Геополітична концепція мондалізму. Ж. Атталі «Лінії горизонту».

Французький вчений Жаком Атталі (глава ЄБРР): у сучасному світі наступила ера грошей, які є універсальним еталоном будь-якої цінності. Через те, що на всій планеті панують ринкові відносини, які ґрунтуються не лише на грошах, а й на інформаційних технологіях, та домінує ліберально-демократична ідеологія, немає сенсу вести мову про геополітичний дуалізм. Сьогодні існує єдиний однорідний світ, який базується на принципах геоекономіки. Остання віддає пальму першості не географіч­ним, етнічним, духовним чи іншим факторам, а передусім економічним. Усі країни, регіони Землі обертаються навколо міст, де є центри світових бірж, інформаційні центри, великі виробництва та корисні копалини. Ці міста та рух навколо них утворюють своєрідні економічні прос­тори, які замінюють "географічну вісь історії" Макіндера. Такими просторами сьогодні, стали Американський простір, що вклю­чає Північну та Південну Америки у єдину фінансово-промислову зону; Євро­пейський простір – об'єднана Європа; Тихоокеанський регіон із конкуру­ючими центрами: Токіо, Тайвань, Сінгапур. Між цими трьома економічними просторами, не можуть виникнути якісь суттєві протиріч­чя, оскільки за своїм економічним та ідеологічним типами вони подібні. Тому ніякі геополітичні фактори не будуть чинити якогось суттєво­го впливу на стосунки між зазначеними світовими економічними просторами, а отже, й на ситуацію у світі в цілому. Загалом, геоекомічну модель міжнарод­них відносин можна розглядати як своєрідну – зважаючи на процеси глобалі­зації – модифікацію атлантизму.

Ринковий порядок організується як єдина світова форма. Ринковий порядок пройшов у розвитку 8 форм, зараз вступив в 9. У центрі кожної форми – одне місто, серце. Тут концентрується фінансова, технічна, культурна, ідеологічна влада. Навколо серця – оточення з багатьох країн або розвинених регіонів, які купують товари, вироблені в серці. Далі йде периферія, де ще частково панує соціальна форма сили: експлуатовані регіони, що продають корисні копалини й працю серцю й оточенню, не одержуючи доступу до багатств серця.

У кожній наступній ринковій формі впроваджується більш ефективна технологія одержання енергії й організації комунікацій. Коли цей механізм починає давати збій, форма розсипається й після досить тривалого періоду безладдя виникає нова ринкова форма. Період кризи триває, поки не з'являться нові технології, нове мислення, нові відносини. Під час кризи боротьба йде також за місце країн в ієрархії: бути їм у серце, оточенні або на периферії. Сьогодні підходить до кінця криза. Усе, що відбувається в Східній Європі, уписується в цю схему. Виникає 9 ринкова форма, що відкриє довгий період достатку. Географічна точка стає серцем там, де група людей уміє мобілізувати народ навколо культурного проекту, об'єднати ресурси й впровадити технології, що сприяють розвитку комунікацій. Часто це відбувається через брак ресурсів або радикальну зміну релігійної думки або політичної організації (Лондон через відсутність вугілля впровадив парову машину. Токіо через відсутність простору став хазяїном мініатюрної техніки)

8 ринкова форма, що концентрується навколо Нью-Йорка, виникла на початку 30-х і ґрунтувалася на електромоторі, попиті на побутову техніку, використала долар як обмінну й резервну валюту центральних банків. З середини 60-х цей порядок переживає кризу. Основна причина – не ріст цін на енергоресурси, а збільшення витрат на освіту і охорону здоров'я, які споживали всі вироблені цінності і скорочували рентабельність економіки, прибуток підприємств і доходи споживачів. Витрати на організацію суспільства зростали швидше, ніж торговельний оборот підприємств. Але вже зараз у деяких частинах світу виникає 9 ринкова форма. Вона розвивається завдяки свободі творчості, виробництва й обміну, завдяки демократії. Колишні технології засновані на використанні енергії, теперішні – використанні інформації. Нові, кочові предмети змінять образ і ритм життя людини. Більшість нових предметів створено, щоб з величезною швидкістю обробляти інформацію, роблячи послуги (що раніше надавались людьми) функцією портативних предметів, вироблених промисловим способом. Ключовою фігурою нового періоду стане людина-творець, що працює у всіх областях. Творчість перетвориться в суспільно корисну роботу, а не у форму дозвілля.

Поряд з технологічною революцією у світі відбудуться геополітичні й геостратегічні зміни. Складаються два полюси: європейський і Тихоокеанський. Вони будуть конкурувати за економічне і політичне світове панування. Тихоокеанський простір містить прибережні зони – Японію, Корею, Малайзію, Індонезію, Сінгапур, Тайвань, Філіппіни, Гонконг та країни двох американських материків.

В 8 ринковій формі панували ядерні наддержави, що опиралися на військову силу – США й СРСР. У європейському й тихоокеанському просторах економічна сила (Японія – в одному випадку і ЄС – в іншому) прагне узяти гору над військовою силою (США й СРСР), Тільки промисловість є основою довговічною основою могутності країни. США вступили в епоху занепаду. Роль США у світовій економіці знижується.

Пояснення підйому Японії у сфері культури: коли народжується серце, це реакція культури на географічний виклик або недостачу ресурсів, У Японії обмеженість території сприяла мініатюризації предметів; страх перед ізоляцією підштовхнув до розвитку засобів зв'язку; недостача енергії стимулювала пошуки інформаційної заміни; землетруси змусили розвивати портативні, легкі й дешеві предмети. Вона має всі умови стати серцем: довгострокове уявлення про свої інтереси, працьовитість жителів, прагнення домагатися високої якості, контроль над новими технологіями в сфері комунікацій, готовність робити нові предмети масового споживання, бажання вчитися, динамізм за межами країни.

В остаточному підсумку США будуть інтегровані в тихоокеанський простір. Скорочення військових витрат допоможе їм забезпечити економічну, політичну й фінансову рівновагу, а економіка, орієнтована на мирні цілі, примирить американців із занепадом США.

Європейські країни мають менше шансів зайняти пануюче місце, ніж тихоокеанські, однак не виключено, що якщо дві частини Європи об'єднаються, європейський простір стане дев'ятим серцем світової економіки. Екю може перемогти йену, рівень життя в країнах Європи – перевершити рівень життя в Азії, а цінності Європейського континенту – воля й демократія – поширяться по всій планеті. Щоб наблизитися до європейського простору, Східна Європа буде поступово еволюціонувати в 3 напрямках:

- виникнуть громадянські суспільства й демократичні інститути.

- Східна Європа повністю включиться у світовий ринковий порядок.

- демократизація й реформи викличуть країнах підйом моральних і національних цінностей. Вони приймуть форму релігійного й культурного відродження, цінності праці, індивідуального успіху.

Західна й Східна Європа зблизяться. Західна Європа допоможе Східної згладити нерівновагу.

Де утвориться серце європейського простору, вирішиться в ході змагання міст на лінії від Лондона до Мілану через Брюссель і Франкфурт. Воно буде утворене там, де нація обжене інших у промисловій і торговельній мережі й систем трансєвропейських комунікацій, де одержать розвиток творчість, утворення, де найбільша соціальна згуртованість дозволить контролювати конфлікти.

Три простори – Токіо, Тайвань, Сингапур.

Кожен простір – тихоокеанський і європейський – буде управляти своєю периферією. Периферія тихоокеанського простору незрівнянно більше перспективна (країни Азії), ніж європейського (Африка).

Поза тихоокеанським і європейським просторами залишаться Індія й Китай. За них буде йти боротьба. Індію очікує швидкий економічний ріст. Європі варто залучити до себе цю країну й не залишати її Японії. Китай вирішив проводити економічні реформи, відклавши на більш пізній строк політичні перетворення, тому його розвиток буде вповільненим.

Складається новий світ, де організуються 2 домінуючих простори, кожен з яких складається з політичного гіганта й економічного гіганта, що суперничають усередині кожного простору й борються за панування над іншим простором. Одна пара складається зі США і Японії, інша – з ЄС й СРСР, У недалекому майбутньому замість 2 ідеологічно антагоністичних блоків світ сконцентрується навколо 2 ідеологічно близьких, економічно конкуруючих просторів. Така ситуація буде для обох просторів і для всього світу більше небезпечна, ніж попередня. В остаточному підсумку, можливі конфлікти, навіть військові, між країнами двох просторів через територіальні і економічні претензії. У довгостроковій перспективі можливі також конфлікти між двома пануючими просторами, з одного боку, і експлуатованою периферією – з іншої. Рівень життя на периферії буде відставати, а спосіб життя зближатися з тим, що в центрі. Причому війна може бути розв'язана як державами, так і бандами. У цілому ми не йдемо до миру без воєн. Небезпека випливає з економічного суперництва, що підсилюється прірви в розвитку, розпаду блоків, регіональних антагонізмів. Нові засоби комунікацій можуть стати засобами війни.

 

Р. Арон про можливі образи світового уряду. Робота "Мир і війна між націями".

Оскільки, зазначає Р. Арон у найближчому майбутньому держави добровільно не відмовляться від силовою суперництва та від застосування сили, виходом із кризи, зумовленої таким застосуваниям, може бути або світова федерація, яка носі у ново б створювалася за допомогою угод між державами, або ж світова імперія, що стверджуть ся за допомогою перемоги одного з претендентів на верховну владу. Тому світовий уряд може бути сформований або ж на базі міжнародного права й існувати у вигляді світової федерації, або ж набути ознак "вселенської імперії". Перший спосіб не можна вважати досконалим, оскільки, пише Р. Арон, міжнародне право неспроможне виключити застосування сили поза обставинами, передбаченими законом. Крім цього, міжнародне право не мас жодного верховного органу для тлумачення своїх норм чи оцінки тих чи інших фактів міжнародної політики. Другий спосіб, згідно з Р. Ароном. зумовлений поняттям суверенітету і неможливістю практичного виконання трьох, необхідних для ефективності світової організації, що базується на цьому понятті, умов. а саме: "...щоб термоядерна зброя (або еквівалентна їй) не була застосована, щоб було гарантоване справедливе відшкодування ресурсів та щоб раси, народи, нації, віри знаходили взаємопорозуміння й поважали одне одного". Якщо світова федерація передбачає мир, гарантований правом або задоволенням, і є по суті "цивілізованим чи добровільним варіантом імперії", то світова імперія - мир. встановлений державою чи блоком у спосіб усунення своїх суперників та інтеграції переможених на рівні, гарантованому монополією на насильство. Головна проблема, з якою стикається на сьогодні спроба створення світового уряду полягає у тому, що існування політичних інститутів, які мали б загальносвітову легітимність неможливе в умовах домінування культурної ідентичності як засобу легітимації влади. Звідси - певна штучність світового порядку, який не освячений "сивою давниною" і тому не спроможний належним чином здійснювати контроль над поведінкою окремих держав.