Спеціально організоване статистичне спостереження. Переписи.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Спеціально організоване статистичне спостереження. Переписи.



2.1. Статистичне спостереження —перший етап статистичного дослідження Статистичне дослідження базується на масових первинних даних, добутих шляхом обліку окремих фактів про досліджувані явища та процеси.

Так, для того, щоб визначити рівень продуктивності праці робітників підприємства, треба з документів підприємства відібрати відомості про обсяг виробленої продукції і затрати праці, пов'язаної з її виробництвом, зокрема, чисельності працівників і шляхом ділення першого на друге обчислити цей показник. Якщо ж треба встановити, які види і сорти товарів користуються попитом у населення і якою мірою цей попит задовольняється наявною мережею підприємств торгівлі, то для цього слід організувати в магазинах реєстрацію попиту населення і ступеня його задоволення.

У всіх цих випадках дослідження розпочинають з обліку фактів і збирання первинного матеріалу відповідно до мети і завдання. Метод, що використовують на цьому етапі дослідження, називають ста­тистичним спостереженням.

Статистичне спостереження — це перша стадія статистичного дослідження, науково-організоване збирання даних про явища і процеси суспільного життя.

Під час статистичного спостереження дістають необхідну ста­тистичну інформацію, яку потім систематизують, зводять, обробля­ють, аналізують та узагальнюють.

Важливість цього етапу дослідження полягає в тому, що викорис­тання лише об'єктивної і достатньо повної інформації, одержаної внаслідок статистичного спостереження, на подальших етапах дослідження забезпечує науково - обгрунтовані висновки про характер і закономірності розвитку розглядуваного об'єкта. Первинний ста­тистичний матеріал — це фундамент статистичного дослідження і чим він надійніший, тим міцніша конструкція будівлі дослідження.

Незалежно від того, як здійснювався облік фактів і збір первинних матеріалів, у всіх випадках спостереження має бути організоване в такий спосіб, аби, спираючись на одержані відомості та відповідно їх обробивши, можна було б зробити правильні узагальнюючі висновки. А для цього облік фактів і збір первинних матеріалів мають бути ретельно сплановані та організовані на науковій основі.

Не всі первинні дані можна покласти в основу висновків і узагальнень. Тому статистичні дані, придатні для науково обґрунто­ваних узагальнень, мають бути:

повними, а не випадковими, уривчастими; їх дістають на підставі реєстрації значення ознак усіх одиниць сукупності за певний період чи на певний момент часу;

достовірними і точними — статистичні дані тільки в тому випадку доказові, якщо вони правдиві й достовірні;

однотиповими, порівняльними — для узагальнення і зіставності їх у часі й просторі.

Наукова організація статистичного спостереження необхідна для того, щоб створити найкращі умови для отримання об'єктивних даних. Це забезпечують відповідним рівнем роботи на кожному з трьох етапів, зокрема під час підготовки спостереження, безпосе­реднього збирання матеріалу і його контролю. Підготовка спостере­ження складається з розробки програми спостереження, в якій відображують мету цієї роботи та організаційні моменти спостере­ження. Водночас вирішують питання про зміст вихідної інформації, про те, в який спосіб і за який період буде здійснено облік фактів, а також перевірку добутого матеріалу.

Отже, завданням статистичного спостереження є отримання достовірної вихідної інформації, яка об'єктивно висвітлює фактичний стан явищ. Якщо ж унаслідок неякісно проведеного спостереження буде одержано викривлений матеріал, то і все дослідження в цьому випадку втрачає сенс.

 

2.2.Основні організаційні форми статистичного спостереження. Види і способи його прове­дення

У статистичній практиці застосовують різні форми статистичного

спостереження. З огляду на організацію розрізняють дві його форми — звітність і спеціально організоване спостереження.

Звітність — це форма статистичного спостереження, коли статистичні дані надходять у статистичні органи від підприємств і фірм у вигляді обов'язкових звітів про їхню роботу за установленими формами та у відповідні строки. Статистичну звітність складають на підставі даних первинного обліку, який здійснюють на всіх підприємствах, в організаціях і установах.

Дані первинного обліку на підприємствах підсумовують, резуль­тати

заносять у форми статистичної звітності, яку, згідно з табелем звітності, подають в органи державної статистики та власні вищі органи.

• За обсягом розрізняють звітність загальнодержавну і відомчу.
Перша подається як у вишу організацію, так і в органи держав­ної статистики, друга — лише у вищу організацію.

• За строками подання звітність поділяють на поточну, що подають протягом року, і річну, яку складають за ширшою програмою.

На підставі даних звітності формують всю поточну статистику, и

вивчають закономірності розвитку окремих підприємств, об'єднань і галузей народного господарства.

Поряд зі звітністю важливим джерелом статистичних даних є спеціально організоване спостереження.

Спеціально організоване спостереження — це отримання статис­тичних даних на підставі перепису, разових обліків та обстежень. До прикладів таких спостережень можна віднести соціологічні обстежен­ня, переписи населення, худоби, а також залишків матеріалів, вивчен­ий бюджетів сімей робітників, службовців та селян, за яким дістають відомості про рівень доходів населення.

За допомогою спеціально організованих статистичних досліджень вивчають явища і процеси, не охоплені статистичною звітністю. Інколи їх використовують і для перевірки звітних даних.

Статистичне спостереження може поділятися на окремі види за такими ознаками: повнота

охоплення одиниць сукупності; час реєстрації фактів; джерела відомостей, способи збирання

даних.

За повнотою охоплення одиниць досліджуваної сукупності ста­тистичне спостереження поділяють на суцільне і не суцільне. Суцільне спостереження передбачає охоплення обліком всіх без винятку одиниць досліджуваної сукупності. Наприклад, у разі визна­чення обсягу промислової продукції, оскільки головне завдання — це повний облік усієї промислової продукції на всіх підприємствах регіону чи країни в цілому; або при визначенні обсягу капітальних вкладень обліком мають бути охоплені всі без винятку інвестори.

Не суцільне спостереження обліковує не всі досліджувані одиниці сукупності, а лише їх певну частину. Завданням такого дослідження є отримання достовірних і надійних узагальнюючих характеристик усієї сукупності на підставі певної їх частини. Таке спостереження може бути корисним у разі вивчення якості продукції, при дослідженні бюджетів сімей робітників, службовців і селян, вивченні цін на ринку.

Суцільне спостереження широко застосовують у статистичній пракгиці і здійснюють переважно у вигляді статистичної звітності, яку подають усі без винятку підприємства. Проте в статистиці дуже поширене і несуцільне спостереження, яке має порівняно із суцільним певні переваги: воно дешевше, а отже, вимагає менше сил і засобів, дає змогу використовувати детальнішу програму і опе­ративніше отримувати результати дослідження. У деяких випадках не суцільне спостереження є єдино можливим для дослідження, на­приклад у разі вивчення якості продукції.

Залежно від завдань дослідження і характеру об'єкта не суцільне спостереження поділяється на: вибіркове; основного масиву; монографічне; анкетне.

Основним видом не суцільного спостереження є вибіркове спос­тереження.

Вибіркове спостереження — це такий вид не суцільного спостере­ження, коли характеристика всієї сукупності одиниць подається по їх частині, випадково відібраній. В разі правильної організації воно дає матеріали досить високої якості, придатні для характеристики всієї досліджуваної сукупності. Вибіркове спостереження — найпо­ширеніший вид не суцільного спостереження. Випадковість відбору одиниць сукупності, що підлягають вивченню, гарантує незалежність результатів вибірки від волі осіб, що її здійснюють, а отже, і від зумисних (тенденційних) помилок. Тому його широко використову­ють у різних галузях народного господарства. В промисловості його застосовують для контролю за якістю продукції, використанням устаткування; в сільському господарстві — при контрольних обходах під час перепису худоби, визначенні рівня врожайності чи втрат врожаю; в торгівлі вибірковим методом вивчають попит населення; у статистиці споживання населення.

Спосіб основного масиву як різновид не суцільного спостереження полягає у відборі найбільших одиниць спостереження, в котрих досліджувана ознака домінує у всьому обсязі. Так, спостереження за міськими ринками дає змогу дізнатися, як змінюється кон'юнктура торгових оборотів і цін на окремі групи товарів. Якщо врахувати, що в Україні налічується 1356 міст і поселень міського типу, в яких є міські ринки, організувати постійний облік надзвичайно складно та цього і не треба робити, оскільки економічно він недоцільний. У таких випадках застосовують несуцільне спостереження. Для підклю­чення до обстеження добирають міські поселення не випадково, а за основним масивом і насамперед — великі міста і промислові центри, де проживає понад 50 % населення країни.

Монографічне спостереження є особливим видом статистичного дослідження, яке полягає в глибокому і детальному вивченні та описі окремих, характерних у певному відношенні одиниць сукупності, наприклад окремих підприємств, регіонів тощо. Таке дослідження має на меті визначення наявних або щойно зароджуваних тенденцій явищ, тобто закономірностей розвитку суспільних явищ і процесів. з огляду на це особливо важливим є вивчення досвіду організації роботи передових підприємств (фірм), господарств чи об'єднань. Шляхи, за допомогою яких ці підприємства чи колективи досягли успіху, заслуговують на детальний опис для того, щоб вопи стали надбанням широкого кола господарників. Монографічне дослід­ження можна також застосовувати для виявлення недоліків у роботі окремих підприємств.

Не суцільне спостереження може мати вигляд анкетного, коли особам, від яких необхідно отримати відомості, надсилають анкети з проханням заповнити їх і повернути за відповідною адресою. Статистика вивчає явища і процеси в безперервному розвитку.

За моментом (часом) реєстрації фактів розрізняють спостережен­ня поточні, періодичні і разові (або одноразові).

У разі поточного спостереження облік фактів здійснюють у міру їх виконання, тобто систематично. Такими, наприклад, є факти, що характеризують роботу підприємства, господарства чи виручку ма­газинів від реалізації товарів, реєстрацію актів громадянського стану чи роботу транспорту. Під час поточного спостереження не можна допускати істотного розриву між моментом виникнення факту і моментом його реєстрації, бо це може негативно позначитися на повноті та якості первинного матеріалу.

Спостереження може здійснюватися регулярно, але не постійно, а через певні проміжки часу або одноразово. Періодичним вважається спостереження, повторюване через певні проміжки часу. Найчастіше такі спостереження характеризують стан явищ на певний момент часу. Це, зокрема, щорічний облік худоби, який здійснюють станом на 1 січня, облік спеціалістів у народному господарстві, облік за­лишків матеріальних цінностей тощо.

Одноразові спостереження здійснюють за необхідності, час від часу, без дотримання певної періодичності або ж взагалі — лише один раз. За приклад одноразових спостережень може правити вивчення думки читачів чи глядачів з приводу того чи іншого питання, думки покупців про якість товарів тощо.

Основою для обліку спостережуваних фактів може бути:

безпосередній облік;

документальний облік;

опитування

За джерелом здобуття відомостей статистичне спостереження поділяється на три види.

Безпосередній облік, коли представники органів статистики, що здійснюють облік факгів, шляхом особистого підрахунку та зважування отримують необхідну інформацію про досліджувану сукупність. Наприклад, під час інвентаризації основних засобів в обліковий формуляр відомості заносять на підставі особистого огляду реєстри тором кожного об'єкта.

Документальний облік факгів є спостереженням, коли джерело і відомостей є відповідні документи. Цей спосіб використовують при складанні підприємствами і організаціями звітності на основі документів первинного обліку.

Опитування —це спостереження, яке передбачає, що відомості фіксуються зі слів опитуваного. До нього звертаються в тому разі коли інформацію про явища і процеси не можна дістати на підставі безпосереднього чи документального спостереження, наприклад, у разі перепису населення. Оптування можна організовувати по-різному. Розрізняють три способи опитування:

експедиційний (усне опитування);

самореєстрація; кореспондентський.

Експедиційний спосіб — призначена особа опитує іншу (яка є одиницею спостереження) і з її слів заповнює бланк дослідження.

Самореєстрація — відповідні документи заповнюють опитувані. Особа, що здійснює дослідження, відвідує опитуваного, вручає йому бланки, пояснює послідовність їх заповнення і у визначений час забирає готові матеріали, перевіривши правильність заповнення.

Кореспондентський спосіб — в органи, які здійснюють спостере­ження, надсилають відомості їх кореспонденти (висипаються бланки дослідження з указівками щодо їх заповнення підприємствами з проханням заповнити і повернути на адресу організації, що її вислала ).

 

 

2.3. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження.

Будь-яке спостереження розпочинається з чіткого визначення мети його проведення. Ось чому насамперед потрібно сформулювати мету і завдання всієї роботи, а потім вирішувати інші питання.

Мета статистичного спостереження—це основний очікуваний результат статистичного дослідження. її чітке формулювання дає змогу уникнути збирання неповних або зайвих даних. Мету статистичного спостереження в загальному вигляді містить документ, на підставі якого організовується спостереження (наприклад, поста­нова уряду, указ Президента тощо).

Відповідно до поставленої мети визначають об'єкт статистич­ного спостереження — сукупність одиниць досліджуваного явища, про яке потрібно зібрати статистичні дані. Так, у разі перепису промислового устаткування об'єктом спостереження є сукупність верстатів, машин, механізмів та інших одиниць устаткування про­мислових підприємств. Успіх всієї роботи значною мірою залежить від точності визначення об'єкта спостереження, встановлення меж досліджуваної сукупності. Якщо об'єкт визначено невірно, то,певну його частину не буде досліджено.

Наукове дослідження об'єкта статистичного спостереження передбачає глибоке знання суті досліджуваної сукупності явищ і здійснюється на підставі:

точного визначення явищ, що підлягають спостереженню;

встановлення територіальних меж і часу спостереження.

Інколи для забезпечення однорідності об'єкта спостереження вдаються до цензу, під яким розуміють обмежувальну ознаку, яку мають задовольнити всі досліджувані одиниці сукупності..

Поряд із визначенням об'єкта статистичного спостереження потрібно виділити одиницю сукупності, а також встановити одиницю спостереження.

Одиниця статистичної сукупності — це первинний елемент об'єкта статистичного спостереження, який є носієм ознак, що підля­гають спостереженню (слід відрізняти від одиниці спостереження).

Одиниця статистичного спостереження — це та первинна ланка, з якої мають буги одержані необхідні статистичні дані.

Підсумуємо: одиниця сукупності — це те, що піддається до­слідженню, а одиниця спостереження — це джерело здобуття відо­мостей.

Наприклад, під час перепису населення об'єктом спостереження є сукупність людей, що проживають у даній країні на час перепису. Одиницею сукупності тут є окрема людина, і в цьому випадку така одиниця збігається з одиницею спостереження. Проте таке трап­ляється не завжди і найчастіше обидві одиниці не збігаються. Так, у разі перепису промислового устаткування одиницею спостереження є окреме промислове підприємство, з якого діставатимуть відомості про устаткування. Одиницею сукупності є окрема одиниця устатку­вання, оскільки ознаки, що реєструються, характеризують не підприємство, а окрему одиницю устаткування. Аналогічно в разі перепису худоби одиницею сукупності є окрема тварина, а одиницею спостереження —селянська спілка, господарство селян чи робітників і службовців.

Після того, як визначено мету, об'єкт та одиниці сукупності і спостереження, переходять до складання програми спостереження, яка є основною частиною статистичного спостереження.

Програма спостереження — це перелік чітко сформульованих питань, на які необхідно отримати відповіді. Якість будь-якого спо­стереження залежить насамперед від того, наскільки вірно і повно складено програму. До програми слід вносити тільки ті питання, які відповідають завданням дослідження і на які будуть знайдені достовірні відповіді. В ній має не бути місць, що можуть викликати непорозуміння і неоднозначне тлумачення. Якщо ж таке трапляється, то доцільно в програмі подати в дужках підказку у вигляді можливих варіантів відповіді.

Для забезпечення однакового тлумачення програми спостережен­ня в обліковому формулярі, в якому вона міститься, подаються пояснення, викладені в документі, котрий називається інструкцією. Обов'язковим елементом статистичного формуляра є його окрема частина, яка необхідна для перевірки зібраних даних та їх обробки. Формуляр може мата вигляд картки, звітності, переписного листа тощо, в якому дані подаються за списком або індивідуально по кожній одиниці сукупності. Кожний з цих формулярів має свої позитивні і негативні риси. У разі карткових формулярів витрачається багато часу па заповнення титульної і адресної частини, нераціонально ви­користовується папір. Списковий формуляр зручніший для машинної обробки, за якої з меншими витратами часу виконується ціла низка робіт: шифрування, набір тощо, проте вони не прийнятні при широкій програмі дослідження.

2.4.Організаційні питання статистичного спостереження

Під час статистичного спостереження вирішується ціла низка організаційних питань. Послідовність їх вирішення відображується в організаційному плані статистичного спостереження, який є складовою плану спостереження. Це — основний організаційний документ, в якому зафіксовано всі важливі організаційні заходи, здійснення яких потрібне для успішного проведення статистичного спостереження.

В організаційному плані статистичного спостереження вказують на місце і час проведення спостереження, органи спостереження, а також на підготовчу роботу; оскільки на різних рівнях статистичної ієрархії вирішують різні питання, то, відповідно, складають різні організаційні плани спостереження, на найвищому рівні розробляють загальну схему заходу, яку відповідно деталізують на найнижчих щаблях структури органів спостереження.

Орган спостереження — це організатор і виконавець статис­тичного спостереження, в Україні переважно ці функції виконує Державний Комітет статистики з його широкою мережею управлінь та інспектур. Саме туг вирішують питання про час проведення спостереження, в тому числі — вибір сезону спостереження, вста­новлення терміну і критичного моменту спостереження.

Термін, або час, спостереження — це час, протягом якого зби­раються дані про об'єкт спостереження.

Сезон спостереження треба добирати в такий період року, коли об'єкт перебуває у звичайному для нього стані. Наприклад, перепис населення країни здійснюється, як правило, взимку — час наймен­шої міграції. Термін спостереження має максимально наближатися до критичного моменту. Для того щоб відображення було чітким, об'єкт має бути нерухомим, тобто незмінним, для цього потрібно встановити критичний момент.

Критичний момент — це момент, на який фіксують дані про явища. Так, критичним моментом під час Всесоюзного перепису населення 1989 р. було 00 год. з 12 на 13 січня. Всі дані про кожного жителя країни фіксували такими, якими вони були станом па цей момент. Померлих після 00-ї год. заносили в переписні листи, а народжених після 00-ї год. ночі не враховували і в переписні листи

ці дані вже не потрапили.

Під періодом проведення спостереження розуміють ііггервал, в якому вказано на початок і закінчення збирання відомостей.

Серед розділів організаційного плану спостереження велике зна­чення набувають підготовчі заходи щодо його проведення. Насампе­ред цс — складання різних списків одиниць спостереження, підготовка картографічного матеріалу, розбиття території, підготовка та інструктаж кадрів щодо проведення і заповнення переписних формулярів. Наприклад, під час перепису населення складають списки населених місць, домоволодінь, формують переписні дільниці. Це потрібно для того, щоб не допускати пропусків при спостереженні, перевіряти повноту обліку, розраховувати необхідну кількість осіб, які здійснюватимуть спостереження.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-21; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.204.180.223 (0.012 с.)