Охорона праці в процесі діяльності психолога

 

Психолог (др.-греч. Ψυχή - душа; λόγος - знання) - це фахівець, який займається вивченням проявів, способів і форм організації психічних явищ особистості в різних областях людської діяльності для вирішення науково-дослідних і прикладних задач, а також з метою надання психологічної допомоги, підтримки та супроводу. Психолог, як правило, має завершене вищу психологічну освіту або пройшов перепідготовку на базі вищої освіти за спеціальністю «Психологія». У нього можуть бути наступні кваліфікації: «бакалавр», «спеціаліст», «магістр» за напрямом підготовки «психологія». Психічні явища, що вивчаються психологом, включають в себе психічні процеси, властивості і стани особистості в таких областях людської діяльності як система охорони здоров'я, освіта, сфери професійної діяльності, бізнесу, спорту, мистецтва, а також система соціальної допомоги й підтримки [56].

Охорона праці система збереження здоров'я і життя робітників в процесі трудової діяльності, яка включає правові, соціально економічні, організаційно технічні, санітарно - гігієнічної, лікувально - профілактичні, реабілітаційні та інші заходи.

Охорона праці психолога та безпека життєдіяльності людей, з якими психолог працює залежить від того що робота фахівця психолога пов'язана з людьми, то вище описаний феномен «вигорання» (згоряння) є типовим для діяльності психолога. Законодавчо передбачено оптимальний розподіл робочого часу психолога між різними видами діяльності. Лише половина робочого часу психолога в тиждень планується на роботу з людьми, інша половина часу присвячена іншим видам діяльності. Передбачається, що при такому розподілі часу створені достатні організаційні умови для того, щоб негативні наслідки феномена згоряння не виявлялися. Ще один вид діяльності психолога повинен нормативно регулюватися з погляду законів охорони праці. Обробка інформації досліджень, друкування «Заключний» і «Довідок» за результатами дослідження, розробка програм тренінгів. Передбачає досить тривалу роботу психолога на комп'ютері. Тим не менш, тривалість роботи за комп'ютером повинна бути обмежена. У додатку 2 представлений зразок «Інструкції з охорони праці при роботі на персональному комп'ютері». Зокрема, тривалість безперервної роботи з ПК без регламентованого перерви не повинна перевищувати дві години. Обов'язкові регламентовані перерви, відволікання на інші види робіт. Клієнтами психолога, який працює в соціально - педагогічній сфері, традиційно є діти різного віку, їхні батьки, працівники даних установ (інші категорії клієнтів зустрічаються досить рідко). Через специфіку роботи діяльність психолога відносять до допомагаючих професій. Тому охорона життєдіяльності клієнтів і допомогу в цьому є одним із завдань професії психолога. Психолог під час роботи з клієнтом відповідає не тільки за життя, але і за його психологічний стан [56].

У Етичному кодексі психолога виділено принципи взаємодії з клієнтами. Один з них: конфіденційність. Порушення цього принципу може спричинити у деяких клієнтів важкі емоційні стани і невірні дії тощо. Один з законів, що регулюють відносини у цій галузі Закон України «Про захист персональних даних» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, № 34, ст. 481) Із змінами, внесеними згідно із Законами № 4452-VI від 23.02.2012, ВВР, 2012, № 50, ст. 564 № 5491-VI від 20.11.2012. Психологам слід також звертати увагу на загальні умови діяльності та умови безпеки (це стосується як діяльності самого психолога, так і осіб, з якими він професійно працює).

У роботі психолога необхідно виділяти, професійно аналізувати і своєчасно реагувати на проблеми фізичного та психологічного здоров'я. Ось деякі з них:

1. Оптимальне з гігієнічної позиції режими праці фахівців соціально-педагогічної сфери дітей учнів, вихованців інтернатів, студентів, курсантів.

2. Визначення допустимих і оптимальних параметрів для організації умов виховання, проживання, навчання, організації робочого місця, природного та штучного освітлення, мікроклімату приміщень.

3. Вимоги до організації і виконання науково дослідницької роботи і до основних заходів з безпеки у використанні технічних засобів (у тому числі і вимоги до використання персональних комп'ютерів та іншої оргтехніки).

4. Причини та умови виникнення травм нещасних випадків або професійних захворювань в установах соціально виховної сфери.

5. Вимоги до пожежної та електробезпеки, визначення необхідних заходів їх попередження та профілактики. Більше того, адміністрація установ може залучати психолога для експертизи психологічної складової позначених проблем.

Загальні вимоги безпеки в кабінеті психолога:

1. До самостійної роботи психологом допускаються особи віком не молодше 18 років, що пройшли відповідну підготовку, інструктаж з охорони праці та техніки безпеки згідно інструкції з охорони праці психолога школи, медичний огляд і не мають протипоказань за станом здоров'я.

2. При роботі шкільний психолог повинен дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, встановлені режими праці та відпочинку в установі.

3. При роботі в кабінеті психолога можливо вплив на працюючих і дітей наступних небезпечних факторів:

- порушення гостроти зору при недостатній освітленості кабінету психолога;

- порушення постави, викривлення хребта, розвиток короткозорості у дітей при неправильному підборі розмірів дитячих меблів (столу і стільця);

- враження електричним струмом при несправному електрообладнанні, мультимедійного обладнання кабінету і технічних засобів.

4. Знаходяться в кабінеті шкільного психолога зобов'язані дотримуватися правил пожежної безпеки, знати місця розташування первинних засобів пожеже гасіння (вогнегасників) та напрями евакуації при пожежі.

5. При нещасному випадку негайно повідомити про це адміністрацію установи, черговому адміністратору.

6. У процесі роботи дотримуватися правил особистої гігієни, тримати в чистоті своє робоче місце, чітко дотримуватися вимог інструкції з охорони праці для педагога-психолога школи.

7. Особи, які допустили невиконання або порушення інструкції з охорони праці та техніки безпеки, притягуються до дисциплінарної відповідальності відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку і, при необхідності, піддаються позачергової перевірки знань норм і правил охорони праці.

Всі моральні норми, що включаються до етичного кодексу професійного психолога, можна розділити по сферах діяльності, в яких вони реалізуються. Це позиція, з якої виходить практичний психолог при обговоренні питань, що зачіпають інтереси дітей; дії психолога в тих випадках життя, коли інтереси розвитку дитини ким або порушуються; дії психолога у тому випадку, коли він сам не в змозі задовільно допомогти дитині або вимушений застосовувати на практиці не цілком перевірені і апробовані методики; відносини, що складаються між психологом, батьками, вчителями в ситуаціях, що стосуються розголошування даних психодіагностичних обстежень; дії психолога в тих випадках, коли вирішується доля дитини.

Нижче приводиться зразковий етичний кодекс, що регламентує з морального боку дії практичного психолога в системі освіти в різних ситуаціях:

1. Професійна діяльність психолога в системі освіти характеризується особливою відповідальністю перед дітьми.

2. У разі, коли особисті інтереси дитини вступають в суперечність з інтересами учбово-виховної установи, інших людей, дорослих і дітей, психолог зобов'язаний виконувати свої функції з максимальною безсторонністю.

3. Робота психолога будується на основі принципу професійної незалежності і автономії. Рішення психолога по питаннях професійного психологічного характеру є остаточним і не може бути скасоване адміністрацією учбово виховної установи, вищестоящими управлінськими організаціями.

4. Відмінити вирішення психолога має право тільки спеціальна комісія, що складається з висококваліфікованих психологів і наділена відповідними владними повноваженнями.

5. У роботі з дітьми психолог керується принципами чесності і щирості,

6. Для того, щоб бути в силах допомогти дітям, психолог сам потребує довіри і відповідних прав. Психолог у свою чергу несе персональну відповідальність за правильне використання даних.

7. Робота практичного психолога в системі освіти направлена на досягнення виключно гуманних цілей, що припускають зняття обмежень на шляху вільного інтелектуального і особового розвитку кожної дитини.

8. Психолог будує свою роботу на основі безумовної пошани гідності і недоторканності особи дитини, поважає і активно захищає його основоположні людські права, визначені Загальною декларацією прав людини.

9. Психолог виступає одним з основних захисників інтересів дитини перед суспільством.

10. Психолог повинен бути обережний і обачний у виборі психодіагностичних і психокорекційних методів, а також у своїх виводах та рекомендаціях.

11. Психолог не повинен брати участь в тому, що обмежує розвиток дитини, його людську свободу, фізичну і психологічну недоторканність. Найбільш тяжке порушення професійної етики психолога представляє його особисте сприяння або безпосередня участь в справах, що завдають дитині шкоди. Особи, одного разу відмічені в подібних порушеннях, раз і назавжди позбавляються права роботи з дітьми, користування дипломом або іншим документом, підтверджуючим кваліфікацію професійного психолога, а у визначуваних законом випадках підлягають суду.

12. Психолог зобов'язаний інформувати тих, кому він підпорядкований, а також свої професійні об'єднання про відмічені ним порушення прав дитини іншими особами, про випадки негуманного поводження з дітьми.

13. Психолог повинен протидіяти будь яким політичним, ідеологічним, соціальним, економічним і іншим впливам, здатним привести до порушення прав дитини.

14. Психолог зобов'язаний надавати лише такі послуги, для яких він має необхідну освіту і кваліфікацію.

15. У разі вимушеного застосування психодіагностичних або психотерапевтичних (психокорекційних) методик, що не пройшли достатньої апробації або що не повністю відповідають всім науковим стандартам, психолог зобов'язаний попереджати про це зацікавлених осіб і бути особливо обережним в своїх виводах та рекомендаціях.

16. Психолог не має права передавати психодіагностичні, психотерапевтичні або психокорекційні методики для користування некомпетентним особам.

17. Психолог зобов'язаний перешкоджати використанню методів психодіагностики і психологічної дії професійно не підготовленими людьми, попереджати про це тих, хто по незнанню користується послугами таких людей.

18. Діти підліткового і старшого шкільного віку мають право на індивідуальну консультацію психолога у відсутність третіх осіб, включаючи вчителів, батьків або замінюючи їх людей.

19. Психолог не повинен перешкоджати тому, щоб обстеження або консультування дорослої дитини по його бажанню проводилося у присутності інших осіб, за винятком особливих випадків, пов'язаних з проведенням медико психологічної або судової психологічної експертизи, призначених законом.

20. Дані індивідуального психологічного обстеження дітей підліткового і юнацького віку психолог має право повідомляти або передавати третім особам лише с згоді на це самих дітей. При цьому дитина має право знати, що і кому про нього мовиться або передається.

21. Вчителям, батькам, або особам які їх замінюють, адміністрації учбово виховних установ допускається повідомлення тільки таких даних про дітей, які цими особами не можуть бути використані на шкоду дитині.

22. Користуючись засобами масової інформації і іншими доступними засобами її отримання або розповсюдження, психологи зобов'язані попереджати людей про можливі негативні наслідки їх звернення по допомогу психологічного характеру до некомпетентних осіб і указувати, де і у кого ці люди можуть отримати необхідну професійну психологічну допомогу.

23. Психолог не повинен дозволяти залучати себе до таких справ або видів діяльності, де його роль і функції виявляються двозначними, здатними завдати збитку дітям.

24 Психолог не може давати таких обіцянок клієнтам, які не в змозі виконати.

25. Якщо обстеження дитини або психологічне втручання здійснюється на вимогу іншої особи: представника органу освіти, лікаря, судді і т. п., - те психолог зобов'язаний сповістити про це батьків дитини або осіб, які їх замінюють.

26 Психолог несе персональну відповідальність за зберігання в таємниці інформації про дітей, яких він обстежує.

27. При прийомі на роботу до навчального закладу психолог повинен повідомити, що в межах своєї професійної компетенції він діятиме незалежно, а також ознайомити адміністрацію тієї установи, в якій йому належить трудитися, інших зацікавлених осіб із змістом справжнього етичного кодексу. Він повинен звернути увагу всіх осіб, які будуть пов'язані з ним в професійній роботі, на необхідність берегти таємницю і дотримувати професійну етику. Психолог при цьому повинен попередити, що професійне втручання в його роботу може здійснюватися тільки вищестоящим органом психологічної служби, наділеним відповідними повноваженнями. Він також повинен повідомити про неможливість для себе виконання неетичних вимог з боку інших осіб.

28. Порушення положень етичного кодексу професійним практичним психологом розглядається судом чести асоціації практичних психологів, а при необхідності вищою професійною організацією, включеною в структуру психологічної служби системи освіти.

Таким чином, психологія це вельми складна і відповідальна область професійної діяльності психолога. Вона вимагає відповідної освіти, професійної майстерності і може зачіпати долі людей. В зв'язку з цим психолог в першу чергу зобов'язаний керуватися соціально етичними вимогами в своїй роботі. Частина з них включена до етичного кодексу практичного психолога, викладеного вище, інші вимагають додаткового обговорення. Серед них дотримання таємниці, наукова обґрунтованість, відвертість результатів обстеження для обстежуваних, об'єктивність виводів і ефективність пропонованих практичних рекомендацій.