Ціноутворення на готельні послуги.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Ціноутворення на готельні послуги.



Об'єктом калькуляції при наданні готельної послуги є повна собівартість використання одного ліжка в добу, чи ліжко-доби. Кількість ліжко-доби — це добуток кількості місць в отеленні на кількість календарних днів у році.Процес ціноутворення в готельному господарстві складається з таких етапів:1) визначається повна собівартість однієї ліжко-доби;2) визначається прибуток як добуток відсотка рентабельності і повної собівартості;3) нараховується готельний збір, нараховується податок на додаткову вартість, сумуються всі розраховані показники й у такий спосіб визначається ціна одного місця в номері в добу.В умовах ринк екон прейскуранти цін на проживання в гот номерах встановлюються підприємствами самостійно у відповідності до загальних принципів ціноутворення. Ціна повинна забезпечити відшкодування витрат на виробництво та реалізацію послуг, а також певний прибуток, що дозволив би розвивати матеріально-технічну базу та працювати на рівні міжнародних стандартів.Вільні ціни формуються виходячи з собівартості та прибутку підприємства. Потім, до сформованих таким чином цін, додається додаток на добавлену вартість. Ця сума й склада розрахункову ціну послуги.Крім того, до ціни можуть включ податки регіонального значення.Із введенням в Україні міжнародної класифікації готелів, до ціни проживання за добу включається вартість сніданку. Таким чином, ціни на готельні місця, за якими вони реалізуються туристам, включають: розрахункову ціну, готельний збір і вартість сніданку.Ціни на готельні місця залежать також від категорії номеру та його місцезнаходження. Так, наприклад, застосовуються знижки на місця в номерах, розташованих поряд з приміщеннями, в яких працюють двигуни; у приміщеннях, що знаходяться вище 4-го поверху за відсутності ліфта та ін.Нині деякі готелі намагаються встановлювати ціни у відповідності до попиту, орієнтуючись при цьому на ціни за проживання в зарубіжних готелях. Однак, на даному етапі розвитку матеріально-технічної бази галузі такий підхід часто дискредитує готельні послуги та призводить до різкого зниження попиту на них тому, що ціна не відповідає рівню сервісузарубіжній практиці широко відомі два методи визначення цін на готельні номери: метод «великого пальця» та формула Хаббарта.Метод «великого пальця» визначає вартість номеру в розмірі $1 на кожні $ 1000, витрачених на будівництво й умеблювання кожного номеру, виходячи з 70% завантаження готелю. Однак, такий підхід до визначення ціни має кілька недоліків. Якщо завантаження готелю нижче 70%, то для отримання запланованого доходу доведеться підвищувати ціни на номери. Крім того, такий метод ціноутворення не враховує внесок додаткових послуг до загального доходу готелю, а також вплив інфляції.Формула Хаббарта спирається на бажаний прибуток, потім додається податок на доход, постійні витрати, пов'язані з оплатою праці управлінського персоналу, прямі та накладні витрати. Ця формула досить ефективна для розрахунку середніх стратегічних цін, виходячи з яких визначаються реальні ціни. Як правило, щойно збудований готель не приносить прибутку за перші два-три роки його функціонування. Ціни, розраховані за формулою Хаббарта, забезпечують готелю якнайшвидший вихід на стадію прибутковості

 

Показники діяльності готельного підприємства.

Основним показниками оцінки діяльності готелю є:- Завантаження номерного фонду;- Середня ціна готельного номера;- Середнє число гостей на один проданий номер;- Коефіцієнт подвійний завантаження;- Зайнятість ліжко-місць. Завантаження номерного фонду (К) - відношення числа проданих номерів до числа номерів, запропонованих до продажу. Завантаження номерного фонду дозволяє оцінити використання номерного фонду, звичайно розраховується у відсотках. Середня ціна готельного номера (Ц) - відношення загального доходу від номерного фонду до числа проданних номерів. Оцінити завантаження готелю можна з використанням такого показника, як середня кількість гостей на один проданий номер. Середнє число гостей на один проданий номер - це відношення загального числа гостей до числа проданих номерів. При плануванні завантаження готелю використовується коефіцієнт подвійний завантаження (КДЗ). Коефіцієнт подвійний завантаження – відношення різниці числа гостей і числа проданих номерів до числа проданих номерів. Показник зайнятості ліжко-місць (К) - відношення числа зайнятих ліжок до загальної кількості ліжко-місць в готелі. Всі ці показники зазвичай підраховують за певний період часу:- За день;- За місяць (на певне число);- За рік (на кінець року).Саме порівняння цих показників з попередніми результатами або з бюджетом дозволяє знайти ключ до вирішення управлінських проблем і успіху в готельному бізнесі.

Взаємодія готельного та туристичного бізнесу.

готель є однією з ключових складових туристичного пакету послуг, і майже завжди туристична послуга грунтується на пропозиції якогось конкретного готелю для проживання в країні спрямування. Так же готель може включати в себе і комплексні послуги - тип харчування (ВВ, НВ, FB, AL, UAL) - в готелі є ресторан, а то кілька, в якому харчуються туристи протягом свого відпочинку, бари та закусочні розкидані по всій території готелю, в яких можливе безкоштовне харчування в системі «все включено» або ж платне для всіх інших. Так само на території готелю можуть бути всякі розваги, гірки, міні зоопарки, анімація, центри реалізації сувенірної продукції, екскурсійні бюро. Робота з готелями починається при підписанні договору між готелем і троператором на закріплення за туроп. Конкретного кол-ва місць, корорий можуть бути як жорсткі так і не дуже) кароче, думаю, що відповідати треба щось в цьому плані і розвивати далі.

Маркетинг готельних послуг.

Враховуючи надзвичайну важливість комплексу маркетингу в межах загального маркетингового підходу, готелі розробляють, так би мовити часткові стратегії для всіх основних елементів комплексу маркетингу: стратегію продукту, цінову стратегію, стратегію проштовхування та стратегію розподілу.Стратегія продукту передбачає розробку готельних послуг, які найбільшою мірою відповідають користувачам готельних послуг, розробку і впровадження на ринок нових готельних послуг.Цінова стратегія передбачає визначення поведінки готелю на ринку в розрахунку на тривалу перспективу і цінової тактики на конкретний період стосовно кожної ¦ готельної послуги, а також конкретного сегмента ринку. Стратегія проштовхування визначає цілеспрямовану діяльність готельних підприємств щодо розповсюдження позитивних відомостей про себе і свої послуги. До цієї діяльності належать реклама, стимулювання збуту, паблісіті, паблік рілейшнз, участь у виставкових заходах тощо.Стратегія розподілу включає визначення каналів, форм та методів доведення готельних послуг до споживача. Вертикальн маркетингові системи містять важливу складову, як франчайзингові організації. Значна частина готельних ланцюгів заснована саме на засадах франчайзингу. Його суть полягає у тому, що велика фірма-франчайзер надає дрібній фірмі-оператору право на використання свого фірмового знака, відпрацьованих технологій обслуговування, сприяє організації готельного бізнесу, централізовано здійснює рекламу. Окремі готельні ланцюги укладають контракти на оперативне керівництво готелями. Здебільшого головній компанії належить певна частка готелів ланцюга, але не обов'язково переважна. Малі та середні готельні підприємства здійснюють маркетинг готельних послуг в дуже обмежених масштабах. Вони не спроможні виділити на нього достатньо коштів. Малі та середні підприємства можуть забезпечити різноманітність, специфічність та неповторність окремих видів відпочинку та туризму і саме у цьому полягає їх значна перевага. Найкращу рекламу готелям роблять задоволені обслуговуванням гості. Рекламні кампанії готелів мають здебільшого інформаційний характер, а рекламовані характеристики готельних послуг не повинні бути занадто перебільшеними. Найпоширенішою формою рекламування послуг готелю є проспекти, які розсилають переважно в бюро подорожей та в інші готелі, рекламні оголошення в ілюстрованих журналах, а також статті в пресі з нагоди відкриття нового готелю, відкриття готелю після капітального ремонту і модернізації, з нагоди ювілейної дати існування готелю, барвисті наклейки на валізи виконують пропагандистську роль. Дрібні предмети побуту(попільнички, брелки для ключів, блокноти, ручки, запальнички тощо) з емблемою та адресою готелю. Зовнішня реклама - це світлове табло і вивіски нерідко з зображенням фірмового знаку готелю, а також різноманітні вказівники. Основна вимога, до такої реклами - яскравість, можливість бачити здалека. Місцеві вказівники повинні чітко орієнтувати гостя на готельній території, особливо якщо готель складається з декількох споруд. Готельні корпорації самостійно або разом з туристичними організаціями нерідко випускають загальні підсумкові довідники про досягнення корпорації або країни в готельному бізнесі. Сучасні маркетингові стратегії готельних підприємств переважно грунтуються на наступних напрямах:1) спеціалізація пропозиції, пошук "вільних ніш" ринку;2) диверсифікація надання послуг;3) концептуалізація сервісу;4) індивідуалізація обслуговування;5) кооперація у галузі маркетингу;6) екологізація пропозиції.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.175.212.130 (0.016 с.)