Інтерфейс користувача. Основні типи інтерфейсів.

Під час роботи з геоінформаційною системою та розробки прикладних програмних додатків дуже важливим є спосіб взаємодії людини з програмним забезпеченням або, іншими словами, - дії за допомогою яких користувач керує виконанням програми через програмний інтерфейс.

Інтерфейсом користувача називається організація середовища управління програмним забезпеченням.

Гнучкість програмного забезпечення безпосередньо залежить від повноти та простоти інструментарію цієї взаємодії. Якщо користувачеві потрібно лише запускати програму, надаючи кілька параметрів, інтерфейс може бути досить простим. Але якщо користувач потребує інтерактивних інструментів для аналізу та управління ходом створення додатку, то в такому випадку потрібний набагато складнішій інтерфейс.

Користувачі оцінюють “дружність” програми (і взагалі її придатність надавати відчутну допомогу у практичній діяльності) за її інтерфейсом. Якщо інтерфейс не надає зворотного зв’язку, тобто якщо немає зручних способів відслідковувати хід виконання завдань та реакцій програмного додатку на команди користувача або введену від нього інформацію, або інтерфейс не є інтуітивно зрозумілим, тоді користувачі розглядають програмне забезпечення як “недружнє”, що іноді призводить до відмови від його застосування. Навпаки, добре спроектований та зручний інтерфейс може компенсувати інші недоліки програмного забезпечення, наприклад, повільне виконання (витрати часу) для деяких режимів та завдань.

Для більшості додатків геоінформаційна система повинна працювати в режимі дійсного часу (максимальний час, що дозволений для відповіді – кілька секунд). При досить частих звертаннях до системи на перше місце вже висуваються чисто ергономічні вимоги до інтерфейсу користувача – меню і піктограмам повинні бути віддані переваги перед текстовими командами, що дуже втомлюють користувача під час їх набору.

В залежності від типу і призначення ГІС організація середовища управління (інтерфейс користувача) має кілька рівнів (типів), які подані на рис.1.11.

 

 

Розглянемо стисло характеристику кожного з наведених типів інтерфейсу.

1. Команда. Команду користувач набирає у командній строчці, наприклад С>. В такому випадку користувач повинен слідкувати за встановленою системою синтаксисом команд, використовуючи точний запис та правила пунктуації. Однак в деяких геоінформаційних системах може бути більше ніж 1000 команд, що дуже незручно для недосвідчених користувачів. Інтерактивна допомога може скоротити потребу в знанні усіх правил і синтаксису команд системи, особливо для тих команд, що рідко використовуються.

2. Меню. В цьому випадку користувач вибирає необхідний йому пункт меню, що відповідає за проведення певної функції (операції). Пункт меню надає вибір, який є єдино можливим в цей час. Наслідок вибору може бути відображений у спеціальному списку біля кожного пункту меню. Однак складні системи меню дуже втомлюють користувача при їх постійному використанні та не забезпечують гнучкість команд.

3. Піктографічне меню. Ця форма меню використовує символічні зображення для доступності сутності команд і спрощення управління. Користувач управляє системою, використовуючи піктограми для виконання найбільш часто зустрічаючихся функцій та звичайне меню для усіх інших. Багато користувачів гарніше сприймають символічні системи і швидше засвоюють ГІС.

4. Вікна.. Інтерфейс геоінформаційної системи повинен використовувати переваги характеру просторових даних. Є два основних способи доступу до просторових даних – через просторові об’єкти і через їх ознаки. Сучасні складні системи використовують декілька екранних вікон для окремого виводу текстових і графічних даних. Вікна одночасно дозволяють виводити на екран кілька видів однієї карти, наприклад при повному зображенні і у збільшеному зображенні.

5. Національна мова інтерфейсу. Звичайні переваги при використанні національної мови в системах меню і інтерактивної допомоги проявляються негайно. Різко зростає, як швидкість освоєння системи, так і повнота використання усіх її функціональних можливостей. Більшість виробників програмного забезпечення ГІС сьогодні просувають на іномовні національні ринки (стандарт – англійська мова) “адаптовані“ версії своїх програмних продуктів.

6. Комбінований інтерфейс. Багато оболонок геоінформаційних систем суміщають кілька із попередньо розглянутих підходів до організації середовища управління системою, створюючи комбінований інтерфейс, як зі звичайним “випадаючим” меню, так і з набором блоків піктографічного меню. Іноді додатково використовується і командна строка, при чому розпізнавання багатьох команд виконується за їх скороченим виглядом (перші два – три символи).

7. Інші типи інтерфейсу. Розвиток апаратного забезпечення визначає і розвиток інших типів інтерфейсу. Сенсорні дисплеї дозволяють користувачу вибирати об’єкт, або віддавати команди простим дотиком пальця, або спеціального покажчика до визначеної області екрану. Для деяких типів прикладних геоінформаційних систем, що працюють з великомасштабними цифровими моделями рельєфу, можливо впровадження технології “віртуальної дійсності” під час моделювання земної поверхні і об’єктів, що на ній знаходяться: будівлі, дерева, мости тощо.

В якості прикладів розглянутої нами класифікації можливих рівнів інтерфейсу геоінформаційної системи наведемо деякі характеристики інтерфейсу ГІС ArcView.

Система ArcView надає широкі можливості для створення та пристосування інтерфейсу користувача. Мало того, можна утворити інтерфейс спеціально для даного прикладу. Користувачу надано можливість утворювати зовсім новий інтерфейс або модифікувати існуючий. Можна встановлювати, як зовнішній вигляд (склад компонентів), так і поведінку інтерфейсу. Характерною рисою є можливість здійснювати пристосування інтерфейсу, як частину процесу розробки, або “у динаміці”, тобто під час промислової експлуатації ГІС. Однак, користувачу потрібно пам’ятати, що у будь-якому разі пристосування більшості елементів інтерфейсу відбувається інтерактивно та результати дій зберігаються у файлі проекту.

Взаємодія користувача з ArcView здійснюється через панель управління, яка відома як документ GUI, тобто графічний інтерфейс користувача. Типовий документ GUI складається з трьох лінійок, у яких розміщено меню, кнопки та інструменти відповідно. Кожен ArcView-документ має панель управління власної структури (складу), яка стає доступною, коли документ є активним. На рис. 1.12 наведена ілюстрація, що показує графічний інтерфейс користувача для документу виду (view).

 

Рис. 1.12. Графічний інтерфейс користувача для документу виду (view).

Лінійка, що містить позиції (options) меню, має назву, як панель меню (menu bar), тоді як інші дві лінійки мають назву панелі кнопок та панелі інструментів. Можна пристосовувати кожен компонент інтерфейсу у панелі меню та панелі кнопок, а також кнопочні компоненти у панелі інструментів.

ArcView має “ меню за викликом ”, виклик якого, як і у більшості ГІС-систем, здійснюється натисканням правої кнопки миші. Меню за викликом є частиною інтерфейсу кожного документа. Крім того, надано можливість користувачу пристосовувати також і це меню. Окрім майстрування інтерфейсу ArcView-документів, існує можливість пристосовувати вікно проектів.

Панель меню.

Лінійка позицій меню (горизонтального меню) як правило розташовується у верху панелі управління. Додаткові елементи меню для кожної позиції горизонтального меню виставляються натисканням за позицією. Випадаючи переліки позицій вертикальних меню надають користувачеві зручний та простий спосіб взаємодії з проектом. Добре спроектована сукупність позицій меню робить проект зрозумілим, логічним та простим для вивчення.

Назви позицій меню повинні бути змістовними та висвітлювати їх дії. Треба встановлювати певні правила (стандарти) для утворення імен позицій меню та їх угруповань. Треба мати на увазі, що користувачі у теперішні часи мають справу з досить великою кількістю програмних продуктів, які дотримуються подібних стандартів. Отже, користувачі звикають до таких “правил гри”. Наприклад, усі продукти Microsoft Windows вживають у першій позиції меню File (тобто оперування з файлами), що має компоненти випадаючого меню (вертикального) такі, як “New (Новий)”, “Open (Відкрити)”, “Print (Друк)”, “Exit (Вихід)”.

Панель кнопок.

Кнопки надають більш швидкий спосіб прискорення виконання команд, які доступні через позиції меню (звичайно, якщо такі позиції існують). Взагалі, панель кнопок містить практично елементи (команди), які аналогічні за дією до позицій меню, але доступ до яких є набагато швидший. Відмічено, що новачки серед користувачів ГІС віддають перевагу позиціям меню, тоді як досвідчені користувачі мають схильність до кнопок.

Панель інструментів.

Панель інструментів є сукупністю взаємно виключних інструментальних кнопок (тобто таких, яких не можна натиснути одночасно). Як правило, кожна така кнопка відповідає специфічній процедурі маніпулювання курсором на екрані дисплею. Коли користувач вибрав таку кнопку, то вона діє, поки не вибрано наступну. Внаслідок того, що інструментальні кнопки є взаємно виключними, тільки один інструмент може бути вибраний у поточний момент сеансу роботи. Отже, вибір нового (наступного) інструменту скасовує вибір попереднього. Коли користувач вибирає інструмент (натискаючи інструментальну кнопку), змінюється малюнок курсору, який приймає як правило вигляд, що має іконка на інструментальній кнопці. Вигляд курсору показує, який інструмент вибрано у поточний момент.

Меню за викликом.

Меню за викликом має групу позицій, склад якої залежить від типу ArcView-документа. Хоча до меню за викликом може бути надано кілька сукупностей позицій (команд), у поточний момент може бути використана тільки одна з них. Найкращим способом використання меню за викликом є швидкий виклик операції з документом. Викликається меню за викликом натисканням правої кнопки миші у будь-якій точці ArcView-документа.

Вікно проекту.

Іконки, перелічені (показані) у лівій панелі вікна проекту, представляють доступні документи GUI. ArcView має п’ять типів Gui-документів: “види (views)”, “таблиці (tables)”, “діаграми (charts)”, “плани (layouts)” та “скрипти (scripts)”. Можна утворювати власні нові ArcView-типи документів та додавати їх до вікна проектів.