Види і функції узагальнювальних статистичних показників.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Види і функції узагальнювальних статистичних показників.



Зібрані методом статистичного спостереження первинні мате­ріали узагальнюють та дістають підсумкові статистичні дані. Сукуп­ності одиниць подають у цілому та в розрізі груп.

Показники, за допомогою яких статистично характеризують су­купності одиниць в цілому або її окремих груп, називають узагальнювальними показниками.

Узагальнювальні статистичні показники описують кількісно озна­ку досліджуваної сукупності суспільних явищ у певних одиницях

виміру.

Функції статистичних показників: пізнавальна, управлінська,

контрольна, стимулювальна.

Узагальнювальні статистичні показники є базою для аналізу та прогнозування соціально-економічного розвитку держави, її окремих галузей і регіонів, стану й розвитку досліджуваних явищ, напряму та інтенсивності процесів, що відбуваються в суспільстві. Вивчаючи явища кількісно, економіст аналізує їх, пізнає якісно, проникає в сутність. У цьому й проявляється пізнавальна функція статистичних показників.

Управлінська функція статистичних показників полягає в тому, що вони є важливим елементом процесу управління на всіх йото ріннях. З розвитком ринкових відносин ця роль статистичних показників зростає. Підвищується значення й контрольної функції статистичних показників, насамперед — за виконанням договірних умов.

Показники, які обчислюють під час статистичної роботи, поділені

§ За способом обчислення

первинні визначаються зведенням даних статистичного спостереження й подаються у формі абсолютних величин (кіль­кість і сума вкладів у Ощадний банк).

похідні показники обчис­люються на базі первинних або похідних показників. Вони мають форму середніх або відносних величин (середня заробітна плата, індекс середньої заробітної плати).

за суттю досліджуваних явищ:

об'ємні показники, що характеризують розміри явищ, процесів (обсяг виробництва, реалізації);

якісні показники, що характеризують кількісні співвідношення, характерні властивості досліджуваних явищ (наприклад, про­дуктивність праці);

за ступенем агрегуванпя явищ:

індивідуальні показники, що виражають розміри ознаки окремих одиниць сукупності;

загальні (узагальнювальні) показники, що виражають розміри ознаки окремих груп або всієї сукупності;

залежно від характеру досліджуваних явищ:

інтервальні показники, які виражають розміри кількісної ознаки за певні періоди часу (обсяг капітальних вкладень за місяць, квартал);

моментні показники, що виражають розміри кількісної ознаки на певний момент (дату), наприклад, запаси товарно-мате­ріальних ресурсів, спискова чисельність робітників на під­приємстві.

Для того щоб статистичні показники правильно відображали досліджувані явища, потрібно дотримуватися таких вимог:

О виходити з положень економічної теорії та статистичної мето­дології побудови показників;

О прагнути добувати повну інформацію як за кількістю одиниць сукупності, так і за кількістю сторін (ознак) досліджуваного явища;

О забезпечувати порівнянність статистичних показників у часі й просторі, в одиницях виміру;

О забезпечувати точність і достовірність вихідної інформації, на підставі якої розраховуються показники.

Статистичні показники як відображення об'єктивної реальності тісно пов'язані між собою, тому їх розглядають не ізольовано один під одного, а в певному взаємозв'язку. Наприклад, для характерис­тики діяльності промислового підприємства потрібно розглядати кілька показників (обсяг виробництва, основні фонди тощо), які, перебуваючи в певному взаємозв'язку, утворюють систему статис­тичних показників.

Отже, з вищесказаного. Інформація про розміри, пропорції, зміни в часі, інші законо­мірності соціально-економічних явищ створюється, передається і зберігається у вигляді статистичних показників.

З філософського погляду статистичний показник — це мі­ра, тобто єдність якісного і кількісного відображення певної вла­стивості соціально-економічного явища чи процесу.

Якісний зміст показника визначається суттю явища і відбиває­ться в його назві: народжуваність, урожайність, прибутковість тощо.

Кількісна сторона подається числом та його вимірником. Оскільки статистика вивчає суспільні явища в конкретних умо­вах простору і часу, значення будь-якого показника визначається щодо цих атрибутів. У цьому сенсі говорять, наприклад, що капі­тал певної фірми на початок 2000 року становив 4400 млн. грн.

Сполучною ланкою між якісним змістом і числовим виражен­ням є правило побудови — модель показника, яка розкриває йо­го статистичну структуру, установлюючи, що, де, коли і як має бути виміряне. У моделі обґрунтовуються одиниці, узяті для ви­мірювання, технологія збирання даних, обчислювальні операції.

Модель показника має надзвичайно важливе значення для за­безпечення вірогідності статистичної інформації. Як видно з рис. 4.1, від обґрунтованості моделі залежать обидва аспекти ві­рогідності такої інформації, адекватність відображення явища і точність вимірювання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Соціально-економічний зміст явища   Модель показника   Числове значення показника
   
  |      
       
  Адекватність відображення   Точність вимірювання  
                 
  Вірогідність  
        інформації          

Рис. 4.1. Зв'язок статистичної моделі показника та вірогідності інформації

Адекватність розглядається як здатність показника відбити саме ту властивість, яка передбачена програмою дослідження. Адже для однієї й тієї самої якісної категорії можна побудувати кілька показників. Наприклад, рентабельність виробництва мож­на оцінити на основі балансового або чистого прибутку, стосовно капіталу чи активів.

Точність і повнота вимірювання залежать від можливостей обліку, організації збирання та обробки даних. Отже, щоб показ­ник відповідав своєму призначенню й виконував покладені на нього функції, на стадії його проектування потрібно з усіх боків логічно та статистично обґрунтувати модель.

Згідно способу свого обчислення статистичні показники можуть подаватися у наступних формах:

1. У вигляді абсолютних величин.

2. Відносні величини.

3. Середні величини

 

 

Абсолютні величини

Абсолютні величини – це показники, які виражають розміри соціально – економічних явищ і процесів в конкретних умовах місця і часу. Ідеться про обсяги сукупності чи окремих її частин (кількість елементів) та відповідні їм обсяги значень ознаки. Так, на товарній біржі це кількість заявок і обсяги попиту на купівлю товару.

Дістають їх методами статистичного спостереження і зведення вихідної інформації та розрахунку за певною методикою.

Абсолютні величини широко використовують у підприємницькій діяльності, для аналізу й прогнозування. На базі абсолютних величин складають господарські угоди, визначають обсяги попиту та окремі види виробів та їх виробництво.Абсолютні величини є джерелом формування статистичної інфор­мації, за допомогою їх оцінюють усі боки суспільного життя.

Ознаки класифікації абсолютних показників

□ За способом вираження розмірів досліджуваних явищ абсолюті величини поділяються на індивідуальні і загальні (підсумкові).

Індивідуальні абсолютні величини характеризують кількісні ознаки в окремих одиниць сукупності, наприклад, рівень виробітку окремого робітника за конкретний період.

Підсумкові абсолютні величини характеризують розмір ознаки су­купності, одержаної від додавання значень ознак окремих одиниць сукупності.

Так, підсумовування посівної площі сільськогосподарських підприємств за даними річної звітності дає змогу знайти показник абсолютного її розміру в межах району, області тощо. Отже, внаслідок зведення звітних даних промислових підприємств дістають сумарні абсолютні дані про чисельність робітників, суми виплаченої заро­бітної плати, про кількість і вартість виробленої продукції в розрізі окремих галузей і разом по народному господарству.

Абсолютні статистичні величини — завжди іменовані, вони ма­ють певну розмірність, певні одиниці. Одиниці величин — важливий елемент статистичного дослідження. Вони можуть бути простими, складними (наприклад, кВт -год. спожитої електроенергії) та умов­ними (7000 — калорійне паливо).

□ Залежно від різних причин і завдань аналізу застосовують такі одиниці величин: натуральні, умовно-натуральні, вартісні.

Натуральні одиниці здебільшого відповідають природним або споживчим властивостям предмета і виражаються у фізичних оди­ницях ваги, довжини тощо. Так, виробництво цукру в тоннах, рідких продуктів — у літрах, в декалітрах, взуття — у парах.

Коли облік за однією з одиниць не дає достатньої уяви про явище, його можна обліковувати у двох одиницях. Так, шкіра обліковується в квадратних дециметрах і вагових одиницях, скло — у квадратних метрах і за вагою тощо.

Одиницю величини можна виражати і сумою добутків двох різних вимірників. Так, робота вантажного транспорту обліковується у тонно-кілометрах, які є добутком маси перевезених тонн вантажів на відстань у кілометрах.

У разі виробництва однорідної, але неоднакової продукції її можна перераховувати в умовно-натуральних одиницях. Суть цього полягає в тому, що один з продуктів приймають за одиницю, рeшту прирівнюють до нього на підставі обчислених коефіцієнтів.

Наприклад, якщо вагонобудівний завод виготовив 2000 чотиривісних вагоніонів і 4000 двовісних, то загальну кількість вагонів потрібно прорахувати у двовісні (2000 • 2 + 4000 = 8000), оскільки один чотиривісний вагон дорівнює за своєю місткістю двом двовісним. Однак умовно-натуральні одиниці мають обмежене застосування, оскільки дають змогу лише підсумовувати однорідну продукцію. Для різнойменної продукції загальний обсяг виробництва (реалізації) виражають у вартісному (грошовому) вираженні. Облік продукції в такий спосіб застосовують для обчислення наслідків виробництва для вимірювання вартості продукції. А це необхідно, оскільки сукупний суспільний продукт, валовий внутрішній продукт і валовий національний продукт визначають у вартісному вираженні

Для визначення обсягу трудових ресурсів чи затрат праці на ви­робництво продукції, оцінювання трудомісткості продукції викори­стовуються трудові вимірники (людино-година, людино-день).

Узагальнюючи облікові дані навіть на рівні окремого суб'єкта господарювання, а тим паче на рівні галузей чи економіки в ціло­му, використовують вартісні (грошові) вимірники. За одиницю бе­руть національну валюту, валютні еквіваленти на зразок євро, ва­люту інших держав. Не завжди абсолютна величина є результатом зведення фактичних даних по сукупності в цілому чи за окремим її складовим. Часом вона визначається за певним правилом, певною методикою на основі інших показників. Так обчислюють валовий внутрішній продукт, національний дохід, прогнози тощо.

Існує певна множина абсолютних величин, які обліковуються у формі балансу. Така форма передбачає розрахунок показника за джерелами формування та напрямками використання, а це дає змогу визначити не лише сумарний показник, а й усі його компо­ненти. Складаються баланси підприємств, матеріальні баланси найважливіших продуктів, палива, трудових ресурсів і т. ін. Ши­роко використовуються також динамічні баланси за схемою: Залишок на початок періоду + Надходження - Витрати = Залишок на кінець періоду.

 

 

Відносні величини

Абсолютні статистичні величини мають незаперечне значення в системі управління, проте поглиблений соціально-економічний аналіз фактів потребує різного порівнянь. Порівнюються значення статистичних показників у часі (за одним об'єктом), у просторі (між об'єктами), співвідносяться різні ознаки одного й того самого об'єкта.

Порівняння — душа статистики. Результатом порівняння є відносна статистична величина, яка характеризує міру кількі­сного співвідношення різнойменних чи однойменних показників.

Кожна відносна величина являє собою дріб, чисельником яко­го є порівнювана величина, а знаменником — база порівняння.

Відносна величина показує, у скільки разів порівнювана величи­на перевищує базисну або яку частку перша становить щодо дру­гої, іноді — скільки одиниць однієї величини припадає на 100, на 1000 і т. д. одиниць іншої, базисної величини.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-21; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.206.76.226 (0.009 с.)