Класифікація біологічно активних природних сполук

Хімічна класифікація базується на розділенні на класи і формуванні назв речовин строго відповідно до номенклатури класичної органічної хімії. Оскільки біологічно активні природні сполуки є поліфункціональними, цей підхід може бути раціонально використаний тільки у разі достатньо простих сполук, таких, наприклад, як оксикислоти і жирні кислоти або ж тоді, коли необхідно вказати тільки характерні функції даної групи сполук. Наприклад, ми називаємо клас сполук "амінокислоти", не враховуючи той факт, що як правило, в їх молекулах є інші функції, і вони повинні бути віднесені, щонайменше, до трьохфункціональних сполук.

Біохімічна класифікація грунтується на розмежуванні біологічно активних природних сполук згідно з шляхами їх біосинтезу: розрізняють речовини первинного метаболізму (вуглеводи, амінокислоти і інші компоненти життєзабезпечення живої клітини) і речовини вторинного метаболізму, що часто утворюються на базі речовин первинного біосинтезу, які, як правило, не є необхідними для основних біохімічних процесів (алкалоїди, терпеноїди і ін.). Речовини вторинного метаболізму, у свою чергу, класифікують відповідно до ключових сполук їх біосинтезу: шикиматний шлях біосинтезу (шикимова кислота), мевалоновий шлях біосинтезу (мевалонова кислота), полікетидний шлях біосинтезу (полікетиди).

Проте, всі шляхи біосинтезу зв'язані між собою, а крім того, часто вони перехрещуються, тобто є природні сполуки, при утворенні яких використовуються два шляхи біосинтезу (так звані речовини змішаного шляху біосинтезу).

Біологічна активність природних сполук також може бути використана для їх об'єднання в класи. Часто в одну групу при цьомупотраплятимуть речовини, що мають мало спільного між собою за молекулярною структурою, наприклад, вітаміни, антибіотики, цитотоксини та ін.

Але в деяких випадках природні речовини, що володіють певним видом фізіологічної активності, мають також і достатньо характерні загальні риси хімічної структури. Так, статеві феромони різних комах представлені аліфатичними вуглеводнями, спиртами, кислотами і їх ефірами із слабо розгалуженим (часто нерозгалуженим) вуглеводневим ланцюгом розміру С₁₂-С₁₆, що часто містить один або декілька подвійних зв'язків.

Класифікація за джерелами біологічно активних природних сполук має обмежене застосування. Ця класифікація груба, оскільки одні і ті ж речовини можуть бути знайдені в різних субстанціях. В першу чергу, тут виділяють природні БАР рослинного походження, тваринного походження, речовини, що виділяються з мікроорганізмів, останнім часом виділяють ще природні сполуки морських організмів.

Основними класифікаційними ознаками біологічно активних природних сполук є шлях біосинтезу і хімічна структура.

Науково обґрунтованим, найбільш швидким і економічним шляхом рішення проблеми заповнення аліментарних дефіцитів, корекції різних імунних і метаболічних порушень є регулярне і цілеспрямоване застосування БАД вибіркової дії, що є натуральними комплексами, які задовольняють потребу в таких есенціальних речовинах, як вітаміни, мінерали, харчові волокна, екстракти лікарських рослин, амінокислоти і інших нутрієнтах. Дієтичні добавки у більшості випадків належать до натуральних компонентів їжі та виявляють виражений фізіологічний і фармакологічний вплив на організм людини.

БАД до їжі у вигляді екстрактів, порошків, таблеток, відварів тощо є джерелами дефіцитних в щоденному харчуванні речовин, зокрема регуляторів функцій органів і систем людського організму.

Завдання БАД – оптимізація харчування з метою оздоровлення, зниження ризику захворювань, профілактики і лікування захворювань в складі дієтологічних заходів за рахунок поновлення (поповнення) комплексу біологічно активних речовин, котрі організм людини не доотримує в зв’язку з різкою зміною структури харчування; компенсування додаткових навантажень на організм людини, які виникають внаслідок розвитку захворювань і техногенної цивілізації (урбанізації).