Охорона праці у відділі (підрозділі, на робочому місці)

Рішення

Список усіх можливих порушень вимог безпеки, пропонованих до даного виду устаткування наведено в умовах прикладу. Складаємо ранжировану послідовність порушень згідно з нашою експертною оцінкою і визначаємо коефіцієнт вагомості кожного порушення (табл. 3).

 

Таблиця 3 – Ранжирована послідовність порушень

Порушення вимог безпеки	Оцінка, бал.	Коефіцієнт вагомості
Відсутність захисного екрана від випромінювання		10 / 30 = 0,333
Відсутність потрібного місця на робочому столі		9 / 30 = 0,30
Незручне розташування робочого місця в приміщенні		4 / 30 = 0,133
Невідповідний рівень освітлення робочої поверхні		7 / 30 = 0,233
Разом

 

Визначаємо коефіцієнт безпеки для кожного робочого місця з ПЕОМ:

№ 1 - К_б = 100 (1 – 0,333) = 66,7 %;

№ 2 - К_б = 100 (1 – 0,233) = 76,7 %;

№ 3 - К_б = 100 (1 – 0,30) = 70,0 %;

№ 4 - К_б = 100 (1 – (0,333 + 0,133)) = 53,4 %;

№ 5 - К_б = 100 (1 – 0,133) = 86,7 %.

Відповідно до одержаних коефіцієнтів безпеки визначаємо послідовність модернізації відділу: спочатку робоче місце № 4, потім – № 1, 3, 2, 5.

Оцінка ступені стомлення та працездатністі робітників. Інтегральна бальна оцінка важкості праці І_п дозволяє визначити вплив умов праці на працездатність людини. Для цього спочатку визначається ступінь стомлення в умовних одиницях:

, (7)

де 15,6 и 0,64 - коефіцієнти регресії.

Працездатність людини визначається як величина, протилежна стомленню (в умовних одиницях):

R = 100 – Y, (8)

 

Визначення доплат за умови праці.

Для розрахунку розміру доплати за умови праці на даному робочому місці визначаємо ступінь шкідливості факторів виробничого середовища в балах (від 1 до 3) за гігієнічною класифікацією праці (Додаток А).

Кількість балів по кожному фактору підсумовується. При цьому для оцінки впливу кожного фактора на умови враховується час його дії протягом зміни.

, (9)

де Х_факт, Х_вим - ступінь шкідливості фактора фактичного та виміряного, бали;

Т - час дії даного фактора до тривалості зміни (8 годин – тривалість зміни).

Таблиця 4

Залежність розміру доплат від умов праці

	Хфак, (бали)	Розмір доплати до тарифної ставки, %
Шкідливі і важкі умови	до 2-х
2,1 – 4,0
4,1 – 6,0
Особливо шкідливі та особливо важкі умови	6,1 – 8,0
8,1 – 10,0
понад 10,0

 

З виявлених небезпечних та шкідливих факторів виділяються один-два найбільш несприятливих, щодо яких розробляються детальні заходи з охорони праці та визначається економічна ефективність запропонованих заходів (розрахункова частина).

Розробка рекомендацій по покращенню умов праці

Для обґрунтування основних напрямівполіпшення умов праці необхідно виявити фактори, які потребують проведення заходів. До таких відносяться фактори, які не відповідають нормативним вимогам (мають бальну оцінку більш 2 – див. додаток Б).

Заходи щодо поліпшення умов праціпотрібно навести за схемою:

- санітарно-гігієнічні заходи (вентиляція та опалення приміщення, освітлення природне та штучне, захист від шуму та випромінювання);

- заходи, які забезпечують техніку безпеки (електробезпека, пожежна безпека);

- організація робочого простору;

- організація праці та відпочинку.

Розрахунокзахисних пристроїв виконується тільки для санітарно-гігієнічних заходів.

 

Розрахунок вентиляції виробничого приміщення

Розрахунок здійснюється залежно від кількості працюючих [34, 35].

Необхідна кількість повітря (м ³ /год.), яка забезпечує відповідність параметрів повітря робочої зони нормованим значенням, визначається за наступною формулою

, (10)

де - нормативна кількість повітря на одного працюючого, яка залежить від питомого об’єму приміщення, м ³ /(год.·люд.);

N – кількість працюючих.

Питомий об’єм приміщення , (м ³ /люд.), визначається за формулою

, (11)

де V – об’єм приміщення, м ³.

Величина нормативної кількості повітря V′ визначається за таблицею П.2 додатка П.

Приклад. У приміщенні, де відсутні джерела виділення шкідливостей, працюють одночасно 10 операторів ПЕОМ. Розміри приміщення у метрах А·В·Н = 10·6·3,2, устаткування займає 15% об’єму. Визначити найменшу необхідну кількість повітря для вентиляції.

Рішення

Визначаємо вільний об’єм приміщення

V = A·B·H·0,85 = 10·6·3,2·0,85 = 163,2 м ³.

Питомий вільний об’єм складає

V′ = V / N = 163,2 / 10 = 16,3 м ³ /люд. < 20 м ³/ люд.

Нормована кількість повітря на одну людину при V′ < 20 м ³ /люд. становить 30 м ³ /(год.·люд.) – див. табл. П.2 додаток П.

Найменша необхідна кількість повітря для вентиляції:

L = L′· N = 30·100 = 300 м ³ /год.

 

Література

1. Закон Украины «Об охране труда». – К.: Основа, 2003. - 56 с.

2. ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.

3. ДСН 3.3.6.037-99. «Санітарні норми виробничого шуму».

4. ДСанПіН 3.3.2 – 007 –98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин.

5. ДСанПіН 5.5.6-009-98. Влаштування та обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп’ютерах.

6. ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень».

7. ДБН В 2.5-28-2006 «Природне та штучне освітлення»

8. Жидецький В.Ц., Джигерей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. – Львів: Афіша, 2000. – 350 с.

9. Керб Л.П. Основи охорони праці: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2001. – 252 с.

10. Практикум із охорони праці: Навчальний посібник / В.Ц. Жидецький, В.С. Джигерей, В.М. Сторожук та ін.; За ред. В.Ц. Жидецького. – Львів: Афіша, 2000. – 352 с.

 

 

Додаток

Таблиця 1

Вихідні дані для розрахунків (номер завдання обрати за двома останніми цифрами номеру залікової книжки)

 

Передостання цифра варіанта	Параметри мікроклімату в теплий період року	Загальне освітлення, лк	Тривалість зосередженого спостереження, %
Температура, ^оС	Швидкість повітря, м/с	Вологість повітря, %
		0,2
		0,3
		0,6
		0,2
		0,7
		0,4
		0,6
		0,3
		0,7
		0,1

 

 

Остання цифра варіанта	Рівень шуму, дБ А	Характеристика приміщень, м	Кількість
Довжина	Ширина	Висота	Приміщень	Робочих місць
				5,0
				4,5
				5,5
				4,4
				4,3
				5,5

 

 

Додатки

Додаток А

Додаток Б

Додаток В

Додаток Г

Додаток Д

Оптимальні норми параметрів мікроклімату робочої зони виробничих приміщень

Таблиця Д.1 – Вимоги до параметрів мікроклімату [5]

 

Період року	Категорія праці	Температура, ^оС	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с, не більше
Холодний	Легка - Iа	22...24	40...60	0,1
Легка - Iб	21...23	0,1
Середньої важкості – II a	18...20	0,2
Середньої важкості – II б	17...19	0,2
Тяжка – ІІІ	16...18	0,3
Теплий	Легка - Iа	23...25	0,1
Легка – I б	22...24	0,2
Середньої важкості – II a	21...23	0,3
Середньої важкості - IIб	20...22	0,3
Тяжка – ІІІ	18...20	0,4

Додаток Е

Додаток Ж

Додаток З

Припустимі еквівалентні рівні звукового тиску

Таблиця З.1- Залежність припустимого рівня шуму від характеристики приміщення [3]

Характеристика приміщення	Рівень звуку, дБ А
Приміщення конструкторських бюро, програмістів обчислювальних машин, лабораторій для теоретичних та дослідних робіт
Приміщення керування, робочі кімнати
Постійні робочі місця і робочі зони у виробничих приміщеннях і на території підприємств

 

Додаток І

Додаток К

Додаток Л

Додаток М

Додаток Н

Додаток П

Додаток Р

Охорона праці у відділі (підрозділі, на робочому місці)

Змістом розділу є аналіз умов праці на обраному робочому місці - виявлення шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища і порівняння їх з діючими нормативами, а також розробка заходів, націлених на утворення умов праці, що відповідають вимогам усіх норм і стандартів з охорони праці.

Визначити відділ, структурний підрозділ або безпосередньо робочі місця, які потребують покращання умов. Вибір здійснюється самим студентом-дипломником з урахуванням теми дипломної роботи.

Робоче місце може бути обрано:

- на стадії аналізу організації діяльності підприємства (наприклад, робоче місце керівного або менеджерського складу підприємства);

- на стадії аналізу виробничої діяльності (наприклад, робоче місце працівника певної робочої або інженерної спеціальності даного підприємства);

- на стадії фінансово-економічного аналізу діяльності підприємства (наприклад, робоче місце економіста, бухгалтера тощо).

Оцінка стану охорони праці при виконанні певного виду діяльності включає:

- аналіз трудового процесу;

- аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів згідно з класифікацією ГОСТ 12.0.003–74 ССБТ;

- аналіз джерел факторів, які впливають на функціональний стан працівника;

- кількісну оцінку умов праці.

Аналіз трудового процесу здійснюється на основі даних про характер праці, санітарних особливостей виробничих процесів, обладнання, перероблюваної сировини, проміжного та кінцевого продукту та санітарних умов праці та їх впливу на функціонування організму людини.

Спочатку описується місце розташування будівлі, в якій знаходиться відділ, визначається наявність поблизу автомобільних доріг, виробничих приміщень з підвищеним рівнем вібрації, шуму, залізничних колій, високих дерев чи будівель, які б закривали небосхил, зменшуючи природну освітленість. Наявність обладнання блискавко - захистом, пожежним щитом.

Далі характеризується виробниче приміщення відділу: площа, об’єм, кількість працюючих. Система опалення, вентиляції (природна чи штучна). Характеристика обладнання, що знаходиться у відділі. Аналіз джерел штучного освітлення.

Визначаються основні посадові обов’язки працівників. Проводиться характеристика обладнання, що використовується. Аналізуються санітарні особливості виробничих процесів, перероблюваної сировини, проміжного та кінцевого продукту та санітарних умов праці. Здійснюється опис робочого місця (місць) працівника.

Аналіз виробничих факторів виконується в наступній послідовності:

- перелік шкідливих та небезпечних факторів трудової діяльності працівника на основі огляду літератури;

- перелік основних порушень здоров’я залежно від форми діяльності.

При проведенні аналізу враховуємо в сі можливі виробничі фактори:

- фізичні (підвищений рівень шуму, підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, підвищений рівень статичної електрики, недостатня концентрація негативних іонів у повітрі, підвищений рівень електромагнітного випромінювання, підвищена напруженість електричного поля, пряма та відбита від екранів блискість, несприятливий розподіл яскравості в полі зору, недостатня освітленість на робочому місці);

- хімічні (підвищений вміст в повітрі робочої зони пилу, озону, оксидів азоту);

- психофізіологічні (фізичні перевантаження статичної та динамічної дії, нервів нервово-психічні перевантаження, перенапруження зорового аналізатора, розумове перенапруження, монотонність праці, емоційні перевантаження).

Критерії для оцінки умов праці приведені у Витягу з класифікації умов і характеру праці за ступенями шкідливості і небезпечності, важкості і напруженості (Додаток А).

 

Аналіз джерел факторів впливу на функціональний стан працівника, включає:

- виробниче середовище;

- трудовий процес (напруженість та важкість праці);

- внутрішні засоби діяльності (виробничий досвід, стан людини);

- зовнішні засоби діяльності (робоче місце, пульт керування, засоби відображення інформації, допоміжне устаткування);

- соціально-психологічні фактори.

Перелік факторів та наслідки ії дії наводяться з урахуванням особливості трудової діяльності людини. В таблиці 2 приводиться рекомендована для аналізу карта умов праці на робочому місці менеджера.

Кількісна оцінка умов праці виконується у наступній послідовності:

- на основі оцінки в балах елементів умов праці виділяються фактори, які найбільш впливають на формування умов праці;

- розрахунок інтегральної оцінки та визначення категорії важкості праці, розрахунки показників стомлення та працездатності;

- розраховуємо коефіцієнт умов праці;

- оцінюємо безпечність існуючого обладнання за значенням коефіцієнту безпечності устаткування;

- проводимо оцінку ступеня стомлення та працездатності робітників.

Категорія важкості праці.Категорія важкості характеризує стан організму людини, який формується впливом умов праці. Для об’єктивної оцінки важкості праці всі матеріально-виробничі елементи умов праці розміщені в порядку зростання ступені небезпеки і шкідливості у відповідності до шести категорій важкості праці (вони наведені у таблиці Б.1 додатка Б):

- роботи, що виконуються в оптимальних умовах;

- роботи, що виконуються в умовах, які відповідають гранично допустимим концентраціям і рівням (ГДК і ГДР) санітарно-гігієнічних елементів, а також допустимим величинам психофізіологічних елементів;

- роботи з умовами праці, що відхиляються від ГДК і ГДР та допустимих величин психофізіологічних елементів;

- роботи у несприятливих умовах праці;

- роботи, що виконуються в екстремальних умовах праці;

- роботи, що виконуються в критичних умовах праці.

Таблиця 2

Карта умов праці на робочому місці (менеджера )

 

№ п/п	Назва фактору одиниця вимірювання	Рівень фактору	Тривалість дії фактору, години
норматив	реально
1.	Мікроклімат в приміщенні (на ділянці): а) відносна вологість, %; б) температура, С^0; в) швидкість руху повітря, м/с.	40-60 22-24 0,1
2.	Запиленість повітря, м^2/м^3
3.	Шум, дБА
4.	Вібрація (загальна, місцева мм, Гц, дБ)
5.	Освітленість в приміщенні (на ділянці): а) природня (бічна – одно – чи двостороння, верхня, комбінована) КПО,%; б) штучна (загальна, комбінована), вид світильників і ламп, рівень, лк.
6.	Загазованість повітря мг/м^3 (клас небезпеки – 1, 2, 3, 4) а) сірководень; б) аміак; в) інші шкідливі речовини, які застосовуються в технології, СО2.
7.	Інші шкідливі фактори виробництва (випромінювання і ін.)

Згідно з таблицею Б.1 (див. додаток Б), кожний виробничий елемент умов праці X_i на робочому місці отримує бальну оцінку від 1 до 6, якщо він впливає на працівника на протязі всієї робочої зміни. У тих випадках, коли він впливає на працівника не повний робочий день, а лише частково, елемент оцінюється його тривалістю і визначається за діаграмами (додаток В) з урахуванням часу їх впливу.

Інтегральну бальну оцінку важкості праці I_п на конкретному робочому місці можна визначити за такою формулою

, (1)

де Х_оп – елемент умов праці, який одержав найбільшу оцінку;

- середній бал усіх елементів умов праці крім визначаючого Х_оп, що дорівнює; ;

- сума всіх елементів крім визначаючого Х_оп;

n - кількість врахованих елементів умов праці.

Якщо умови праці оцінюються тільки балами 1 і 2, то інтегральну оцінку важкості праці визначають за формулою

, , (2)

У відповідності до інтегральної бальної оцінки важкості праці можна оцінити категорію умов праці (додаток Г).

Приклад. Оцінити категорію важкості праці оператора. На робочому місці є три елемента умов праці, що формують ії важкість: Х₁ – шум 73 дБА, Х₂ – освітленість 240 лк (газорозрядні лампи), Х₃ - тривалість повторюваних операцій 15 с. Тривалість дії факторів 8 годин. Інші елементи не розглядаються, тому що вони оцінюються 1-м балом.

Рішення. Згідно з таблицею додатка А вказані елементи оцінюються відповідно до Х₁ = 5, Х₂ = 2, Х₃ = 4.

Елемент умов праці, який одержав найбільшу оцінку, в даному прикладі є шум: Х_оп =5. Середній бал всіх елементів умов праці крім визначаючого дорівнює .

Інтегральну бальну оцінку важкості праці визначаємо за формулою (1).

Інтегральна оцінка важкості праці в 55 балів відповідає V категорії важкості праці (згідно з додатком В).

Коефіцієнт умов праці. Коефіцієнт умов праці характеризує відповідність фактичних умов праці до нормативних. При розрахунку коефіцієнта умов праці необхідно брати ті елементи, які можна виразити визначеною числовою величиною та для яких є нормативне значення (освітленість, температура, вологість і швидкість руху повітря, шум, вібрація та ін.). Коефіцієнт умов праці визначається як середньо геометрична величина показників, що характеризують умови праці, за такою формулою,

, (3)

де а₁, а₂,..., а_n — індекс відхилення фактичних елементів праці від нормативних за відповідними показниками;

n — кількість показників, що характеризують елементи умов праці, за якими проводилися заміри.

Індекс відхилення фактичних умов праці від нормативних розраховується за формулою

, (4)

де У_ф і У_н — відповідні до фактичного та нормативного значення показників елементів умов праці в існуючих одиницях виміру.

У тих випадках, коли перевищення фактичних показників у порівнянні з нормативними (шум, вібрація, наявність пилу та інших шкідливих речовин в повітряному середовищі) погіршує умови праці, індекс відповідності до фактичних елементів умов праці нормативним визначається зворотнім відно-шенням за формулою.

, (5)

Нормативні значення показників елементів умов праці визначаються відповідно до додатків Д, Ж,З.

Для виявлення фактичного стану умов на робочих місцях у розрахунок коефіцієнта умов праці включають тільки ті індекси відхилення фактичних елементів праці від нормативних, які не перевищують одиницю.

Ступінь відхилення коефіцієнта від одиниці характеризує відповідність умов праці до нормативних вимог і показує напрями раціональних заходів, що спрямовані на поліпшення цих умов.

Приклад. Відділ складається з 40 робочих місць. Визначити індекс відповідності до фактичного освітлення та коефіцієнт умов праці. Умови праці: на 10 робочих місцях фактична освітленість 250 лк при нормі 300 лк, 15 робочих місцях – 300 лк при нормі 350 лк і на останніх 15 робочих місцях – 200 лк при нормі 300 лк; рівень шуму 60 дБ А при нормі 50 дБ А; температура повітря 25оС при нормі 22^оС.

Рішення. Для розрахунку індексу відповідності до фактичного освітлення використовуємо формулу (4) через те, що підвищення рівня освітлення робочого місця сприяє поліпшенню умов праці. Індекс відхилення в цілому складає

Для розрахунку індексу відповідності для шуму і температури використовуємо формулу (5) через те, що підвищення рівня шуму і температури (в холодний період року) сприяє погіршенню умов праці. Індекси відхилення складають:

Визначені індекси вказують на те, що для шуму і освітленості вони мати значне відхилення від нормативного.

Коефіцієнт умов праці визначається за формулою

(3)

Визначений коефіцієнт умов праці вказує на необхідність проведення заходів з охорони праці. Напрями заходів визначаються відповідно до значень індексів відхилення. У нашому випадку це - збільшення освітленості робочих місць та зменшення рівня шуму.

Коефіцієнт безпечності устаткування. Оцінка безпеки існуючого устаткування є важливою складовою частиною атестації робочих місць. Вона дозволяє визначити заходи щодо зроблення устаткування відповідним до вимог стандартів безпеки.

Безпека устаткування оцінюється коефіцієнтом безпеки К_б, що дорівнює 100 %, якщо устаткування відповідає усім вимогам стандартів безпеки на даний вид устаткування.

Суть методики оцінки безпеки виробничого устаткування:

- складається список усіх можливих порушень вимог безпеки, пропонованих до даного виду устаткування;

- шляхом експертної оцінки визначається важливість кожного з порушень (складається ранжирована послідовність порушень);

- кожному з порушень привласнюється коефіцієнт вагомості відповідно до ранжированої послідовності, що визначається за допомогою нормувальної функції, при цьому сума усіх вагових коефіцієнтів дорівнює одиниці;

- оцінюється наявність перелічених порушень для конкретного виробничого устаткування; при цьому варто мати на увазі, що порушенням вважається не тільки відсутність якого-небудь елемента, але і неправильне його виконання;

- коефіцієнт безпеки конкретного устаткування К_б визначається за формулою

, (6)

Де - сума коефіцієнтів вагомості виявлених порушень вимог безпеки для даного устаткування.

Оцінка безпеки устаткування дозволяє виявити послідовність заміни устаткування на нове, або послідовність його модернізації з метою надання стану безпеки відповідності до вимог стандартів. Крім того, кількісна оцінка рівня безпеки використовуваного устаткування дозволяє намітити й обґрунтувати заходи щодо підвищення безпеки робочих місць.

Приклад. Відділ складається з 5 робочих місць з ПЕОМ. Аналіз нормативних умов до даного виду устаткування дозволив виявити основні можливі порушення вимог безпеки. До них відносяться: відсутність захисного екрана від випромінювання; відсутність потрібного місця на робочому столі; незручне розташування робочого місця в приміщенні; невідповідний рівень освітлення робочої поверхні.

Аналіз фактичного стану робочих місць показав існуючі порушення вимог безпеки: робоче місце №1 - відсутність захисного екрана від випромінювання; робоче місце № 2- невідповідний рівень освітлення робочої поверхні; робоче місце № 3 - відсутність потрібного місця на робочому столі; робоче місце № 4 - незручне розташування робочого місця в приміщенні та

відсутність захисного екрана від випромінювання; робоче місце № 5 - незручне розташування робочого місця в приміщенні.

Розрахувати коефіцієнт безпеки устаткування відділу. Визначити та обґрунтувати послідовність модернізації.

Рішення

Список усіх можливих порушень вимог безпеки, пропонованих до даного виду устаткування наведено в умовах прикладу. Складаємо ранжировану послідовність порушень згідно з нашою експертною оцінкою і визначаємо коефіцієнт вагомості кожного порушення (табл. 3).

 

Таблиця 3 – Ранжирована послідовність порушень

Порушення вимог безпеки	Оцінка, бал.	Коефіцієнт вагомості
Відсутність захисного екрана від випромінювання		10 / 30 = 0,333
Відсутність потрібного місця на робочому столі		9 / 30 = 0,30
Незручне розташування робочого місця в приміщенні		4 / 30 = 0,133
Невідповідний рівень освітлення робочої поверхні		7 / 30 = 0,233
Разом

 

Визначаємо коефіцієнт безпеки для кожного робочого місця з ПЕОМ:

№ 1 - К_б = 100 (1 – 0,333) = 66,7 %;

№ 2 - К_б = 100 (1 – 0,233) = 76,7 %;

№ 3 - К_б = 100 (1 – 0,30) = 70,0 %;

№ 4 - К_б = 100 (1 – (0,333 + 0,133)) = 53,4 %;

№ 5 - К_б = 100 (1 – 0,133) = 86,7 %.

Відповідно до одержаних коефіцієнтів безпеки визначаємо послідовність модернізації відділу: спочатку робоче місце № 4, потім – № 1, 3, 2, 5.

Оцінка ступені стомлення та працездатністі робітників. Інтегральна бальна оцінка важкості праці І_п дозволяє визначити вплив умов праці на працездатність людини. Для цього спочатку визначається ступінь стомлення в умовних одиницях:

, (7)

де 15,6 и 0,64 - коефіцієнти регресії.

Працездатність людини визначається як величина, протилежна стомленню (в умовних одиницях):

R = 100 – Y, (8)