Класицизм
| Романтизм
|
· Орієнтувався на античне мистецтво і міфологію як норму та ідеальний зразок
· Тісно пов'язаний з Просвітництвом, спирався на філософію раціоналізму, уявлення про розумну закономірність світу, прекрасну, удосконалену людиною природу
· Знайшов прояв у всіх жанрах і видах мистецтва. В архітектурі йому притаманні простота і ясність форм, наслідування античних зразків, у живописі та скульптурі — характеризувався урівноваженістю і простотою композиції, у літературі — звертанням у сюжеті до етичних проблем, оспівуванням героїки, логічною ясністю дій тощо
| · Відображав розчарування в ідеалах Просвітництва, результатах Французької революції кінця XVIII ст.
· Намагався протиставити практицизму тогочасної дійсності та усуненню відмінностей між людьми прагнення до безмежної свободи, удосконалення і оновлення. Стверджував неповторність людської особистості, самоцінність її духовного життя
· Охопив усі сфери тогочасного духовного життя, але не став таким універсальним стилем, як класицизм. Значною мірою був художнім суспільним рухом, що відкрив шлях до подальшого розвитку мистецтва в XIX ст.
|
Культура України в другій половині XIX ст.
Розвиток науки в Україні в другій половині XIX ст.
Фактори розвитку науки
- Розвиток промисловості викликав потребу у кваліфікованих спеціалістах та нових технологіях.
- Загальноєвропейський прогрес у науці та техніці.
- Поширення і подальше домінування філософії позитивізму сприяло пошуку достовірних і точних вимірів фізичних і суспільних явищ.
- Відсутність ідеологічного забарвлення в дослідженнях, а отже, конфлікту з владою.
Розвиток української літератури в другій половині XIX ст.
Риси розвитку
| Характеристика
|
Різноманітність художніх напрямків
| Одночасно розвивалися і взаємно збагачувалися романтизм, натуралізм, просвітницький реалізм. Низка творів цього періоду поєднувала елементи різних напрямів
|
Наявність індивідуальних стилів письменства
| Завдяки самобутності українських письменників у межах окремих художніх напрямків формувалися оригінальні стилі, способи і підходи творчого самовираження
|
Поява нових тем і проблематики
| Серед нових тем української літератури — болюче розшарування селянства, життя промислових робітників, боротьба народу проти соціального і національного гноблення, пошуки інтелігенцією свого місця в суспільстві
|
Демократизація та гуманізація літератури
| Центральною фігурою художніх творів стала людина з народу. Розкривається процес духовного розкріпачення народних мас, розвитку їхньої свідомості. Сприйняття людини як найвищої цінності, захист її прав, заклики боротися з насиллям і сваволею панівних класів
|
Ускладнення художніх форм
| Розвиток різних жанрів — епічних романів, повістей, оповідань, новел, фейлетонів тощо. Описовість та натуралізм поступаються місцем аналізу та типізації, відбувається відступ схематизму в побудові образів, сюжети стають гострішими і напруженішими
|
Політизація
літературної
творчості
| Активно висвітлюються болючі соціальні проблеми, посилюється публіцистичність художніх творів, аналізуються тогочасні соціальні суперечності
|
Розвиток архітектури в другій половині XIX ст.
Характерні риси
- Великі масштаби забудови.
- Застосування нових технологій та матеріалів (бетон, залізо, залізобетон тощо).
- Втрата єдиного архітектурного стилю і поширення еклектики — поєднання елементів різних стилів та напрямків.
Культура України на початку XX ст.
Розвиток українського мистецтва і літератури на початку XX ст.
Загальні тенденції
· У культурній сфері чітко вимальовуються дві тенденції — збереження української національно-культурної ідентичності та перенесення на місцевий ґрунт європейських новацій художнього самовираження.
· До Першої світової війни в європейському образотворчому мистецтві панував реалізм. Поряд із ним виник модернізм, як розрив з ідейними та художніми принципами класичного мистецтва. Обидва напрямки були притаманні тогочасному українському мистецтву.
· Український модернізм сформувався як національна самобутня течія на основі власної мистецької традиції і розвивався паралельно з європейськими.
· Український модернізм, особливо в літературі, зазнав значного впливу з боку романтизму.
· Своєрідність українського модернізму полягала в тому, що він з естетичного феномена перетворився на культурно-історичне явище, став спробою подолання провінційності, другорядності, вторинності української національної культури, формою залучення до надбань світової цивілізації.
· Український модернізм вважається відображенням переходу українського суспільства від етнографічно-побутової самоідентифікації, тобто вирізнення себе з-поміж інших, до національного самоусвідомлення — визначення свого місця і ролі в сучасному світі.
Українська культура періоду національно-демократичної революції (1917-1920 рр.)
Освітня політика
Період
| Загальні риси
|
УЦР
| Початок розбудови української школи. Відкриття 53 українських гімназій. Відбулось декілька вчительських з'їздів. Заснування Київського народного університету. Підтримка діяльності товариства «Просвіта». Проте більшість дій не вийшла за межі декларацій
|
Гетьман П.Скоропадський
| Активна освітня політика. Розбудова мережі українських гімназій (150). Поступова українізація народної, середньої і вищої освіти. Реорганізація Київського народного університету в державний. Створення університету в Кам'янці-Подільському. Відкриття українських кафедр у Київському, Одеському і Харківському університетах
|
Директорія УНР
| Освітня політика не виходила за межі декларацій про підтримку і розвиток української освіти, бо Директорії доводилося вести постійні бойові дії. Певна територія України тривалий час залишалася поза впливом Директорії
|
Денікінський режим
| Освіта українською мовою заборонялася і переслідувалася. Відновлювалась система освіти, що панувала за царського режиму
|
Радянська влада
| Руйнування попередньої системи освіти. Докладались значні зусилля з ліквідації неписьменності (лікнеп). Ідеологізація освіти. Створення єдиної трудової школи (семирічний термін навчання). Скасовувалася плата за навчання. Розбудовувалася мережа підготовки педагогічних кадрів (інститути, технікуми, курси). Половина шкіл здійснювала навчання українською мовою. У 1920 р. було ліквідовано університети, а на їх базі створено мережу інститутів. Уся наукова робота була зосереджена в УАН. Для підготовки до вступу у вищі навчальні заклади створювалися робітничі факультети (робфаки)
|
Українська академія наук
Українська академія наук
|
|
|
|
|
| 24 листопада 1918 р.
|
|
|
|
| Президент В. Вернадський; секретар — А. Кримський;
|
|
перші дійсні члени: Д. Багалій, М. Кащенко, В. Косинський, 0. Левицький,
|
| М. Петров, С. Смаль-Стоцький, Ф. Тарановський, С. Тимошенко,
|
|
|
| М. Туган-Барановський, П. Тутковський
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Історико-
|
| Фізико-
|
| Соціально-
|
| Націо
|
| Комісія з вивчен
|
філологіч-
|
| математич-
|
| економіч
|
| нальна
|
| ня природних ба
|
ний відділ
|
| ний відділ
|
| ний відділ
|
| бібліотека
|
| гатств України
|
Літературний процес
Літературний процес цього періоду пов'язаний з творчістю як відомих поетів і письменників, так і з появою нової генерації талановитої молоді.
Напрями
| Представники
|
Романтизм
| О. Олесь (Кандиба), В. Сосюра, В. Чумак, А. Еллан-Бла- китний
|
Неокласицизм
| М. Зеров, П. Филипович, М. Рильський, М. Драй-Хмара, Ю. Клен
(О. Бурггардт)
|
Символізм
| П. Тичина, Я. Савченко, Д. Загул
|
Панфутуризм
| М.Семенко
|
Образотворче мистецтво
Дата
| Подія
|
Грудень 1917р.
| Створення Української академії мистецтв. Академіки: М. Бойчук, М. Бураченко, Ф. Кричевський, А. Маневич, О. Мурашко, Г. Нарбут
|
Жовтень 1918р.
| Відкриття в Ромнах першого пам'ятника Т. Шевченку, скульптор І. Кавалерідзе
|
Театральні та музичні колективи