Математично - статистична обробка результатів дослідження.

 

Результати проведення математично статистичної обробки даних результатів адаптації та психологічних характеристик дітей середнього шкільного віку.

Кореляційний аналіз - це сукупність методів виявлення так званої кореляційної залежності між випадковими величинами. Для двох випадкових величин Х і Y кореляційний аналіз складається з наступних етапів:

- Побудова кореляційного поля і складання кореляційної таблиці.

- Обчислення вибіркового коефіцієнта кореляції.

- Перевірка статичної гіпотези про значимість кореляційної зв'язку.

Кореляційне поле і кореляційна таблиця є вихідними даними при кореляційному аналізі. Нехай - результати парних спостережень над випадковими величинами Х і Y. Зображуючи отримані результати у вигляді точок у декартової системи координат, отримаємо кореляційне поле. За характером розташування точок поля можна скласти попереднє уявлення про форму залежності випадкових величин. Кореляція (від лат. Correlation «співвідношення, взаємозв'язок») і кореляційний залежність - статистична взаємозв'язок двох або більше випадкових величин (або величин, які можна з деякою допустимої ступенем точності вважати такими). При цьому зміни значень однієї або декількох з цих величин супроводжують систематичного зміни значень іншої або інших величин. Математичної мірою кореляції двох випадкових величин служить кореляційне відношення або коефіцієнт кореляції У разі якщо зміна однієї випадкової величини не веде до закономірного зміни іншої випадкової величини, але призводить до зміни іншої статистичної характеристики даної випадкової величини, то такий зв'язок не рахується кореляційної, хоча і є статистичною.

Вперше в науковий обіг термін кореляція ввів французький палеонтолог Жорж Кюв'є в XVIII столітті. Він розробив «закон кореляції» частин і органів живих істот, за допомогою якого можна відновити вигляд викопної тварини, маючи в розпорядженні лише частина його останків. У статистиці слово «кореляція» першим став використовувати англійський біолог і статистик Френсіс Гальтон в кінці XIX століття. Коефіцієнт кореляції Спірмена (Spearman rank correlation coefficient) - міра лінійного зв'язку між випадковими величинами. Кореляція Спірмена є рангової, тобто для оцінки сили зв'язку використовуються не чисельні значення, а відповідні їм ранги. Коефіцієнт інваріантний по відношенню до будь-якого монотонного перетворення шкали вимірювання.

Коефіцієнт рангової кореляції Спірмена використовується для виявлення і оцінки тісноти зв'язку між двома рядами зіставляються кількісних показників. У тому випадку, якщо ранги показників, упорядкованих за ступенем зростання або зменшення, в більшості випадків збігаються (більшому значенню одного показника відповідає більше значення іншого показника - наприклад, при зіставленні зростання пацієнта і його маси тіла), робиться висновок про наявність прямої кореляційної зв'язку. Якщо ранги показників мають протилежну спрямованість, то говорять про зворотний зв'язок між показниками. Коефіцієнт кореляції Спірмена має такі властивості: Коефіцієнт кореляції може приймати значення від мінус одиниці до одиниці, причому при rs = 1 має місце строго прямий зв'язок, а при rs = -1 - строго зворотний зв'язок. Якщо коефіцієнт кореляції негативний, то має місце зворотний зв'язок, якщо позитивний, то - прямий зв'язок. Якщо коефіцієнт кореляції дорівнює нулю, то зв'язок між величинами практично відсутня. Чим ближче модуль коефіцієнта кореляції до одиниці, тим сильнішою є зв'язок між вимірюваними величинами. У зв'язку з тим, що коефіцієнт є методом непараметричного аналізу, перевірка на нормальність розподілу не потрібно. Зіставляються показники можуть бути виміряні як в безперервній шкалі (наприклад, число еритроцитів в 1 мкл крові), так і в порядкової (наприклад, бали експертної оцінки від 1 до 5). Ефективність і якість оцінки методом Спірмена знижується, якщо різниця між різними значеннями будь-якої з вимірюваних величин досить велика. Не рекомендується використовувати коефіцієнт Спірмена, якщо має місце нерівномірний розподіл значень вимірюваної величини.

Результати проведення кореляційного аналізу взаємозв’язку між адаптацією та конфліктністю у сім'ї дітей середнього шкільного віку за критерієм Спірмена представлено в таблиці 7.

 

Таблиця 7.

Результати проведення кореляційного аналізу взаємозв’язку між адаптацією та конфліктністю у сім'ї дітей середнього шкільного віку за критерієм Спірмена

Кореляції	Адаптація	Конфліктність
Спiрмену	адаптація	коефіцієнт кореляції	1,000	,795**
Знч. (2- сторін)	.	,000
N
конфліктність	коефіцієнт кореляції	,795**	1,000
Знч. (2- сторін)	,000	.
N
**. кореляція значима на рівні 0.01 (2-стороння).

Результати проведення кореляційного аналізу взаємозв’язку між адаптацією та тривожністю дітей середнього шкільного віку за критерієм Спірмена представлено в таблиці 8.

 

Таблиця 8

Результати проведення кореляційного аналізу взаємозв’язку між адаптацією та тривожністю дітей середнього шкільного віку за критерієм Спірмена

Кореляція	адаптація	тривожність
Спiрмена	адаптація	Коефіцієнт кореляції	1,000	-,036
Знч. (2- сторін)	.	,882
N
тривожність	Коефіцієнт кореляції	-,036	1,000
Знч. (2- сторін)	,882	.
N

 

У результаті проведення кореляційного аналізу методом Спірмена метою якого було виявлення взаємозв'язок між адаптацією та конфліктністю у родині дітей середнього шкільного віку виявлено що між даними змінними адаптації і конфліктністю у родині існує. Стосовно взаємозв'язку між змінними адаптації та тривожності взаємозв'язку не існує це може означати що у даному випадку стан адаптації дітей середнього шкільного віку не залежить від їх тривожного стану і навпаки і не впливають один на одного.

 

 

ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДIЛУ

Дослідження рівня адаптаційного стану та психологічних характеристик дітей середнього шкільного віку в умовах військового конфлікту проводилося за допомогою проведення емпіричного дослідження яке складено з десяти етапів. Після проведення дослідження адаптаційного стану методом Люшеру з’ясовано гіпотезу дослідження у якій висувалось припущення що дезадаптативні механізми проявляються у дітей середнього шкільного віку в умовах військового конфлікту в прифронтовій зоні тому після аналізування результатів з’ясувалось що низькій рівень адаптації було виявлено у трьох з двадцяти обраних дітей, середній ж рівень адаптації у десяти учнів інші добре змогли адаптуватись у даних умовах навчання тому дану гіпотезу є частково підтверджено бо якщо учням у яких було виявлено низьку адаптованість не оказати колекційну підтримку їх низькі рівень адаптаційного стану перейде в дезадаптацію і це ставить причиною погіршання психічного стану цих дітей і їх загального стану здоров’я так само і в дітей які змогли адаптуватись у середній ступені х адаптованість також може бути знижена до низького рівня тому вони також потребують колекційної допомоги та ї ті у кого виявлено високий рівень адаптаційного стану за даних умов також ризикують бо за таких умов навіть високий стан може знижуватися тому у таких умовах усім дітям не залежно рівня адаптації повинна бути надана підтримка психолога та вчителів.

Що стосується типу темпераменту дітей середнього шкільного віку якій було з’ясовано за методикою опитувальник Айзенка для п'ятих то у даній вибірки дітей переважає меланхолічний тип темпераменту бо він є у восьми з двадцяти учнів даної групи та домінуючий темперамент у кожного різний. У чотирьох дітей виявлено темперамент сангвініка (одна дитина з яких мала низькій рівень адаптаційного стану) так само домінуючий тип темпераменту у кожного є різний. Застосування ж типу темпераменту холерик у даній групі їх п'ятого а флегматичного типу темпераменту троє учнів. Але це не цілком остаточний вердикт так як з віком темперамент цих дітей як і у кожної дитини може змінитися і з домінуючого перейти в домінуючий і навпаки.

Стан конфліктності у сім'ї п'ятих класів після аналізу результатів був різний і у деяких було діагностовано даний тип конфлікту у родині. за допомогою методики Кінетичний малюнок сім'ї (ВРХ) Р. Бенса, С. Кауфмана Із двадцяти досліджуваних у 16 дітей не має проблем у родині тому у них нормальний рівень конфліктності у сім'ї. Мають трохи підвищену конфліктність у родині мають двоє учнів и дуже високий рівень також у двох п'ятикласників. Такий високий результат конфліктності у родині досліджуваних дітей може залежати від даного стану у місці та країні бо діти відчувають що у їх родині можуть бути негаразди і переживають це деякі не розповідають про конфлікт у родині а тримають це в собі і тим самим завдають собі шкоду тому дітям с певними проблемами потрібна підтримка і допомога не тільки спеціалістів а і їх родини.

Зокрема у даної групи дітей середнього шкільного віку цілком нормальний але у умовах навчання у прифронтовій зоні є випадки підвищеного рівня тривожного стану який було діагностовано за методикою Шкала тривожності» Кондаша зокрема з двадцяти досліджують дітей у Трохи підвищений рівень було тестовано у п'яти школярів. та високий та дуже високий рівень тривожного стану мають по одному учню даної вибірки дітей середнього шкільного віку яким було запропоновано менше перевтомлюватися та більше відпочивати та ще цим дітям потрібна програма яка корегує даній стан.

У результаті проведення математично статистичної обробки даних визначено взаємозв'язок між адаптаційним станом дітей середнього шкільного віку та психологічними характеристиками дітей цієї вікової категорії. Щоб з'ясувати чи існує взаємозв'язок між цими даними було проведено кореляційний аналіз даних за критерієм Спірмена. Цей критерій був розроблений і запропонований для проведення кореляційного аналізу в 1904 році Чарльзом Едвардом Спірменом, англійським психологом, професором Лондонського і Честерфілдского університетів. Тому результати рівня адаптаційного стану конфліктності у родині та тривожності які було отримані після проведення емпіричного дослідження були ще раз використано для проведення кореляційного аналізу методом Спірмена та було з’ясовано що між адаптацією і конфліктністю у родині існує цей зв'язок а між адаптацією і тривожним станом дітей середнього шкільного віку кореляційного зв’язку немає це може означати що стан адаптації дітей цього віку у даному випадку залежить не від усіх їх психологічних характеристик і не на усі впливає на але атмосфера військового конфлікту має вплив і на адаптаційний стан і психологічні характеристики дітей середньо вікової категорії тому загроза погіршення цих станів дітей у даному навчальному закладі (Спеціалізована школа № 46) залишається і у даному випадку впливає на їх адаптацію та психологічні характеристики на кожну окремо і у разі такого негативного впливу дітям не тільки середнього шкільного віку а будь-якої вікової категорії потрібна корекціїна допомога яка допоможе корегувати і нормалізувати дані проблеми стану.