Лізингодавець — резидент України

Митне оформлення об'єктів лізингу, які українськими лізингодавцями вивозяться за межі митної території України за відповідними договорами, здійснюється на підставі ВМД відповідно до митного режиму експорту; митне оформлення об'єктів лізингу, які повертаються українським лізингодавцям із-за кордону України, здійснюється на підставі ВМД відповідно до митного режиму випуску для вільного обігу (імпорту) з утриманням податків та зборів (обов'язкових платежів), митних зборів, які при імпорті українських товарів, без застосування заходів нетарифного регулювання за умов подання митному органу під час оформлення повернення об'єкта лізингу примірника ВМД на його вивезення (експорт) за межі митної території України.

Оформлення операцій, під час яких об'єкти лізингу (оренди) не переміщуються через митний кордон України, митними органами не здійснюється.

Для товарів, що ввозяться в Україну за договорами оперативного та фінансового лізингу, застосовується митний режим випуску для вільного обігу (імпорту) з утриманням податків та зборів у встановленому порядку, тобто зі сплатою ПДВ, увізного мита, акцизного та митних зборів.

Митне оформлення об'єктів оперативного лізингу, які ввозяться в Україну і підлягають обов'язковому зворотному вивезенню за її межі протягом одного року, за заявою лізингоодержувача може здійснюватись відповідно до митного режиму тимчасового ввезення, відповідно до якого при ввезенні майна в Україну ввізне мито не стягується.

В бухгалтерському обліку операції з нарахування ПДВ при ввезенні об'єкта лізингу на територію України відображаються залежно від характеру угоди — оперативного або фінансового лізингу

Митне оформлення об'єктів лізингу при їх зворотному вивезенні (або при вивезенні українськими лізингодавцями) здійснюється на підставі ВМД відповідно до режиму експорту.

Види та форми лізингу

В комерційній практиці розрізняють різні види та форми лізингу в залежності від форми організації угоди, термінів, обсягів обслуговування, форми платежів тощо.

Найпоширенішими видами лізингу є фінансовий та оперативний.

Фінансовий лізинг -- договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач отримує в платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків від вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладання договору.

Фінансовий лізинг полягає в користуванні на компенсаційній основі певним майном з набуттям права власності після закінчення дії договору лізингу. При цьому весь ризик загибелі та пошкодження об’єкту оренди, всі види цивільної відповідальності, які можуть виникнути у зв’язку з використанням майна, переданого в лізинг, а також витрати на ремонт несе лізингоодержувач. Лізинг вважається фінансовим, якщо договір лізингу передбачає наявність хоча б однієї з наступних умов:

· право власності на майно, передане в лізинг, повністю переходить до лізингоодержувача по закінченню строку лізингу,

· лізингоодержувач має можливість та намір придбати об’єкт лізингу за ціною нижчою за його справедливу вартість на дату придбання,

· строк лізингу становить більшу частину строку корисного використання об’єкту лізингу,

· теперішня вартість мінімальних лізингових платежів з початку строку лізингу дорівнює або перевищує справедливу вартість об’єкта лізингу.

Оперативний лізинг – це договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90 відсотків від вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладання договору.

Цей вид лізингу не передбачає переходу права власності на об’єкт лізингу до лізингоодержувача після закінчення строку дії договору, але дає можливість повторної передачі у користування лізингоодержувачу об’єкта лізингу після закінчення дії договору.

Серед форм лізингу виділяють зворотний, пайовий та міжнародний лізинг.

Міжнародний лізинг – це договір лізингу, що здійснюється суб’єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі якщо майно чи платежі перетинають державні кордони.

Міжнародний лізинг здійснюється відповідно Закону України “Про лізинг”, законодавства України, міжнародних договорів, в яких бере участь Україна, та договорів укладених суб’єктами лізингу.

Предметами міжнародного лізингу найчастіше бувають:

1) товари споживчого призначення: автомобілі, автофургони, холодильники,

2) телевізори, відеотехніка та ін.,

3) конторське та поліграфічне обладнання, перфораційні і сортувальні машини, копіювальне обладнання,

4) засоби обчислювальної техніки та обробки інформації, комп’ютери та комп’ютерні програми,

5) обладнання промислового призначення,

6) стаціонарне обладнання і обладнання комплектних підприємств,

У випадку, якщо лізингова компанія купує обладнання вітчизняної фірми, а потім надає його лізингоодержувачу за кордон, ми маємо справу з експортним лізингом.

Коли відбувається купівля обладнання у іноземної фірми і надається після цього вітчизняному лізингоодержувачу, то в цьому випадку мова йде про імпортний лізинг.

 

Лізингові платежі.

Лізингоодержувач за користування об’єктом лізингу вносить періодичні лізингові платежі, що включають:

· суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості об’єкта лізингу,

· суму, що сплачується лізингодавцю як процент за залучений ним кредит для придбання майна за договором лізингу,

· платіж, як винагороду лізингодавцю за одержане у лізинг майно,

· відшкодування страхових платежів за договором страхування об’єкта лізингу,

· інші витрати лізингодавця, передбачені договором.

Основні форми розрахунків:

1) Акредитив – найчастіше має місце при першочерговому платежі.

2) Банківський переказ – застосовується при лізингових платежах за договором.

Облік лізингових операцій.

Бухгалтерський облік в умовах лізингу аналогічний обліку в умовах звичайної оренди, яка широко застосовується у вітчизняній практиці.

Облік лізингових операцій.

№ п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
Дт	Кт
	Рахунок, транспортний документ Акцептовано рахунок-фактуру іноземної фірми-лізингодавця за імпортне обладнання, що отримується в фінансовий лізинг
	Виписка банку Сплачено лізингоодержувачем витрати по доставці обладнання до митниці
	Платіжне доручення, виписка банку Сплачено мито та митні збори
	ВМД Нараховано ПДВ при ввезені об’єкта лізингу
	Платіжне доручення виписка банку Сплачено ПДВ
	ВМД, довідка бухгалтерії Нараховано мито та митні збори
	ВМД Відображено право на податковий кредит при міжнародному фінансовому лізингу
	Акт введення в експлуатацію Введено в експлуатацію обладнання, одержане у фінансовий лізинг

 

Бухгалтерський облік розрахунків у іноземній валюті ведеться відповідно до П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», який затверджено наказом Мінфіну України від 10.08.2000 р. № 193.

При операціях з оперативної оренди у лізингоодержувача-резидента його кредиторська заборгованість за орендними платежами — монетарна стаття обліку, яка підлягає перерахунку на дату здійснення розрахунків та на дату балансу.

Курсові різниці з оперативної оренди відображаються на субрахунку:

945 «Втрати від операційної курсової різниці»

714 «Дохід від операційної курсової різниці»

 

При операціях фінансового лізингу вартість об'єкта лізингу відображається в лізингоотримувача одночасно як актив і як кредиторська заборгованість перед лізингодавцем. Відповідно до п. 5 П(С)БО 21, операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу НБУ на дату здійснення операції (дата визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат). Отже, датою визнання активом (оприбуткування) об'єкта фінансового лізингу буде дата його митного оформлення і його вартість відображена в балансі за курсом НБУ на дату розмитнення. Кредиторська заборгованість перед лізингодавцем, яка є монетарною статтею, підлягає перерахуванню на дату балансу здійснення розрахунків (погашення).

Курсові різниці за договорами фінан. лізингу відображаються на субрахунку:

744 «Дохід від не операційних курсових різниць»

974 «Втрати від не операційних курсових різниць»

 

При операціях оперативної оренди у резидента-лізингодавця дебіторська заборгованість лізингоотримувача — монетарна стаття, отже, підлягає перерахунку на дату балансу та на дату проведення розрахунків (погашення). Відображається на субрахунках: 945; 714.

При операціях фінансового лізингу у резидента-лізингодавця дебіторська заборгованість лізингоотримувача — монетарна стаття й підлягає перерахунку на дату балансу та на дату проведення розрахунків (погашення). Курсові різниці з заборгованості за договорами фінансового лізингу відображаються на субрахунках: 744; 974.

Податковий облік розрахунків в іноземній валюті

Відповідно до пп. 7.3.3 Закону про прибуток, балансова вартість заборгованості в іноземній валюті відображається за курсом НБУ, що діяв на дату її виникнення. У разі погашення такої заборгованості або її частини протягом звітного періоду балансова вартість заборгованості підлягає перерахунку у гривні за курсом НБУ, що діяв на дату такого погашення. Якщо заборгованість залишається непогашеною на кінець звітного періоду, вона для цілей податкового обліку вважається умовно погашеною та підлягає перерахунку за курсом НБУ, що діяв на останній день звітного періоду. У наступному звітному періоді балансова вартість заборгованості визначається на підставі здійсненого перерахунку. Отже, в результаті перерахунку кредиторської заборгованості виникають курсові різниці. У разі збільшення курсу НБУ на дату погашення заборгованості (перерахунку непогашеної заборгованості на кінець кварталу), курсова різниця входить до складу валових витрат лізингоотримувача — резидента, у разі зменшення курсу НБУ — до складу валових доходів.

Під терміном «заборгованість» у підпункту 7.3.3. Закону про прибуток вважається:

• вартість (непогашена частина вартості) об'єкта фінансового лізингу; • платежі за об'єкт фінансового лізингу, строк оплати якого минув на дату закінчення звітного періоду.

У податковому облікулізингоодержувача-резидента курсові різниці з заборгованості за платежами відповідно до договорів оперативного лізингу (оренди) не відображаються.

У податковому облікулізингодавця-резидента не підлягає перерахунку заборгованість у зв'язку зі зміною курсу НБУ, яка виникла за поставлені (надані) товари, роботи, послуги.

Бухгалтерський облік оперативного лізингу

Резидент-лізингоодержувач

Резидент-лізингодавець(орендодавець)

Відображає об'єкт оперативного лізингу (оренди) на позабалансовому рахунку 01 «Орендовані необоротні активи». Орендна плата має відображатися у складі витрат звітного періоду залежно від способу використання об'єкта оренди на рахунках: 23 «Виробництво»; 91 «Загальновиробничі витрати»; 92 «Адміністративні витрати»; 93 «Витрати на збут»; 949 «Інші витрати операційної діяльності». Всі витрати, які пов'язані з отриманням об'єкта оренди — мито, митні збори та платежі, що сплачуються лізингоотримувачем (орендарем) при розмитненні орендованого об'єкта, необхідно відносити на субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності».

Об'єкт оперативної оренди залишає у складі своїх основних фондів (необоротних активів) і продовжує амортизувати. Орендні платежі в період нарахування відображаються: - у складі доходів від реалізації робіт, послуг на субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт, послуг» (якщо операції оренди відносяться до основного виду діяльності підприємства); - у складі доходів від операційної оренди активів на субрахунку 713 «Дохід від операційної оренди активів».

Митні витрати — митні платежі та збори, сплачені під час вивезення об'єкта оренди за межі митного кордону України, відображаються у складі витрат звітного періоду.

Для цілей податкового обліку необхідно користуватися визначенням оперативної оренди, наведеним у Законі про прибуток.

Податковий облік

Лізингоотримувач-резидент

Відповідне до пп. 3.2.1 Закону про ПДВ, об'єктом обкладання ПДВ є операції з увезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, у тому числі операції з увезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки. Таким чином, ПДВ обкладаються як операції з увезення об'єкта на митну територію України, так і операції з отримання послуг оренди, що надаються нерезидентом для їх використання чи споживання на території України.

У п. 4.3 Закону про ПДВ визначена база для обкладення податком:

• для об'єктів оренди (лізингу), що ввозяться (пересилаються) на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість об'єкта, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з увезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, увізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань;

• для послуги оренди (лізингу) — договірна (контрактна) вартість послуги з урахуванням податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну продажу послуг.

Датою виникнення податкових зобов'язань при ввезенні об'єкта оренди є дата оформлення ввізної митної декларації.

Сума ПДВ, сплачена при ввезенні об'єкта оренди, не включається до складу податкового кредиту орендаря.

Сума зобов'язань з ПДВ, нарахованих при імпорті послуг (сплаті орендних платежів), включається до складу податкового кредиту на загальних підставах.

Відповідно до пп. 7.9.6 Закону про прибуток, передання майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендаря. При цьому орендар (лізингоодержувач) збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за податковим періодом, в якому здійснюється таке нарахування.

Орендодавець-резидент

При передачі об'єкта оренди податкове зобов'язання в орендодавця-резидента не виникає. Відповідно до пп. 3.1.3 Закону про ПДВ, об'єктом обкладення ПДВ є операції з надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України. Оподатковуються такі операції за нульовою ставкою відповідно до пп. 6.2.2 Закону про ПДВ.

Доходи виникають в орендодавця на суму орендних платежів, нарахованих за наслідками звітного податкового періоду (пп. 7.9.6 Закону про прибуток).

 

Бухгалтерський облік фінансової оренди

Відповідно до П(С)БО 14, об'єкт, отриманий за договором фінансового лізингу, в обліку лізингоодержувача, залежно від різновиду об'єкта фінансової оренди, відображається:

· як актив;

· як зобов'язання перед лізингодавцем.

Згідно з п. 5 П(С)БО 14, отриманий об'єкт відображається:

Ø у складі основних засобів на рахунку 10 «Основні засоби»;

Ø у складі інших необоротних активів на рахунку 11 «Інші необоротні активи».

Лізингодержувач відображає об'єкт лізингу за найменшою на початок оренди оцінкою: справедливою вартістю активу або справжньою вартістю мінімальних орендних платежів.

Протягом періоду очікуваного використання об'єкта лізингу лізингоодержувач нараховує амортизацію в порядку та розмірах, визначених П(С)БО 7 «Основні засоби».

При ввезенні об'єкта фінансового лізингу на митну територію України лізингоодержувач зобов'язаний сплатити передбачені законодавством платежі як при імпортних операціях. Таким чином, на суму митних платежів необхідно збільшити вартість об'єкта лізингу.

Об'єкт лізингу відображається у лізингоодержувача на балансі у складі основних фондів (необоротних активів), на які нараховується амортизація.

Первісна вартість об’єкта

ü реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів; ü суми ввізного мита; ü суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству); ü витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів; ü витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів; ü інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Різниця між сумою мінімальних орендних платежів та вартістю об'єкта лізингу, відображеною в обліку лізингоотримувача на початку терміну дії договору лізингу, є фінансовими витратами лізингоотримувача.

Фінансові витрати відображаються в обліку тільки в сумі, що відноситься до звітного періоду (п. 5 П(С)БО 14)	952 «Інші фінансові витрати»
Кредиторська заборгованість перед лізингодавцем	531 «Зобов'язання за фінансовою орендою в іноземній валюті»
Заборгованість, що буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу	612 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті»

 

Податковий облік у лізингоодержувача

Відповідно до пп. 3.1.2 Закону про ПДВ, оподаткуванню підлягають операції з увезенням (пересиланням) на митну територію України майна за договорами оренди (лізингу). База для нарахування ПДВ визначається відповідно до п. 4.3 Закону про ПДВ, — це договірна (контрактна) вартість

об'єкта лізингу, але не менша митної вартості, зазначеної у ВМД з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з увезенням (пересиланням), акцизних зборів, увізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну об'єкта лізингу. Датою виникнення податкових зобов'язань при ввезенні (імпортуванні) товарів є дата оформлення ВМД із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Відповідно до пп. 7.4.1 Закону про ПДВ, суми ПДВ, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду. Наявність прав на податковий кредит залежить від того, чи переходить до орендаря право власності на об'єкт фінансового лізингу.

Варіант 1

Право власності на об'єкт фінансового лізингу переходить до орендаря

Вивезення обладнання в режимі експорту не відбудеться, тому можна застосувати пп. 7.4.1 Закону про ПДВ.

У разі фінансової оренди витратами на придбання будуть лізингові платежі, які, відповідно п. 16 Закону «Про фінансовий лізинг», складаються з:

• суми, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

• платежу як винагороди лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

• компенсації відсотків за кредит;

• інших витрат лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору.

Право власності на предмет договору лізингу складається з трьох складових:

1) права володіння;

2) права користування;

3) права розпорядження.

Таким чином, сплату лізингових платежів можна вважати витратами на придбання двох складових прав власності, які є необхідними для здійснення господарської діяльності.

Після закінчення дії договору фінансового лізингу орендар доплачує залишкову вартість об'єкта і отримує повне право власності на нього, тобто отримує право розпорядження цим об'єктом.

Таким чином, відповідно до пп. 7.4.1 Закону про ПДВ, підприємство має право на податковий кредит у період увезення об'єкта й оформлення ВМД.

Варіант 2

Право власності на об'єкт фінансового лізингу не переходить до орендаря

Після закінчення договору оренди, орендар повертає обладнання нерезиденту.

Права на податковий кредит орендар не має до моменту вивезення за межі України об'єкта оренди.

Повернення об'єкта здійснюється в митному режимі експорту. Тому в цьому випадку застосовується п. 8.1 Закону про ПДВ, відповідно до якого, після вивезення обладнання за належним чином оформленою ВМД у орендаря з'явиться право на бюджетне відшкодування. Платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної те­риторії України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.

Такий розрахунок необхідно подавати разом із увізною ВМД, яка підтверджує факт митного оформлення товарів для їх вільного використання на митній території України.

Сплата відсотків або комісій у складі орендних (лізингових) платежів, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається у рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу згідно з договором), не є об'єктом обкладання ПДВ (пп. 3.2.2 Закону про ПДВ).

При отриманні об'єкта у фінансовий лізинг лізингоодержувач збільшує відповідну групу основних фондів на вартість об'єкта лізингу (без урахування відсотків або комісій, що нараховані або будуть нараховані на його вартість згідно з договором). Збільшення вартості відповідної групи основних засобів відбувається у податковий період отримання об'єкта лізингу.

Валові витрати лізингоодержувача збільшуються на частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі відсотків або комісій, нарахованих на вартість об'єкта, без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта лізингу.

Доходи нерезидентів, які вони отримали на території України мають обов'язково оподатковуватися.

Порядок оподаткування доходів нерезидентів за джерелом їх походження з України визначено у ст. 13 Закону про прибуток.

Оподаткуванню підлягає:

1.Лізингова (орендна) плата, що виплачується нерезиденту за договорами оперативної оренди (лізингу). 2.Лізингова (орендна) плата, що виплачується нерезиденту за договорами фінансової оренди (лізингу). При сплаті нерезиденту орендних платежів за договорами фінансового лізингу (оренди) оподаткуванню підлягає лише частина орендних (лізингових) платежів без урахування суми, що сплачується лізингодавцю на відшкодування вартості об'єкта оренди (лізингу). 3. Якщо за договором фінансового лізингу право власності на нерухоме майно, що розташоване на території України, переходить до резидента України — лізингоодержувача, то відповідно до пп. «д» п. 13.1 Закону про прибуток, доходи від такого продажу підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидентів.

1.Податок на доходи нерезидента зобов'язана утримувати особа, яка здійснює оплату такого доходу.

2.Ставка податку на дохід, отриманий нерезидентом на території України-15%.

3.Податок утримується із суми виплати за її рахунок (дохід, що підлягає виплаті, зменшується на суму податку).

Податковий облік резидента-лізингодавця

Відповідно до пп. 6.2.1 Закону про ПДВ, при продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України, застосовується нульова ставка податку. Таким чином, лізингодавець має право на експортне відшкодування сум ПДВ, сплачених при купівлі об'єкта лізингу.

Не є об'єктом оподаткування операції зі сплати відсотків або комісій у складі орендних (лізингових) платежів, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається у рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу згідно із договором)

Під час вивезення об'єкта фінансового лізингу за межі митної території України, до митної вартості об'єкта застосовується нульова ставка (операції з передання об'єкта фінансового лізингу в користування з метою оподаткування прирівнюються до продажу).

Не підлягає оподаткуванню фінансовий дохід лізингодавця (суми відсотків або комісійних у складі орендного платежу).

Відповідно до пп. 7.9.6 Закону про прибуток, передання майна у фінансовий лізинг (оренду) для цілей оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої передачі. При цьому орендодавець:

а) збільшує валові доходи;

б) у разі передання у фінансовий лізинг майна, що на момент такого передання перебувало у складі основних фондів орендодавця, змінює відповідну групу основних фондів згідно з правилами, визначеними для їх продажу.

При нарахуванні лізингового платежу орендодавець збільшує доходи на частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі відсотків або комісій, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається у рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу), за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.

 

Питання для самоконтролю.

1. Що таке лізинг, які його форми та види ви знаєте?

2. Якими документами оформлюються лізингові операції?

3. Яким чином проводяться розрахунки по лізингових угодах?

4. Які лізингові операції відображаються на рахунках бухгалтерського обліку?

5. Як в бухгалтерському обліку відображаються внески іноземних засновників до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями?

6. Як оподатковуються товарно-матеріальні цінності, ввезені на територію України як внесок до статутного капіталу.

7. Що таке представництво іноземного суб’єкта господарської діяльності та яким чином організовується бухгалтерський облік на ньому.