Продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю.



Продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Групу коментованих тут статей об'єднує те, що вони визначають співвідношення між речами та їх частинами залежно від споживчої вартості останніх тощо. Тому їх варто розглядати комплексно, враховуючи подібність і відмінності між ними.

1. Головна річ та належна є відокремленими одна від одної різнорідні речі. Різниця між ними полягає в тому, що головна річ може бути використана за призначенням і без належності, а належність за загальним для неї призначенням без головної речі використовуватися не може. Головна річ наділена самостійним значенням, а належність лише виконує допоміжну роль. Наприклад, лижі та лижні палки, картина та рама, скрипка та футляр.

Правове значення поділу речей на головну і належну полягає в тому, що належність наслідує долю головної речі, якщо в законі чи договорі не вказано інше. При укладанні договору купівлі-продажу картини, скрипки покупцеві передаються відповідно рама, футляр, при цьому за загальним правилом, — одночасно з головною річчю. Належність головної речі вказується у стандартах, технічних умовах або прейскурантах, якими визначається комплектність продукції.

Правило про наслідування належності головній речі носить диспозитивний характер. Сторони при укладенні правочинів вправі самостійно передбачати, що передається тільки головна річ.

2. Складові частини речі — це такі частини, які конструктивно пов'язанні з річчю, при відокремленні яких річ втрачає своє першочергове призначення. Річ можна розглядати як самостійний об'єкт, а може бути частиною іншої складної речі та є складовою частиною цієї речі. Окремі предмети, які входять до її складу, не можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження або істотного знецінення.

Юридичне значення відокремлення складових частин речі полягає в тому, що вони виступають предметом цивільного обороту як єдине ціле. На окремі складові частини складної речі право власності може виникнути тільки в тому випадку, коли ця річ як самостійний об'єкт права перестане існувати і будуть реалізовані її окремі складові частини (серія марок з колекції).

3. Для складної речі притаманні наступні ознаки: 1) вона складається із різнопланових речей, тому як складова розглядатися не може, оскільки є сукупністю (певної кількості) однорідних речей (отара овець, бібліотека і т.д.);

2) частини, з яких складається складна річ, фізично не пов'язані між собою;

3) сукупність речей утворює єдине ціле, яке використовується за загальним призначенням;

4) кожна з частин, яка є складовою складної речі, може використовуватися самостійно за тим же призначенням, що й разом із ними, при цьому не вважається відповідно до них належно. Перераховані ознаки характерні для меблевого гарнітуру, сервізу, підприємства як майнового комплексу.

Правове значення виділення складної речі у вигляді самостійного виду полягає в тому, що сукупність речей, які входять до її складу, визнаються однією річчю. За правочином, об'єктом якого є складна річ, повинні бути передані всі речі, які входять до її складу. Разом із тим, складну річ слід вважати подільною, договором можна передбачити, що передачі підлягає не все, а лише деякі речі, які входять до її складу. Класифікація речі як складної має значення для визначення комплектності товару, виконання зобов'язання частинами (воно вважається виконаним з моменту передачі останньої речі, яка входить до складу складної), поділ майна, яке знаходиться в спільній частковій власності, та виділу з нього частки (при недосягненні власниками згоди з приводу поділу складної речі, вона може розглядатися як неподільна).

4. Плоди, продукція та доходи — це приріст майна, отриманий від його використання. Різниця між ними полягає залежно від способу їх отримання. Плоди — це природне походження самої речі, яке є результатом органічного розвитку тварин і рослин. До них слід віднести плоди фруктових дерев, приплід худоби та птиці, та продукти які вони надають (яйця, молоко). Продукція — це майно, отримане в результаті переробки речі чи іншого цілеспрямованого її використання (виготовлені організацією товари, побудований будівельниками будинок).

Доходи — це грошові та інші надходження, яке приносить майно, знаходячись в цивільному обороті (орендна плата, відсотки, які нараховуються на вклад).

Слід врахувати те, що термін «доходи» іноді слід розглядати в дещо іншому контексті, а саме доходами слід вважати речі, які підлягають поверненню у випадку вимоги свого майна з чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК), слід розуміти всі надходження, отримані особою в результаті неправомірного володіння майном.

За загальним правилом власником плодів, продукції та доходів, отриманих від користування майном, є та особа, яка використовує його на законних підставах (власник майна, орендар). Винятки із цього правила можуть передбачатися законом, іншими правовими актами або договором з власником або особою, яка вправі розпоряджатися цим майном.

Стаття 190. Майно

1. Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

У зв'язку з тим, що поняття «майно» є збірним, необхідно правильно визначати його зміст стосовно конкретних правовідносин.

Під майном може розумітися річ або сукупність речей.

Серед об'єктів цивільних прав закон виділяє «майнову» групу, позначивши її контури вихідними поняттями «речі», «гроші і цінні папери», «майно», «майнові права», «інше майно». Надалі законодавець конкретизує цей клас об'єктів за допомогою термінів «нерухоме майно», «нерухома річ», «нерухомість», «складні речі», «неподільні речі» і т.д. Звертає на себе увагу та обставина, що в цьому переліку майнових об'єктів цивільних прав основне навантаження, на наш погляд, несуть такі поняття (точніше, навіть, правові категорії), як майно, річ і товар. Нерідко під речами розуміють будь-які матеріальні предмети зовнішнього стосовно людини навколишнього світу. Такі речі належать і до матеріального, і до духовної культури. Головне, що робить їх об'єктами цивільних прав — це здатність задовольняти ті чи інші потреби людей.

Речами в цивільному праві можуть бути ті матеріальні і культурні (інтелектуальні) цінності, що мають вартість і з приводу яких виникають майнові відносини як предмет цивільного права, а також власне цивільні правовідносини. Речами можуть визнаватися предмети природного світу чи результати (продукти) людської діяльності, що беруть участь у товарному обороті. Предмети, вилучені з обороту, перестають бути речами в цивільно-правовому змісті. З приводу таких предметів звичайно складаються державно-правові, адміністративно-правові й інші відносини, але не юридичні зв'язки, регульовані нормами цивільного права.

У зміст поняття «майно» крім речей можуть включатися також і майнові права. Так, у ч. З ст. 63 ЦК під майном ліквідованої юридичної особи, продаваним із публічних торгів, розуміються і речі, і майнові права. Аналогічний зміст має термін «майно», коли мова йде про відповідальність юридичної особи чи індивідуального підприємця за своїми обов'язками всім належним їм майном.

Майнові права як об'єкти суб'єктивних цивільних прав не можуть розглядатися як майно у відриві від їхньої юридичної належності тим чи іншим конкретним суб'єктам (кредиторам) у зобов'язальних правовідносинах із конкретними боржниками, а також інших факторів, які прямо чи побічно впливають на саме існування (дійсність) вимоги, його параметри і межі тощо. У силу цієї обставини визначення майнового права як об'єкта цивільних прав завжди містить у собі сполучення ознак як вимоги самого по собі, так і суб'єктних його характеристик. Так, істотне значення для майнової вимоги має ступінь виконання зобов'язання боржником, його економічне становище, наявність і обґрунтованість заперечень проти вимоги кредитора й ін. Значною мірою майнове право зумовлене і підставами його виникнення. Наприклад, зовсім різні за своєю правовою природою і наслідками вимоги, засновані на договорі і делікті, на незначній і заперечній угодах. Не збігаються за можливостями здійснення однорідні і рівні за величиною майнові вимоги з минулим і неминулим термінами задавнення позову, які виникли із тотожних основ, т.д.

Під майном у широкому змісті розуміється сукупність речей, майнових прав і обов'язків, у тому числі і виключні права.

Так, майно підприємства, що може бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди й інших угод, входять призначені для його діяльності земельні ділянки, будинки, спорудження, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права, вимоги, борги, а також права на позначення, що індивідуалізують підприємство, його продукцію, роботи і послуги (фірмове найменування, товарні знаки, знаки обслуговування) й інші виключні права. Інколи вже майно трактується спадкоємним правом. У наслідуване майно входять речі, а також майнові права та обов'язки спадкодавця за винятком тих, котрі нерозривно пов'язані з його особистістю (право на відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров'ю спадкодавця, на одержання аліментів, обов'язку за авторським договором замовлення на створення здобутку науки, літератури і мистецтва, а також інші подібні права й обов'язки).

Варто також мати на увазі, що під грошима (коштами) в одних випадках маються на увазі речі, коли мова йде про розрахунки готівкою, в інших — майнові права, коли йдеться про кошти, що знаходяться на банківських рахунках клієнта, і операціях із ними.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.75.30 (0.007 с.)