Що потрібно для доброго успіху молитви?

 

Отже, лише та молитва приносить плід, в якій беруть участь розум і серце. Неуважна молитва не приносить належного духовного плоду.

Для доброго успіху молитви треба, щоб вона була з’єднана з обдуманим, крайнім смиренням та благоговінням перед Богом з усвідомленості про власну нікчемність, своїх недоліків та немочей, своєї гріховності, а з іншого боку, з усвідомленості про безмежну велич Божу, найвищу святість Божу, перед яким благоговіють херувими і серафими.

Святий Ісаак Сирин говорить, що, “хто не вважає себе грішником, того молитва не приймається Господом1.”

Смиренна від усього серця молитва має величезну силу, “яка велика сила молитви навіть і грішної людини, - говорить преподобний Серафим Саровський, - коли вона підноситься від усієї душі (і зі смиренням) – про це судіть з такого прикладу Святого Письма. Коли на прохання матері, яка позбулася єдиного сина, вихопленого смертю, жінка – блудниця, яка трапилась їй на шляху і ще навіть не очистилася від скоєного гріха, стала взивати до Бога, Господи, її сина не задля мене, осоружної грішниці, але задля сліз матері, яка сумує за свого сина, і яка твердо впевнена в милосерді і всемогутності Твоїй, Христе Боже”. І воскресив його Господь2.

Молитва повинна поєднуватися зі стриманістю, постом, ціломудрісттю, спокоєм духа та іншими чеснотами. Стриманість і піст, будучи основою та підпорою кожної чесноти, попереджуючи усі добрі діла, готують наш дух до молитви. Лише за умови стриманості і посту молитва буває щира, гаряча, дієва. “Цей рід (тобто біси) виганяється тільки молитвою і постом” – сказав Господь (Мф. 17, 21).

Особливо важливі для молитви головні християнські чесноти – віра, надія і любов. Віра, надія і любов – це корені молитви. Якщо ці корені в силі, то молитва сама собою збуджується в середині і розкривається зовні; тому що як свіжі корені живляться теплотою та вологою, самі природно дають паростки; так і душа, зволожена та зігрівана цими чеснотами, необхідно молитися.

Молячись Богові, треба здобувати тверду, непохитну віру, аби сумнів у чомусь - небудь був складною справою, навіть неможливою, а для цього мати в серці немовби закарбованими слова “усе можливе для Бога” (Мф. 10, 27).

Молячись, треба так вірувати в силу слів молитви, щоб не відокремлювати самих слів від самої справи, яка виражається ними, треба вірувати в те, що за словом, немов тінь за тіло, іде і справа, бо у Господа слово і діло не роздільні: бо “Він сказав і сталося; Він звелів, і було створене” (Пс. 148, 5). І ти так само віруй, що ти сказав на молитві, про що просив, те й буде.

Таким чином треба твердо вірити у здійснимість будь – якого слова, принесеного перед Усевидячим, Усечуючим Господом під час молитви, - твердо вірити, що жодне слово даремно не пропаде у молитві, якщо вона мовиться від серця; кожне слово Господь чує і кожна думка можуть, і безсумнівно можуть бути у Нього буттям і ділом. Але при всьому цьому треба, аби наші прохання були гідні Бога і Його слави і не суперечили волі Божій1.

І якщо буває, що Бог довго не виконує нашого прохання, то це не означає, що Він не чує, але робить це за Своєю премудрістю і благістю для нашої користі. А саме, Бог довго або зовсім не виконує нашої молитви тоді, коли просимо недобре або некорисне для себе чи коли просимо без віри, з сумнівом, чи самі буваємо недостойні прохання, тому що Бог грішників не слухає (Іоан. 9, 31). Не отримуємо проханого іноді і тому, що Бог хоче, щоб ми часто просили, більше перебували у молитві, а іноді посилає по молитві інше краще благо.

В нашій молитві, щоб її звершувати належним чином, слід звершувати чотири дії, про які пише святий Василій Великий: спочатку прослав Бога, потім подякуй Йому за благодіяння, виявлені до тебе, потім визнай перед Ним свої гріхи і порушення Його заповідей і, нарешті, випроси у Нього потрібне для тебе, а головним чином необхідне для твого спасіння2.

Доброму успіху нашої молитви найдієвішу поміч подають піклування про нас перед Богом святих угодників, ангелів та особливо Пресвятої Богородиці.

Господь зі Своєї найдосконалішої премудрості благоволив сприяти і нашому освяченню і спасінню через святих.

Також необхідно як можна частіше пам’ятати і прикликати на поміч Ангела Охоронця, який завжди перебуває біля нас, бачить не тільки наші діла, але й думки, бажання, наміри і особливо дбає про наше спасіння.

Особливо ж завжди близько до нас Пресвята Богородиця, “як матір за благодаттю усіх істинних Владичиця Богородиця через єднання з Богом і Своєю близькістю до Сина Свого і Спасителя нашого має велику сміливість до Бога, і є скорою Заступницею і Захисницею для всіх, хто з вірою та любов’ю просить Її захисту.

Внутрішнім свідченням (звісткою), що Господь, Його Пречиста Матір і святі угодники слухають нашу молитву і прихильні до неї, - є благодатний внутрішній мир, замирення помислів, певна легкість, спокій і втішення на серці, поєднанні з почуттям смирення і з тихою, мовчазною радістю, далекою до мрійливості, самодумки, розпалених поривів та рухів. Плодом істинної молитви є любов до ближніх, яка піклується про всіх перед Богом (гідних і негідних, добрих і злих) як про себе.

Звістку про те, що наше прохання почуте Богом, ми отримуємо під час молитви, - говорить преподобний Іоанн Ліствичник, - звістка – є усунення сумніву”. (Слово 28,43). “Одні відходять від молитви як ті, що виходять від розпаленої печі, відчуваючи деяке полегшення від певної нечистоти і матерії, а інші, - немов просвітлені світлом та зодягнуті в суцільну одежу смирення і радості: ті ж, хто виходять від молитви без будь-якої з цих двох дій, молилися тілесно, щоб не сказати по – іудейськи, а не духовно.

З такої любові до ближніх сяє найчистіша любов до Бога1.

 

Запитання до теми:

1. Що таке молитва? Чим пояснюється її, необхідність, важливість і значення?

2. Які ступені молитви? В чому полягає сила і значення молитви?

3. Що потрібно для людини, аби засвоїти істинну молитву? Чим важливий молитовний труд? Які причини породжують неуважність під час молитви?

4. Як слід приступати до молитви?

5. Яку роль в житті людини відіграє суспільна молитва? Чому вона важливіша від приватної молитви?

6. Яка молитва приносить успіх? За яких умов це можливо?

Проблемне питання:

Якого значення надавали молитві святі отці?

Список запропонованої літератури:

Еп. Феофан. Письма о духовной жизни.

С. Зарин. Аскетизм.

Преп. Ефрем Сирин. Слово о суде и об умении.

Преп. Исаак Сирин. Подвижнические слова. Серг. По., 1911.

Преп. Макарий Великий. Слово 3, гл. 1. “О молитве и трезвении”.

Еп. Петр.Указание пути ко спасению.

Преп. Иоанн Лествичник. Слово 20.

Преп. Симеон Новый Богослов. Слово о вере.

Прот. Иоанн Сергиев. Моя Жизнь во Христе. СПб, 1911.

Еп. Игнатий Брянчаников. Сочинения. Т-5, гл- 19.

Преп. Макарий Египетский. Беседы, послания и слова.

Преп. Нил. Синайский. Слово о молитве.