Реклама та PR-технології як маркетинговий інструмент.

1. Реклама в сфері туризму більш актуальна, ніж у інших галузях. Ця обставина пов'язана з індивідуальними властивостями туристичних послуг (невідчутність, нездатність до збереження, нерозривність виробництва і споживання).
За функціональними можливостями рекламу можна класифікувати за такими видами:- інформативна;- спонукальна;- нагадувальна.
Інформативна реклама інформує споживачів про нові тури з метою створення первинного попиту.Спонукальна реклама впливає на підсвідомість людини, закликаючи її до купівлі.Реклама, що нагадує, своїм завданням ставить нагадування споживачеві про існування вже добре відомого туру.
2. Під стимулюванням збуту в туризмі розуміють' короткострокові заохочувальні заходи, що сприяють продажу і збуту.

Стимулювання проводиться в трьох напрямах:- стимулювання співробітників турфірми;- стимулювання торгових посередників;- стимулювання клієнтів.

Стимулювання співробітників фірми спрямовано на підвищення якості обслуговування, зростання професійної майстерності й удосконалення роботи.
Роботи з другого напряму орієнтовані на співробітників фірм-партнерів з метою заохочення їхньої роботи і, відповідно, збільшення збуту турів основного підприємства.
Заходи стимулювання збуту, спрямовані на клієнтів, заслуговують на особливу увагу у зв'язку зі значним завищенням кількості пропозицій над попитом туристичного продукту.
Багато фірм практикують знижки цін:
- знижки у випадку бронювання турів у встановлений термін;- знижки сезонних розпродаж;- знижки окремим категоріям покупців (діти, сімейні пари, молодята).- бонусні знижки, надані постійним клієнтам;- групові знижки.
Як подарунки і сувеніри застосовують різні канцтовари, фірмові майки, друковану продукцію. Туристам приємно в день народження під час подорожі одержати від фірми квіти, фрукти, солодощі.
Туристичні фірми використовують купони. Вони надають право власникові на знижку при купівлі туру.Багато турфірм співробітничають з банками шляхом надання купонів їхнім клієнтам, оскільки останні, в силу наявності коштів, можна вважати потенційними покупцями турів. При розміщенні внесків у тому чи іншому банку клієнту видається книжка купонів на придбання різних товарів і послуг.Популярні купони у вигляді рекламних звернень, що розташовані в газетах і журналах. Для їх поширення може використовуватися розсилання поштою, через кур'єрів.Конкурси, лотереї, вікторини припускають заохочення переможців призами і подарунками, часто у вигляді дорогих товарів (автомобілі, туристичні поїздки).Стимулювання збуту може здійснюватися за допомогою надання додаткового обслуговування протягом декількох днів до основної поїздки (наприклад, тур тривалістю 24 дні оплачується як за 21 день плюс 3 дні безкоштовно) чи додаткових послуг (безкоштовний пляж, басейн і т. п.).3. Персональні продажі являють собою усні презентації товарів. Це один з дорогих методів просування. Американські компанії на персональний продаж витрачають у три рази більше коштів, ніж на рекламу.
4. Зв'язок із громадськістю припускає формування сприятливого іміджу туристичної компанії шляхом створення сприятливих відносин з різними державними і громадськими структурами.

Збутові механізми.

Для забезпечення ефективної реалізації туристичних послуг підприємство індустрії туризму має здійснювати комплекс заходів, що знаходять своє вираження у формуванні маркетингової збутової стратегії. Необхідно враховувати, що в сучасних умовах збут розглядається усього лише як один з багатьох елементів маркетингу. оль збуту в маркетинговій діяльності обумовлена наступними обставинами:- у сфері збуту остаточно визначається результат усіх маркетингових зусиль підприємства;- пристосовуючи збутову мережу до запитів споживачів, створюючи їм максимальні зручності до, під час і після придбання продукту, підприємство має значно більше шансів для виграшу в конкурентній боротьбі;- під час збуту відбувається виявлення смаків і переваг споживачів.Розробка і реалізація збутової стратегії вимагає рішення наступних принципових питань:- вибір каналів збуту;- вибір посередників і визначення прийнятної форми роботи з ними. Канали збуту туристичного продукту. Канал збуту (по визначенню Філіпа Котлера) – це сукупність фірм або окремих осіб, що приймають на себе або допомагають передати комусь іншому право власності на конкретний товар або послугу на їх шляху від виробника до споживача.З огляду на специфіку туристичного бізнесу, де туристичне підприємство часто не здійснює виробництва конкретних послуг, а лише формує туристичні продукти, тому під каналом збуту (розподілу) у туризмі слід розуміти сукупність способів організації продажу туристичного продукту туристичним підприємством споживачеві. Канали збуту характеризуються числом рівнів. Під рівнем каналу збуту розуміють будь-якого посередника на шляху туристичного продукту від підприємства до кінцевого споживача. Число рівнів визначає довжину каналу збуту. Туристичне підприємство може організувати прямий продаж власного турпродукту споживачам, організувати продажі через турагентства або використовувати сукупність декількох каналів збуту. Канали збуту з великим числом рівнів використовуються рідко, тому що вони не дозволяють туроператору здійснювати ефективне управління і контроль функціонування збутової мережі. Вибір посередників та напрямки співпраці з ними Критерії вибору посередників для каналу збуту:- професіоналізм і наявність досвіду роботи;- територія, охоплювана посередником;- охоплення цільового ринку;- обсяг реалізації послуг;- організаційно-правовий статус посередника;- використовувані технології і методи продажів;- простота і надійність системи заєморозрахунків;- ділова репутація.