Фібриляція і тріпотіння передсердь

• пароксизмальна (ритм відновлюється самостійно в межах 48 годин)

• персистуюча (коли для відновлення синусового ритму необхідне втручання)

• постійна (коли синусів ритм відновити неможливо, або недоцільно)

• тахісистолічна

• брадисистолічна

Діагностичні критерії подагри

1. Выявление характерных кристаллов МУН в суставной жидкости.

2. Наличие тофусов, содержащих кристаллы МУН.

3. Наличие 6 из 12 перечисленных ниже признаков:

— более одной атаки острого артрита в анамнезе;

— максимальное воспаление сустава в первый день болезни;

— моноартрит;

— гиперемия кожи над пораженным участком;

— припухание, боль в первом плюснефаланговом суставе;

— одностороннее поражение первого плюснефалангового сустава;

— одностороннее поражение суставов стопы;

— подозрение на тофусы;

.

Комбинация из 6 и более признаков подтверждает диагноз. Наиболее достоверны такие признаки, как острый или, реже, подострый артрит, обнаружение кристаллических уратов в синовиальной жидкости и наличие доказанных тофусов. Кристаллы уратов имеют вид палочек или тонких игл с обломанными или закругленными концами длиной около 10 мкм. Микрокристаллы уратов в синовиальной жидкости обнаруживаются как свободно лежащими, так и в нейтрофилах.

 

Тубулоінтерстиційний нефрит

ТІН – окрема нозологічна форма ураження нирок. Це мультифакторне, небактеріальне дифузне захворювання нирок з переважним ураженням тубуло-інтерстиціальної тканини.

поділяються на:

·- гострий абактеріальний ТІН,

·- хронічний абактеріальний склерозуючий ТІН,

·- гострий бактеріальний гематогенний абсцедуючий ТІН,

·- гострий бактеріальний висхідний абсцедуючий ТІН (гострий пієлонефрит, рефлюкс-нефропатія),

·- хронічний (бактеріальний) вогнищевий деструктивний ТІН (хронічний пієлонефрит),

·- ксантогранульоматозний пієлонефрит.

Основними причинами виникнення гострого ТІН є:

1. Застосування лікарських препаратів: антибіотики нестероїдні протизапальні засоби; радіоізотопи; протисудомні препарати; антикоагулянти (варфарин); імунодепресанти); алопуринол, ІАПФ, клофібрат, ацетилсаліцилова кислота, препарати золота

2. Пряма ушкоджуюча дія b-гемолітичного стрептококу, дифтерійної палички, вірусів інфекційного мононуклеозу, кору, грипу, парагрипу, аденовірусу, цитомегаловірусу, СНІДу,

3. Системні хвороби (СЧВ, синдром Шегрена, змішана кріоглобулінемія, гранульоматоз Вегенера);

1. Розгорнута форма— лихоманка, еозинофілія, креатинінемія, підвищення (АТ), гіпоізостенурія тривалістю 3–4 місяці. АТ нормалізується наприкінці першого тижня, креатинінемія — через 2–4 тижні, концентраційна функція нирок вважається відновленою, якщо питома вага ранкової сечі становить 1018.

2. Класична форма гострої ниркової недостатності — ТІН з анурією та ростом креатинінемії відповідно до тривалості анурії.

3. ТІН на фоні іншого хронічного ниркового захворювання.

4. "Абортивна" форма — анурія відсутня, рано з'являється поліурія, азотемія невисока, короткочасна, концентраційна функція нирок поновлюється через 1,5–2 місяці.

5. "Вогнищева" форма зі стертою симптоматикою — гіперкреатинінемія відсутня або не вища 0,3 ммоль/л, падіння ШКФ у межах 40 мл/хв, швидко з'являється поліурія зі зменшеною питомою вагою сечі.

 

Алгоритм діагностики гострого ТІН включає:

· загальний аналіз крові (звернути увагу на рівень лейкоцитозу з помірним зміщенням вліво, еозинофілію, підвищене ШОЕ);

· біохімічний аналіз крові (підвищення a2- та b-глобулінів, концентрації креатиніну та сечовини);

· загальний аналіз сечі (протеїнурія в межах 1–3 г/добу, еритроцитурія, лейкоцитурія, зменшення ВГ);

· УЗД нирок (нирки нормальних розмірів або дещо збільшені);

· пункційна біопсія нирки (за неможливості встановити причину наявних клініко-лабораторних змін).

ЛІКУВАННЯ.

противірусні препарати: Ацикловір - 0,2 г до 5 разів на добу; Рибавірин - 0,2 г до 4 разів на добу; Ремантадин - 0,05 г до 8 разів на добу.

Антибіотики: для перорального прийому: Норфлоксацин - 0,4 г 2 рази на добу;

- Ципрофлоксацин - 0,5 г 2 рази на добу; Левофлоксацин - 0,25 г 1 раз на добу;

- Цефуроксим - 0,5 г 3 рази на добу;

2) для парентерального призначення: Левофлоксацин - 0,5 г 1 раз на добу;

- Амоксицилін / клавуланат - 1,2 г кожні 8 годин; - Цефтріаксон - 2,0 г 2 рази на добу;

4.Фактори ризику 1. Первинні. Обумовлені:неправильним способом життя. Це зловживання алкоголем, куріння, незбалансоване харчування, несприятливі матеріально-побутові умови, поганий моральний клімат в родині, постійне психоемоційне напруження, стресові ситуації, вживання наркотиків, слабкий освітній та культурний рівень;підвищеним вмістом холестерину в крові;обтяженою спадковістю і генетичним ризиком;

забрудненим довкіллям, підвищеним фоном радіаційних і магнітних випромінювань, різкою зміною атмосферних параметрів;

незадовільною роботою служб охорони здоров’я, полягає в низькій якості наданої медичної допомоги, несвоєчасність її надання.

2. Вторинні основні фактори ризику, супутні таких хвороб, як атеросклероз, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія та інші.

 

Білет 21

1.Лікування хворого з персистуючою формою фібриляції передсердь:1. Аспірин показаний всім хворим 2. Непрямі антикоагулянти під контролем МНО (ПТІ при неможливості визначення МНО) при наявності3. Антиаритмічні препарати показані для відновлення синусового ритму та запобіганню пароксизмів в подальшому:

- при ідіопатичній ФП - соталол, пропафенон, етацізин, флекаінід.

При неефективності цих препаратів - аміодарон.4. бета-адреноблокатори5. Дігокси6. Електроімпульсна терапія при неефективної медикаментозної терапії в плановому порядку або при прогресуючих гемодинамічних порушеннях (симптоматична артеріальна гипотензія, гіпертрофія лівого шлуночку, погіршенні мозкового кровообігу та ін.). Імплантація кардіостимулятора у відповідному режимі при наявності супутніх порушень АВ-провідності та СССВ.

2.Системна склеродермія (ССД) – системне захворювання сполучної тканини, для якого характерні прогресуючий фіброз та розповсюджена судинна патологія затипом облітеруючої мікроангіопатії, що призводить до розвитку генералізованого синдрому Рейно, індуративних змін шкіри, уражень опорно-рухового апарату і внутрішніх органів (легень, серця, нирок, травного каналу).

А.ВЕЛИКИЙ КРИТЕРІЙ:Проксимальна склеродермія: симетричне потовщення, натяг та індурація шкіри пальців і шкіри проксимальніше п’ястно-фалангових і плюсне-фалангових суглобів. Можливі пошкодження кінцівок, обличчя, шиї, тулуба (грудної клітини і живота).

Б.МАЛІ КРИТЕРІЇ:

1.Склеродактілія: вище описані зміни шкіри не виходять за межі пальців

2.Остеоліз кінчиків пальців, як результат ішемії

3.Фіброз базальних відділів легень: ознаки компактного або кістозного фіброзу, переважно в базальних відділах обох легень, що виявляються при стандартній рентгенографії грудної клітки

ЛІКУВАННЯ

1.Лікування антифіброзними засобами:

D-пеніциламін (купреніл): початкова доза 150-300 мг/добу протягом 2-х тижнів, потім кожні 2 тижні дозу підвищують на 300 мг до максимальної—1800 мг, цю дозу призначають протягом 2-х місяців, потім повільно зменшують до підтримуючої—300-600 мг/добу,

модекасол per os 10 мг 3 рази на день протягом 3-6 місяців або місцево у вигляді мазі,

унітіол 5 % р-н по 5-10 мл в/м через день або по 20-25 ін'єкцій на курс двічі на рік,

· ферментні препарати:

-лідаза курсами по 64 МО п/ш або в/м через день №12-14,

-ронідаза 0,5 г;

- трипсин 5-10 мг в/м або методом електрофорезу;

- хімотрипсин 5-10 мг в/м або методом електрофорезу;

НПЗП

-мелоксикам (моваліс) 7,5—15 мг/добу,

-німесулід (месулід, німесил) 100 мг двічі на день,

-целекоксиб (целебрекс) 200 мг 1—2 рази на день;

· неселективні:

-диклофенак (вольтарен, олфен, диклоберл) 100-150 мг/добу;

3.ГлюкокортикостероїдиБлокатори кальцієвих каналів:

- ніфідіпін (корінфар) 30-80 мг/добу,

5.Антиагреганти: -пентоксифілін (трентал, агапурін) 200-600 мг/добу перорально або 200-300 мг/добу в/в,-діпірідамол (курантіл) 150-200 мг/добу,

6 .Інгібітори АПФ:

-каптопріл (капотен) 50-150 мг/добу (максимально 450 мг/добу);

-періндопріл (престаріум) 4 мг/добу,

8.Антикоагулянти: прямі:гепарин 5-10 тис ОД 4 рази на добу п/ш - еноксапарін (клексан) 20 мг один раз на добу п/ш,

Непрями варфарін—початкова доза 6—9 мг/добу, підтримуюча 1,5—3 мг/добу під контролем ПТІ.