Геополітична концепція К. Шмідта.

Протистояння сходу і заходу не лише охоплює різні протиріччя, а є реальною глобальною дійсністю, що має не географічний, а історичний та геополітичний характер. З геополітичної точки зору всесвітнє протистояння сходу і заходу може бути зведене до дуалізму землі і води, або суші і моря.

 

Схід – єдина маса суші (Росія, Китай, Індія), захід – півкуля, покрита Атлантичним і Тихим океанами. Дуалізм землі і води і зумовлює існуючий цивілізаційний дуалізм. Протистояння суші і моря не є фрагментом суто природного процесу, їх ворожість не є природною ворожістю. Ця протилежність зумовлена не географічними характеристиками землі і води, а конкретною ситуацією людської історії, тобто деяким надприродним елементам, що властиві лише людині. Вона зумовлена не якістю землі і води як природних стихій, а їх якістю як протилежних стихій людського існування. Конкретна історична ситуація, яка створила таку протилежність – великі географічні відкриття, що стосувалися не конкретних річок, берегів чи материкових морів, а мали планетарний і глобальний характер. У цій ситуації одна країна відкинула традиційну картину світу, перестала вважати себе частиною європейського континенту і перейшла до суто морського існування. Це передбачало розгляд світу лише з позицій моря, тобто морського океану, що був відкритим. З одного боку, суша, яка до цього сприймалася як природній життєвий простір для людей, почала сприйматися як берег, а з іншого, море почало сприйматися як природний життєвий простір людини, який не лише протистоїть простору суші, а й контролює його. Простір моря дав могутній стимул для подальшого розвитку людської історії, бо був викликаний до життя індустріально-технічною революцією і спричинив появу принципу абсолютної техніки”. Опозиція суші і моря призводить до розрізнення сухопутних і морських війн. Якщо під час сухопутної війни в якості ворога один для одного виступають війська, що воюють, то в морській війні таким ворогом може бути будь-хто, якщо він має певні економічні стосунки з країною-неприятелем. Якщо сухопутна війна так чи інакше тяжіє до відкритого польового бою, морська війна – до обстрілу і блокади берегів противника і до захоплення ворожих та нейтральних торгівельних судів. Якщо уявлення про світове панування континентальні держави розцінюють як щось нечуване, то уявлення про світове панування морської держави може сприйматися як щось закономірне і прийнятне.

 

Загалом для Англії принцип моря означав, що вона перетворюється на світову імперію, яка базується на англійському морському пануванні, а для культури в цілому принцип моря означав розгляд континентальних народів як відсталих. З часу великих географічних відкриттів суша і море протистоять як два номоси.

 

Номос – спосіб впорядкування простору, що передбачає захоплення, розподіл (або визначення) і використання кордонів.

 

Море і суша втілюються у образах Бегемота і Левіофана. Заміна номосів означала революцію простору. Дуалізм суші і моря не є вічним законом людського існування, а є лише певним способом впорядкування цього існування з огляду на специфічні конкретно історичні умови. Розвиток радіо, електроніки, техніки, авіації викликав до життя номоси повітря і вогню, тому звична опозиція землі і води втрачає домінування.

 

Теорія географічного роздвоєння світу була розроблена Ернестом Ванленом: Європа – це один із можливих просторів, який може усунути опозицію суші і простору. У майбутньому західноєвропейський простір буде виконувати роль своєрідного важеля між двома номосами: Азіатським і Африканським континентами. Майбутня Європа буде ні суто морською, ні суто континентальною.

 

Геополітичні пріоритети атлантизму (Американська геополітична школа)

1. Основні ідеї та представники атлантизму

2. Теорія обмеженої війни Кісенджера

3. Євразійська концепція атлантизму Бжезинського

Першим документом атлантизму прийнято вважати доктрину Монро – Доктрину захисту західної півкулі. 1823р. – послання президента конгресу США.

Ідея невтручання Європейських держав у внутрішні справи країн західної півкулі, яка оголошувалася зоною інтересів США.

1. Невтручання США у справи існуючих колоній Європейських держав

…