Метод эмоциональной драматургии,

забегание вперёд и возвращение к пройденному,

Метод обобщения,

Игровой метод,

Метод эфекта удивления,

дифференцированные задания,

Принцип построения самого урока,

проблемно-поисковый метод (создание, коррекция, развязка),

Метод поощрения,

творческие задания,

Метод наблюдения,

метод руководства музыкальным восприятием (художественно-педагогический анализ),

метод варьирования – учитель исполняет произведение, меняя тот илил иной способ выразительности, дети определяют: что именно изменилось,

метод музыкальных коллекций «Море», «Шарманка»,

метод пластического интонирования (передача характнра музыки движениями),

метод ассоциативного поиска (Яворский разработал систему заданий для изображения на рисунках музыкальных впечатлений (часто это линии, цветные разводы),

метод зеркала (В. Коен),

метод выбора похожих определений (предлагает 1-2 определения из сложного словарного ряда, затем усложнить ряд с более сложными похожими словами-обозначениями.

Методы по Е.Печерской: развитие музыкального восприятия в процессе слушания и анализа музыки.

Приёмы: провокация дискуссии (неправильная мысль), забывчивый учитель.

Методы творческой деятельности: импровизация, интерпретация, сочинение.

Основна література

1. Абдуллин З.Б. Теория и практика музикального обучения в общеобразовательной школе: Пособие для учителя. - М.: Просвещение, 1983.

2. Восприятие музьїки: Сб. ст.//Ред. - сост. В.М.Максимов. - М.: Музьїка, 1980.

3. Коган М.С. Мир общения: Проблеми межсубьектньїх отношений. - М.: Политиздат, 1988.

4. Медушевский В.В. О закономерностях и средствах художественного воздействия музыки. - М.: Музыка, 1976.

5. Падалка Г.М. Учитель, музьїка, дети. - К.: Муз. Украйна, 1992.

6. Ростовський О.Я. Методика викладання музики в осиній школі. -Тернопіль, Богдан, 2000.

Додаткова література

1. Апраксина О.А. Методика музикального воспитания в школе: Учебное пособие. -М.: Просвещение, 1983.

2. Дмитриева Л.Г., Черноиваненко Н.М. Методика музикального воспитания в школе. - М.: Асасіет А, 1998.

3.

 

Самостійна робота

Тема. Закономірності, принципи і методи музичного навчання

та виховання.

Завдання для самостійної роботи: дати характеристику основним закономірностям у методиці музичного виховання, специфічним принципам, охарактеризувати специфічні методи навчання.

План

1. Розкрити закономірності, які лежать в основі музично-освітнього процесу.

2. Виділити принципи музичного навчання і виховання, які випливають із закономірностей музично-освітнього процесу, і розкрити їх зв’язки.

3. Охарактеризувати принципи, що спрямовані передусім на виховання ціннісного, особистісно-орієнтованого, емоційно-естетичного ставлення до музики.

4. Назвати й дати характеристику специфічним принципам музичного навчання.

5. Назвати загальні методи навчання, які поділяються за зовнішньою і внутрішньою сутністю.

6. Назвати й охарактеризувати специфічні методи музичного навчання.

Література

1. Абдуллин Э.Б. Теория и практика музыкального обучения в общеобразовательной школе: Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1983.

2. Апраксина О.А. Методика музыкального воспитания в школе: Учебное пособие. – М.: Просвещение, 1983.

3. Дмитриева Л.Г., Черноиваненко Н.М. Методика музыкального воспитания в школе. – М.: Асаdем А, 1998.

4. Медушевский В.В. О закономерностях и средствах художественного воздействия музыки. – М.: Музыка, 1976.

5. Падалка Г.М. Учитель, музыка, дети. – К.: Муз. Украина, 1992.

6. Ростовський О.Я. Методика викладання музики у початковій школі: Навч.-метод. посібник. –Тернопіль: Навчальна книга. – Богдан, 2000.

7. Ростовський О.Я. Методика викладання музики в основній школі: Навч.-метод. посібник. – Тернопіль: Навчальна книга. – Богдан, 2001.

8. Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприймання. – К.: ІЗМН, 1997.

 

Питання для самоконтролю та самоперевірки.

 

1. Розкрийте сутність реформування загальної середньої освіти відповідно до Закону України.

2. Що означає поняття: музична культура людини?

3. Теоретичні положення відомих музикантів – педагогів про роль творчого розвитку особистості.

4. В чому специфіка предмету «Музика»?

5. Охарактеризуйте загальну мету у музичному вихованні.

6. Назвіть основні завдання у методиці музичного виховання.

7. Що є основою формування музичного сприймання школярів?

8. Охарактеризуйте поняття: «методика», «музичне», «виховання».

9. Яке призначення методики музичного виховання?

10. Зв’язок методики музичного виховання з іншими науками.

11. Охарактеризуйте нові підходи у сучасній музично-педагогічній концепції.

12. Що є основою морально-естетичного виховання школярів?

13. Охарактеризуйте особливості програм з музики для початкових класів.

14. Головна мета занять мистецтвом з дітьми.

15. Назвіть послідовність тем програми у початкових класах та виявіть її послідовність та ускладнення по семестрах.

16. Музика - могутнє джерело думки.

17. Назвіть видатних педагогів –музикантів, досвід яких було використано при складанні програм з музики для загальноосвітньої школи.

18. Головна мета дисциплін художнього циклу.

19. Вміння слухати і розуміти музику.

20. Закономірності, принципи і методи у музичному навчанні та вихованні.

21. Специфічні принципи і методи у методиці музичного виховання.

ГЛОСАРІЙ

(Тлумачний словник педагогічних термінів)

Аудіовізуальний – такий, що забезпечує одночасне відтворення і зображувального, і звукового.

Освіта – це процес і результат засвоєння знань, умінь і навичків, який потрібний особистості для загальнолюдської та професійної діяльності.

Навчання – це спільна цілеспрямована діяльність вчителів та учнів, за якої школярі здобувають знання, уміння, навички, формується світогляд, розвиваються пізнавальні та творчі сили.

Знання учня – це систематизовані наукові та загальнолюдські факти, які засвоюються на основі свідомості і підтверджуються реальною практичною діяльністю школяра.

Вміння – це система набутих навичок на основі виконання дій, які виконуються незалежно від свідомості особистості.

Навички – це певна система вправ, дозволяє виконувати фізичну або теоретичну працю на основі певних знань.

Виховання – це процес впливу вихователя на учня з метою формування в нього совісті, честі, людяності, правдивості та інших рис характеру, які визначатимуть особистість школяра як майбутнього свідомого громадянина незалежної України.

Виховання:

1) процес передачі соціального і практичного досвіду стар­шими поколіннями новим поколінням з метою підготовки їх до життя і праці;

2) цілеспрямований, систматичний і планомірний про­цес впливу на людину з метою формування в неї певних осо­бистих якостей.

Дидактика - означає «навчання».

Емпатія – розуміння емоційних станів іншої людини у формі співпереживання, співчуття.

Інтеграція – процес упорядкування, узгодження і об’днання структур і функцій у цілісному організмі; вища форма прояву єдності елементів; відновлення цілісної системи.

Метод означає спосіб, але шлях, яким досягається певний результат.

Мета – свідоме передбачення кінцевого результату, на досягнення якого спрямовується діяльність.

Розвиток – це складне динамічне явище, яке спрямоване на збільшення фізичних та інтелектуальних сил особистості, що дозволяють формувати творчі здібності шклляра, його активну громадську позицію.

Особистість – це індивід, наділений розумовими задатками, які розвиваються у процесі життя, навчання і діяльноссті, дають можливість сформувати певний світогляд школяра і виробити вміння відстоювати його у різних ситуаціях.

Зміст освіти – це чітко окреслена система знань, умінь та навичок, якою повинні оволодіти учні на протязі всіх років навчання в школі і яка пвпливає на формування особистості учня як активного громадянина незалежної України.

Мистецька освіта – освітня галузь, спрямована на розвиток у людини спеціальних здібностей і смаку, естетичного досвіду і ціннісних орієнтацій, здатності до спілкування з художніми цінностями у процесі активної творчої діяльності та удосконалення власної почуттєвої культури.

Гуманізація навчання – створення сприятливих умов длдя розвитку духовних якостей усіх суб’єктів навчально-виховного процесу, формування відносин співробітництва між ними.

Гуманітаризація освіти – пріоритетний розвиток загальнокультурних компонентів освіти, орієнтація на вивчення цілісної картини світу.

Синестезія – психічне явище, що полягає у виникненні в людини відчуття не тільки в тому органі чуття, на який діє подразник, а водночас (поза її волею) і в іншому органі чуття, або між усіма можливими типами відчуттів.

Синергетика – наука про складні (нелінійні) відкриті динамічні системи, що само розвиваються в умовах нестабільності.

Синкретизм – не розчленованість, злитність, характерна для початкового стану будь-якого явища.

Сприйняття художнє – вид художньої діяльності, спрямований на цілісне осягнення мистецького твору як естетичної цінності, що супроводжується естетичними переживаннями та асоціативними уявленнями.

Сугестія – процес впливу на психічну сферу людини, пов’язаний зі зниженням контролю свідомості при сприйманні.

Диференціація – визначення відмінноситей між окремими явищами, предметами, рисами особистості, видами мистецтва тощо.

Індивідуалізація – організація навчально-виховного процесу, при якій вибір способів, прийомів, темпів навчання враховує індивідуальні відмінності учнів та рівень розвитку їхніх здібностей до навчання.