Діагностичні критерії анкілозивного спондилоартриту

Римськікритерії.

1. Біль у крижахпротягом не менше 3-х місяців, у спокоїпостійний.

2. Біль і скутість у груднійклітці.

3. Обмеженнярухливостіпоперековоговідділу хребта.

4. Обмеженняекскурсіїгрудноїклітки.

5. Іритгострийабо в анамнезі.

6. Двобічнийсакроілеїт при рентгенологічномудослідженні.

Діагноздостовірний при наявностідвобічногосакроілеїту й одного з клінічнихкритеріївабо при наявності 4 з 5 критеріїв.

 

Нью-Йоркськікритерії.

1. Обмеженнярухливостіпоперековоговідділу хребта у всіхплощинах.

2. Наявність в даний час або в анамнезі болю в ділянціпоперековоговідділу хребта абопопереково-крижового переходу.

3.Екскурсія грудноїклітки< 2,5 см на висоті IV міжребір’я.

4. Рентгенологічнідані:

а) двобічнийсакроілеїт III-IV стадії,

б) однобічнийсакроілеїт III-IV стадіїабодвобічний – II стадії.

Діагноздостовірний при наявності:

· сакроілеїту III-IV стадії й одного з клінічнихкритеріїв,

· двобічногосакроілеїту II стадіїабооднобічногосакроілеїту III-IV стадії з критерієм 1 абодвомакритеріями 2 і 3.

Модифіковані Нью-Йоркськікритерії.

1. Біль у крижахпротягом 3 місяців, щозменшується при фізичнихвправах; у спокої – постійний.

2. Обмеженнярухливостіпоперековоговідділу хребта всагітальній та фронтальнійплощинах.

3. Зменшенняекскурсіїгрудноїкліткивідноснонорми, щовідповідаєвікові та статі.

4. Рентгенологічнідані:

двобічнийсакроілеїт II-IV стадіїабооднобічний – III-IV стадії.

Діагноздостовірний при наявностіоднобічногосакроілеїту III-IV стадіїабодвобічного – II-IV стадії й одного з клінічнихкритеріїв

 

Нефротичний синдром (наверно)критерії, лікування

Діагностичнікритерії

Щоденнавтратабілка з сечею >3,5 г/1,73 м², а такожгіпоальбумінемія, гіперліпідемія і набряки.

Клінічнікритерії:

набряки

Параклінічнікритерії:

гіподиспротеїнемія

гіпопротеїнемія

гіпоальбумінемія<25 г/л

гіпер-альфа-2-глобулінемія

гіперхолестерінемія

збільшеннярівнязагальнихліпідівкрові

добоваекскреціябілкуіз сечею >2-5 г або 50 мг/кг, або 1 г/кв.м

Базисна терапія, дієти (стіл 7, 7а, 5 із зменшенням кількості білка в разі необхідності), протимікробних чи противірусних препаратів протягом 2 тижнів; діуретичних препаратів до досягнення ефекту.Лікування набрякового синдрому: в/в декстрин 40-10 мл/кг або реоглюман або поліглюкін або реосорбілакт або 20-50% альбумін разом із введенням лаз ікса 5 мг/кг і гіпотіазиду 1-2 мг/кг під контролем гематокриту.

Кортикостероїдна терапія: преднізолон (метіпред) протягом 4-8 місяців в максимальній дозі 2-3 мг/кг і підтримуюча протягом 2-8 місяців. У випадку рецидиву, частковій або повній гормонорезистентностідоцільниим є призначення цитостатиків (лейкеран, хлорамбуцил в максимальній дозі 0,2 мг/кг на добу 8-12 тижнів, циклофосфамід 3 мг/кг і підтримуючій половинній протягом 8-10 місяців).

Альтернативна терапія: циклоспорин А (неорал) 5-6 мг/кг в монотерапії, мофетилумікофенолат (60 мг/м² або 2-3 мг/кг), іАПФ, АРА, блокаторикальцієвихканалів (дилтіазем, фелодипін), низькомолекулярнігепарини (фраксіпарін, клексан).

дієта

1) препарати з групи агніотензинперетворюючого ферменту (капотен, раміприл, фозиноприл тощо), які, крім того, є нефропротекторами

2) гіполіпідемічні препарати (мевакор, ендурацин та ін.).

3) дистильовану воду; сечогінні засоби необхідно приймати з урахуванням об’єму циркулюючої крові (ОЦК).

4) інфузійну терапію: внутрішньовенне введення фізіологічного розчину хлориду натрію, альбуміну, реополіглюкіну для зменшення показника гематокриту, а потім призначати сечогінні засоби.

5) гіперволемії необхідно відразу застосовувати гіпотіазид, фуросемід тощо.

6) верошпірон і/абоеуфілін.

7) прямими антикоагулянтами (гепарин), антиагрегантами (курантил та ін.).

Використанняглюкокортикостероїдів і/абоцитостатиківзалежитьвідособливостейнефропатії, на фоніякоївиник НС.