На розвиток умінь виразного мовлення як засобу педагогічного впливу



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

На розвиток умінь виразного мовлення як засобу педагогічного впливу



Вправа 1.Розвиток уміння аналізувати зразки виразної розповіді вчителя, визначати засоби виразності, прогнозувати педагогічний ефект виразного мовлення.

Проаналізуйте: 1) яке загальне враження викликає розповідь учителя, за допомогою чого воно створюється; 2) як би ви визначили завдання і надзавдання вчителя; за допомогою яких мовленнєвих засобів учитель намагається їх реалізувати; 3) яким критеріям виразності відповідає його мовлення?

Спрогнозуйте можливий педагогічний ефект розповіді.

Вправа 2.Розвиток уміння аналізувати техніку створення словесних образів під час педагогічної розповіді. Студенти отримують тексти — зразки педагогічної розповіді. Завдання: 1. Визначити елементи образності в розповіді. Як вони можуть вплинути на її сприймання учнями? 2. Назвати прийоми, за допомогою яких створюються образи, що викликають реальні відчуття. 3. За яких умов учитель зуміє в процесі розповіді викликати в учнів "бачення", активізувати їхню думку, пам'ять, уяву?

Вправа 3. Розвиток уміння розробляти партитуру тексту, визначат ритміко-інтонаційний малюнок своєї розповіді.

А, Розбити текст на змістовні, відносно завершені части-чи. Визначити емоційний зміст, підтекст кожної частини те основний тон, яким повинна супроводжуватися його передача слухачам (наприклад, схвильовано, замріяно, з ніжністю, тепло, різко, з гнівом, із співчуттям, урочисто, таємничо). Визначити бажаний ритм розповіді кожної частини (наприклад, повільно, швидко, прискорюючи, сповільнюючи).

Б, Розробити за допомогою спеціальної системи умовних знаків партитуру розповіді, визначивши в ній логічні наголоси, паузи, зміни тону тощо*.

Система знаків

/акцент, словесний наголос.

-----— логічний, фразовий наголос (горизонтальна

суцільна лтш тд словом; якщо наголос ослаблений — ____, якщо відчутно посилений — ^^1.

/ — пауза коротка,

// — пауза середня,

/// ■— пауза довга,

7 — підвищений тону (мелодія злету) засвідчує розвиток думки.

\ — зниження тону, мелодія спаду, вказує на завершеність думки.

/*\ — інтонаційний перелом.

П — мелодійна хвиля, інтонаційне поєднання двох слів.

? — звичайна мелодія запитання,

! — звичайна мелодія оклику.

В. Провести розповідь за розробленою партитурою, дотримуючись вимог техніки мовлення (дихання, голос,. дикція). В разі потреби внести корективи у партитуру тексту, намагаючись досягти ритміко-інтонаційної виразності розповіді.

Вправа 4» Розвиток уміння конструювати і виконувати словесну дію під час педагогічного спілкування. Орга-

'Використано матеріал, який вміщено в кн '.Бабич Н.Д, Основи культури мовлення.—-Львів, 1990.—С 200—202.

нізуйте мікрогрупи студентів для виконання вправ з техніки мовлення (наприклад, вправи на розвиток дихання "Свічка", "Проколотий м'яч", "Магазин "Квіти") [2, с 121]. Обов'язкова умова виконання вправ: за допомогою словесних образів (наприклад, у другій вправі — яскравий великий м'яч, оксамитове море, ласкаве сонце тощо) активізувати діяльність студентів, підключаючи до дії їхні звукові, зорові аналізатори; зробити виконання технічних вправ цікавою справою.

Після виконання кількох вправ проаналізуйте діяльність студентів — організаторів роботи в мікрогрупах; чи цікаво було виконувати вправи, як сприяла цьому активізація студентами уяви, уваги, образної пам'яті виконавців, які картини, образи, відчуття вони зуміли викликати; що в мовленні організаторів утруднювало роботу, як запобігти в майбутньому цим недолікам; які висновки щодо виразності власного мовлення можна зробити?

Вправа 5. Розвиток уміння, необхідного для оволодіння інтонаційними фігурами різних розділових знаків.

Ідея вправи запозичена з досвіду роботи К. С Стані-славського над формуванням у молодих акторів уміння виразного сценічного мовлення1. На його думку, кожний розділовий знак має притаманну тільки йому "голосову фігуру". Крапка •— кінцеве голосове зниження, що вказує на завершення фрази. Знак оклику має характерне звукове "квакання", знак питання — підвищення голосу. Перед комою слід "загнути звук догори" і перенести його знизу вгору, ніби предмет з нижньої на верхню поличку. Кожна з цих інтонацій впливає на слухачів і зобов'язує їх до відповідної реакції: запитання — до відповіді, оклик — до співпереживання, співроздумів, згоди або протесту; дві крапки •-*■ до уважного сприйняття подальшої розповіді. Пропонуємо потренуватися у техніці вироблення інтонаційних фігур різних розділових знаків.

І. Уявіть обставини наведених нижче ситуацій, настройте себе на взаємодію з партнерами. Ваше головне завдання — спонукати їх до певної реакції; визначити характер бажаної реакції.

'Див.: Станиславский К. С. Собр. соч.: В 8 т. — М., 1957. — Т. 3. — С. 100—125.

Ситуація 1. Вітання з учнями. Звернення до них з приводу початку (завершення) навчального року (чверті); уточнення завдань домашньої роботи (уроку); повідомлення радісних (сумних) подій, які відбулися в класі.

Ситуація 2. Учитель повідомляє учням тему уроку і формулює проблемне питання, з якого починається її вивчення.

Ситуація 3. Виразне читання (розповідь, діалог, пояснення, доказ теореми тощо) вчителя на уроці (фрагмент).

При виконанні вправ оцінюються вміння використовувати інтонаційні фігури різних розділових знаків для спонукання слухачів до певних дій, реакцій.

Інший варіант виконання вправи — тренування в читанні (усному переказі) фрагментів з художньої літератури, інсценування діалогів з п'єс, байок тощо.

2. Відпрацюйте інтонаційні фігури розділових знаків у розповіді, яку обрали для моделювання ситуації на занятті. Визначте їхнє емоційно-психологічне навантаження, бажану реакцію слухачів під час сприймання розповіді.

Моделювання педагогічної ситуації: розповідь учителя

Виступи студентів в аудиторії зі своїми розповідями, запис їх на відеомагнітофон. Головна мета роботи — аналіз ефективності використання виражальних засобів мовлення для активізації уяви, образної і асоціативної пам'яті слухачів, їх почуттів і переживань.

План роботи

1. Розкриття студентами своїх творчих задумів, техніки роботи над посиленням виразності розповіді; захист своєї педагогічної думки, мотивація доцільності власних дій.

2. Моделювання ситуацій розповіді вчителя.

3. Самоаналіз розповіді в аудиторії, аналіз власних почуттів, результатів самоспостереженнях самоконтролю. Виявлення розбіжностей між задумом і реальним виконанням розповіді, осмислення їхніх причин і шляхів запобігання.

4. Групове обговорення виступів студентів (аналіз доцільності використання засобів виразного мовлення, культури мови, педагогічної доцільності невербально! поведінки).

5. Визначення шляхів організації самостійної роботи з удосконалення виразності мовлення.

5. ЕЛЕМЕНТИ АКТОРСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Мета: використовуючи загальні уявлення про специфіку творення та впливу через сприймання різних видів мистецтва, враховуючи роль у цьому процесі художнього образу та його впливові естетичні чинники, ознайомитись зі специфікою театрального мистецтва, найближчого за своєю структурою, змістом, впливовістю до педагогічного. Ознайомлення з театральною педагогікою К. С Станіславського надає можливість кожному педагогові навчитись аналізувати педагогічну дію своїх колег і свою особисту. З допомогою вправ попередніх занять і запропонованих тут спробувати розвивати власні педагогічні вміння естетичного впливу на учнів для збільшення коефіцієнта корисної дії уроку, а отже, для включення в педагогічну дію психологічних чинників учня — уваги, мислення, волі, уяви, інтуї-. ції, підсвідомості тощо. Навчитися знаходити спільне і відмінне в театральній і шкільній педагогіці для формування складників осо-бисгісного педагогічного мистецтва.

Обладнання: кінофільм, слайди з мікрофільмів про систему К. С Станіславського, тексти з його творів "Моє життя в мистецтві", "Робота актора над собою", "Робота актора над роллю"; тексти з творів К. Д. Ушинського, А. С. Макаренка, В. О. Сухомлинського, В. Ф. Шаталова, Ш. О. Амонашвілі.

Опорні поняття: сценічна дія, педагогічна дія, педагогічний талант, педагогічна сумісність, педагогічна інтуїція, несвідоме, естетичні почуття, мистецький (художній) образ, надзавдання, психофізичний тренінг.

План заняття

1. Діагностика рівня сформованості вмінь.

2. Обговорення головних теоретичних положень з теми.

3. Виконання вправи на розвиток умінь.

4. Моделювання педагогічної ситуації: розповідь учителя.

Завдання для студентів

1. Підготуватися до співбесіди, використовуючи рекомендовану літературу.

1 .і. Педагогічна цілеспрямованість мистецтва в контексті його основних функцій. Особливості мистецтва театру.

1.2. Спільне і відмінне у театральному і педагогічному мистецтві.

1.3. Використання системи К. С Станіславського для підготовки педагога.

2. Виконати вправи "Виправдай дію" та № 4, 5, 6, 7, 8,

3. Підготуватися до моделювання ситуації: розповідь учителя з елементами логічної і мистецької побудови педагогічної дії на уроці. Виберіть найулюбленішу тему, на підставі якої можна побудувати навчально-виховний урок. Доречно було б обрати тему з шкільної програми, але можливі й інші варіанти. Не заглиблюючись у розробку режисури уроку, його найвпливовіших акцентів, спробуйте вия-

вити свою природу. За можливості запишіть власну педагогічну дію на відеоплівку або протокольно зафіксуйте для порівняльного аналізу при його повторному виконанні після опанування курсу "Педагогічна майстерність". Якщо з технічних причин немає можливості повністю подати матеріал уроку, виберіть один-два фрагменти.

Рекомендована література

1. Гиппиус С. В. Гимнастика чувств. — М.; Л., 1974.

2. Кнебель М. О. Поэзия педагогики. — М., 1976. — С. 17—18, 41, 47, 116—117.

3. Макаренко А. С. Деякі висновки з мого педагогічного досвіду // Тв/. У 7 т. — К., 1954. — Т. 5. — С 214—230.

4. Рубинштейн С. Л. Эмоции и деятельность // Психология эмоций: Тексты. — М., 1984.— С. 155—156.

5. Станиславский К. С. Работа над собой в творческом процессе переживания // Собр. соч.: В 8 т. — М., 1954. — Т. 2. — С. 5—8, 23— 24, 25, 38, 48, 58, 60, 62, 68, 73, 94—95, 356—359, 363, 372—374, 375.

6. Чехов М. Об искусстве актера // Литературное наследие: В 2 т. — М„ 1986. —Т. 1. — С. 34—36.

ХІД ЗАНЯТТЯ 1. Діагностика рівня сформованості вмінь

Уміння виявляти у кожного студента природні здібності педагогічного впливу в умовах шкільного середовища, передусім класу, шкільних зборів, батьківських зборів тощо, є важливим на початкових етапах опанування курсу педагогічної майстерності. Власне, це вже відбулося на рівні довузівської психолого-педагогічної підготовки майбутніх абітурієнтів, на відбіркових вступних іспитах, співбесідах тощо, якщо така система відпрацьована відповідними кафедрами вузу. Значно критичнішим є становище студентів, які вперше мають оприлюднити свою творчу педагогічну природу. Може виявитись їхня непридатність до професії і розчарування своїм вибором. Доведеться приймати відповідальне рішення: вибрати іншу професію чи приректи себе на довічне невдоволення фахом педагога. Звичайно, краще обрати іншу професію.

Діагностика педагогічних умінь необхідна вчителеві-початківцю для вироблення індивідуальної програми професійного вдосконалення. Існує чимало методик такої діагностики (Лучшие психологические тесты для проф-

отбора и профориентации. Описание и руководство к использованию / Отв. ред, А. Ф, Кудряшов. — Петрозаводск, 1992. — 319 с: Анастази А, Психологическое тестирование, — М., 1982.— Кн. 2. — 296 с; Общая психодиагностика / Под ред. А. А, Бодалева, В, В Столина — М.,- І987. — 304 с: Профконсулыгюционная работа со старшеклассниками / Под ред, Б, А, Федоришина — К., І980, — 150 с). Вибір методики діагностування педагогом узгоджується на кафедрі, а результати використовуються для розвитку в кожного студента внутрішньої зібраності, організованості, активного включення в процес педагогічної дії, подоланий м'язового затиску, спрш* маяня і спостережливості гоню.

Дая виявлення творчих здібностей студентові слід шд-готувати одно-, двохвилинний монолог, трихвилинний виступ у сценічній рол! з партнером, хвилинну мімічну сцену тощо Психологи налічують близько 150 складників творчих здібностей особистості цілковито придатних І для педагога Структуруються ці здібносп за мотиваційними, інформаційними, цільовими, результативними та почуттєво-емоційними компонентами у підсистемах спілкування та міжособистісної взаємодії, спрямованості, характеру, самосвідомості, творчого досвіду, інтелектуально-творчих здібностей, психофізіологічних якостей творчої особистості [Розвиток творчої особистості в умовах екологічної кризи / За ред. О. В. Киричука, В. В. Рибалки. — К., 1993. — Ч. 1. — С.58—71). Педагогові варто обрати найістотніші складники творчого потенціалу для вчителя-початківця і змоделювати їх в особистісному варіанті.

Попередні практичні заняття (зокрема, № 2, 3, 4) вже дають підставу і педагогові, і студентам для визначення у власному творчому цілепокладанні. Виконувалося чимало вправ, які дають змогу коригувати індивідуальні програми розвитку педагогічної майстерності. Можна запропонувати й інші, використовуючи славнозвісне "якщо б" Станіславського.

ВправаІ. "Учитель стає актором". Використаємо думку Станіславського: "Ми зараз знаходимося на уроці. Це реальна дійсність. Нехай кімната, її обстановка, урок, усі учні і їхній викладач залишаються в тому вигляді, в яко-

му ми знаходимося. За допомогою "якщо б" я перекидаю себе в площину неіснуючого, уявного життя і для цього поки що змінюю лише час і кажу собі: "Тепер не третя година дня, а третя ночі". Виправдайте своєю уявою такий запізнілий урок. Припустіть, що завтра у вас іспит, а багато чого ще не зроблено. Ось ви й затрималися... Звідси нові обставини й турботи: домашні ваші хвилюються, бо через відсутність телефону не було змоги повідомити про затримку. Один з учнів не потрапив на вечірку, куди його запросили, інший живе далеко від місця пригоди і не знає, як без транспорту дістатися додому... Багато ще думок, почуттів і настроїв породжує такий вимисел. Усе це впливає на загальний стан, який зумовлює все, що відбуватиметься далі. Це — підготовчий етап для переживань. У результаті за допомогою цього вимислу ми створюємо підґрунтя, пропоновані обставини для етюду, який можна було б назвати "Нічний урок"1.

Вправу можна урізноманітнювати пропонованими "якщо б". Уявімо собі, що цей урок відбувається взимку в неопалюваному приміщенні чи, навпаки, влітку у велику спеку.

Вправа 2. "Виправдай дію". Студентові пропонують виконати якусь дію, а потім виправдати вимислом. Наприклад: пройти залом музею; збирати в лісі гриби; підійти до кабінету ректора, куди викликали; перейти убрід річку; пройти через болото. Обставини можна ускладнювати: збирати гриби під дощем, при сильному вітрі тощо. Важливо, щоб додаткові обставини вводились у вправу поступово. Щоб перейти грузьке болото, слід відпрацювати саму техніку переходу, а потім відповідати на питання "де?", "коли?", "чому?". Мета вправи — розбудити фантазію виконавців, виробити в них потребу виправдовувати задану дію конкретним життєвим змістом.

Припустимо, поставлене найпростіше завдання: ввійти до класу. Здавалося б, виконати його дуже просто, але доки не спрацює "якщо б". Заходжу, щоб попрощатися з товаришем, щоб пробачитись перед педагогом, щоб довести слідчому власну непричетність до чогось тощо.

'Станиславский К. С, Собрание сочинений: В 8 т. — М., 1954. — Т. 2, — С. 75—76.

Виконуючи вправи, важливо не обмежуватися тим, що лежить на поверхні, а торкнутися тонкощів і непомітних деталей,



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.97.64 (0.019 с.)