Умови розвитку культури в 1940-1950-ті рр.

Розвиток культури
Відбудова закладів освіти, науки і культури		«Культурна революція» на західноукраїнських землях		Ідеологічний наступ. «Ждановщина»
	Відновлення зруйнованих і будівництво нових закладів освіти			Ліквідація неписьменності			Боротьба проти «буржуазного націоналізму»
	Насаджування комуністичної ідеології
				Боротьба проти космополітизму і «низькопоклонства перед Заходом»
	Відновлення структури АН УРСР
				Розбудова мережі освітніх і культурно-мистецьких закладів
	Відновлення мережі культурно-мистецьких установ
	«Лисенківщина»

 

«Культурна революція» на західноукраїнських землях

 

Мета
Насадження комуністичної ідеології. Витравлення зі свідомості людей ідеї українського націоналізму	Виховання населення в дусі відданості тоталітарному режиму
Складові «культурної революції»
· Формування нової системи освіти, яка б охоплювала все населення. Ліквідація неписьменності · Ідеологізація освіти та всіх сторін життя · Направлення на постійну роботу понад 50 тис. учителів різних спеціальностей зі східних і центральних областей УРСР · Забезпечення підручниками і наочними посібниками · Створення мережі професійно-технічної та вищої освіти · Розбудова вищої школи та її русифікація
Результати
· Ліквідація неписьменності · Уніфікація системи освіти з іншими районами УРСР · Ідеологізація системи освіти і всіх сторін життя · Формування місцевої радянської інтелігенції

 

Досягнення української науки (кінець 1940-х - початок 1950-х рр.)

Основні досягнення

· 1946 р. запуск першого експериментального атомного реактору.

· 1948—1951 р. під керівництвом С. Лебедева було створено першу в Європі і СРСР малу електронно-обчислювальну машину «МЕОМ».

· Удосконалення і широке застосування методу автоматичного зварювання металу під флюсом, розробленого під керівництвом Є. Патона. Нова технологія була успішно застосована у ході будівництва першого газопроводу Дашава - Київ (1949 р.) (80% стиків труб було зварено цим методом) та суцільнозварного мосту через Дніпро завдовжки понад 1,5 км (1953 р.) (міст ім. Патона у Києві).

Висновок: усі видатні досягнення тогочасної науки і техніки мали місце лише в галузях, що стосувалися воєнного або суміжного виробництва. Інші галузі наукових знань опинились під серйозним ідеологічним тиском, а вчені зазнали репресій.

 

Історичні умови розвитку української культури в 1950-1960-ті рр.

Загальна характеристика

· Відлига»: послаблення адміністративного тиску, політики самоізоляції, жвавий культурний обмін, духовне розкріпачення.

· Нова хвиля «українізації». Знову постало питання про збереження і розпиток української мови.

· Офіційна ідеологія зосередила свою увагу на «братній дружбі українського і російського народів». Святкування 300-річчя Переяславської ради. Реформа освіти, збільшення фінансування культури, розвиток народної творчості тощо.

· Повернення в українську культуру незаслужено забутих або репресованих імен.

· Поява руху шістдесятників. Розгортання НТР.

Розвиток науки в УРСР у 1950-1960-ті рр.

Наукові здобутки українських учених

· Проектування і будівництво цифрової машини «Київ» (1960 р.), першої в СРСР ЕОМ «Дніпро» (1961 р.) та більш потужних «Промінь» (1962 р.), «Мир» (1964 р.) та ін. (В. Глушков).

· Створення штучних алмазів (1961 р.).

· Будівництво і запуск найбільшого у світі прискорювача електронів (1964 р.)

· Нові методи електрозварювання (Б. Патон).

· Розроблені нові методи квантової теорії поля та статичної фізики. Це дало можливість обґрунтувати теорію надтекучості та надпровідності (М. Боголюбов).

· Галузі науки, у яких українські вчені досягли вагомих результатів: кібернетика, математика, фізика, фізика твердого тіла, матеріалознавство, електрозварювання, біофізика, астрофізика, хірургія. Проте УРСР залишалася науковою периферією СРСР. Талановиті вчені переважно переїздили до Москви та Новосибірська.

Шістдесятники

Шістдесятники — молоде покоління талановитих літераторів і митців, які здобули визнання не тільки творчою, а й громадською діяльністю. Сприйнявши десталінізацію як початок оздоровлення радянського суспільства, вони намагалися зробити якомога більше для оновлення, олюднення всіх сторін суспільного життя. Організаційною формою руху шістдесятників стали: клуб «Сучасник» (Київ, 1959), клуб «Пролісок» (Львів, 1962); а також творчі осередки в Одесі, Запоріжжі, Дніпропетровську та інших містах.

 

Представники	Твори
Поети і письменники
О. Довженко	Автобіографічна повість «Зачарована Десна»
Б. Антоненко-Давидович	Роман «За ширмою»
Г. Тютюнник	Роман «Вир»
Л. Первомайський	Збірка новел «Материн солодкий хліб», роман «Дикий мед»
В. Симоненко	Збірки поезії «Тиша і грім», «Земне тяжіння»
Л. Костенко	Збірки поезії «Проміння землі», «Мандрівне серце»
І. Світличний	Вірші
І. Драч	Вірші
М. Вінграновський	Вірші
В. Шевчук	Вірші, новели
Художники
С. Гуцало, В. Дрозд, В. Зарецький, А. Горська, Л. Семикіна, Г. Севрук, П.Заливаха, В. Кушнір
Композитори
В. Лятошинський	Третя симфонія
Г. Майборода	Опера «Мілана»
Ю. Мейтус	Опера «Украдене щастя»
П. Майборода, А. Філіпенко, А.Штогаренко, І. Шамо	Пісні