Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Поняття та облік бартерних операцій.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Товарообмінні (бартерні) операції як вид експортно-імпортної діяльності регламентуються переважно законодавством держав. В класичному розумінні — це обмін товарами, роботами чи послугами без руху грошових коштів (англійське законодавство та практика). Хоча при бартері розрахунки за товари (через банківську систему) не проводяться, вартісна оцінка товарів необхідна, насамперед, для забезпечення еквівалентності обміну, і для митного обліку, визначення страхових сум, оцінка претензій, застосування санкцій. Еквівалентність обміну може бути досягнута тільки в тому випадку, якщо оцінка обмінних товарів буде визначатись виходячи із світових цін на момент укладання контракту. Однак у деяких випадках, передбачених законодавством України, на певні товари контрактні ціни визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України згідно з індикативними цінами. Під індикативними розуміють ціни на товар що склалися або складаються на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної (імпортної) операції з врахуванням умов поставки і умов здійснення розрахунків визначених відповідно до законодавства України. Індикативні ціни можуть встановлюватись на товари: 1) стосовно експорту яких застосовано антидемпінгові заходи або розпочато антидемпінгове розслідування чи процедури в Україні або за її межами; 2) стосовно яких застосовуються спеціальні імпортні процедури (це стосується міжнародних торгів і попередніх депозитів); 3)стосовно експорту яких встановлено режим квотування, ліцензування; 4) стосовно експорту яких встановлено спеціальні режими; 5) експорт яких здійснюється в порядку застосування антимонопольних заходів у сфері зовнішньоекономічної діяльності; 6) в інших випадках на виконання міжнародних зобов'язань України. Негативною стороною бартерної угоди є суб'єктивне заниження оцінки експортованих товарів і збільшення оцінки імпортованих товарів з метою накопичення іноземної валюти в закордонних банках. Для усунення цих антидемпінгових, по суті незаконних операцій, виручка від реалізації продукції в межах бартерної операції з метою оподаткування визначається виходячи із звичайних цін на таку продукцію на дату проходження митного контролю товару, що експортується. Звичайна ціна на продукцію - це ціна, не нижча за середньозважену ціну реалізації аналогічної продукції за будь-якими іншими угодами купівлі-продажу, що укладені з будь-якою стороною протягом ЗО календарних днів перед датою реалізації. Звичайну ціну визначає як ціну реалізації товарів (робіт, послуг) продавець, включаючи суму нарахованих (сплачених) відсотків, вартість іноземної валюти, яка може бути отримана у разі їх продажу особам, не пов'язаним з продавцем за звичайних умов ведення господарської діяльності. При цьому обсяги реалізації аналогічної продукції протягом вказаного терміну повинні бути більші, ніж на 20 % обсягів реалізації в межах бартерної операції. В інших випадках звичайна ціна повинна бути на рівні фактичної собівартості продукції, що відпускається за бартером. Індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх для податкових або митних цілей установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Отже, звичайна ціна - це ціна, що склалася на певний момент часу, на конкретний вид товарів (робіт, послуг) виходячи з ринкової кон'юнктури. На товари, для яких установлено індикативні ціни, звичайні ціни встановлюються на рівні індикативних. Що стосується визначення звичайних цін на товари, до яких не застосовуються індикативні ціни, то в цьому випадку необхідно користуватися довідковими цінами, що публікуються, залежно від характеру бартерної операції: при внутрішньоукраїнському обміні - в довіднику Державного комітету статистики України "Середні ціни та індекси", при міжнародному - в бюлетені Держзовнішінформу "Огляд цін українського і світового товарного ринків". Якщо в зазначених виданнях немає необхідної інформації, то можна скористатися біржовими даними, даними з прайс-листів різних фірм тощо. 1. Найбільш поширеним в Україні видом зустрічної торгівлі є бартер (як всередині країни, так і за її межами). Міжнародний бартер – це операція, що включає експорт та імпорт товарів без грошової оплати і участі банків в розрахунках. Еквівалентність міжнародного обсягу досягається за рахунок рівності вартостей продуктів, що обмінюються, за світовими цінами. Оцінка товарів, що обмінюються, в єдиній валюті (за законодавством України – дол. США) необхідна для: - нарахування мита, податків та зборів; - здіснення контролю; - транспортного страхування; - оцінки та виплати можливих збитків; - нарахування та виплата штрафних санкцій; - можливої оцінки товару; - забезпечення кредитних зобов’язань на випадок застави товарів тощо. В Україні всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право на проведення товарообмінних (бартерних) операцій відповідно до законодавства України. Але з метою збільшення надходжень в Україну валютних коштів, стабілізації грошової національної одиниці та оздоровлення фінансово-банківської системи держава в цілому може бути заборонено проведення товарообмінних (бартерних) операцій деякими товарами (роботами, послугами) в галузі зовнішньоекономічної діяльності. Для застосування антидемпінгових заходів по визначеному переліку товарів при укладенні бартерних контрактів підприємства повинні відкривати попередній імпортний депозит в дол. США. Попередній імпортний депозит – це свого роду депозитний рахунок, який відкривається за рахунок коштів підприємства протягом трьох днів з моменту укладання бартерного контракту і діє протягом всього періоду бартерного контракту та повертається протягом трьох днів з моменту оформлення ввізної вантажної митної декларації на імпортні товари, що надійшли по бартеру. Проведення бартерної операції має свої переваги та недоліки. Таблиця 1. Переваги та недоліки здійснення бартерної операції
При віднесенні операції до бартерної слід враховувати її характерні особливості: · разовий характер; · участь двох сторін; · оформлення угоди одним контрактом; · визначення кінцевої специфікації і обсягу угоди до підписання контракту; · термін розрахунків не повинен перевищувати 90 днів. Продовження зазначеного терміну бартерної операції можливо при отриманні суб’єктом зовнішньоекономічного разового індивідуального дозволу ліцензійної комісії при Головному управлінні з питань зовнішньої торгівлі; · на кількість товарів, що обмінюються не впливає зміна цін на світовому ринку. 2. Для здійснення зовнішньоекономічної бартерної операції необхідно укласти договір. При укладанні бартерного (товарообмінного) договору (контракту) слід чітко визначити номенклатуру зустрічних поставок, а також збалансувати за вартістю експортну та імпортну частини угоди. Визначення сторін в бартерному контракті відрізняється тим, що кожна з них є одночасно і продавцем, і покупцем. Тому в контракті звичайно вказується тільки назва фірми. В тих випадках, коли заздалегідь відомо, яка і сторін першою здійснить поставку товару, іноді вводяться поняття “перший постачальник” та “другий постачальник”. Предмет контракту визначає зобов’язання сторін обмінюватися тільки товарами із зазначенням їх назв, коротких характеристик та фізичного обсягу поставок з кожної сторони. Ціни бартерного контракту узгоджуються на однакових базисних умовах поставок, а потім до них робляться поставки, що враховують реальні витрати, пов’язані з процесом поставок. Загальна сума контракту підраховується сторонами після внесення до ціни поправок, що враховують базисні умови, а обсяги взаємних поставок коригуються таким чином, щоб їх вартості були однакові. Мито, податки та збори кожна з сторін контракту сплачує в своїй країні самостійно без будь-яких взаємних розрахунків. Порядок пред’явлення претензій за строками поставок, за кількістю, номенклатурою та якістю товарів, а також методи підрахунку збитків та штрафних санкцій по бартерному контракту аналогічні тим, які були викладені для контрактів купівлі-продажу. Бартерні контракти можуть містити узгоджені сторонами умови, які передбачають, що відшкодування доведених збитків та виплата нарахованих штрафних санкцій здійснюється в грошовій формі. Якщо такі умови в бартерному контракті відсутні, то у відношенні сторін можуть виникнути різні ситуації. В тому випадку, коли претензії пред’явлені фірмі, яка першою доставила товари, інша сторона за умовами контракту може: · зменшити вартісний обсяг своєї поставки на величину узгоджених збитків та нарахованих штрафів; · зменшити вартісний обсяг своєї поставки на вартість недоплачених товарів; · зменшити вартісний обсяг поставки на узгоджений розмір уцінки отриманого неякісного товару; · призупинити або відмовитися від виконання своїх зобов’язань, якщо очевидно, що перший постачальник не в змозі виконати прийняті на себе зобов’язання, та вимагати відшкодування збитків. Більш складним є стан першого постачальника, який виконав свої зобов’язання і зіткнувся з тим, що другий постачальник не тільки запізнився з поставкою, але і відвантажив товар, який не відповідає передбаченим в контракті характеристикам. Вимога поставити товар для покриття понесених збитків часто є безглуздою. Це найбільш типова ситуація, яка трапляється при бартерному обміні. На жаль, достатньо ефективного виходу із такої ситуації не передбачено. 3. При митному оформленні товару у вантажній митній декларації в графі 24 “Характер угоди” проставляється код “51” (переміщення товарів у порядку прямого товарообміну (бартерна угода). Датою виникнення податкових зобов’язань під час здійснення бартерних (товарообмінних) операцій з нерезидентами вважається дата події, що відбулась першою: - дата оформлення вивізної (експортної) митної декларації, що засвідчує вивезення товарів платником податку, а для робіт (послуг) – дата оформлення документа, що засвідчує факт надання товарів (робіт, послуг) нерезиденту; - дата оформлення ввізної (імпортної) митної декларації, що засвідчує одержання товарів платником податку, а для робіт (послуг) – дата оформлення документа, що засвідчує факт отримання товарів (робіт, послуг) платником податку. Експортні операції оподатковуються за нульовою ставкою, тому визначення податкових зобов’язань при зовнішньоекономічному бартері є суто формальним. Платники податків на суму визначених таким чином податкових зобов’язань можуть видати митному органу податковий вексель з наступним погашенням у встановлені терміни. 4. Хоча при бартері розрахунки за товари (через банківську систему) не проводяться, вартісна оцінка товарів необхідна, насамперед, для забезпечення еквівалентності обміну, і для митного обліку, визначення страхових сум, оцінка претензій, застосування санкцій. Еквівалентність обміну може бути досягнута тільки в тому випадку, якщо оцінка обмінних товар буде визначатись виходячи із світових цін на момент укладення контракту. Однак у деяких випадках, передбачених законодавством України, на певні товари контрактні ціни визначаються суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України згідно з індикативними цінами. Під індикативними розуміють ціни на товар що склалися або складаються на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної (імпортної) операції з врахуванням умов поставки і умов здійснення розрахунків визначених відповідно до законодавства України. Індикативні ціни можуть встановлюватись на товари: 1) стосовно експорту яких застосовано антидемпінгові заходи або розпочато антидемпінгове розслідування чи процедури в Україні або за її межами; 2) стосовно яких застосовуються спеціальні імпортні процедури (не стосується міжнародних торгів і попередніх депозитів); 3) стосовно експорту яких встановлено режим квотування, ліцензування; 4) стосовно експорту яких встановлено спеціальні режими; 5) експорт яких здійснюється в порядку застосування антимонопольних заходів у сфері зовнішньоекономічної діяльності; 6) в інших випадках на виконання міжнародних зобов’язань України. Негативною стороною бартерної угоди є суб’єктивне заниження оцінки експортованих товарів і збільшення оцінки імпортованих товарів з метою накопичення іноземної валюти в закордонних банках. Для усунення цих антидемпінгових, по суті незаконних операцій, виручка від реалізації продукції в межах бартерної операції з метою оподаткування визначається виходячи із звичайних цін на таку продукцію на дату проходження митного контролю товару, що експортується. Звичайна ціна на продукцію – це ціна, не нижче за середньозважену ціну реалізації аналогічної продукції за будь-якими іншими угодами купівлі-продажу, що укладені з будь-якою стороною протягом 30 календарних днів перед датою реалізації. Звичайну ціну визначає як ціну реалізації товарів (робіт, послуг) продавець, включаючи суму нарахованих (сплачених) відсотків, вартість іноземної валюти, яка може бути отримана у разі їх продажу особам, не пов’язаним з продавцем за звичайних умов ведення господарської діяльності. При цьому обсяги реалізації аналогічної продукції протягом вказаного терміну повинні бути більші, ніж 20% обсягів реалізації в межах бартерної операції. В інших випадках звичайна ціна повинна бути на рівні фактичної собівартості продукції, що відпускається за бартером. 5. В бухгалтерському обліку бартерні угоди відображаються як по експортних, так і по імпортних операціях. Після здійснення бартерної угоди здійснюється залік взаємних вимог суб’єктів бартерного контракту. Особливості бухгалтерського обліку бартерних операцій полягають у тому, що: · відсутні грошові розрахунки з іноземним партнером; · момент відвантаження продукції на експорт вважається моментом її реалізації; · облік розрахунків з іноземним партнером здійснюється на двох субрахунках: 632 “Розрахунки з іноземними постачальниками і підрядниками” і 362 “Розрахунки з іноземними покупцями і замовниками”; · кредиторська заборгованість іноземному партнеру за товари, що імпортуються, повинна дорівнювати контрактній вартості відвантаженої на експорт продукції. Слід зауважити, що для правильності відображення в бухгалтерському обліку товарообмінних (бартерних) операцій необхідно враховувати, що П(С)БО передбачають існування ще і справедливих цін. Залежно від величини цих цін підприємством визначається первісна вартість отриманої за бартерним контрактом продукції, а також дохід від такої операції. Справедлива вартість – це сума, за якою може бути здійснено обмін активу в результаті операції між поінформованими, зацікавленими та незалежними сторонами. Для підприємства, яке проводить бартерну операцію, з метою бухгалтерського обліку істотне значення має справедлива вартість отриманої продукції. Справедливу вартість необхідно визначити по кожній партії отриманої продукції. З метою спрощення бухгалтерського обліку рекомендується встановлювати договірну вартість цінностей, якими обмінюються, на рівні справедливої. Якщо ж цього досягти не вдається бухгалтеру необхідно мати достатню кількість аргументів на користь того, що договір укладено за ринковими (справедливими) цінами, тобто: 1) необхідно спробувати встановити договірну вартість на рівні справедливої (ринкової) вартості (наприклад, 100 дол.); 2) якщо договір укладається на більшу суму (наприклад, на 150 дол.), то необхідно довести, що справедлива (ринкова) вартість дорівнює 150 дол. При бартерному обміні існує ще один важливий нюанс – обмін може бути здійснений як подібними (однаковими за призначенням і справедливою вартістю), та і неподібними (різними за призначенням та/або справедливою вартістю) активами. Від визначення активів подібними чи неподібними залежить відображення в обліку бартерних операцій. Згідно з П(С)БО 15 “Дохід” при обміні подібними активами дохід не визнається. Навпаки, при обміні неподібними активами дохід “визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, отриманих або належних до одержання підприємством, зменшеним або збільшеним відповідно на суму переданих чи отриманих грошових коштів та їх еквівалентів”. У тому випадку, коли визначити справедливу вартість отриманих активів неможливо, дохід визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг (крім грошових коштів та їх еквівалентів), переданих за таким бартерним контрактом. Особливу увагу слід приділити визначенню первісної вартості отриманих за бартерним контрактом активів. Отримані запаси в бухгалтерському обліку оприбутковуються за первісною вартістю, яка при проведенні подібного бартеру дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Якщо здійснюється обмін неподібними активами, то первісною вартістю виступає справедлива вартість переданих запасів, збільшених (зменшених) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) в процесі обміну. Датою виникнення податкових зобов’язань вважається дата події. Що сталася раніше, а саме: · або дата оформлення ввізної (експертної) вантажної митної декларації (операції з експорту обкладаються ПДВ за нульовою ставкою); · або дата оформлення ввізної (імпортної) вантажної митної декларації (ставка ПДВ – 20%). Дата виникнення податкового кредиту визначається за датою здійснення заключної (балансуючої) операції. Таким чином, якщо імпортна частина контракту передає експортній, то право на податковий кредит виникає тільки за датою експортної поставки, а в разі відвантаження товару, що експортується, частинами – пропорційно кожному з експортних відвантажень. Таким чином, діє механізм сторнування податкового кредиту, сплаченого при придбанні товарів, які згодом експортуються за бартерними угодами. Як уже зазначалося, бартер подібними запасами на практиці здійснюється досить рідко, тому особливу увагу варто приділити бартеру неподібними запасами.
|
||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-05; просмотров: 282; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.14.66.242 (0.009 с.) |