Геополітика це наука про Державу, як про географічний організм, що втілений у просторі.

Головна праця Р. Челена „Держава. як форма життя

Держави, подібно до людей, є мислячими і відчуваючими істотами. Оскільки сутністю будь-якого організму є боротьба за існування, то Держави теж повинні розвиватися за правилами боротьби за існування. Для Держави ця боротьба означає боротьбу за простір. Тому ті Держави, які є обмежені у просторі, але які є життєздатними, підпорядковані категоричному політ імперативу розширювати свою територію шляхом колонізації, об’єднання чи загарбання. Цей імператив існує не як стихійний інстинкт завоювання, а як природне і необхідне зростання з метою самозбереження. Тому держава не випадковий чи штучний конгломерат різних сторін людського життя, що утримується лише формулами юристів; вона глибоко укорінена в історичній реальності, їй властивий органічний ріст, який регулюється вічними законами природи: великі держави зростають, а малі або витісняються на периферію, або ж зберігаються у прикордонних районах, або ж зникають. Великі Держави зростають внаслідок своєї сили, яка є більш важливим фактором існування Держави аніж закон. Якщо закон становить етично раціональний елемент життя Держави, то сила є її природним органічним імпульсом.

Складові сили:

- геополітичний (фізично-географічні ознаки Д)

- екополітика (господарська активність Держави)

- демополітика (народ зі своїми національними і етнічними характеристиками)

- соціополітика (соціальна спільнота різних класів і професій)

- кратополітика (форма Державного правління зі своєю конституцією та адміністративною структурою)

Боротьба за простір обумовлює підпорядкування господарського життя Держави закону автаркії або рівноваги: Виробництво у Державі не повинне бути суто аграрним чи суто індустріальним, бо у випадку 1-ї з крайнощів Держава буде потребувати мирних стосунків з іншими Державами, а Держава, яка потребує миру не здатна вести війну за нові джерела сировини і ринки збуту. Така держава не зможе у разі необхідності існувати сама по собі за зачиненими дверима.

Після 1-ї Світової війни він висловив тезу про 3 географічні фактори, які відіграватимуть вирішальну роль в глобальній геополітиці:

- розширення;

- територіальна монолітність;

- свобода пересування.

 

Мехен.

Військовий флот + Торговий флот + Військово-морські бази = Морська могутність нації.

Термін Приморської нації.

 

Концепція морської могутності А. Мехена.

Альфред Мехен (таласоократія). („Вплив морської сили на історію. 1660-1783 рр.”). Мета дослідження загальної історії Європи і Америки з точки зору впливу морської сили. Вихідне положення володіння морем або контроль над ним великий фактор в історії світу. Історія морської сили включає все, що допомагає нації перетворитися на велику на морі чи завдяки морю: морську торгівлю і воєнно-морську історію. Зіткнення інтересів під час зустрічних спроб отримати більшу частку або захопити все в інтересах морської торгівлі й зайняти неколонізовані віддалені країни, що представляють торговий інтерес, призводило до війни.

Морська стратегія значно відрізняється від сухопутної. Сухопутна обмежується військовими операціями на безпосередньому театрі війни. Морська має за мету досягнення, підтримку і збільшення морської могутності Держави як у часи війни, так і миру. Морська стратегія передбачає використання всієї суми випадковостей для утвердження позиції Держави на береговому пункті і означає здатність перетворити на постійну окупацію, яка спочатку була тимчасовою. Морська стратегія спокійне і наполегливе оволодіння позиціями у різних морях, куди проникають кораблі великих морських Держав.

Морська сила нації визначається умовами:

1. Географічне положення морської країни країна, розташування якої не примушує ні захищати себе з боку суші, ні відшукувати розширення території шляхом сухопутних дій, має переваги порівняно з країною з хоча б одним сухопутним кордоном. Впливає на морську силу 3-ма способами:

1. може вимагати зосередження або розпорошення морських сил. Положення Франції (приля гає і до океану і до Середземного моря) слабкість у воєнному відношенні, бо східний і західні флоти можуть з’єднатися лише після проходження Гібралтару

2. може дати Державі центральну позицію і хорошу базу для військових операцій проти можливих противників. Вирішальним моментом тут є географічна близькість до противника.

3. може забезпечити легкий доступ до головних океанських шляхів та контролю над однією з великих ліній світового торгового руху.

2. Фізична будова:

обриси берегів та легкість доступу до моря. Двояко впливають на морську силу. Багаточисельні і глибокі гавані джерело сили і багатства, проте через доступність джерело слабкості під час війни.

потреби населення.

Клімат теж визначає формування морської сили. Англія отримала від природи мало (суровий клімат), тому багаточисельні потреби у поєднанні з постійною діяльністю привели її населення далеко за межі їх країни. Морська сила Голландії виникла від бідності її ґрунту.

До фізичної будови відноситься форма материка. Найбільш оптимальна форма Італії, довгий півострів з центральним пасмом гір, яке ділить його на 2 вузькі смуги, вздовж яких шляхи, що з’єднують порти. Це безумовне володіння морем і ефективне розташування морської сили. Якщо море поділяє країну на частини, володіння ним є суттєво необхідним для розвитку морської сили держави. Коли ні, такі фізичні умови можуть зробити державу безсилою.

3. Розмір території не кількість квадратних метрів, а довжина берегової лінії і характер гавані. Може бути джерелом сили і слабкості в залежності від населення країни.

Закономірність: блокада з моря є можливою біля берегів, населення яких не лише є незвичним до моря, а й малочисельним.

4. Чисельність населення не лише буквальна чисельність, а врахування, яка частина населення знайома з морем, або може бути залучена до морської справи - резервна.

Закономірність 2: якщо Держави рівноцінні за матеріальною підготовкою до морської війни і особистим складом, на сцену виступає резервна сила: організаційний резерв, резерв морехідного населення, резерв технічної підготовки, резерв матеріального багатства.

Закономірність 3: використання резервної сили залежить від вміння Держави виграти час навіть на вигідних для себе умовах.

5. Особливостями характеру народу є:

1. схильність до комерційної діяльності. За наявності неймовірно, щоб нація була відвернута небезпекою моря чи незручностями мореплавання від отримання багатства шляхом океанської торгівлі.

2. здатність нації засновувати життєздатні колонії. Гарантує процвітання колоній, яке залежить не від вказівок уряду, а здатності нації до саморозвитку. Значення колоній для морської сили: колонії, прив'язані до метрополії гарант підтримки за кордоном морської сили країни. Успіх Англійської колонізації пояснюється 2-ма особливостями національного характеру:

- англійський колоніст легко поселяється на новому місці, ототожнює свої інтереси з його інтересами і не потерпає від жаги повернення на батьківщину.

- відразу починає піклуватися про розвиток ресурсів своєї нової батьківщини.

Закономірність 4: значення колоній для морської сили нації колонії, прив’язані до метрополії гарант підтримки за кордоном морської сили країни, тому морська сила нації не існує без підтримки колоній.

6. Характер уряду впливає по різному: деспотична влада може створити флот і велику морську торгівлю, але після смерті правителя продовження справи не завжди є забезпеченим. Представницький уряд більш надійний, однак не схильний до військових витрат, якими б необхідними не були. Уряд може вплинути на морську силу нації двояко:

- у мирний час може: сприяти розвитку промисловості і схильностей населення, пов’язаних з розвитком мореплавства; намагатися розвинути їх, якщо не виникають природним шляхом; затрима ти і зупинити успіхи, які народ міг би досягнути, якби був відданий у розпорядження самому собі.

- у часи війни уряд повинен забезпечити: утримання озброєного флоту відповідно до розвитку торгового мореплавства та важливості пов’язаних з ним інститутів; функціонування інститутів, що сприяють розвитку здорового духу і діяльності, що гарантує швидкий розвиток флоту за допомогою належного резерву людей і кораблів та за рахунок належних заходів із залучення до війкової справи резервної сили країни; утримання належних морських баз в окремих частинах світу для підтримання єдності інтересів колоній під час війни.

База країна звідки виходять усі ресурси, де поєднані лінії сполучень суші і води, де знаходяться всі арсенали і озброєні пости. За наявності всіх цих 5 умов, у силу вступає формула морської могутності нації військовий флот + торговий флот + військово-морські бази = морська могутність країни.

А. Мехену належить поняття приморської нації, ключ до розуміння якої у: 1) виробництві продуктів із необхідністю обміну; 2) судноплавстві з метою вдосконалення обміну; 3) колоніях, які розширюються й полегшують операції судноплавства через збільшення безпечних для суден морських станцій (баз).