Типи і еволюція економічних систем

Традиційні економічні системи ґрунтуються на звичаях, обрядах тощо, які завжди передавались із покоління до покоління.

Основними рисами традиційної системи є те, що:

· виробництво, розподіл та обмін базується на звичаях, традиціях, культових обрядах. Релігійні і кастові цінності первинні щодо нових форм економічної діяльності;

· спадковість і кастовість чітко визначають економічну роль індивідів;

· соціально – економічний застій “рельєфно” виражений, оскільки економіка розвивається досить повільно, протягом багатьох десятків років;

· розвиток техніки обмежений, оскільки він об’єктивно підриває підвалини традиційної системи;

· стійке перевищення темпів зростання чисельності населення над темпами економічного розвитку, тому наявні високий рівень безробіття і низька продуктивність праці;

· зубожіння і бідність основної маси населення;

· нерозвиненість ринкових відносин і ринкової інфраструктури, слабкий виробничий потенціал у країні в цілому.

Нині країни є постачальниками сировини та матеріалів, виступають ринком збуту готової продукції для розвинутих держав.

Команда, або адміністративно – командна, система: всі ресурси, як правило, становлять власність держави, яка й здійснює централізоване управління на всіх його рівнях.

Характерними рисами даної системи є:

· суспільна (державна) власність практично на всі фактори виробництва (ресурси), які відокремлено нікому не належать, навіть господарюючим суб’єктам (підприємствам);

· колективне прийняття господарських рішень шляхом централізації планування економічної діяльності;

· централізоване виділення підприємствам ресурсів для виконання державних планів та централізоване ціноутворення;

· практично відсутня конкуренція, оскільки планом передбачається виробництво рівно такої кількості продукції, яка необхідна для задоволення потреб на відповідний період. Звідси – монополізм виробників і панування їх над споживачами.

Така економіка не створює дійових економічних стимулів на мікрорівні. Ця система ґрунтується на обмеженій диференціації доходів для більшості споживачів.

Ринкова економіка ці питання вирішує через ринок, ціни, прибуток, витрати. Серед характерних рис ринкової економіки можна виділити такі:

· панування приватної власності на виробничі і трудові ресурси;

· ринкова (стихійна) система координації та управління господарською діяльністю людей;

· дотримання принципу свободи підприємництва і вибору сфери діяльності, свобода вкладення капіталу туди, коли і де бажано його власнику. Аналогічне стосується і споживача у разі наявності в нього коштів;

· поведінка учасників (суб’єктів) ринкових відносин в основному диктується особистими, егоїстичними інтересами. Але саме таким чином, через власні інтереси, досягається в суспільстві досить висока реалізація суспільних економічних інтересів;

· кожен господарюючий суб’єкт прагне до отримання максимуму прибутку, самостійно приймає рішення і діє на свій страх і ризик;

· економічна влада окремих виробників і споживачів так “розсіяна”, що деякі з них не мають реальної можливості, щоб якось відчутно змінити ситуацію на ринку. Тут діє так звана вільна конкуренція “всіх проти всіх”, а також припускається, що немає необхідності державі втручатися у функціонування системи “вільного” ринку.

Змішана економіка базується на широкому розмаїтті форм власності та господарювання.

Зрозуміло, що всі згадані економічні системи не існували і не існують в чистому вигляді, оскільки різні форми господарювання, управління і координації економічної діяльності функціонують паралельно, доповняють одна одну, а часто навіть органічно переплітаються.

В історії еволюції суспільства вирізняють кілька етапів, визначення: формаційну, цивілізаційну, технологічну.