Господарсько-договірні документи

 

ДОГОВІР

Це документ, що фіксує домовленість між двома чи кількома партнерами про взаємне зобов’язання.

 

Реквізити:

1. Назва виду документа.
2. Заголовок.
3. Місце укладання.
4. Дата.
5. Повні назви сторін, їх представників (призвіще, ім’я, по батькові), повноважень, на підставі яких вони діють.
6. Текст, який містить:

- термін виконання;

- кількісні та якісні показники;

- вартість робіт (продукції) і загальну суму;

- порядок виконання робіт;

- порядок розрахунків між сторонами;

- відповідальність сторін;

- порядок і місце розв’язання суперечок;

- форс-мажорні обставини.

1. Відомості сторін: юридичні адреси установ або паспортні дані осіб.
2. Підписи сторін.
3. Печатки однієї або всіх установ, які укладають договір.

 

Договір вважають чинним тоді, коли сторони дійшли згоди з усіх пунктів і оформили його письмово.

 

Договір може бути укладеним між приватними особами й організацією та між організаціями. Цивільний кодекс передбачає такі договори: купівлі-продажу, позики, винаймання житлового приміщення, підряду, постачання, приватизації житла та нежитлових приміщень, оренди.

 

Окрему групу становлять договори банківської діяльності: договір на здійснення кредитно-розрахункового обслуговування, договір про депозитний вклад, кредитний договір.

ТРУДОВА УГОДА

Це документ, яким регламентується стосунки між установою і позаштатним працівником.

 

Трудова угода, укладена зі штатним працівником, визначає коло його доручень, які входять за межі безпосередніх службових обов’язків.

 

Реквізити:

1. Назва виду документа.
2. Заголовок.
3. Місце складання.
4. Дата.
5. Текст з переліком повноважень і зобов’язань сторін.
6. Юридичні адреси сторін.
7. Підписи.
8. Печатка установи.

 

Трудова угода складається в декількох примірниках, один з яких передається виконавцю, а решта зберігаються у справах організації-замовника.

 

 

КОНТРАКТ

Це правовийдокумент, що засвідчує певну домовленість між підприємством, організацією чи установою й працівником про умови спільної виробничой й творчої діяльності. Згідно із Законами України “Про підприємство”, “Про власність”, “Про освіту” громадяни через контракт реалізують право розпоряджатися своїми здібностями допраці.

 

РЕКВІЗИТИ:

1. Назва виду документа із стислим зазначенням його призначення (на виконання обов’язків, на управління підприємтсвом).
2. Дата і місце підписання.
3. Орган, що наймає працівника.
4. Посада, призвіще, ім’я, по батькові того, кого наймають.
5. Термін діїї контракту.
6. Текст.
7. Підписи сторін – укладачів контракту.
8. Печатка, що засвідчує підпис наймача.

 

Контракт складається у двох примірниках – по одному для кожної торонни; про це зазначається у тексті контракту.

 

Обліково-фінансові документи

АКТ

Це документ, який містить рішення щодо законів, указів, постанов і скаладається на підтвердження фактів, подій, явищ, вчинків, пов’язаних з діяльністю установ та окремих осіб. Акт складається кількома особами з метою обєктивного фіксування подій, фактів або певної ситуації. Виклад і форма регламентовані.

 

Текст акта має дві частини:

- Вступну (вказують підстави для складання акта, перелічуються особи, що складають акт, а також присутні);

- Констатуючу (викладаються мета й завдання акта, хатактер проведеної роботи, даються висновки)

 

Після слова Підстава вказується документ чи усне розпорядження службової особи щодо необхідності та юридичної ваги певного акта.

 

Після слова Складено перераховуються особи, які склали акт або були присутні під час його складання, і обов’язково зазначаються їхні посади, ініціали й прізвища. Якщо акт готувався комісією, то першим друкується прізвище голови, прізвища інших членів комісії розташовуються в алфавітному порядку.

 

У кінці акта (перед підписами) зазначається кількість примірників і вказується місце їх зберігання.

 

Реквізити:

1. Назва установи.
2. Гриф затвердження.
3. Назва виду документа.
4. Номер та дата складання.
5. Місце складання.
6. Заголовок.
7. Текст.
8. Підписи.
9. Дата.
10. Печатка.

 

 

ДОРУЧЕННЯ

Це документ, яким організація чи окрема особа надає іншій особі право на певну

діяльність або отримання матеріальних цінностей від її імені.

 

Залежно від суб’єкта дії доручення поділяють на:

- особисті (особа доручає особі);

- офіційні (установа доручає особі чи установі).

Особисте доручення юридично правомірне лише у тому випадку, коли підпис особи, що склала доручення, звірив керівник установи печаткою і своїм підписом.

 

Реквізити особистого доручення:

1. Назва виду документа.

2. Текст.

3. Дата.

4. Підпис особи, яка склала доручення.

5. Завірення підпису.

Офіційні доручення друкуються на спеціальних бланках.

 

Реквізити офіційного доручення:

1. Штамп.

2. Номер.

3. Дата.

4. Назва виду документа.

5. Текст.

6. Зразок підпису особи, якій видано доручення.

7. Підпис керівника установи.

8. Печатка.

Текст доручення містить такі відомості:

- прізвище, ім’я, по батькові, посада особи (в офіційному дорученні – назва установи), яка видає доручення;

- прізвища, ім’я, по батькові, посада особи, якій видається доручення;

- назва установи, від якої особа повинна отримати матеріальні цінності або в якій особаздійснює свою діяльність;

- напрям діяльності особи або перелік матеріальних цінностей, їх кількість і вартість;

- термін дії доручення;

- назва та відомості про документ (паспорт, посвідчення), що засвідчує особу, якій видається доручення.

 

НАКЛАДНА

 

Це обліковий документ, який дає право на отримання, відправлення вантажів чи матеріальних цінностей.

 

У накладній повинні бути такі реквізити:

1) назва – угорі посередині великими літерами:

НАКЛАДНА №_____ від ___________ (дата);

2) підстава, на основі якої видано накладну;

3) кому видано (назва установи або прізвище, ім’я, по батькові приватної особи);

4) від кого (назва установи або штамп установи, її адреса, телефон, поточний рахунок);

5) позначення кожної графи: а) назва предметів; б) сорт; в) розмір; г) одиниця виміру; д)номенклатурний номер; е) кількість (за вимогою, видано); є) вартість; ж)сума вартості;

6) підпис керівника установи й бухгалтера;

7) дата;

8) хто видав;

9) хто одержав;

10) печатка або штамп установи.

ТАБЛИЦЯ

 

Це перелік, зведений статистичних таблиць або інших відомостей, розташованих у певному порядку й за графами.

 

Матеріал у таблиці систематизований, на першому плані виступають цифри. У таблицяхх не використовуються дієслівні форми, прислівники. Найчастіше вживаються слова разом, усього, у тому числі.

 

Таблиця складається з таких реквізитів:

1) номер;

2) тематичний заголовок;

3) заголовна частина, яка розміщується вгорі (розділові знаки в кінці заголовків і підзаголовків не ставляться);

4) основна частина, що містить графи і рядки;

5) примітки (якщо вони є) виносяться в окрему колонку або за межі таблиці.

 

Таблиця має бути компактною і наочною.

 

 

ВИБІР СЛОВА

Відносини – взаємини

Відносини, -син, мн. Вживається щодо людей, суспільства, колективу тощо. Виступає як складова частина багатьох суспільно-економічних тер­мінологічних сполук зі словами: агра­рні, вартісні, васальні, виробничі, гос­подарські, громадські, дипломатичні, договірні, економічні, естетичні, земе­льні, кредитні, майнові, матріархальні, міждержавні, міжнародні, міжнаціо­нальні, моральні, патріархальні, по­літичні, правові, промислові, ринкові, родинні, сімейні, суспільні, суспільно-виробничі, суспільно-економічні, това­рні, товарно-грошові, торговельні.

Взаємини, -мин, мн. Взаємні сто­сунки між кимсь, чимсь; рідше — взаємозв'язок між предметами, яви­щами.

 

Об’єм – обсяг

Об'єм, -у. Довжина чогось у дов­жину, висоту й ширину, вимірювана в кубічних одиницях. Вж. зі сл.: ваго­на, кімнати, колби, котловану, куба, мозку, печі, повітря, посудини, при­міщення, рідини, серця, тіла, циліндра; великий, невеликий, значний, малий, повний, середній; визначити об'єм чого, циліндр об'ємом 300 кубічних сантиме­трів, тіло в об'ємі має 5кубічних деци­метрів, об'єм повітря збільшується при нагріванні.

Обсяг, -у. Взагалі розмір, величи­на, кількість, значення, важливість, межі чогось. Вж. зі сл.: брошури, будів­ництва, бюджету, виробництва, заго­тівель, знань, інформації, капітало­вкладень, книжки, поняття, послуг, про­грами, промислової продукції, роботи, рукопису, слова, тренувальних наван­тажень, величезний, невеликий, знач­ний, середній; визначити обсяг, підра­хувати обсяг, у повному обсязі, книжка обсягом 40 друкованих аркушів.

Працівник – робітник

Працівник, -а. 1. Член якогось ви­робничого колективу, особа, яка бере участь у певному трудовому процесі, працює за певним фахом, у якійсь га­лузі народного господарства, науки, культури. Вж. зі сл.: здібний, ква­ліфікований, керівний, літературний, науковий, торговельний, газети (газе­тний), заповідника, кіно, преси, сцени (член творчого колективу театру).

Робітник, -а. 1. Той, хто створює матеріальні цінності, працюючи на промисловому підприємстві; людина, що належить до робітничого класу; в давні часи – також наймит: робітники фабрик і заводів, робітники й селяни, кваліфікований робітник, робітники сцени (особи, які встановлюють і міняють декорації тощо). 2. Трудівник. Всі мали його за чесного чоловіка та доброго робітника (М.Коцюбинський); Не жрець, не вождь, а робітник – Поета справжнього імення... (М.Рильський).

 

Значний – вагомий

Значний. Вели́кою (значно́ю, бі́льшою і т. ін.) мі́рою.Чималий, величенький, неабиякий; (вплив) помітний; (- подію) важливий; відомий, видатний; (рід) родовитий.

Вагомий. 1. Який має вагу — важ­кість предмета: вагоме тіло. Пох. ва­гомість {фізична вагомість). 2. перен. Змістовний, авторитет­ний, переконливий: вагоме слово, ва­гомі цифри. Пох.: вагомість, вагомо (вагомо переконувати).

Запущений – занедбаний

Запущений. Прикметник запущений, написаний із найрізноманітнішими значеннями, заступає останнім часом у художній літературі й публіцистиці інші, більш підхожі для того чи того випадку слова, як це бачимо, наприклад, у газетній статті: «Тут запущена профспілкова робота, немає художньої самодіяльності», — хоч куди краще було б написати: «Тут занедбано (або занехаяно) профспілкову роботу». Запущеною може бути худоба в спаш, ракета на війні («Знялись серед пітьми ракети, запущені з протилежного берега». — О. Гончар), якась річ, що її запустили в воду («На запущену принаду накидаються лини». — П. Воронько); запущеним (по-російському вонзённым) може бути щось гостре — ніж, пазурі, запущеними, цебто довгими, відрослими, можуть бути борода, кучері («Запущена, як у того попа, борода». — З живих уст).

Занедбаний. (позбавлений догляду), коли мовиться про тяжкий стан людини, неохайний вигляд парку, саду або кепсько наладнані справи, там краще казати занедбана людина, занехаяний садок, занедбані справи, ніж запущена людина, запущені справи тощо.

Тактичні – тактові

Тактичний. Який стосується такти­ки як сукупності прийомів або способів, використовуваних для досягнен­ня мети або здійснення певної бойо­вої операції. Вж. зі сл.: маневр, план, схема, прорахунок, удар, успіх, бороть­ба, перевага, варіанти, заняття, захо­ди, ідеї, міркування, мислення, питан­ня, принципи, ракети.

Тактовний. Який володіє почуттям міри, такту в чомусь. Вж. зі сл.: вихо­вателька, людина, допомога, співчут­тя, використання, керівництво, бути тактовним.

 

Адресат – адресант

Адресат, -а. Одержувач листа, те­леграми тощо. Поштарка запакувала картину, і він написав адресу та прізвище адресата (Ю.Мушкетик).

Адресант, -а. Відправник листа, те­леграми тощо. Здивований, він почи­нає читати адресу. Якась нісенітниця: прізвище адресата — Франко, прізви­ще адресанта — так само Франко (П.Колесник).

Статут – статус

Статус, -у. Правове становище: майновий статус, статус дипломата, дипломатичний статус, статус неза­лежної держави.

Статут, -у. Зведення правил, поло­жень, що визначають завдання, уст­рій, функції, порядок діяльності ор­ганізації, установи тощо: військовий статут, юридичний статут.

 

Ефективний – ефектний

Ефективний. Який має потрібні наслідки, найбільший ефект; який викликає ефект. Вж. зі сл.: метод, прилад, промисел, промова, робота, слово, використання, добриво, співро­бітництво, ліки.

Ефектний. Який справляє сильне враження, ефект; розрахований на це. Вж. зі сл.: засіб, одяг, рух, жінка, картина, поза, сцена, вбрання, вико­нання, враження, світло.

Ділянка – дільниця

 

Ділянка. Частина поверхні, площі чогось; окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за певною ознакою; частина тіла; переносно — сфера яко­їсь діяльності: ділянка вулиці, ділянка землі, ділянка поля, ділянка фронту, насіннєва ділянка, присадибна ділянка, скронева ділянка, наукова ділянка. Пох. ділянковий. У скл. сл.: сортоді-лянка.

Дільниця, -і, ор. -ею. Адміністрати­вно-територіальна або виробнича одиниця: виборча дільниця, лікарська дільниця, дільниця народного суду, бу­дівельна дільниця, виробнича дільниця, начальник дільниці, приміщення дільни­ці. Пох. дільничний.

 

Керівництво – керування

Керівництво. 1. Переважно спря­мування діяльності людей, під прово­дом яких, на чолі з якими здійсню­ється діяльність певного колективу; загальне відання художньо-виконав­чою діяльністю інструментального ансамблю або вокального колективу тощо: керівництво державою

Керування. 1. Спрямування руху, ходу, роботи чогось за допомогою керма та інших пристроїв; регулю­вання, спрямування якоїсь тривалої або постійної дії, процесу в певних рамках, межах; керівна дія в межах системи, структури, до яких входить керований об'єкт; безпосереднє ке­рівництво оркестром, хором тощо: керування автомобілем, керування по­льотом, керування промисловістю, ке­рування ансамблем.

2. Система або сукупність прила­дів, за допомогою яких керують ма­шинами, механізмами тощо: автоматичне керування, дистанційне керу­вання, ручне керування.