Стаття 1. Об’єднання громадян

Про об'єднання громадян

Оглавление документа

Про об'єднання громадян. 1

Стаття 1. Об’єднання громадян. 2

Стаття 2. Політична партія. 2

Стаття 3. Громадська організація. 2

Стаття 4. Обмеження на створення і діяльність об’єднань громадян. 2

Стаття 5. Законодавство про об’єднання громадян. 3

Стаття 6. Принципи створення та діяльності об’єднань громадян. 3

Стаття 7. Заборона обмеження прав і свобод громадян у зв’язку з їх належністю або неналежністю до об’єднань громадян. 3

Стаття 8. Держава та об’єднання громадян. 4

Стаття 9. Статус об’єднань громадян. 4

Стаття 10. Спілки об’єднань громадян. 4

Стаття 11. Засновники об’єднань громадян. 4

Стаття 12. Членство в об’єднаннях громадян. 4

Стаття 12-1. Назва об’єднання громадян. 5

Стаття 13. Статутні документи об’єднань громадян. 5

Стаття 14. Легалізація об’єднань громадян. 6

Стаття 15. Реєстрація об’єднань громадян. 6

Стаття 16. Відмова у реєстрації 7

Стаття 17. Повідомлення про заснування. 7

Стаття 18. Символіка об’єднання громадян. 7

Стаття 19. Припинення діяльності об’єднання громадян. 7

Стаття 20. Права зареєстрованих об’єднань громадян. 7

Стаття 21. Власність об’єднань громадян. 8

Стаття 22. Обмеження щодо одержання коштів та іншого майна політичними партіями, їх установами та організаціями. 8

Стаття 23. Здійснення права власності 9

Стаття 24. Господарська та інша комерційна діяльність. 9

Стаття 25. Державний нагляд та контроль за діяльністю об’єднань громадян. 9

Стаття 26. Порядок здійснення фінансового контролю.. 10

Стаття 27. Відповідальність за порушення законодавства. 10

Стаття 28. Види стягнення. 10

Стаття 29. Попередження. 10

Стаття 30. Штраф.. 10

Стаття 31. Тимчасова заборона (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об’єднання громадян 11

Стаття 32. Примусовий розпуск (ліквідація) об’єднання громадян. 11

Стаття 33. Міжнародні зв’язки об’єднань громадян. 11

Стаття 34. Міжнародні громадські організації. Філіали іноземних громадських організацій. 12

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про об’єднання громадян

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 34, ст.504)

(Вводиться в дію Постановою ВР

N 2461-XII (2461-12) від 16.06.92, ВВР, 1992, N 34, ст.505)

 

(Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 3582-XII (3582-12) від 11.11.93, ВВР, 1993, N 46, ст.427

N 642/97-ВР від 18.11.97, ВВР, 1998, N 10, ст. 36

N 655-XIV (655-14) від 13.05.99, ВВР, 1999, N 26, ст.220

N 2171-III (2171-14) від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 9, ст.38

N 2651-III (2651-14) від 11.07.2001, ВВР, 2001, N 44, ст.232

N 662-IV (662-15) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 27, ст.209

- набуває чинності 01.08.2003 року

N 762-IV (762-15) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247

N 2424-IV (2424-15) від 04.02.2005, ВВР, 2005, N 11, ст.205

N 2852-IV (2852-15) від 08.09.2005, ВВР, 2005, N 51, ст.550

N 3428-IV (3428-15) від 09.02.2006, ВВР, 2006, N 26, ст.215

N 274-VI (274-17) від 15.04.2008, ВВР, 2008, N 25, ст.240

N 1180-VI (1180-17) від 19.03.2009, ВВР, 2009, N 32-33, ст.485

N 2388-VI (2388-17) від 01.07.2010)

 

Право громадян на свободу об’єднання є невід’ємним правом людини, закріпленим Загальною декларацією прав людини, і гарантується Конституцією та законодавством України. Держава сприяє розвитку політичної та громадської активності, творчої ініціативи громадян і створює рівні умови для діяльності їх об’єднань.

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Об’єднання громадян

Об’єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод.

Об’єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією.

Дія цього Закону не поширюється на релігійні, кооперативні організації, об’єднання громадян, що мають основною метою одержання прибутків, комерційні фонди, органи місцевого та регіонального самоврядування (в тому числі ради і комітети мікрорайонів, будинкові, вуличні, квартальні, сільські, селищні комітети), органи громадської самодіяльності (народні дружини, товариські суди тощо), інші об’єднання громадян, порядок створення і діяльності яких визначається відповідним законодавством.

Особливості правового регулювання діяльності профспілок визначаються Законом України про профспілки.

Стаття 2. Політична партія

Політичною партією є об’єднання громадян — прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які мають головною метою участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого та регіонального самоврядування і представництво в їх складі.

Стаття 3. Громадська організація

Громадською організацією є об’єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Стаття 4. Обмеження на створення і діяльність об’єднань громадян

Не підлягають легалізації, а діяльність легалізованих об’єднань громадян забороняється у судовому порядку, коли їх метою є:

зміна шляхом насильства конституційного ладу і в будь-якій протизаконній формі територіальної цілісності держави;

підрив безпеки держави у формі ведення діяльності на користь іноземних держав;

пропаганда війни, насильства чи жорстокості, фашизму та неофашизму;

розпалювання національної та релігійної ворожнечі;

створення незаконних воєнізованих формувань;

обмеження загальновизнаних прав людини.

Забороняється створення і діяльність політичних партій, керівні органи чи структурні осередки яких знаходяться за межами України, а також будь-яких структурних осередків політичних партій в органах виконавчої та судової влади, у Збройних Силах та Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, на державних підприємствах, в установах і організаціях, державних навчальних закладах. (Частина друга статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2171-III від 21.12.2000, N 662-IV від 03.04.2003, N 3428-IV від 09.02.2006, N 1180-VI від 19.03.2009)

Стаття 5. Законодавство про об’єднання громадян

Законодавство про об’єднання громадян складається з Конституції України, цього Закону та актів законодавства, прийнятих відповідно до нього.

II. ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СТАТУС ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН

Стаття 6. Принципи створення та діяльності об’єднань громадян

Об’єднання громадян створюються і діють на основі добровільності, рівноправності їх членів (учасників), самоврядування, законності та гласності. Вони вільні у виборі напрямів своєї діяльності.

Обмеження діяльності об’єднань громадян може встановлюватись тільки Конституцією та законами України.

Всі основні питання діяльності об’єднань громадян повинні вирішуватись на зборах всіх членів або представників членів об’єднання.

Об’єднання громадян повинно регулярно обнародувати свої основні документи, склад керівництва, дані про джерела фінансування та витрати.

Стаття 7. Заборона обмеження прав і свобод громадян у зв’язку з їх належністю або неналежністю до об’єднань громадян

Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об’єднання громадян. Належність чи неналежність до об’єднання громадян не може бути підставою для обмеження прав і свобод або для надання державою будь-яких пільг і переваг.

Вимога про зазначення в офіційних документах щодо членства (участі) у тому чи іншому об’єднанні громадян не допускається, крім випадків, передбачених законами України.

Забороняється відмова у прийнятті або виключення з політичної партії особи в зв’язку з її статтю або національною належністю. Обмеження щодо перебування у політичних партіях окремих категорій громадян встановлюються Конституцією та законами України.

На працівників апарату об’єднань громадян поширюється законодавство про працю, соціальне забезпечення і соціальне страхування.

Стаття 9. Статус об’єднань громадян

Об’єднання громадян України утворюються і діють з всеукраїнським, місцевим та міжнародним статусом.

До всеукраїнських об’єднань громадян належать об’єднання, діяльність яких поширюється на територію всієї України і які мають місцеві осередки у більшості її областей.

До місцевих об’єднань належать об’єднання, діяльність яких поширюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або регіону. Територія діяльності самостійно визначається об’єднанням громадян.

Громадська організація є міжнародною, якщо її діяльність поширюється на територію України і хоча б однієї іншої держави.

Політичні партії в Україні створюються і діють тільки з всеукраїнським статусом.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

Стаття 28. Види стягнення

За порушення законодавства до об’єднання громадян можуть бути застосовані такі стягнення:

попередження;

штраф;

тимчасова заборона (зупинення) окремих видів діяльності;

тимчасова заборона (зупинення) діяльності;

примусовий розпуск (ліквідація).

Стаття 29. Попередження

При вчиненні об’єднанням громадян правопорушення, яке не тягне за собою обов’язкового застосування іншого виду стягнення, передбаченого цим Законом, відповідний легалізуючий орган виносить письмове попередження.

Стаття 30. Штраф

В разі грубого або систематичного вчинення правопорушень за поданням легалізуючого органу або прокурора на об’єднання громадян може бути накладено штраф в судовому порядку.

Про об'єднання громадян

Оглавление документа

Про об'єднання громадян. 1

Стаття 1. Об’єднання громадян. 2

Стаття 2. Політична партія. 2

Стаття 3. Громадська організація. 2

Стаття 4. Обмеження на створення і діяльність об’єднань громадян. 2

Стаття 5. Законодавство про об’єднання громадян. 3

Стаття 6. Принципи створення та діяльності об’єднань громадян. 3

Стаття 7. Заборона обмеження прав і свобод громадян у зв’язку з їх належністю або неналежністю до об’єднань громадян. 3

Стаття 8. Держава та об’єднання громадян. 4

Стаття 9. Статус об’єднань громадян. 4

Стаття 10. Спілки об’єднань громадян. 4

Стаття 11. Засновники об’єднань громадян. 4

Стаття 12. Членство в об’єднаннях громадян. 4

Стаття 12-1. Назва об’єднання громадян. 5

Стаття 13. Статутні документи об’єднань громадян. 5

Стаття 14. Легалізація об’єднань громадян. 6

Стаття 15. Реєстрація об’єднань громадян. 6

Стаття 16. Відмова у реєстрації 7

Стаття 17. Повідомлення про заснування. 7

Стаття 18. Символіка об’єднання громадян. 7

Стаття 19. Припинення діяльності об’єднання громадян. 7

Стаття 20. Права зареєстрованих об’єднань громадян. 7

Стаття 21. Власність об’єднань громадян. 8

Стаття 22. Обмеження щодо одержання коштів та іншого майна політичними партіями, їх установами та організаціями. 8

Стаття 23. Здійснення права власності 9

Стаття 24. Господарська та інша комерційна діяльність. 9

Стаття 25. Державний нагляд та контроль за діяльністю об’єднань громадян. 9

Стаття 26. Порядок здійснення фінансового контролю.. 10

Стаття 27. Відповідальність за порушення законодавства. 10

Стаття 28. Види стягнення. 10

Стаття 29. Попередження. 10

Стаття 30. Штраф.. 10

Стаття 31. Тимчасова заборона (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об’єднання громадян 11

Стаття 32. Примусовий розпуск (ліквідація) об’єднання громадян. 11

Стаття 33. Міжнародні зв’язки об’єднань громадян. 11

Стаття 34. Міжнародні громадські організації. Філіали іноземних громадських організацій. 12

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про об’єднання громадян

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 34, ст.504)

(Вводиться в дію Постановою ВР

N 2461-XII (2461-12) від 16.06.92, ВВР, 1992, N 34, ст.505)

 

(Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 3582-XII (3582-12) від 11.11.93, ВВР, 1993, N 46, ст.427

N 642/97-ВР від 18.11.97, ВВР, 1998, N 10, ст. 36

N 655-XIV (655-14) від 13.05.99, ВВР, 1999, N 26, ст.220

N 2171-III (2171-14) від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 9, ст.38

N 2651-III (2651-14) від 11.07.2001, ВВР, 2001, N 44, ст.232

N 662-IV (662-15) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 27, ст.209

- набуває чинності 01.08.2003 року

N 762-IV (762-15) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247

N 2424-IV (2424-15) від 04.02.2005, ВВР, 2005, N 11, ст.205

N 2852-IV (2852-15) від 08.09.2005, ВВР, 2005, N 51, ст.550

N 3428-IV (3428-15) від 09.02.2006, ВВР, 2006, N 26, ст.215

N 274-VI (274-17) від 15.04.2008, ВВР, 2008, N 25, ст.240

N 1180-VI (1180-17) від 19.03.2009, ВВР, 2009, N 32-33, ст.485

N 2388-VI (2388-17) від 01.07.2010)

 

Право громадян на свободу об’єднання є невід’ємним правом людини, закріпленим Загальною декларацією прав людини, і гарантується Конституцією та законодавством України. Держава сприяє розвитку політичної та громадської активності, творчої ініціативи громадян і створює рівні умови для діяльності їх об’єднань.

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Об’єднання громадян

Об’єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод.

Об’єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією.

Дія цього Закону не поширюється на релігійні, кооперативні організації, об’єднання громадян, що мають основною метою одержання прибутків, комерційні фонди, органи місцевого та регіонального самоврядування (в тому числі ради і комітети мікрорайонів, будинкові, вуличні, квартальні, сільські, селищні комітети), органи громадської самодіяльності (народні дружини, товариські суди тощо), інші об’єднання громадян, порядок створення і діяльності яких визначається відповідним законодавством.

Особливості правового регулювання діяльності профспілок визначаються Законом України про профспілки.

Стаття 2. Політична партія

Політичною партією є об’єднання громадян — прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які мають головною метою участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого та регіонального самоврядування і представництво в їх складі.