Поняття експортних операцій та передумови їх здійснення

 

Експорт – це продаж товарів чи послуг іноземним суб’єктам господарської діяльності та вивезення продукції за межі митних кордонів України з метою отримання доходів від виробничої або інших форм господарської діяльності.

Розвиток будь-якої сучасної держави припускає активну участь у міжнародному поділі праці, кінцевою метою якого має стати освоєння нових ринків збуту для національних товарів. Орієнтована на експорт товарів зовнішня торгівля має сприяти одержанню додаткового прибутку підприємствами-експортерами за рахунок реалізації своїх товарів на ринках інших країн, розширенню масштабів виробництва. Розвиток експортної політики держави неможливий без підтримки держави, тому в Україні застосовуються спеціальні інструменти безпосереднього впливу на розвиток експортного потенціалу країни. Це заходи стимулювання експорту товарів і послуг, мінімум застосовуваних заходів обмежувального характеру, практично відсутність вивізного мита та інших податків, розширення міжнародного співробітництва України.

Експорт товарів (робіт, послуг) може здійснюватися у разі виконання певних вимог:

• здійснення експортних операцій повинно бути передбачене її статутними документами;
• контракт на експорт товарів (робіт, послуг) має бути укладений у письмовій формі і відповідати всім вимогам, встановленим Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів);
• при визначенні предмету експортного контракту повинні бути враховані такі обмеження, як квотування та ліцензування експорту, визначені законодавством України.

Експорт робіт, послуг класифікується як експорт капіталу, тобто як вивезення за межі України капіталу в будь-якій формі з метою отримання прибутку від виробничої та інших форм господарської діяльності.

Але при укладанні експортних угод слід пам’ятати, що деякі види експорту в Україні заборонені, зокрема:

• експорт з території України предметів, які представляють національне, історичне або культурне надбання українського народу, що визначається відповідно до законів України;
• експорт товарів, який здійснюється з порушенням прав промислової та інтелектуальної власності.

Детальний перелік товарів, експорт яких заборонений, затверджується Верховною Радою за поданням Кабінету Міністрів України.

Митним кодексом України передбачено, що під митний режим експорту підпадають товари, що вивозяться з України для вільного обігу без зобов’язання про їх повернення в Україну і без встановлення умов їх використання за межами митної території України. В результаті під даний митний режим можуть підпадати не обов’язково тільки товари, що продаються українськими підприємствами і вивозяться за межі митної території України. Цей режим застосовується і до товарів, що є предметом ЗЕ лізингових операцій, інвестиційних угод, а також у багатьох інших випадках, коли вивезення товарів само по собі не є наслідком їх продажу іноземному покупцеві.

Поняття митного режиму експорту й умови його застосування при переміщення товарів через митний кордон України визначає обов’язковість сплати податків і зборів, установлених на експортні товари.

Одне з головних завдань митного органу після митного оформлення експорту товарів – контроль фактичного вивезення товарів за межі митної території України. Розміщення товарів під митний режим експорту не передбачає яких-небудь звільнень від застосування до них заходів митно-тарифного регулювання.

Більшість товарів при їх експорті з України обкладається 0% ставкою з ПДВ. При цьому товари вважаються вивезеними платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення засвідчено відповідним чином оформленою ВМД.

При експорті підакцизних товарів зі сплатою за них в іноземній валюті акцизний податок не стягується.

Митні збори (плата за митне оформлення) стягуються на загальних підставах.

Відповідно до законодавства України, у сфері застосування заходів нетарифного регулювання товари, що перебувають у режимі експорту, можуть підлягати ліцензуванню.

При здійсненні експортних операцій застосовується індикативна ціна, нижче якої товари не може бути продано. Такі ціни щомісяця встановлюються Мінекономіки України і є заходом обмежувального характеру, що значно впливає на ціноутворення визначених товарів з урахуванням базисів їх постачання.

Статтею 27 Митного кодексу України передбачено застосування до товарів санітарно-епідеміологічного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного й іншого видів контролю, які мають проводитися в загальному порядку.

Основні випадки застосування митного режиму експорту:

1) купівля-продаж;

2) бартерна (товарообмінна);

3) інвестиційна;

4) лізингова;

5) переробки;

6) некомерційна.

Відповідно до митного режиму “Експорт” суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності, в залежності від предмету експорту повинен подати на митницю наступні документи:

· вантажну митну декларацію

· провізну відомість або CARNET TIR (складається на майно, що вивозиться, на товари та майно вартістю до 100 дол. США, несу провідний багаж та інші товари, на які не складається вантажна митна декларація)

· товаросупровідні документи: транспортні накладні

· комерційні документи

· довідку про декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами або довідку про відсутність за межами України валютних цінностей

· ліцензію Міністерства економіки України на товари, що підлягають ліцензуванню

· дозвіл Урядової комісії з експортного контролю

· фітосанітарійний сертифікат

· ветеринарний сертифікат

· дозвіл служби екологічного контролю на вивезення товару

· гарантійне зобов’язання, прийняте на облік податковою адміністрацією

· свідоцтво про допущення до перевезення транспортного засобу або контейнера для перевезення вантажів під митними печатками або пломбами

· інформаційний лист Держмитслужби з переліком висновків

· експертний висновок територіального органу Держстандарту України

· облікову картку суб’єкта ЗЕД

· платіжні документи на перерахування сум митних платежів та інших податків на депозитні рахунки митних установ.