Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Власність та її економічний зміст
Власність у процесі свого еволюційного розвитку пройшла складний шлях від колективно-общинної форми, яка визначається відповідним, тобто колективно-общинним характером виробництва, до приватної та державної з їх різноманітними проявами у сучасних умовах. Форми власності зумовлені рівнем розвитку продуктивних сил з притаманними їм формами організації виробництва: розподілом праці – кооперацією праці; відокремленням виробництва – усуспільненням виробництва; диференціацією виробництва – інтеграцією виробництва. Деталізуємо ці парні поняття. Розподіл праці – відокремлення різноманітних видів трудової діяльності. Кооперація праці – спільна частка в одному й тому самому процесі праці або в різних, але пов’язаних між собою процесах. Відокремлення виробництва – процес роздрібнення виробництва на окремі частини. Усуспільнення виробництва – об’єднання роздрібнених процесів виробництва в одне ціле. Диференціація виробництва – форма відокремлення виробництва, втілена в реальне економічне життя. Інтеграція виробництва – форма існування в реальному економічному житті усуспільнення виробництва. Власність – це суспільні, історично визначені економічні відносини між людьми, породжені привласненням умов і результатів виробництва. Власність не може існувати без виробництва, як і все інше без неї. Історія розвитку людського суспільства знає три типи власності: общинну, приватну, суспільну, кожній з яких, в свою чергу, притаманні різноманітні форми прояву. Відносини власності мають дві сторони: зовнішню і внутрішню. Зовнішнім виразом, оболонкою власності виступають традиції і звичаї, мораль, примус, право. Юридична оболонка дозволяє фіксувати права власності, законодавчо їх регулювати, враховувати відповідні зміни (виникнення, відчуженість, припинення і відновлення прав власності). Сутність відносин власності складають економічні відносини між людьми з приводу виробництва, розподілу (перерозподілу), обміну і споживання продуктів. Власність – це одна з надскладних категорій у політичній економії. Власність можна розглядати і як окрему економічну категорію, і як систему виробничих відносин, крізь призму суб’єктів власності, об’єктів привласнення, а також у розрізі функціональних форм виявлення (розпорядження, володіння, використання). Розпорядження – це можливість визначити частку об’єктів власності. Володіння – це наявність об’єкта власності, господарське володіння ним. Використання - це „експлуатація” об’єктів власності з метою отримання корисних результатів.
Власність – це ціле, а її елементами є володіння, користування і розпорядження. Розпорядження визначається користуванням, користування – володінням, володіння – формами власності. Права власності складається з таких елементів: · право володіння (право виняткового фізичного контролю над благами); · право користування (право застосування корисних властивостей благ для себе); · право управління (право вирішувати, хто і як забезпечуватиме використання благ); · право на дохід (право мати результати від використання благ); · право суверена (право на відчуження, споживання, зміну блага); · право на безпеку (право на захист від експропріації благ і від шкоди з боку зовнішнього середовища); · право на передачу благ у спадщину; · право на безстроковість володіння благом; · заборона на користування засобом, що завдає шкоди зовнішньому середовищу; · право на відповідальність у вигляді стягнення, тобто можливість стягнення блага на сплату боргу; · право на залишковий характер, тобто право на провадження процедур та існування інституцій, що забезпечують відновлення порушених повноважень. У системі виробничих відносин власність виступає як основне виробниче відношення. Першим критерієм віднесення відносин власності до виробничих є безпосередній зв’язок аналізованих суспільних відносин, відносин власності з виробничими відносинами, стосунками між людьми з виробництва, розподілу і використання засобів виробництва. Другим критерієм тут стають масовість відносин власності, їх повторюваність, відтворення в дедалі зростаючих масштабах. Економічний зміст відносин власності – це, по-перше, до засобів виробництва залучена робоча сила, що з ними працює; по-друге, між власниками засобів виробництва і робочої сили існують суспільні (виробничі) відносини; по-третє, створюються суспільно значимі матеріальні блага або надаються послуги. Структура власності.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 116; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.143.239 (0.004 с.) |