Менеджмент рестор сфери та основи раціональної організації праці.

Процес управління виробництвом послуг на підприємствах го­тельно-ресторанного бізнесу вимагає планування цієї діяльності, організації роботи відповідних структур (відділів, служб, підрозді­лів, бюро), мотивації (стимулювання) працівників виробництва по­слуг, контролю результатів діяльності всіх структурних підроз­ділів. Після контролю здійснюється зворотний зв'язок з метою усунення виявлених недоліків або відхилень, який виконує функція регулювання. Функції менеджменту планування, організації, мотивації і контролю є головними на підприємствах готельно-рес­торанної сфери, оскільки будь-яка інша управлінська діяльність здійснюється шляхом послідовного їх застосування. «Організація» як функція управління забезпечує впорядкова­ність технічної, економічної, соціально-психологічної й правової діяльності всіх підприємств готельно-ресторанної сфери, оскільки дозволяє визначити, хто саме повинен виконувати кожне конкрет­не завдання і які для цього будуть застосовані засоби. Через організаційну діяльність, тобто через поділ і об'єднання завдань та компетенції працівників відбувається управління відносинами на кожному підприємстві. Одним із головних завдань менеджменту підприємств готельно-ресторанного бізнесу є визначення мети, для досягнення якої фор­мується, функціонує й розвивається дана організація як цілісна система. Визначення мети -вихідний момент в діяльності ме­неджера, особливо в умовах ринкової економіки. В результаті роз­державлення й демонополізації, законодавчого закріплення різних форм власності, децентралізації й регіоналізації управління розвит­ком економіки система готельно-ресторанного бізнесу щорічно по­повнюється новоствореними підприємствами. На стадії створення підприємства визначаються його: - місія та мета діяльності; - спеціалізація, потужність та, наявні ресурси; - ринки споживачів послуг. Основними особами, чиї інтереси повинні враховуватись при визначенні місії підприємства готельно-ресторанного бізнесу, є:- власники підприємства, які створюють, приводять в дію і роз­вивають його з метою одержання прибутку для вирішення власних життєвих проблем;- працівники підприємства, які своєю працею, безпосередньо за­безпечують його діяльність, виробляють і реалізують певні послу­ги, отримуючи за це від підприємства за свою діяльність матеріаль­ну компенсацію для вирішення своїх життєвих проблем;- споживачі послуг, які віддають підприємству свої ресурси (гроші) в обмін на отримані послуги;- ділові партнери підприємства, які перебувають з ним у ділових відносинах (формальних і неформальних), надають підприємству послуги (комерційні і некомерційні), отримуючи аналогічні послу­ги з боку підприємства;- місцеві організації, які перебувають з підприємством у взаємо­дії, що має багатогранний характер, і насамперед стосується фор­мування соціального та екологічного зовнішнього середовища функціонування підприємства;- суспільство в цілому, представлене державними структурами, що взаємодіють з підприємством в політичній, правовій, економіч­ній і інших сферах макрооточення й отримують від підприємства частину створеного ним прибутку для забезпечення суспільного розвитку. Місія підприємства повинна відбивати інтереси всіх шести за­значених суб'єктів. Міра представленості в місії інтересів кожного із вказаних суб'єктів принципово залежить від розмірів підприємства, його місцерозташування. Найстійкішим, найвідчутнішим на місію підприємства інтересів влас­ників, працівників і споживачів послуг. Тому місія підприємств го­тельно-ресторанного бізнесу формулюється таким чином, щоб в ній обов'язково відбивалися насамперед інтереси саме цих трьох груп.

83. Основи екскурсійної теорії.
Екскурсія – це наочний процес пізнання навколишнього світу. Особливість цього процесу полягає в тому, що він пов’язаний зі заздалегідь підібраними об’єктами, які являють собою основу для розкриття теми і вивчаються на місці їх знаходження.Екскурсія – пішохідна (автомобільна) прогулянка у супроводі екскурсовода/гіда-перекладача за заздалегідь запланованим маршрутом з метою ознайомлення з важливими об’єктами на території міста. Закон України «Про туризм» визначає екскурсію як туристичну послугу, тривалістю до 24 годин, у супроводі гіда-екскурсовода, за заздалегідь затвердженим маршрутом, для забезпечення задоволення духовних, естетичних, інформаційних потреб туристів.Екскурсійна діяльність – діяльність, яка здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності юридичними та фізичними особами — фахівцями туристичного супроводу, які отримали на це дозвіл.Екскурсійна справа — важливий розділ культурно-освітньої роботи серед населення. Виникнення екскурсійної теорії — результат активної пізнавальної діяльності на місцях, узагальнення практики десятків тисяч екскурсоводів і методистів. Теорія з'явилася як комплекс поглядів, уявлень і ідей, які були покладені в основі сучасної екскурсійної справи. До кінця 1970-х років визначилися три основні частини екскурсійної справи: теорія, методика, практикум.Основа екскурсійної діяльності — екскурсійна теорія, яка визначає суть екскурсії, формулює закономірності і особливості екскурсії. Екскурсійна методика, яка є частиною екскурсійної науки постає як сукупність чітких правил і вимог, що пред'являються до екскурсії, як сума методичних прийомів підготовки і проведення екскурсій. Одне з головних завдань екскурсійної методики допомогти екскурсантам побачити, почути і відчути зорові і словесні матеріали. Предмет екскурсійної методики -цілеспрямоване вивчення, систематизація, формулювання і застосування на практиці методів і засобів навчання і виховання, а також методичних прийомів, за допомогою яких екскурсійні працівники здійснюють свою діяльність.Існують структуровані цілі та завдання проведення екскур.Екскур є наочним процесом пізнання людиною навколишнього світу, побудований на заздалегідь підібраних об'єктах, що знаходяться в природних умовах або розташованих в приміщеннях підприємств, лабораторій, науково-дослідних інститутів. Показ об'єктів відбувається під керівництвом кваліфікованого фахівця — екскурсовода. Процес сприйняття об'єктів екскурсан підпорядкований завданню розкриття певної теми. Екскурсовод передає аудиторії бачення об'єкту, оцінку пам'ятного місця, розуміння історичного події, пов'язаної з цим об'єктом. Йому небайдуже, що побачить екскурсант, як він зрозуміє і сприйме побачене і почуте.

 

Поняття, ознаки та сутність екскурсії як складової турпродукту.

Сутність та поняття: Гент(теоретик)-дав визначення екскурсії-це форма суспільно-просвітницької роботи,коли група осіб або екскурсантів під керівництвом більш обізнанної особи,екскурсовода,вивчає явища в її природньому оточенні.екскурсія-це цілеспрямованний научний процес пізнання оточуючого світу. Будується на завчасно підібраних об єктах,які розташовані або в природніх умова,або вприміщенні,і показ цих об єктів проводиться під керівництвом кваліфікованного керівництва-екскурсовода. Метою є розкриття чітко вираженної теми.Ознаки екскурсії:1.тривалість (1год-1доба)2.наявність групи екскурсантів (від 10 чоловік)3.наявність кваліфікованого керівника,екскурсовода,який є спеціалістом певної галузі знань (і мед. Допомоги)4.на 1місці-зорові враження5.завчасно спланований маршрут6.завчасно чітко визначенної теми,яка зумовлює цілеспрямованість підбору і показу об єкту. Ознаки екскурсії 1. Тривалість екскурсії – 1год. – 1доба.

2. Наявність групи екскурсантів – від 10 чол.

3. Наявність кваліфікованого працівника

4. Показ – 1хв., Розповідь – 2хв.

5. Завчасно спланований маршрут

6. Наявність чітко визначеної теми

Класифікація екскурсій

Екскурсійна діяльність має свої характерні ознаки: зміст, тематику, склад учасників, місце проведення, впорядкований маршрут, тривалість за часом, форму проведення, спосіб пересування, наявність екскурсовода, тексту екскурсії, об'єктів показу і безпосередньо наявність самих учасників.

За змістом екскурсії бувають багатопланові (оглядові) і тематичні. Тематичні екскурсії, як правило, присвячені одній темі або події. Такі екскурсії поділяються на природознавчі, історичні, літературні, мистецькі, екологічні, виробничі та інші.

За складом учасників екскурсії поділяються на індивідуальні, групові, для школярів та студентів, для місцевого населення та приїжджих.

За місцем проведення екскурсії бувають: по місту, за містом та на міжміських маршрутах (інформація в дорозі).

За способом пересування екскурсії поділяються на пішохідні, з використанням транспортних засобів та комбіновані.

Тривалість екскурсії складає від 1 години до 1 доби.

За формою проведення екскурсії поділяються на звичайні, навчальні, рекламні, екскурсії-лекції, екскурсії-прогулянки, екскурсії-концерти.

Екскурсійні об’єкти

Об'єктами екскурсій можуть бути: місця, пов'язані з історичними подіями; природні об'єкти і заповідники; будівлі і споруди; меморіальні пам'ятники і комплекси;об'єкти, пов'язані з життям і творчістю видатних особистостей;пам'ятники мистецтва;експозиції музеїв, картинних галерей, виставок, технічні експонати; археологічні пам'ятки. Класифікація екскурсійних об’єктів За змістом – однопланові об’єкти, багатопланові (вулиці,будинки), За функціональним значенням – основні(розкривається підтема) – 15хв.Додаткова(під час переїздів)-1-2хв.За ступенем збереження – об’єкти,що збереглися;перебудовані;реконструйовані;руїни. На кожен об’єкт готується його паспорт.

 

Структура екскурсій

Вступ – організаційна частина,інформаційна частина. Тривалість вступу 5-7хв. Робиться до початку руху автобусу. Основна частина – розподіляється на під теми. Кожна під тема має декілька питань. Логічні переходи бувають:формальні, неформальні. Заключна частина – дає рекламу тур – фірми, узагальнення, відповіді на питання.