Зміст та структура зовнішньоекономічного контракту

Суб’єкти господарської діяльності України та іноземні суб’єкти господарської діяльності оформлюють свої взаємини у вигляді простої угоди в формі ЗЕ контракту.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) – це матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів ЗЕД та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Договір (контракт) укладається відповідно до ЗУ «Про ЗЕД» та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб’єкти підприємницької діяльності при складанні тексту договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у винятковій формі ЗУ «Про ЗЕД» та іншими законами України.

ЗЕ договір укладається суб’єктом ЗЕД або його представником у простій письмовій формі. Повноваження представника на укладення ЗЕД може випливати з доручення, статутних документів, договорів.

ЗЕ договір з боку українського партнера може підписуватися однією особою.

При укладанні зовнішньоторговельної операції сторони мають обумовити, право якої держави використовуватиметься для регулювання форми угоди, прав та обов’язків сторін. За українським законодавством права та обов’язки сторін за зовнішньоторговим контрактом визначаються правом країни, обраної сторонами при укладанні контракту чи в результаті подальшого узгодження. За відсутності такої згоди до контракту застосовується право країни, де засновано чи є основне місце діяльності сторони, яка виступає: продавцем у контрактів купівлі-продажу; комітентом (консигнантом) – у договорі комісії (консигнації); довірителем – у договорі доручення; перевізником – у договорі перевезення.

Договір може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародним договорам України.

Права та обов’язки сторін ЗЕ угоди визначаються матеріальним та процесуальним правом місця її укладання, якщо сторони не погодили інше, і відображаються в умовах договору.

Для підписання контракту не потрібен дозвіл якого-небудь органу або державної влади, управління, вищої організації, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.

Форма ЗЕ договору визначена Положенням про форми ЗЕ договорів, яке затверджено наказом Міністерства економіки і з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. №201.

У міжнародній торговій практиці існують найрізноманітніші контракти. Їх зміст залежить від угоди, що збираються здійснити контрагенти. Але в основі кожного з них лежать положення класичного контракту купівлі-продажу.

Зміст контракту складаються умови, про які сторони домовлялися в процесі укладання контракту і попередніх переговорів.

Велике значення при підготовці договору у ЗЕД має мова, якою він буде укладений. У випадку складання договору іноземною мовою в обов’язковому порядку має бути екземпляр, складений українською мовою. Тому необхідно віддати перевагу укладанню ЗЕД, оформленого двома колонками, у яких паралельно розміщується текст на двох мовах. Це дозволить також уникнути перекручувань чи невідповідності перекладу.

Види зовнішньоекономічних контактів:

- купівлі-продажу: ввезення товарів в України та вивезення товарів за межі України;

- переробки давальницької сировини;

- бартерні;

- орендні;

- інвестиційні;

- посередницькі.

Як зазначалося вище, зміст договору складають умови, за якими досягнута угода. Умови розподіляються на істотні, звичайні та випадкові. Істотними визнаються умови, які є необхідними та достатніми для укладання договору.

Згідно з Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) для останніх виділені 13 істотних умов.

1. Назва, номер договору, дата та місце його укладання.

2. Преамбула, в якій зазначається повна назва сторін, що є учасниками зовнішньоекономічної операції; країна, в якій зареєстровані сторони ЗЕД; скорочена назва сторін («Продавець», «Покупець», «Постачальник»), що використовується в тексті договору; особа, від імені якої укладається ЗЕД; посилання на документи, на підставі яких діють сторони (статутні документи).

У преамбулі можуть бути зазначені особи, уповноважені на підписання договору. Зазвичай контракт підписує керівник підприємства, що діє від його імені без доручення, але він може бути підписаний і іншою посадовою особою підприємства, що має спеціальні повноваження. У цьому випадку необхідна наявність завіреного нотаріусом доручення, що засвідчує повноваження на підписання даного контракту.

3. Предмет договору, тобто який товар (робота, послуга), ким і кому із контрагентів повинний бути поставлений; точне найменування товару у відповідності з Товарною номенклатурою ЗЕД, сорт, марка або кінцевий результат роботи, що повинна бути виконана за договором, а для бартерних договорів – точне найменування зустрічних постачань й назва товару.

Якщо товар (робота, послуга) потребує більш детальної характеристики або номенклатура товарів досить велика, то все це зазначається у додатку (специфікації), який має бути невід’ємною частиною договору, про що робиться відповідна відмітка в тексті договору.

Єдина товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності застосовується для здійснення засобів тарифного та нетарифного регулювання ЗЕД та удосконалення ведення статистичного обліку та обміну статистичною інформацією. Якщо міжнародна назва товару невідома, то можна привести технічну специфікацію товару.

4. Кількість та якість товару В даному розділі зазначаються кількісні характеристики товару (скільки товарних одиниць повинно бути поставлено та в яких одиницях вимірюється товар), а також якісні характеристики. Якість товару в контрактах визначається прийнятими стандартами або передбачена в специфікації. Повне найменування необхідних технічних документів, які визначають якість даного товару, необхідно зазначити в тексті контракту, якщо товар має складні технічні характеристики.

5. Базисні умови поставок (приймання-передачі виконаних робіт або наданих послуг). В даному розділі визначається:

- вид транспорту, за допомогою якого буде здійснюватись поставка товару;

- базисні умови поставки (правила «Інкотермс-2000», які визначають обов’язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої);

- строк поставки товару (можливе розбиття строку на частини для поставки товару декількома партіями).

Якщо предметом договору є роботи або послуги, то вказуються умови та строки приймання-здачі виконаних робіт або наданих послуг.

6. Ціна та загальна вартість договору. Визначається ціна одиниці товару та загальна вартість товарів, валюта платежів.

Якщо за договором поставляються товари різної якості та асортименту, ціна вказується окремо за одиницю товару кожного сорту, марки, а загальна вартість договору визначається окремим пунктом.

В договорі бартеру загальна вартість товарів, що експортуються або імпортуються, виражена в іноземній валюті, зазначається також в доларах США.

7. Умови платежів. Визначаються: спосіб, порядок, строки фінансових розрахунків, гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов’язань. Стосовно визначення платежів варто керуватися спільною постановою КМУ та НБУ «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень у зовнішньоекономічних договорах (контрактах), що передбачають розрахунки в іноземній валюті» № 444 від 21.06.95р.

8. Умови приймання-передачі товару (робіт, послуг). Визначається місце фактичної передачі товару, строки передачі товару, перелік супровідних документів. Приймання-передачі товарів проводиться: а) за кількістю, б) за якістю.

9. Пакування та маркірування. Визначається, у якому упакуванні повинний бути поставлений товар (ящики, мішки, контейнери), яке маркірування повинне бути нанесене постачальником (найменування продавця та покупця, номер договору, місце призначення, габарити, спеціальні умови складування і транспортування). У разі потреби можуть бути зазначені також вимоги про умови повернення тари. В контракті окремо обумовлюють зовнішнє та внутрішнє упакування. Упаковка має бути носієм інформації – реклами і маркування.

10. Форс-мажорні обставини.

Форс-мажорні обставини – це не передбачувані та непереборні події, які тягнуть за собою порушення договірних зобов’язань (стихійні лиха, військові дії, втручання з боку влади, страйки, ембарго).

Цей розділ містить відомості про те, за яких випадків умови договору можуть бути не виконані сторонами. При цьому сторони звільняються від виконання зобов’язань на строк дії цих обставин, або можуть відмовитися від виконання договору частково або в цілому без додаткової фінансової відповідальності.

Підтвердженням дії форс-мажорних обставин в Україні є довідка Торгово-промислової палати країни, на території якої виникли ці обставини.

Юридичний форс-мажор – рішення вищих державних органів, заборона імпорту або експорту, валютні обмеження.

11. Санкції та рекламації. Встановлюються види та порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитку, пред’явлення рекламацій (у вигляді акту) у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням однією з сторін взятих на себе зобов’язань. В цьому розділі повинні бути встановлені: розмір штрафних санкцій; строки сплати штрафів; строки рекламацій, протягом яких можуть бути заявлені рекламації;способи врегулювання претензій.

12. Регулювання спорів у судовому порядку. У цьому розділі визначаються умови та порядок вирішення спорів у судовому порядку щодо тлумачення, невиконання та/або неналежного виконання договору з визначенням назви або чітких критеріїв визначення суду будь-якою зі сторін залежно від предмета та характеру спору, а також погоджений сторонами вибір матеріального і процесуального права, яке буде застосовуватися цим судом, та правил процедури судового урегулювання.

13. Юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити (номер рахунку, назва банку).

Згідно Указу Президента України «Про міри упорядкування розрахунків за договорами, укладеними суб’єктами підприємницької діяльності України» № 566/94 від 04.10.94 р. обов’язковим є включення в умови договору (контракту) положень про розрахунки відповідно до правил застосування документарного акредитива й інкасо, розробленими Міжнародною торговельною палатою.

За домовленістю сторін у договорі можуть визначатися додаткові умови: страхування, гарантії якості, умови залучення субвиконавців договору, агентів, перевізників, визначення норм навантаження, умови передачі технічної документації на товар, зберігання, торгових марок, порядок оплати податків, митних зборів, різного роду захисні застереження, з якого моменту договір починає діяти, кількість підписаних примірників договору, можливість та порядок внесення змін до договору.