ТОП 10:

ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ (ОСВІТІ)



 

 

Законодавчі акти з охорони праці в галузі: характеристика основних документів

До загальних законів, що визначають основні положення про охорону праці належать: Конституція України. Закони України «Про охорону праці», «Про охорону здоров'я», «Про пожежну безпеку», "Про використання ядерної енергії та радіаційний захист», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Кодекс законів про працю України (КЗпП).

Норми щодо охорони праці містяться в багатьох статтях інших глав КЗпП України: “Трудовий договір”, “Робочий час”, “Час відпочинку”, “Праці жінок” та інші. Кодекс регулює трудові відносини всіх працівників, перелічує права працівників, також регулює умови праці на підприємстві.

2. Електробезпека. Види ураження людини електрострумом

Основні положення про безпечну експлуатацію електроустановок базуються на Конституції України і викладені у Законі України «Про охорону праці» та інших нормативно-правових актах: "Правила та заходи безпеки під час експлуатації електроустановок"; "Система стандартів безпеки праці"; "Правила устаткування електроустановок"; "Правила техніки безпеки під час експлуатації споживачів" тощо.

Види ураження електричним струмом: Проходячи через живий організм електричним струм виробляє дію:

1. Термічну; 2. Електролітичну; 3. Біологічну.

Все це призводить до двох поразок: електричних травм та електричних ударів.

Обов'язки адміністрації в забезпеченні здорових умов праці, зокрема в закладах освіти

Згідно з ч. 4 ст. 43 Конституції кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці. Саме тому ст. 153 КЗпП визначає основні обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці. Роботодавець зобов'язаний організувати виробництво таким чином, щоб умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови відповідали вимогам нормативних актів про охорону праці.

Роботодавець повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизму, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників. Bін не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Крім того, важливою складовою правового регулювання охорони праці виступає система норм щодо забезпечення людині комфортного виробничого середовища.

4. Охорона праці в Україні. Місце системи управління охороною праці в загальнодержавній системі охорони праці

Державна політика України в галузі охорони праці спрямована на створення безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Вона базується на ряді принципів, основними з яких є пріоритет життя і здоров’я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення без­печних та належних умов праці, підвищення рівня промислової безпеки, соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди потерпілим від нещасних випадків, профзахворювань. Усі ці принципи зафіксовані у Законі України «Про охорону праці».

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів та законів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

Головна ідея охорони праці в Україні закладена статтями Конституції України, відповідно до яких людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст.3);

кожен має право на належні, здорові і безпечні умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах забороняється;

громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (ст.43);

громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Суб’єктами охорони праці є держава, роботодавець і працівник, а об’єктами є працівник, його життя та здоров’я, а також здоров’я і життя його потомства.

Нормативною основою СУОПГ є Конституція України, Закон «Про охорону праці», Кодекс законів про працю України, закони, постанови та інші акти Верховної Ради України, Національна програма поліпшення безпеки гігієни праці та виробничого середовища, Закон України «Про пожежну безпеку», система стандартів з безпеки праці, інші документи.

 

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

Оцінка ”відмінно” ставиться у випадках, коли майбутній вчитель початкових класів має глибокі, системні і міцні знання навчального матеріалу, викладає зміст матеріалу у логічній послідовності, вміє самостійно користуватися джерелами інформації, аналізувати, систематизувати, оцінювати вивчений матеріал та здатний усвідомлено використовувати його у майбутній педагогічній діяльності.

Оцінка ”добре” ставиться, якщо майбутній вчитель початкових класів виклав навчальний матеріал дисципліни у логічній послідовності, вміє користуватися джерелами інформації, аналізувати і систематизувати вивчений матеріал та здатний використовувати його у майбутній педагогічній діяльності.

Оцінка ”задовільно” ставиться у випадках, коли майбутній вчитель початкових класів виклав навчальний матеріал не в повному обсязі. Відповідь має неточності. Студент-випускник здатний використовувати навчальний матеріал у майбутній педагогічній діяльності.

Оцінка ”незадовільно” ставиться у випадках, якщо майбутній вчитель початкових класів не виклав навчальний матеріал. Студент-випускник не здатний використовувати навчальний матеріал у майбутній педагогічній діяльності.

 

Основна література

1. Васильчук М.В., Винокуров Л.Е., Тесленко М.Я. Основи охорони праці. – К, 1997. – 207 с.

2. Збірник законодавчих та нормативних актів про освіту. – Випуски 1-2. – К 1994. – 646 с.

3. Збірник нормативних актів з охорони праці. – К., 1996. – 89 с.

4. Положення про розробку інструкцій з охорони праці. – К., 1998. – 93 с.

5. Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях. –К., 1998,152с

6. Правила пожежної безпеки в Україні. – К., 1998. – 206 с.

7. Охорона праці в школі. – К.: Радянська школа, 1986. – 295 с.

8. Рекомендації по організації роботи з охорони праці в установах народної освіти області. – Тернопіль, 1989. – 113 с.

9. Сачков Л.С., Медвідь М.К. Охорона праці. – К., 1995. – 389 с.

10. Трахтенберг І.М., Коршун М.М., Чебанова О.В. Гігієна праці та виробнича санітарія. – К., 1997. – 462 с.

Додаткова література

11. Внутрішній контроль охорони праці в навчальних закладах. // Все для вчителя. – 1999, № 5. – С. 8-11.

12. Каталог основних засобів забезпечення пожежної безпеки. – К., 1997. – 259 с.

13. Науково-практичний коментар до Закону України “Про охорону праці”. – К., 1997, 528 с.

14. Правила пожежної безпеки в Україні. – К.: Укрархбудінформ, 1995. – 195 с.

15. Савчук О.М. Конспект лекцій з дисципліни “Основи охорони праці” В 2-х ч. – Запоріжжя: Просвіта, 2000. – 124 с.

Нормативно-правові акти

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. – К., 1996.

2. Водний кодекс України. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 24. - Ст. 189.

3. Декларація про суверенітет України від 16 липня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1990. - № 31. – Ст. 429.

4. Земельний кодекс України. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 25. - Ст. 354.

5. Кодекс України про адміністративні порушення від 7 грудня 1984 р. – К., 1999.

6. Кодекс законів про працю від 10 грудня 1971 р. – К., 1999.

7. Кримінальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. – К., 1999

8. Основні напрями державної політики України в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки: Постанова Верховної Ради України від 5 березня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - №38-39. – Ст. 248.

9. Закон України про охорону навколишнього природного середовища. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 41. - Ст. 546.

 

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.232.125.29 (0.009 с.)