Види кредитів і їх бухгалтерський облік

 

Зміст розрахунків за відкритим рахунком полягає в періодичних платежах імпортера експортеру або поставки товару на умовах його подальшої оплати та зарахуванні заборгованості на рахунок імпортера.

Даний вид розрахунків у міжнародній торгівлі вживається:

· Між постійними контрагентами;

· Внутрі ТНК;

· З брокерами;

· З державними установами;

· При комісійній торгівлі у формі консигнації;

· При багаторазових поставках партіями однорідного товару.

Порядок розрахунків визначається угодою між контрагентами і в загальному випадку може бути таким.

Після відвантаження товару продавець відсилає покупцю документи і записує за ним суму відвантажених товарів. Покупець погашає заборгованість зустрічними поставками або здійснює перевід коштів через банки в обумовлені строки після здійснення поставки. Через певний проміжок часу (раз на квартал, раз на півроку) за допомогою банківського переказ, чека або векселя провадиться кінцеве регулювання заборгованості по відкритому рахунку.

Банківський переказ

За класичною схемою банківського переказ він здійснюється у відповідності до укладеної угоди проти повідомлення продавця про відвантаження товару. Тобто експортер відвантажує товар, отримує товарні документи від замовника і відправляє комерційні документи та повідомлення про відвантаження імпортеру. Отримавши документи, імпортер подає у свій банк заяву на переказ та отримує товар. Банк імпортера списує з рахунка клієнта гроші і зараховує їх на кореспондентський рахунок банка експортера, Далі документи пересилаються до банка експортера, який перевіряє їх і списує гроші з рахунка банка-кореспондента і зараховує їх на рахунок клієнта.

Взагалі оплата переводом можлива на будь-які стадії виконання контракту: до відвантаження товару (авансовий платіж), після відвантаження товару, через певний період.

Платіжне доручення може передбачати виплату бенефіціару суми проти надання певних комерційних та фінансових документів (документарний переказ). В цьому випадку сума зараховується на рахунок постачальника умовно після отримання імпортером повідомлення про відвантаження, і якщо документи не будуть вчасно надані, то ця сума списується, а до іноземного банка надсилається запит у відношенні переводу.

Інкасо.

Інкасо - це банківська операція використовуючи яку банк за дорученням клієнта отримує платіж за відвантажені товари, надані послуги, чи зобов’язання від імпортера, що сума буде сплачена в певні строки. Для цього експортер може дати банку різні інструкції:

· отримання платежу

· отримання акцепту

· видача документів проти платежу

· видача документів проти акцепту

· видача документів на інших умовах

Інкасо ділиться на фінансове (чисте) та документарне (комерційне). При чистому інкасо використовуються лише фінансові документи (векселі, чеки). Якщо наряду з використанням фінансових документів в обіг залучені комерційні (рахунки, товаротранспортні накладні та ін.) такий вид інкасо називається документарним. На практиці найчастіше використовується останній вид. Документарне інкасо на відміну від відкритого рахунку являє собою більш високе забезпечення для продавця, однак, не в таких обсягах як акредитив. Ця форма розрахунків має свої певні особливості:

· простота в проведенні операції і порівняно невеликі витрати;

· більш швидке ніж по відкритому рахунку здійснення платежу;

· можливість надати покупцеві документи проти одночасної оплати або акцепту векселя.

Однак треба зазначити, що якщо покупець відмовиться оплатити документи, пошук іншого покупця або зворотне транспортування товару у всіх випадках пов’язане з суттєвими збитками. Це є наслідком однієї з особливостей документарного інкасо, а саме - банки ніколи не зобов’язуються виконати платіж, при цій формі розрахунку, якщо покупець відмовиться зробити це. Виходячи з вище згаданого і враховуючи те, що на протилежність до акредитива продавець здійснює виконання поставки товарів авансом до виконання платежу можна зробити висновки, що такий інструмент розрахунку може бути використаний лише за таких умов:

· між продавцем та покупцем склалися довірчі відносини

· не викликає ніякого сумніву готовність та здатність покупця виконати платіж

· політичні економічні та правові умови в країні імпортера стабільні

· міжнародному платіжному оберту країни імпортера не загрожують жорсткий валютний контроль та подібні обмеження.

В світовій практиці існує два основних варіанта інкасо:

· документи проти платежу (Інкасуючий банк може передати документи тільки за умови негайної оплати товару покупцем.

· документи проти акцепту (Інкасуючий банк передає документи проти акцепту трати платником). Продавець отримує право на товар раніше строку сплати за нього і набуває можливості продати товар і за виручені гроші виконати зобов’язання по оплаті трати. Таким чином продавець кредитує покупця на суму трати до моменту сплати по ній. Однак на протязі строку дії тратти продавець несе ризик по не оплаті трати і тому, як правило експортери вимагають від імпортерів банківських гарантій по оплаті трат.

Процес розвитку операції документарного інкасо містить,як правило у собі три фази:

Інкасове доручення продавця. Воно видається експортером своєму банку після відправки товару разом з документами, що засвідчують відправку товару, його страхування, проходження контролю якості та відповідності, а також митні документи та інші, що зумовлені контрактом та законодавством країн постачальника та покупця.

Пересилка документів банком-ремітентом інкасуючому банку. На цьому етапі банки, що приймають участь в розрахунках повинні перевірити документи на відповідність умовам угоди та діючій законодавчій базі.

Інкасування платежу та переказ виручки. Після перевірки документів інкасуючий банк виставляє їх покупцю, який здійснює платіж по них. Наступним кроком є переказ виручки експортеру. При інкасо “ документи проти акцепту “ продавець акцептує трату і передає її до свого банку чи банку -ремітету.

Акредитив.

У відповідності з Уніфікованими правилами та звичаями акредитив - це угода за якою банк зобов’язується на прохання клієнта виконати оплату документів третій особі на користь якого відкритий акредитив, тобто бенефіцеару. У випадку застосування тратт банк зобов’язується виконати оплату, акцепт або нігоциацію тратти, що виставлена бенефіциаром. В залежності від обумовленості виплат з акредитива розрізняють документарний товарний акредитив, виплати з якого обумовлені наданням комерційних та фінансових документів; та грошовий акредитив - іменний документ, який містить доручення про виплату грошей отримувачу при виконанні їм зазначених в акредитиві умов. В зовнішній торгівлі використовуються як правило документарні акредитиви. Ця форма розрахунків характерна активною участю банків і направлена на захист інтересів продавця, бо гарантує оплату товару. Треба зазначити, що в операціях з акредитивами всі зацікавлені сторони мають справу з документами, а не з товарами чи послугами до яких вони відносяться.

В світовій практиці у відповідності з Уніфікованими правилами та звичаями існує наступна класифікація акредитивів.

Види акредитивів за критеріями забезпечення.

Відзивний акредитив. Банк, що відкрив такий акредитив (банк-емітент) у будь-який час може його анулювати або змінити. Але як правило банк-емітент вдається до таких дій за наказом покупця. Отже очевидно, що використання такої форми платежу може бути доцільним, лише коли партнери по угоді давно знають один одного та сторона покупця викликає повну довіру в продавця. В усіх інших випадках рекомендується вдаватися до безвідзивного акредитиву. Слід зауважити, що акредитив, який не містить відомостей про те чи є він відзивним чи невідзивним вважається безвідзивним.

Безвідзивний непідтверджений акредитив Цей вид акредитиву чітко встановлює зобов’язання банка-емітента у відповідності з умовами акредитива виконати платіж, провести акцепт або нести відповідальність за оплату тратті в зазначений термін. Одностороннєя ліквідація та зміна акредитиву не можлива.

Безвідзивний підтверджений акредитв

Підтвердження безвідзивного акредитива іншим банком в силу повноважень або прохання банка-емітента являє собою тверде зобов’язання банка, що підтверджує акредитив, в доповнення до зобов’язання банка-емітента. При безвідзивному підтвердженому акредитиві для бенефіціара існує два незалежних зобов’язання: банка-емітенті та банка, що підтвердив акредитив. В ролі підтверджувального банка виступають як правило першокласні банки країни експортера. В цьому випадку експортер уникає проблем з ризику країни-імпортера та від почтового ризику. Отже підтвержений акредитив має дуже високу ступінь забезпечення.

Види акредитивів за видом платежа

Акредитиви з платежем по пред’явленню Бенефіциар отримує виручку з акредитива після надання та перевірки документів. Термін перевірки банкам документів не повинен перевищувати 7 робочих діб.

Акцептні акредитиви При акцептному акредитиві експортер виставляє тратту на банк-емітент або на банк, що підтвердив акредитив. Термін оплати по даному акредитиву прив’язується до певної події. Таким чином при пред’явленні документа провадиться не оплата, а акцепт тратти.

Акредитиви з відстроченим платежем. Відмінність від попереднього способу полягає лише у відсутності тратти: уповноважений банк зобов’язується виплатити суму по акредитиву через зазначений проміжок часу. Фактично це є механізмом кредитування покупця. За час до оплати платежу він може перепродати товари і з виручки оплатити суму акредитиву.

Акредитиви з негоціацією Під негоціацією слід розуміти зобов’язання виконуючого банка провести оплату наданих експортером тратт/документів, якщо вони відповідають умовам акредитива. Виконуючий банк зобов’язаний провести негоціацію лише у випадку, коли він підтвердив акредитив. В інших випадках негоціацію проводить банк-емітент.

Акредитиви з авансовим платежем. Існує багато форм авансових платежів по акредитиву. Основні це - незабезпечені авансові платежі, забезпечені платежі та червона обмовка. Перший вид є досить ризикованим для імпортера, бо він не гарантує добросовісного використання авансу. У випадку з забезпеченим авансом банк бенефіціара виставляє певну гарантію під аванс. При використанні червоної обмовки виконуючий банк вправі виплатити бенефіціару ще до подання документів певну суму авансу для приготування товару. Виплата провадиться під розписку та додаткове зобов’язання бенефіціара надати документи вчасно.

Револьверні акредитиви Покупець часто замовляє кількість товару більшу ніж він здатний зараз оплатити. Це робиться з ціллю отримання знижки. Поставка товара ділиться на частини. В цьому випадку постачальник може вимагати револьверного акредитиву. Суть його полягає в наступному. Сума револьверного акредитиву може бути поновлена певну кількість разів до досягнення суми злягальної поставки.