Сільські, селищні, міські ради як представницькі органи територіальних громад

Органами місцевого самоврядування у ст. 140 Конституції України названі сільські, селищні, міські ради, а також їх виконавчі органи, які підзвітні і підконтрольні радам. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Органи місцевого самоврядування наділяються власною компетенцією, у межах якої діють самостійно.

Не відносяться до органів місцевого самоврядування асоціації, інші добровільні об'єднання органів місцевого самоврядування, а також місцеві рефе­рендуми, загальні збори громадян, місцеві ініціативи, органи самоорганізації населення, громадські слухання.

Роль та місце сільської, селищної ради в системі місцевого самоврядування характеризується, по-перше, їх природою як представницьких органів місцевого самоврядування, по-друге, особливостями здійснення місцевого самоврядування в умовах сільської, селищної територіальної громади.

Що стосується першого аспекту то наявність представницького органу, що обирається членами територіальної громади, є необхідною ознакою місцевого самоврядування, а місце представницького органу в системі місцевого самоврядування досить чітко окреслено в Європейській хартії місцевого самоврядування, яка віддає їм пріоритет по відношенню до інших органів місцевого самоврядування: „ місцеве самоврядування здійснюється радами або зборами, члени яких вільно обираються таємним голосуванням на основі прямого, рівного, загального виборчого права і які можуть мати підзвітні їм виконавчі органи” (ст. 3).

Це положення Хартії отримало логічний розвиток в Законі України “Про місцеве самоврядування в Україні”, який закріплює пріоритетне значення представницьких органів серед інших органів місцевого самоврядування шляхом встановлення їх виключної компетенції (ст. 26). При цьому, до представницьких органів місцевого самоврядування віднесені сільські, селищні, міські ради – саме вони представляють сільські, селищні, міські громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України (схема 1).

 

Сільські, селищні ради – це найчисельніша група представницьких органів місцевого самоврядування. Так, в Україні за станом на 01.10.2004 року нараховувалося 10279 сільських та 785 селищних рад, які представляють інтереси близько сорока відсотків населення. Умови їх діяльності характеризуються певною специфікою:

· по-перше, значно нижчим ніж у містах рівнем фінансового забезпечення. Для прикладу, якщо доходи міських бюджетів в розрахунку на душу населення в 2003 році становили 400 – 1200 гривень, то для сільських, селищних бюджетів цей покажчик не перевищував, як правило, 30-50 гривень;

· по-друге, практично повною відсутністю інфраструктури, що забезпечує надання житлово-комунальних послуг населенню;

· по-третє, складною демографічною ситуацією – більшу частину населення багатьох сіл та селищ становлять пенсіонери;

· по-четверте, низьким рівнем кадрового та інформаційного забезпечення.

· Міська рада

· Рада - представницький орган місцевого самоврядування

· Міська рада є органами місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами.

· Загальна компетенція міської ради

· Міська рада правомочна розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами до її відання.

Положення вітчизняного законодавства про здійснення місцевого самоврядування в Україні як безпосередньо територіальними громадами, так і через органи місцевого самоврядування, тобто шляхом використання інститутів безпосередньої і представницької демократії, погоджується з вимогами Європейської хартії про місцеве самоврядування, адже наявність виборних представницьких органів на місцевому рівні – безумовна організаційна умова реальності й ефективності місцевого самоврядування.

Згідно із Законом «Про місцеве самоврядування в Україні», представницький орган місцевого самоврядування – це виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Дворівнева система представницьких органів місцевого самоврядування закріплена ч.3,4 ст.140 Конституції України і ст.5 вищевказаного Закону з урахуванням адміністративно-терито­ріального устрою. Перший рівень складають сільські, селищні, міські ради, районні в місті ради (у випадку їх створення), які представляють територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Обласні та районні ради мають іншу природу і виступають як представницькі органи місцевого самоврядування другого рівня, оскільки представляють інтереси не обласних та районних громад (адже законодавство наявності таких громад не визнає), а спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією і законами України або переданих їм сільськими, селищними, міськими радами. Як цілком слушно зазначається в науковій літературі, завдяки існуванню обласних і районних рад система місцевого самоврядування, здійснюваного на рівні територіальних громад, має своє продовження і на регіональному рівні.

Строк повноважень місцевих рад усіх рівнів – 4 роки.

Вибори депутатів сільських, селищних, міських, районних у місті рад здійснюються за мажоритарною виборчою системою відносної більшості по одномандатних виборчих округах, на які поділяється вся територія села, селища, міста, району в місті. Загальний склад цих представницьких органів місцевого самоврядування залежить від кількості населення адміністративно-територіальної одиниці (від 15 до 120 депутатів). Рішення про загальний склад ради приймається радою поточного скликання не пізніше ніж за 75 днів до дня виборів нової ради. Якщо таке рішення не прийняте, то загальний склад дорівнює мінімальній межі, яка встановлена ст.5 Закону «Про вибори депутатів місцевих рад і сільських, селищних, міських голів».

Організацію й проведення місцевих виборів здійснюють територіальні виборчі комісії (сільські, селищні, міські, районні в місті), окружні та дільничні. Виборчі округи утворюються територіальними виборчими комісіями не пізніше ніж за 70 днів до дня виборів при дотриманні приблизно рівного числа виборців у розрахунку на один виборчий округ. Для проведення голосування і підрахунку голосів територія села, селища, міста, району в місті ділиться місцевою радою або його виконкомом на виборчі дільниці з числом від 20 до 3000 виборців.

Результати виборів встановлює окружна (територіальна) виборча комісія на основі протоколів дільничних виборчкомів. Обраним у депутати сільської, селищної, міської, районної в місті ради вважається кандидат, що одержав найбільшу в порівнянні з іншими кандидатами кількість голосів виборців.

Депутатом місцевої ради може бути обраний громадянин України, що має право голосу і на день виборів досяг віку 18 років. Суб’єктами права висунення кандидатів у депутати місцевих рад є виключно громадяни України, які реалізують це право шляхом самовисунення, збори виборців (за місцем проживання, трудової діяльності або навчання), місцеві осередки політичних партій, виборчі об’єднання місцевих осередків політичних партій – блоки, громадські організації.

Рада вважається правомочною за умови обрання не менше 2/3 депутатів від загальної кількості ради. У противному випадку до обрання необхідної кількості депутатів продовжує працювати рада попереднього скликання.