Використання векселів пов’язаних з купівлею через банк

Банківський (комерційний) облік застосовують у банківських розрахунках, пов'язаних з купівлею (обліком) векселів чи інших короткострокових зобов'язань. Обчислення виконують за формулою:

 

Задача

Вексель на 100 тис. грош. од. містить зобов'язання про виплату цієї суми 15 квітня поточного року. Власник векселя пред'являє його банку достроково —

1 березня. Банк погодився врахувати вексель з дисконтом 50% річних. Яку суму одержав пред'явник векселя?

Розв'язок:

а) при використанні звичайного (комерційного) відсотка пред’явник векселя одержать

 

б) при використанні точного відсотка пред'явник векселя одержить

 

Комерційний банк

Якщо вирішується питання про пом’якшення умов розрахунків з покупцями, подовження відстрочки платежів і збільшення обсягів продажу продукції в кредит, то необхідно порівняти додаткові витрати від збільшення дебіторської заборгованості (залучення додаткових джерел її фінансування, зростання безнадійних боргів) з приростом прибутку внаслідок збільшення обсягу реалізації продукції. Якщо приріст прибутку більший за додаткові витрати, варто збільшити кредит покупцям.

Задача.

Підприємство продає щорічно в кредит 600 тис. одиниць продукції за ціною 10 грн. за штуку, собівартість однієї штуки 7,5 грн. Середній період погашення дебіторської заборгованості становить 25 днів. Середня норма прибутку на капітал 20%.Якщо пом'якшити умови розрахунків з дебіторами, то прогнозується ріст обсягу реалізації на 15%. При цьому середній період погашення дебіторської заборгованості збільшиться до 45 днів, а сума безнадійних боргів збільшиться на 100 тис. грн.

Визначити, чи доцільно піти на лібералізацію умовно-комерційного кредиту.

Визначаємо додатковий прибуток від збільшення обсягу збуту продукції:

600 000 * 0,15 * (10-7,5) = 225 тис. грн.

Тепер визначаємо збільшення середньої суми дебіторської заборгованості. Для цього обчислюємо середню суму дебіторської заборгованості (за собівартістю)за умов розрахунків:

Звідси приріст дебіторської заборгованості:

 

 

Визначаємо витрати, пов'язані з фінансуванням додаткової дебіторської заборгованості:

 

524 • 0,2 = 104,8 тис. грн.

 

Приріст прибутку від змін умов розрахунків:

 

225 — 104,8 — 100 = 20,2 тис. грн.

Отже, підприємству буде вигідно збільшити комерційний кредит покупцям.

Валова маржа

В операційному аналізі використовують розрахунок проміжного фінансового результату діяльності підприємства - це результат від реалізації після відшкодування змінних витрат. Цей показник називають валовою маржею (чи маржинальним доходом), його розраховують як різницю між виторгом і змінними витратами.

Отже, валова маржа — джерело одержання прибутку і покриття постійних витрат. Завдання фінансових менеджерів —збільшення валової маржі.. Найкращий варіант —це поєднання низьких умовно-постійних витрат з високою валовою маржею.

Необхідно враховувати так званий ефект операційного важеля, який зкову-таки пов'язаний з наявністю.умовно-постійних витрат і виявляється в тому, що будь-яка зміна виторгу від реалізації завжди породжує більш сильну зміну прибутку.

Темпи зміни прибутку зі зміною виторгу тим більші, чим вища частка умовно-постійних витрат. Тобто підприємство з більшою часткою умовно-постійних витрат зі збільшенням виторгу одержить більший приріст прибутку, але зі зниженням виторгу спостерігатиметься різке зниження прибутку, яке набагато перевищить темпи зменшення виторгу, таке підприємство може швидко стати збитковим. І «Сила впливу операційного важеля» показує на скільки відсотків зміниться прибуток зі зміною виторгу на 1%. Розраховується він за формулою.

Задача

^Визначити:

1."Поріг" рентабельності та "запас" фінансової міцності.

2.Силу впливу операційного важеля.

3.Як зберегти прибуток при скороченні виторгу на 10%

Вихідні дані.

Виторг від реалізації = 16 000 грн.(1,0)

Змінні витрати = 10 000 грн. (0,625)

Валова маржа = 6000 (0,375 — коефіцієнт валової маржі)

Умовно-постійні витрати = 4000 грн., прибуток = 2000 грн.

Розв'язок.

1. Визначаємо "поріг" рентабельності.

"Поріг" рентабельності = 4000: 0,375 = 10 667 грн.

"Запас" фінансової міцності = 16 000 — 10 667 = 5333 грн.

2. Визначаємо силу впливу операційного важеля з формулою Значить, при скороченні виторгу на 10% прибуток скоротиться на 30%. (10% * 3).

3. Визначаємо, на скільки треба знизити силу впливу операційного важеля й умовно-постійні витрати, щоб зберегти прибуток 2000 грн. при зниженні виторгу до 14 400 грн. (на 10%):

Тобто умовно-постійні витрати треба скоротити на 600 грн.,:до3400 грн.(5400 — 2000), що буде відповідати силі впливу операційного важеля 2,7.

Запас фінансової міцності

Фінансові менеджери повинні постійно контролювати «запас фінансової міцності» підприємства, знаходити шляхи зменшення витрат, проводити гнучку цінову політику, яка сприяє збільшенню обсягу реалізації продукції. Наприклад, якщо підприємство вже досягло «порогового» обсягу реалізації, воно може широко використовувати систему знижок, оскільки діє правило: після "покриття умовно-постійних витрат прибуток приносить реалізація продукції за будь-якою ціною, яка перевищує змінні витрати. Проілюструємо це на прикладі.

Задача

Підприємство виробляє запчастини до автомобілів і реалізує їх за ціною 10 грн. за шт. Змінні витрати — 3,6 грн. За квартал реалізують 250 000 шт. Постійні витрати — 975 000 грн. "Поріг" рентабельності перевищено. Надходить комерційна пропозиція виробити і продати ще 20 000 шт. за ціною 5,25 грн.

З виконанням цього замовлення збільшаться тільки змінні витрати:3,6 • 20 000 = 72 000 грн.

Постійні витрати не зміняться. Чи варто прийняти пропозицію?

Розв'язок.

Якщо прийняти пропозицію, виторг збільшується на: 5,25 20000 = 105000 грн. Отже, прибуток збільшиться на 33000 грн. (105000 - 72000). Тобто підприємству вигідно продати додатково виготовлену продукцію, хоча ціна — 5,25 грн. — нижча повної собівартості однієї запчастини.

Розрахунок повної собівартості.

Сумарні змінні витрат становлять; 3,6 • 250 000 = 900 000 грн.

Постійні витрат — 975 000 грн.

Повна собівартість — 1 875 000 грн.

Повна собівартість 1 шт. - 1875 000: 250 000 = 7,5 грн.

Тобто якщо "поріг" рентабельності перейдено, то прибуток підприємства збільшується з продажем продукції за будь-якою ціною, яка перевищує змінні витрати.

Рівень загального, або операційно-фінансового важеля показує, на скільки відсотків змінюється ЕРS при зміні виторгу на 1%. Це визначають такою формулою:

Рівень операційно-фінансового важеля = Рівень операційного важеля х Рівень фінансового важеля.

Визначення рівня операційно-фінансового важеля може стати у пригоді менеджерам корпорацій та інвесторам. Наприклад, якщо прогнози щодо підвищення виторгу сприятливі, менеджери можуть планувати більше позик, оскільки при підвищенні виторгу високий рівень операційно-фінансового важеля забезпечує ще більше зростання ЕРЗ. У цей період інвестори в разі оптимістичних прогнозів щодо розвитку нових галузей промисловості також можуть віддати перевагу тим підприємствам галузі, у яких високий загальний леверидж, оскільки це забезпечить високі темпи підвищення чистого прибутку, і можуть діяти навпаки, якщо очікується спад.

Задача

Розглянемо на прикладі вплив важелів на ЕРЗ корпорації.

Розрахувати рівні операційного, фінансового та операційно-фінансового важелів промислового АТ і визначити, якою буде ЕРЗ відповідно при зростанні та зниженні виторгу від реалізації на 10%.

АТ "Міраж" продає свої вироби за ціною 55 грн. за 1 штуку. Змінні витрати на виробництво і реалізацію товару становлять 32,5 грн. Річна загальна сума умовно-постійних витрат дорівнює З 237 500 грн. У звітному році реалізовано 175 тис. шт. виробів. Частка позикового капіталу в загальній сумі капіталу - 25%; ставка відсотків за кредит - 10%; податок на прибуток 30%. Рентабельність капіталу 20%. Кількість простих акцій - 200 тис. шт. Сума капіталу 4 млн грн.

Розв'язок. Розрахуємо виторг від реалізації: 55 * 175 000 = ' = 9 625 000 грн.

Змінні витрати становлять 32,5 * 175 000 = 5 687 500 грн.

Валова маржа (виторг — змінні витрати) = З 937 500 грн.

ЕВІТ = Валова маржа - Умовно-постійні витрати + сума відсотків за кредит =

З 937 500 - З 237 500 + 1 000 000 *0,1 = 700 000 + 100 000 = 800 000 грн.

Рівень операційного важеля = валова марка: ЕВІТ =З 937 500: 800 000 = 4,922.

Рівень фінансового важеля = ЕВІТ: (ЕВІТ — І) = = 800 000: 700 000 = 1,143.

Рівень операційно-фінансового важеля = 4,922 * 1,143 = 5,626.

Чистий прибуток (прибуток — податок на прибуток.) дорівнює: 700 000 — 0,3 * 700 000 = 490 000 грн.

 

Якщо виторг зростає на 10%:

 

 

Якщо знижується на 10%, то:

 

 

Отже, показник рівня операційно-фінансового важеля можна використовувати для оцінювання сумарного рівня ризику, пов'язаного з структурою витрат і структурою капіталу компанії, а також для прогнозування чистого прибутку на акцію за різних варіантів темпів зміни виторгу від реалізації й вибору різних співвідношень позикових і власних коштів. Розрахунок рівня операційно-фінансового важеля свідчить про те, що менеджери можуть знизити сукупний ризик, пов'язаний з підприємством по-різному: або підтримувати невисокі рівні обох важелів — фінансового й операційного, або досягти такого при високому рівні фінансового важеля, якщо компанія має низький рівень операційного важеля, або знизивши рівень фінансового важеля, якщо фірма має високий рівень операційного важеля.