Характеристика сучасних антагоністів рецепторів ангіотензину II

 

Назва препарату	Добова доза (міліграм)	Частота прийому в добу (24 ч.)	Можливі поєднання
Ірбесартан	300	1-2
Лозартан	50-100	1-2	гідрохлортіазид (12,5-25 мг)
Телмісартан	80-160	1	гідрохлортиазид
Валсартан	80-160	1	гідрохлортиазид (12,5-25 мг)
Кандесартан	8-16	1	гідрохлортіазид (12,5-25 мг), амлодипін (5 мг)
Епросартан	400-800	1-2

 

Антагоністи рецепторів ангіотензину II мають переваги перед іншими препаратами в наступних випадках: діабетична нефропатія, серцева недостатність, непереносимість інгібіторів АПФ.

 

Характеристика основних антагоністів кальцію

Препарати	Терапевтична доза (мг/24 ч)	Частота прийому в добу
1. Фенілалкиламіни
Верапаміл	80-240	2-3
2. Дігидропіридини
Адалат	30-120	3
Ніфедипін	30-120	3-4
Нісолдіпін	5-40	2
Фелодіпін	5-10	1
Никардіпін	60-120	3
Амлодіпін	5-10	1
Ісрадіпін	5-20	2
Лацидіпін	2-8	1
Лерканідіпін	10		1
3. Бензотіазепіни
Ділтіазем (кардил)	300	1
Ділтіазем пролонгованої дії	180-360	1

 

Перевагу антагоністам кальцію слід надавати в таких випадках: середній і похилий вік, ізольована систолічна АГ, цукровий діабет, дисліпідемія, ренопаренхимні АГ, стабільна стенокардія, порушення периферічного кровообігу, суправентрикулярна тахікардія або екстрасистолія (дилтіазем, верапаміл).

Препаратами другого ряду є a₁-адреноблокатори, алкалоїди раувольфии, центральні  a₂–агоністи, прямі вазодилататори.

Гіпертензивний криз – це раптове значне підвищення АТ від нормального або підвищенного рівня, яке майже завжди супроводжується появою чи посиленням розладу з боку органів-мішеней або вегетативної нервової системи.

Критеріями гіпертензивного кризу є: раптовий початок; значне підвищення артеріального тиску;поява або посилення симптомів з боку органів-мішеней.

Згідно з класифікацією кризів (робоча група Українського товариства кардіологів, 1999, 2004), залежно від наявності чи відсутності ураження органів-мішеней і необхідності термінового зниження АТ, виділяють:

1. Ускладнені кризи (з гострим або прогресуючим ураженням органів-мішеней – становлять пряму загрозу життю хворого, потребують негайного, протягом однієї години зниження АТ): інфаркт міокарда, інсульт, гостра розшаровуюча аневризма аорти, гостра недостатність лівого шлуночка, нестабільна стенокардія, аритмії (пароксизми тахікардії, миготливої аритмії, шлуночкова екстрасистолія високих градацій), транзиторна ішемічна атака; еклампсія; гостра гіпертензивна енцефалопатія; кровотеча.

2. Неускладнені кризи (без гострого або прогресуючого ураження органів мішеней – становлять потенційну загрозу життю хворого, потребують швидкого, протягом кількох годин, зниження АТ): церебральний неускладнений криз; кардіальний неускладнений криз; підвищення систолічного АТ до 240 мм рт.ст. або діастолічного АТ до 140 мм рт.ст.; значне підвищення тиску в ранньому післяопераційному періоді.

 

Тактика лікаря при гіпертонічних кризах

Перша допомога (амбулаторно) Клонідін всередину або парентерально лабеталол всередину празозин всередину каптоприл всередину ніфедипин всередину адельфан всередину нітрогліцерин сублінгвально дибазол парентерально

Ускладнений криз

Неускладнений криз

Госпіталізація

Амбулаторне лікування

В/в інфузія:  нітропрусід натрію, лабеталол нітрогліцерин триметафан пропранолол еналаприлат гідралазин

При прояві загрозливих симптомів – госпіталізація

 

 

ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ І САМОКОРЕКЦІЇ РІВНЯ ЗНАНЬ

 

1. У хворого 44 років, що страждає на ГХ, з'явився головний біль, "внутрішнє тремтіння", серцебиття, страх. Об'єктивно: пульс -100/хвил, АТ - 200/100 мм рт. ст., ліва межа серцевої тупості на 1,5 см зміщена ліворуч від лівої середньоключичної лінії, тони серця звучні, везикулярне дихання. На ЕКГ - синусова тахікардія, ознаки гіпертрофії лівого шлуночку. Який препарат необхідно призначити для лікування:

А. Ніфедіпін

В. Каптопріл

С. Пропранолол

D. Сульфат магнію

Е. Фуросемід

 

2. Хворий 62 років, впродовж 10 років страждає на ГХ. 2 роки назад діагностоване ХОЗЛ. Об'єктивно: пульс - 64/хвил, АТ - 210/130 мм рт. ст., ліва межа відносної серцевої тупості на 2,5 см ліворуч від лівої середньоключичної лінії, перший тон над верхівкою ослаблений, акцент другого тону над аортою. На ЕКГ - гіпертрофія лівого шлуночку. Призначення якого препарату найдоцільніше в цьому випадку?

А. Пропранолол

В. Амлодіпін

С. Атенолол

D. Гіпотіазид

Е. Еналапріл

 

3. Хворий на ГХ впродовж чотирьох років вживає новий гіпотензивний препарат. АТ нормалізувався, але у хворого з'явився постійний, інтенсивний сухий кашель. Побічною дією якого препарату найдостовірніше є поява вищезгаданого ускладнення?

А. Фелодіпін

В. Клофелін

С. Еналапріл

D. Гіпотіазид

Е. Метопролол

 

4. Хвора 58 років, діагноз: ГХ. Вранці після прийому каптопреса і атенолола різко встала з з ліжка, короткочасно знепритомніла. Об'єктивно: шкіра бліда, волога. Пульс - слабкий, 90/хвил. АТ - 80/50мм.рт.ст. Везикулярне дихання. Змін з боку ЦНС немає. ЕКГ з перевантаженням лівого шлуночку. Ваш діагноз?

А. Ортостатична артеріальна гіпотензія

В. НЦД за змішаним типом

С. Синокаротидна непритомність

D. Динамічне порушення мозкового кровообігу

Е. Кардіогенний шок

 

5. У хворої 30 років, вагітність 28 тижнів, спостерігається підвищення тиску до 170/110 мм.рт.ст. Об'єктивно: акцент ІІ тону над аортою, пастозність гомілок. У сечі: питома вага - 1016, білок - 0,33 г/л, Л. 8-10 в полі зору, ер. 5-6 в полі зору. Ехо-КГ: КДР - 5,4 см, товщина міжшлуночкової перегородки 1,1 см. Який препарат найбільш небезпечний для даної хворої?

А. Клофелін

В. Допегит

С. Резерпін

D. Капотен

Е. Ніфедіпін

 

6. Чоловік 72 років, скаржиться на головний біль і серцебиття, що виникли у другій половині доби. За останній рік в подібних випадках відмічено підвищення АТ. Об'єктивно: межі серця не змінені, тони збережені, ЧСС і пульс - 88/хвил, АТ - 170/80 мм рт. ст. На очному дні - звуження артерій. ЕКГ - без патології. Який попередній діагноз?

А. Ізольована систолічна гіпертензія

В. Гипертонічна хвороба ІІ ст.

С. Феохромоцитома

D. Церебральний атеросклероз

Е. Вікова норма АТ

 

7. У чоловіка 37 років лікар виявив підвищений АТ. У аналізі сечі: Л - 6-7, Ер - 3-4 у п/зору, білок - 0,066 г/л. Для уточнення стану нирок інструментальне обстеження слід починати з:

А. Ангіографії нирок

В. УЗД нирок

С. Внутрішньовенної пієлографії

D. Радіоізотопної ренографії

Е. Оглядової рентгенографії нирок

 

8. Хвора 42 років, з метою зниження АТ отримувала салуретики. Через деякий час у неї з'явилася м'язова слабкість і парестезії. На ЕКГ виявили: зменшення амплітуди зубця Т, появу зубця U, депресію сегменту SТ, подовження інтервалу QT. Чим обумовлені ці зміни?

А. Розвитком атріовентрикулярної блокади

В. Гіперкаліємією

С. Гіпокальціємією

D. Систолічним перевантаженням лівого шлуночку

Е. Гіпокаліємією

 

9. У хворої 60 років, яка впродовж 20 років страждає на ГХ, після стресової ситуації раптово виникло відчуття задишки. Об'єктивно: положення| ортопное, пульс - 120/хвил, АТ - 210/120 мм рт. ст. I тон над верхівкою серця ослаблений, в діастолу прослуховується додатковий тон, частота дихання - 32/хвил. Дихання над нижніми відділами легенів ослаблене, одиночні незвучні вологі дрібнопухирсаті хрипи. Яке ускладнення виникло?

А. Розшарування аорти

В. Напад істерії

С. Тромбоемболія гілок легеневої артерії

D. Пневмонія

Е. Гостра лівошлуночкова недостатність

 

10. Хворий 30 років, скаржиться на головний біль і серцебиття після емоційного стресу. Хворіє на ГХ впродовж 2 років. При обстеженні хворий збуджений, гіперемія обличчя, шкіра зволожена. Пульс - 100/хвил, АТ - 180/90 мм рт. ст. Зафіксовано збільшення ударного і хвилинного об'єму крові. Що потрібно призначити хворому насамперед?

А. Дібазол

В. Лізінопріл

С. Фуросемід

D. Клофелін

Е. Пропанолол

 

Правильні відповіді: 1С, 2B, 3C, 4A, 5D, 6A, 7B, 8E, 9E, 10E