Обговорення головних теоретичних положень з теми



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Обговорення головних теоретичних положень з теми



Розуміння студентами сутності уроку-діалогу та уро-ку-монологу як форм організації взаємодії вчителя та учнів у навчальному процесі дає змогу з'ясувати місце і особливість використання монологу як різновиду усного мовлення вчителя на уроці.

Засвоєння знань учнями під час слухання учительського монологу — дуже складна психічна дія. Слухач спирається на роботу уяви, мислення і нерідко без опертя на чуттєве сприймання. Навантаження припадає переважно на слуховий аналізатор, натомість зір, що в природних умовах дає людині 4/5 інформації, залишається невключе-ним в активну роботу. Вчителеві слід подбати про унаочнення викладу, а також про гармонію мімічної та пантомімічної виразності зі змістом повідомлення як вияву ставлення педагога до предмета розповіді, що зчитується

учнями. Під час слухання згортаються мовленнєві, вимикаються моторні акти школярів. Навантаження на одні й ті самі рецептори при гальмуванні інших призводить до швидкого втомляння, розсіювання уваги, що може спричинити випадання із свідомості учнів якоїсь ланки міркувань і зруйнувати цілісність сприймання матеріалу. Вчителеві потрібно постійно здійснювати зворотний зв'язок, аби розуміти, як діти усвідомлюють інформацію, і включати до своїх дій прийоми підтримування уваги школярів.

Темп викладу та осмислення під час слухання не збігається. Час, потрібний для розповіді, коротший за час, необхідний для свідомого обдумування. Адже учень, сприймаючи матеріал, виконує одночасно кілька дій: він має почути, сприйняти, побачити внутрішнім зором (якщо немає предметної наочності) те, про що йдеться, зіставити зі своїм досвідом і попередніми знаннями; осмислити істотні характеристики предмета розмови. Така багатофункціональна діяльність учня буде ефективною, коли вчитель забезпечить її своєю багатофункціональною діяльністю. Вона повинна містити не лише інформування, а й активізацію діяльності учнів (уяви — через включення словесних образів, пам'яті — через зіставлення з попереднім досвідом і відомими знаннями, мислення — через включення в міркування). Необхідні семантичні паузи, а темп викладу мусить контролюватися вчителем з орієнтацією на діяльність учнів.

Важливо пам'ятати і про труднощі, на які може натрапити учень. Це нечіткість уявлень під час сприймання окремих слів і висловів на слух, отже доцільним буде використання дошки, де фіксуються синхронно з викладом нові поняття, дати, назви, тощо. Складність — ї в неможливості під час слухання зупинитися, повернутися до попереднього матеріалу, бо відстанеш (усне мовлений прямує лінійно на відміну від письмового, що дає змогу зупинитися і діяти у власному темпі).

Щоб усунути ці труднощі, вчителю доцільно вдаватися до підкреслення головного, повторення основних висновків, допомагаючи слухачеві тримати головну думку і не збочувати на неістотне.

Усі зазначені труднощі можуть стати значними перешкодами на шляху до ефективної діяльності школяра. Тому важлива передумова під час розробки монологу — виходити з можливостей дитини, забезпечуючи активну діяльність у процесі сприймання навчального матеріалу.

У педагогіці активізація навчання розглядається як мобілізація вчителем (за допомогою спеціальних засобів) інтелектуальних, моральних, фізичних сил учнів на досягнення конкретних завдань навчання і виховання (Т. І. Шамова), тобто це включення цілісної особистості школяра в процес уроку, а не лише стимулювання його пізнавальної діяльності. Активізуючи сприймання учнями нового матеріалу, вчитель спрямовує свої зусилля на розв'язання завдань зв'язку процесів засвоєння знань і розвитку учнів; формує пізнавальний інтерес та інші види мотивації стосовно теми повідомлення; забезпечує умови активного самостійного осмислення учнями матеріалу; допомагає з'ясувати суттєві положення, щоб утворилася система знань; залучає кожного школяра до взаємодії. Отже, складники активізації сприймання в процесі викладу нового матеріалу є такими: мотивація навчання, організація осмислення, систематизація знань та індивідуалізація впливу вчителя. Ми бачимо: виклад нового матеріалу — не передача готових знань, а організація пізнавальної діяльності учнів, така взаємодія, коли вчитель у процесі розповіді створює умови для активного сприймання інформації і формування власних висновків у слухачів. Цими умовами є ситуації співроз-думів і співпереживань у педагогічному процесі. Як їх створити?

Співроздуми <— внутрішній механізм контакту, мис-леннєва співдія вчителя з учнями, яка визначається включенням обох сторін в єдину активну діяльність стосовно розгляду проблеми. Досягається здатністю педагога публічно мислити, демонструвати власні роздуми, вмінням ставити проблеми, послідовно й логічно їх розв'язувати.

Співпереживання — внутрішній механізм контакту, засадовим для якого є психічне явище "зараження", зумовлене зацікавленістю, переконаністю( емоційним під-

несенням учителя, його здатністю створювати систему образних бачень, що породжує емоційну реакцію слухача (за І. А. Зимньою).

Розглядаючи урок-діалог та урок-монолог, ми переконалися, що розмежування їх відбувається не за зовнішніми ознаками (скільки осіб бере участь у розмові), а за внутрішніми, психологічними характеристиками. Урок-монолог будується на суб'єкт-об'єктних засадах, а діалог передбачає суб'єкт-суб'єктну взаємодію, активізацію діяльності учнів.

Уведення монологу як різновиду усного мовлення вчителя в урок-діалог, по суті, потребує трансформації його у внутрішній, прихований діалог. При одноосібному викладі матеріалу вчителем (а така необхідність постає тоді, коли бесіда недоцільна через брак досвіду учнів), тобто при зовнішньому монолозі, ми організовуємо взаємодію з класом, залучаємо учнів до активного пізнавального процесу завдяки діалогізації змісту і форм повідомлення.

Діалогізація — композиційно-стилістичний прийом, який полягає у введенні елементів діалогу у виступ. Це спонукає до внутрішнього, мислительного діалогу (В. С. Біблер) кожного слухача.

Як розробити діалогізований монолог?

1. Створити установку на діалогічне спілкування з класом. Обміркувати шляхи співвіднесення інтересів учнів і змісту уроку з "переданням" мети вивчення теми. Ввести у монолог звернення до аудиторії, зчитування її станів, демонстрацію спільності ("ми", "подумаємо").

2. З'ясувати головні тези, над якими повинні міркувати учні. Розподілити інформацію на блоки з орієнтацією на надзавдання, визначити систему запитань до кожного блоку (різного рівня) для організації роздумів над проблемою. Ввести різні види діалогу (прямий, непрямий, внутрішній, риторичний).

3. Обміркувати, які уявлення доцільно викликати в учнів стосовно конкретної теми. Визначити прийоми організації співпереживання: введення словесних картин, тропів, укрупнення деталей тощо.

4. Забезпечити взаємодію педагогічною технікою (мовленням та невербальними засобами). Особливого значен-

ня слід надати діалогізації повідомлення: модальності мовлення, персоніфікації, установці на відповідь.

Модальність мовлення — вияв суб'єктивно-особистіс-ного ставлення педагога та учнів до інформації (за Макаровою Г, П).

Персоніфікація — виклад інформації від першої особи, звернення педагога до особистого досвіду, що пов'язаний із предметом повідомлення (за Харашем А. І).

Установка на відповідь — використання педагогом системи засобів (вербальної пропозиції, інтонації, рухів очей тощо), щоб спонукати учнів обміркувати відповідь на питання, дати оцінку фактам (за Васильєвою І.І.).

3. Аналіз зразків монологічноговикладу матеріалу

Пропонується кілька вправ за вибором викладача залежно від умов роботи: аналіз спостережень у школі, ві-деозаписів уроків, текстових матеріалів (для формування вміння бачити, усвідомлювати й аналізувати діалогічну взаємодію в монолозі вчителя).

Вправаі. Проведіть спостереження уроку в школі. За схемою, поданою в тестовому завданні 1 цього заняття, проаналізуйте зміст уроку, його початок, загальний перебіг, позицію вчителя і результат взаємодії. Визначте, це урок-діалог чи урок-монолог. Обгрунтуйте висновок.

Вправа 2. Проаналізуйте фрагмент відеозапису уроку студента.

Схарактеризуйте різновид усного мовлення вчителя (монолог чи діалог).

Проаналізуйте, як учитель "передає" свою мету учням, здійснюючи мотивацію сприйняття теми: через осмислення учнями власних проблем чи як необхідність розв'язати поставлене завдання,

Визначте сутність характеру діяльності майбутнього вчителя: монологічною чи діалогічною є його педагогічна дія.

Вправа 3; Ознайомтеся з фрагментом уроку в 10-му класі "Петербурзький роман" (Ф. М. Достоєвський), проведеного і описаного М. Г. Качуріним (Организация ис-

следовательской деятельности учащихся на уроках литературы. — М., 1988. — С. 86—95). Урок проводиться у вигляді екскурсії (заочної) місцями, де відбуваються події роману. Подаємо скорочено частину монологу вчителя:

— Ви пам'ятаєте, мабуть, ту подію в романі "Злочин і кара", яка сталася саме тут, на цьому мосту. Спробуймо уявити, як це було. Щоправда, тоді стояла липнева спека, а зараз зима...

Уже здійснивши свій страшний "експеримент", Раскольников вештався по місту, не в змозі зрозуміти, що ж таке і навіщо він скоїв... І опинився тут, посеред мосту, коли ледь не потрапив під копита коней.

Тут треба звернутися до рядків роману: "Він стояв і дивився вдалечінь довго і пильно... Незрозумілим холодом віяло завжди на нього від цієї величної панорами... Дивувався він завжди своєму похмурому й загадковому враженню і відкладав розгадку його, не довіряючи собі, на майбутнє".

Загадку Раскольников не розгадав — ні тоді, на мосту, ні пізніше. Але недарма ж він поставив її перед нами, читачами, та ще й подав так збільшено, підкреслено. Чи не спробувати розгадати?

...Ми з вами так і вчинимо: будемо дочитувати роман на мосту, на площі, на вулиці і міркувати над загадкою, яку загадав нам автор. Можливо, це відкриє нам дещо нове у цьому безкінечно складному творі.

Проаналізуйте: Як здійснює діалогізацію монологу вчитель М. Г. Качурін? Чи відчувається в його позиції установка на діалог з дітьми? На які прийоми можна вказати, обґрунтовуючи свою відповідь? Проаналізуйте механізм досягнення контакту: як виникають співроздуми, співпереживання ?

Вправа 4. Ознайомтеся з монологом учителя на уроці природознавства на тему "Повітря має вагу" {Скат-кин М. Н. О путях повышения эффективности обучения в связи с переходом школы на новые программы. — М., 1971. — С. 26).

...Ви вже знаете, діти, що всі тіла природи — і тверді, і рідини — мають вагу. А чи має вагу повітря? Тривалий час люди думали, що повітря нічого не важить: адже якщо

взяти в руку камінь або склянку з водою — зразу відчуєш їхню вагу, а якщо набрати в жменю повітря, то ніякої ваги не відчуєш.

Але один учений зробив такий дослід: узяв металеву кулю з краном і зважив її (йде пояснення досліду).

Добре було б і нам зробити такий дослід, але в нас немає кулі з краном. А якщо зробити так?..

Проаналізуйте: як можна схарактеризувати загальний перебіг уроку: це міркування в одному напрямку чи пошук індивідуальних рішень?

Чи вдається вчителю домогтися особистісної включе-ності кожного учня у процес пізнання? Чи діалогічні позиція вчителя і результат уроку?

Вправа 5. На підставі матеріалу розділу "Секрет гарного виступу" з книги Д. Карнегі (Как вырабатывать уверенность в себе и влиять на людей, выступая публично. — М., 1989) складіть поради вчителю, що готується до ведення монологу на уроці. Наведіть, якщо можна, власні ілюстрації до цих порад.

4. Виконання вправ на реконструкцію тексту

монологічного викладу матеріалу

з метою активізації взаємодії

з учнями на уроці

До виконання цієї вправи слід підготуватися вдома, а на занятті здійснити роботу в малих групах для глибокого усвідомлення технології діалогізації монологу.

Вправа 6. Оберіть тему монологічного викладу на уроці. Ознайомтеся зі змістом матеріалу за підручником. Визначте можливі труднощі у сприйманні учнями інформації,

Проведіть діалогізацію змісту повідомлення:

а) здійсніть логічне членування тексту, виділіть головні думки, доберіть прийоми створення ситуацій співрозду-мів (запитання, проблемні ситуації, порівняння, введення діалогів);

б) продумайте прийоми організації ситуацій співпереживання (персоніфікація змісту, створення образних бачень, застосування словесно-образної та логічної виразності);

в) визначте, яких особливостей змісту не вистачає для забезпечення діалогізації, проведіть додатковий пошук. Обміркуйте діалогізацію викладу:

а) як продемонструвати власне ставлення до проблеми, надати інформації особистісного забарвлення;

б) як забезпечити спільність з аудиторією вербальними і невербальними засобами (зоровий контакт, просторове розміщення, ритміко-інтонаційна єдність);

в) як досягти спрямованості мовлення на дітей (звернення, установка на відповідь тощо).

Обговоріть розробку діалогізованого монологу в малих групах і захистіть свій варіант перед аудиторією.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.25.169 (0.009 с.)