Стаття 170. Органи, через які діє держава у цивільних відносинах



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Стаття 170. Органи, через які діє держава у цивільних відносинах



1. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Держава, будучи єдиним та неподільним суб'єктом не діє у цивільних правовідносинах безпосередньо, а лише опосередковано через відповідні державні органи чи інших уповноважених осіб, які діють від імені держави та своїми діями створюють для неї цивільні права та обов'язки.

Управління державним майном від імені народу здійснює відповідно Верховна Рада України і місцеві ради України, а також уповноважені ними державні органи. Державні органи, уповноважені управляти державним майном, вирішують питання створення підприємств і визначення цілей їх діяльності, реорганізації і ліквідації, здійснюють контроль за ефективністю використання і збереженням довіреного їм державного майна та інші правомочності відповідно до законодавчих актів України (ст. 33 Закону України «Про власність»).

Держава реалізує правосуб'єктність через систему своїх органів, тому що поза їхньою діяльністю вона діяти не може. Від імені держави (України) у відносинах, що регулюються цивільним законодавством, беруть участь органи управління державним майном, фінансові та інші спеціально створені державні органи. Названі бюджетні установи, хоч і є юридичними особами, діють у майновому обігу у багатьох випадках від імені держави.

Держава також виступає суб'єктом цивільного права й у разі, коли її організації беруть участь у правовідносинах, але самі не є юридичними особами.

Бюджетними коштами розпоряджаються фінансові органи, тому саме вони найчастіше виступають як органи, уповноважені для участі в цивільних правовідносинах, зокрема, при випуску державних позик, наданні кредитів тощо.

Держава бере участь в цивільних правовідносинах не як єдине ціле, а як сукупність суб'єктів різних рівнів. Всі вони незалежні один від одного і виступають як самостійні учасники цивільно-правових відносин.

Так, Фонд державного майна України у відповідності до Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 21 травня 1997 р. е державним органом, який здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю. Фонд наділений рядом повноважень щодо реалізації правосуб'єктності держави у цивільних правовідносинах. Так, Фонд змінює у процесі приватизації організаційно-правову форму підприємств, що перебувають у загальнодержавній власності, шляхом перетворення їх у відкриті акціонерні товариства; здійснює повноваження власника щодо частки акцій акціонерних товариств, які не були реалізовані у процесі приватизації, зокрема, несе ризик (відповідальність) у межах зазначеної частки; продає майно, що перебуває у загальнодержавній власності у процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств і об'єктів незавершеного будівництва; укладає угоди з посередниками щодо організації підготовки до приватизації та продажу об'єктів приватизації; виступає орендодавцем майна цілісних майнових комплексів підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, що є загальнодержавною власністю, дає дозвіл підприємствам, організаціям на передачу в оренду майнових комплексів їх структурних підрозділів; бере участь у створенні спільних підприємств, до статутного фонду яких передається майно, що є загальнодержавною власністю; представляє інтереси України за кордоном з питань, що стосуються захисту майнових прав держави.

Відповідно до Положення про Державне казначейство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995 р. Головне управління Державного казначейства організовує та здійснює виконання державного бюджету, виходячи з принципу єдиного казначейського рахунку; здійснює управління доходами і видатками державного бюджету, проводить операції з наявними бюджетними коштами, в тому числі в іноземній валюті, в межах розпису доходів і видатків державного бюджету; здійснює за дорученням Кабінету Міністрів України і Мінфіну операції з іншими коштами, що перебувають у розпорядженні уряду України; здійснює разом з Національним банком і Мінфіном управління державним внутрішнім і зовнішнім боргом та проводить їх обслуговування відповідно до чинного законодавства.

Чинним законодавством визначено також форми та способи управління корпоративними права, які перебувають у власності держави (Указ Президента України від 21 лютого 2000 р. «Про Національне агентство України з управління корпоративними правами», постанова Кабінету Міністрів України від 15 травня 2000 р. «Про управління корпоративними правами»).

Стаття 171. Органи, через які діє Автономна Республіка Крим у цивільних відносинах

1. Автономна Республіка Крим набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи влади Автономної Республіки Крим у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Особливість правосуб'єктності Автономної Республіки Крим полягає у тому, що, як правило, цивільні права та обов'язки виникають, змінюються чи припиняються для неї через її органи. Ці органи повинні бути створені у відповідності до Конституції України, Конституції Автономної Республіки Крим і наділені відповідними повноваженнями щодо набуття та розпорядження правами від імені Автономної Республіки Крим.

Основним нормативно-правовим актом, який визначає загальну взагалі та цивільно-правову правосуб'єктність зокрема, звичайно, є Конституція Автономної Республіки Крим.

Так, відповідно до ст. 26 Конституції Автономної Республіки Крим до повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим належить: визначення порядку управління майном, яке належить Автономній Республіці Крим; визначення порядку управління майном, яке знаходиться на балансі Верховної Ради Автономної Республіки Крим; визначення переліку майна Автономної Республіки Крим, яке підлягає й яке не підлягає приватизації; за пропозицією Ради міністрів Автономної Республіки Крим прийняття рішень про випуск місцевих позик; заснування республіканських засобів масової інформації; визначення порядку укладення і затвердження договорів і угод від імені Автономної Республіки Крим з питань, віднесених до відання Автономної Республіки Крим, затвердження договорів і угод.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим виконує також державні виконавчі функції і повноваження, делеговані законами України відповідно до Конституції України. З метою забезпечення виконання делегованих державних виконавчих функцій і повноважень Автономній Республіці Крим передаються фінансові, матеріальні кошти і об'єкти державної власності, необхідні для виконання зазначених повноважень. Організація, порядок виконання зазначених функцій і повноважень республіканськими органами Автономної Республіки Крим визначаються нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим (ст. 35 Конституції Автономної Республіки Крим).

Стаття 172. Органи, через які діють територіальні громади у цивільних відносинах

1. Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; утворюють, реорганізують та ліквідують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Створювані у передбаченому законом порядку органи місцевого самоврядування вважаються юридичними особами публічного права, набувають цього статусу з моменту створення і наділяються власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Так, наприклад, від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Органи місцевого самоврядування з урахуванням місцевих умов і особливостей можуть перерозподіляти між собою на підставі договорів окремі повноваження та власні бюджетні кошти. Сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення) рада може наділяти частиною своїх повноважень органи самоорганізації населення, передавати їм відповідні кошти, а також матеріально-технічні та інші ресурси, необхідні для здійснення цих повноважень, здійснює контроль за їх виконанням (ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Органами, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст відповідної адміністративно-територіальної одиниці, є районні та обласні ради, які, наприклад, здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби цих територіальних громад.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Наприклад, відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить питання прийняття рішень щодо випуску місцевих позик; прийняття рішень щодо отримання позик з інших місцевих бюджетів та джерел, а також щодо передачі коштів із відповідного місцевого бюджету; прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади; реорганізація або ліквідація діючих комунальних дошкільних навчальних закладів, а також дошкільних навчальних закладів, створених колишніми сільсько-господарськими колективними та державними господарствами, допускається лише за згодою територіальної громади (загальних зборів) села, селища, міста або на підставі результатів місцевого референдуму та реалізують інші повноваження.

Муніципальним законодавством також визначено повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (у сфері соціально-економічного і культурного розвитку, щодо управління комунальною власністю житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку, у галузі будівництва, у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, в галузі зовнішньоекономічної діяльності) (ст.ст. 27-41 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), які визначають зокрема і участь вказаних органів у цивільних правовідносинах.

Аналогічні правові норми існують і щодо повноважень та меж участі у цивільних правовідносинах інших органів місцевого самоврядування (районних, обласних рад та інших).

Певні повноваження можуть покладатися також і на окремих посадових осіб, які наділені відповідною компетенцією щодо вступу у цивільно-правові відносини.

Стаття 173. Представники держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад

1. У випадках і в порядку, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, від імені держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад за спеціальними дорученнями можуть виступати фізичні та юридичні особи, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.

Для реалізації повного обсягу правосуб'єктності держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад, слід визнати наявність у них також дієздатності, зокрема, такої її складової, як трансдієздатність, котра визначає можливість суб'єкта бути представником, а також уповноважувати інших учасників цивільних правовідносин на представництво власних інтересів.

Уже згадувалося, що держава, АРК та територіальні громади можуть виступати у правовідносинах, у тому числі й у цивільних як безпосередньо, так і опосередковано. Причому у цьому випадку розглядаються питання прямої та опосередкованої демократії, шляхом проведення референдуму чи через конституційні (законні) органи, які створюються для виконання завдань та функцій держави, АРК чи територіальної громади.

Як правило, вказані суб'єкти вступають у цивільні правовідносини через створені у встановленому порядку органи та особи, однак це не є єдино можливим способом вступу у цивільні правовідносини держави, АРК чи територіальні громади.

Створені відповідно до Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів України, АРК чи територіальної громади, можуть у межах своєї компетенції передати права і відповідно можливість виступати від їх імені іншим особам (представникам).

Таке представництво слід визначити як законне, тобто таке, що встановлюється на підставі відповідного владного рішення органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим, територіальної громади. У такому випадку безпосередньо у цьому актів визначається обсяг повноважень такого представника (наприклад, таким може виступати представник органу, уповноваженого управляти відповідними державними корпоративними правами в органах управління господарських товариств, який діє відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2000 р.).

Не виключене, звичайно, виникнення договірного представництва. Такий вид представництва виникає на підставі укладеного договору доручення або з іншої підстави (наприклад, трудового договору). У цьому випадку обсяг повноважень такого договірного представника визначається, виходячи з обсягу прав, які надані договором чи іншої підставою. Прикладом такого представництва може виступати участь у цивільному, господарському чи адміністративному процесі як представника відповідного державного органу, органу АРК, органу місцевого самоврядування.

Своєрідна участь у цивільних правовідносин виникає в окремих випадках, яка характеризується складність суб'єкта представництва. Так, відповідно до ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» голова сільської, селищної, міської ради може укладати від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, належних до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради. Тобто, в останньому випадку для того, щоб договір вважався, що укладений належним суб'єктом, необхідно отримати позитивне рішення відповідної ради.

Органи державної влади, місцевого самоврядування мають право виступати в цивільних правовідносинах від свого імені й у своїх інтересах, маючи на меті вузькі цілі господарського забезпечення своєї основної діяльності. Разом з тим, комерціалізація органів державної влади та місцевого самоврядування, за загальним правилом, неприпустима. Вона неприпустима ще й тому, що може призвести до дискредитації вказаних органів публічної влади

і порушення інтересів фізичних осіб (громадян) та юридичних осіб у сфері цивільних правовідносин.

Глава 11

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА

ЗОБОВ'ЯЗАННЯМИ ДЕРЖАВИ,

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ,

ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.108.188 (0.007 с.)