикованість акцій – коефіцієнт α. Він показує рівень зміни ціни акції конкретної компанії у відсотках за певний період, коли ринок не міняється.

Задача. За розрахунками α (ризикованість акції) = - 0,34, а β (ступінь систематичного ризику) = 1,2, що означає, що ціни на акції знижуватимуться на 0,34% за місяць, коли ринок залишається незмінним, і зростали на 1,2% при кожній зміні ринкового індексу на 1%. Якщо в наступному місяці ціни на ринку зростуть на 11,5%.

Очікувані зміни ціни = α + β х %

Згідно з концепцією ризику і доходу вони перебувають у прямо пропорційній залежності: що вищий ризик, то більший дохід.

 

Основна література: [2,18,19,20,21]

Допоміжна література: [35,36,39,43,46,56]

 

Практичне заняття № 5