Культура України в другій половині XVI — першій половині XVII ст.

Галузь	Характеристика
Розвиток української мови	· Писемна мова українців і білорусів називалася руською. Під впливом усного мовлення в руській мові з'явилися елементи української мови. У першій половині XVII ст. виникають полемічні й драматичні твори, вірші написані українською мовою
Освіта	· Початкові школи (діяли при церквах і монастирях). Домашня освіта була доступна заможним верствам населення · Слов'яно-греко-латинські школи. Першу школу було засновано наприкінці 70-х рр. XVI ст. в Острозі. Викладалися церковнослов'янська, грецька і латинська мови та «сім вільних наук» — граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія і музика. Ці школи організовувалися також братствами · Протестантські школи. Міста: Киселин, Гоща, Берестечко · Єзуїтські колегіуми. Міста: Львів, Перемишль, Луцьк, Вінниця · Греко-католицькі школи. Міста: Холм, Шаргород, Володимир · Вищі навчальні заклади. Острозька академія, Киселинська академія (протестантська), Києво-Могилянський колегіум (1632 р.). Викладалися «сім вільних наук», а також філософія і богослов'я
Книгодрукування	· І. Федоров (Федорович). 1574 р. «Апостол» і «Буквар». 1581 р. Острозька Біблія · До середини XVII ст. на українських землях у різний час діяло 25 друкарень. Найбільша друкарня існувала при Києво-Печерському монастирі · «Мандрівні» (пересувні) друкарні
Перші шкільні підручники	· 1574 р. «Буквар» І. Федорова — перший шкільний підручник на українських землях · 1586 р. Друкарня Віленського братства видала першу церковнослов'янську граматику, підготовлену в Острозі · 1591 р. У Львові видано греко-церковнослов'янську граматику «Аделфотес» Арсенія Еласонського · 1596 р. У друкарні Віденського братства видано «Граматику словенську», «Буквар» і «Лексис» (словник, понад 1 тис. слів перекладалися із церковнослов'янської мови українською) Лаврентія Зизанія · 1619р. Видано «Граматику словенську» Мелетія Смотрицького · 1627р. У друкарні Києво-Печерського монастиря видано словник «Лексікон славєноросскій» Павма Беринди (бл. 7 тис. слів)
Усна народна творчість	· Обрядові пісні (колядки, щедрівки, веснянки, гаївки) · Історичні пісні («Про Сулиму, Павлюка, ще й про Яцька Остряницю», «Пісня про Байду») · Думи («Маруся Богуславка», «Самійло Кішка», «Плач невільників»)
Література	· Ораторсько-проповідницька проза. К. Транківліон-Ставровецький, «Дзеркало богослов'я», твори П. Могили · Історичні мемуари. Б. Балика, «Про Москву і про Дніпра, царка московського неправдивого» · Політична публіцистика. Твори С. Оріховського, Й. Верещинського · Латиномовна поезія · Поема «Роксоланія» С. Кльоновича розповідає про історію України · Твори П. Русина з Кросна, І. Русина з Туробіна, Г. Русина із Самбора · Гуманістичні ідеали
Полемічна література	· Твори релігійного спрямування, у яких висувалися докази авторів, спрямовані проти поглядів їх противників. Г.Смотрицький, «Ключ царства небесного», «Календар римський новий»; І. Вишенський, «Послання до єпископів»; М. Смотрицький, «Тренос»; І. Потій, «Унія»; І. Борецький, «Протестація»
Драматична література й театр	· Шкільна драма. Й. Волкович, «Розмірковування про муку Христа» · Інтермедії. Короткі одноактові комедійні сценки («Купив кота в мішку») · Вертеп (мандрівний ляльковий театр) сформувався у першій половині XVII ст.
Музика	· Церковна музика. 3 другої половини XVI ст. давній знаменний спів (восьмиголосний) поступається місцем партесному (багатоголосному) співу. З'явилося нотне письмо · Світська музика. Новий жанр — кант (пісня для триголосного ансамблю або хору). Повчальні, величальні, жартівливі та інші канти · Інструментальна музика. У містах музики об'єднувалися в окремі цехи. У козаків були військові музики
Літописання	· Густинський літопис (створений у першій чверті XVII ст.) розповідає про події до 1597 р. Автор невідомий · Львівський літопис (1498—1649 рр.), літопис М.Гунашевського · Острозький літописець (1500—1636 рр.)
Архітектура і містобудування	· Оборонна спрямованість містобудування. Багато нових міст (Броди, Станіслав, Жоаква, Тернопіль), що закладалися як замки або фортеці. Більшість замків були дерев'яними. Кам'яні замки — Львів, Луцьк, Кременець, Кам'янець- Подільський. Монастирі також були добре укріпленими фортецями — Успенський Почаївський монастир, Троїцький монастир у Межиріччі під Острогом · У західноукраїнському містобудуванні спостерігався відчутний вплив європейського Відродження. Львів — будинок Корнякта, Чорна кам'яниця, Успенська церква, каплиця Трьох святителів
Скульптура	· Надгробні пам'ятки. Пам'ятник на могилі К. Острозького в Успенському соборі Києво-Печерської лаври (1579 р.). Скульптурні зображення на архітектурних спорудах (львівські каплиці Боїмів та Камп'япів, Чорна кам'яниця)
Живопис	· Церковний живопис: іконопис та фрески. Прояви гуманістичних поглядів епохи. «Богородиця Одигітрія з пророками» (1599 р.) Ф. Сеньковича. Іконостас П'ятницької церкви, створений львівськими майстрами на межі XVI—XVII ст. · Світське малярство. Жанри: портрет, історичний та батальний живопис. Портрети К. Корнякта, Р. Сангушка, · К. Збаразького, Р. Вишневецької, Ю. і Я. Боїмів
Мистецтво гравюри	· «Євангеліє учительське» (1637 р.) містило близько 50 гравюр · Світська гравюра з'явилася на початку 20-х рр. XVII ст. Перші гравюри в книзі К. Саковича «Вірші на жалосний погреб... Петра Конашевича-Сагайдачного» (1622 р.)

Розвиток культури України в другій половині XVII —

Першій половині XVIII ст.

Галузь	Характеристика
Освіта	· Початкова освіта. На Лівобережжі, Слобожанщині та Запоріжжі існували початкові школи, де навчали дяки. На Правобережжі та західноукраїнських землях школи діяли при братствах. Діти шляхти навчалися в єзуїтських і василіянських школах · Середня освіта. На Лівобережжі та Слобожанщині діяли Чернігівський, Харківський і Переяславський колегіуми, на Правобережжі та західноукраїнських землях — єзуїтські колегіуми: Львівський, Перемишльський, Кам'янецький, Луцький та ін. · Вища освіта. Києво-Могилянська академія і Львівський університет
Книгодрукування	· Друкарня Києво-Печерської лаври — найбільша в Україні. Продовжували діяти Львівська братська, Почаївська та Унівська друкарні. Усього в другій половині XVII ст. на українських землях діяло дев'ять українських, три польські й одна єврейська друкарні · Книги з українських друкарень поширювалися у Росії, Болгарії, Сербії, Чорногорії та інших країнах · Видавалися книги переважно церковно-релігійного змісту
Усна народна творчість	· Провідний жанр: думи та історичні пісні, основною темою яких були події та герої Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування · Набувають поширення прислів'я, приказки і пісні про важку долю селян, а також козацькі, рекрутські й чумацькі пісні · Зберігають провідне місце, як і раніше, веснянки, гаївки, весільні та інші обрядові пісні
Література	· Розквіт в українській літературі другої половини XVII ст. стилю бароко · Полемічна література: Л. Баранович, «Нова міра старої віри»; Й. Галятовський, «Ключ до розуміння»; І. Гізель, «Правдива віра» та ін. · Історична та літописна література: перший підручник з історії «Синопсис» (авторство приписується П. Кохановському); Ф.Софонович, «Хроніка з літописів стародавніх» · Козацькі літописи (з'являються у першій половині XVIII ст.): «Літопис Самовидця» (автором уважають Р. Ракушку-Романовського); літописи Г. Граб'янки і С. Величка · Поезія: твори К. Зиновієва, І. Величковського
Театр	· Розвиток народного лялькового театру — вертепу. Улюблений позитивний герой — запорожець, який захищає простих людей. Із вертепом по Україні ходили мандрівні дяки, які були студентами-бурсаками Києво-Могилянської академії, Харківського, Чернігівського, Переяславського колегіумів · Набувають поширення шкільний театр і шкільна драма. Основні теми: різдвяний цикл, драми-міраклі (у перекладі з лат. — диво), мораліте (повчальні з алегоричним змістом) та історичні
Музика	· Набули поширення козацькі пісні з маршовим ритмом · Розвиток народної інструментальної музики. Її виконавці (кобзарі, лірники, сопілкарі, скрипалі, цимбалісти) нерідко збиралися в ансамблі («троїста музика») для відзначення різноманітних подій · Розвиток і поширення серед міського населення канта або псалма — побутового багатоголосного пісенного жанру. Канти широко використовувалися у шкільному театрі та вертепі. їх авторами були Л. Баранович, Д. Туптало та ін. · Розвиток партесного (багатоголосного) співу. Теоретиком цього жанру був український композитор М. Дилецький, автор «Граматики музикальної» · Виникнення в містах у другій половині XVII ст. цехів музикантів — об'єднання музик, що обслуговували різноманітні урочисті церемонії, воєнні походи і розваги
Архітектура	· Утвердження стилю бароко, розквіт якого припадає на добу І.Мазепи. Завдяки набуттю національного колориту дістав назву українського, або козацького, бароко · Видатні пам'ятки: Спаська церква Мгарського монастиря, церква Всіх Святих у Києво-Печерській лаврі, перебудовані Успенський собор Києво-Печерської лаври, Софійський і Михайлівський Золотоверхий собори в Києві
Графіка	· Становлення художньої школи українського граверства, основоположником якої вважається О. Тарасевич · Українські гравери: І.ІЦирський, Д. Галяховський, І.Реклинський, Д. Синкевич, Н. Зубрицький та ін. 1702 р. в Києві видано «Києво-Печерський патерик» із 40 гравюрами Л.Тарасевича
Живопис	· Основні жанри українського живопису — іконопис, фреска і портрет. Іконописні композиції дедалі більше відрізняються від канонічних зразків. Усталені образи втрачають непорушну величавість і стають більш земними · Збагачуються художні засоби митців — барвистість площинних композицій, посилюється перспективність зображень, світлові й колористичні ефекти · Набула популярності малярська школа Києво-Печерської лаври. Її представникам належать розписи храмів у Глухові, Полтаві, Переяславі, Чернігові та інших містах, фрески Успенського собору й Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври · У портретному жанрі виявляються риси реалізму. В Успенському соборі Києво-Печерської лаври наприкінці XVII ст. сформувалася портретна галерея світських осіб. Зразки козацького портрету: зображення знатного військового товариша Г. Гамалії і стародубського полковника М.Миклашевського. Набули популярності народні картини із зображенням козака Мамая