На величину суми, необхідної для придбання інвалюти, впливають три фактори — обмінний курс гривні до відповідної іноземної валюти, комісійна винагорода банку та збір у пенсійний фонд.

Збір у Пенсійний фонд сплачується юридичними й фізичними особами у % від суми в гривнях, витраченої на купівлю валюти, без обліку комісійної винагороди по цих операціях.

Інвалюта може здобуватися з ініціативи підприємства на різні цілі, а також для забезпечення виконання зобов’язань перед нерезидентами України.

Іноземна валюта може продаватися за ініціативою організації для отримання коштів в національній валюті з метою розрахунків з іншими організаціями-резидентами.

На дату переходу права власності на валюту (тобто на дату її фактичного продажу банком) платник податків має розрахувати різницю між сумою гривень, отриманих від продажу і вартістю проданої валюти, перерахованою за курсом НБУ на дату продажу. Отриманий результат (прибуток або збиток) слід відобразити у складі податкових доходів або податкових витрат відповідно. При цьому дохід (як результат від продажу) відображається в рядку 03.28 «Інші доходи» додатка ІД до рядка 03 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства (далі — комісійні у розмірі 500 грн. декларація)⁸, а витрати — в рядку 06.4.39 «Інші витрати господарської діяльності, до яких розділом III Податкового кодексу України прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат» додатка ІВ до рядка 06.4 декларації.

 

ПРИКЛАД 1 15 травня 2012 року підприємство отримало від нерезидента передоплату за товар у розмірі 50 тис дол. На день зарахування валюти на валютний рахунок підприємства курс НБУ становив 7,98 грн. /дол. 21 травня всю валюту було продано, Курс НБУ на день продажу — 8,0 грн. /дол., а курс продажу — 8,013 грн. /дол. З суми гривень, отриманих від продажу валюти, банк утримав

Порядок відображення зазначених операцій у бухгалтерському та податковому обліку подано в табл. 1.

 

Таблиця 1, Облік операцій з продажу валюти (з визнанням доходу)

ТТаблиця 1. Облік операцій з продажу валюти (з визначнням доходу)абл

№	Зміст бухгалтерського запису або податкова подія	Бухгалтерський облік	Податковий облік
		дебет	кредит	Сума, дол../грн..	дохід	витрати
	Зараховано валюту на валютний рахунок (50000 дол. х 7,98)				_	-
	Перераховано валюту для подальшого продажу (50000 дол. х 8,0)				—	-
	Відображено курсову різницю від перерахунку валюти (50000 дол. х (8,0 - 7,96»					-
	Зараховано на поточний рахунок гривні, отримані від продажу валюти (50000 дол. х 8,013)				—	-
	Відображено дохід від продажу валюти					—
	Відображено у складі витрат комісію банку				—

ПРИКЛАД 2 25 травня 2012 року підприєм- ня всю валюту було продано. Курс НБУ на день

ство отримало від нерезиден- продажу — 8,012 грн. /дол., а курс продажу —

та передоплату за товар у розмірі 20 тис. дол. На 8,01 грн./дол. Комісія банку становила 300грн.
день зарахування валюти на валютний рахунок під- Порядок відображення зазначених операцій у бух-

приємства курс НБУ становив 8,017 грн. /дол. ЗО трав- галтерському та податковому обліку подано в табл.2.

 

Таблиця 2. Облік операцій з продажу валюти (з визнанням витрат)

 

№	Зміст бухгалтерського запису або податком подія	бухгалтерський облік	Податковий облік
		дебет	кредит	сума, дол./грн.	дохід	витрати
	Зараховано валюту на валютний рахунок (20000 дол. х 8,017)			20000 160340	—	—
	Перераховано валюту для подальшого продажу (20000 дол. х 8,012)			20000 160240	—	-
	Відображено курсову різницю від перерахунку валюти (20000 дол. х (8,017 - 8,012))				—
	Зараховано на поточний рахунок гривні, отримані від продажу валюти (20000 дол. х 8,01)				—	—
	Відображено витрати від продажу валюти				—
	Відображено у складі витрат комісію банку				—

 

 

ОПЕРАПІЇ З КУПЛІ ВАЛЮТИ діяв на дату зарахування купленої валюти на валют-

Як вже було сказано вище, з 10.01.2012 р. згідно з рахунок пщприємстваї
Наказом № 1591 операції з купівлі валюти відобра- ПРИКЛАД 3 Для погашення заборгованості пе-
каються в 6ухгалтерському обліку за новими прави- ред нерезидентом за раніше
лами, відповідно до яких у складі доходів або витрат отриманий товар підприємство придбаває валюту в сумі
слід враховувати результат від купівлі валюти. Він, у 10 тис. дол Курс купівлі — 8,02 гри,/дол., курс НБУ на день
свою чергу, розраховується як різниця між курсом, зарахування валюти на рахунок підприємст­-
за яким валюту було придбано, і курсом НБУ, що ва — 7,987 гри./дол. Комісійні банку — 120 грн.

Таблиця 3. Бухгалтерський облік операцій з купівлі валюти (з визнанням витрат)

№	Зміст бухгалтерського запису	Дебет	Кредит	Сума, грн.
	Перераховано гривні на купівлю валюти
	Зараховано валюту на валютний рахунок підприємства (10000 дол. х 7,987)			10О00 79870
	Відображено у складі витрат комісію банку
	Відображено витрати від покупки валюти (10000 дол. х (6,02 - 7,987))

ПРИКЛАД 4 Для погашення заборгованості перед нерезидентом за раніше отриманий

товар підприємство придбаває валюту в сумі 20 тис. дол. Курс купівлі — $,015 грн./дол., курс НБУ на день зарахування валюти на рахунок підприємства — 8,02 грн./дол. комісійні банку — 180 грн

Таблиця 4. Бухгалтерський облік операцій з куплі валюти (з визнанням доходу)

 

№	Зміст бухгалтерського запису	Дебет	Кредит	Сума, гри.
	Перераховано гривні на купівлю валюти
	Зараховано валюту на валютний рахунок підприємства (20000 дол. х 8,02}			20000 160400
	Відображено у складі витрат комісію банку
	Відображено дохід від придбання валюти (20000 дол. х (8,02 - 8,015))

Що ж до податкового обліку операції з купівлі Як і у разі продажу валюти, під час здійснення

валюти, то йому, як то кажуть, до бухгалтерського операції з її купівлі з метою оподаткування платник

Обліку дуже далеко. Податкові правила обліку цієї податків має розрахувати різницю. От тільки між

Операції наведено в абзаці другому пп. 153.1.4 ст.153 якими показниками потрібно знайти таку різницю?

ПКУ. А це вже загадка!

Прочитаємо уважно частину фрази з наведеного

вище підпункту: «між курсом іноземної валюти до

гривні, за яким придбавається іноземна валюта, та

153.1.4. <...> курсом, за яким визначається балансова вартість

такої валюти»

У разі придбання іноземної валюти до Буквально виходить, що для отри-

складу відповідно витрат або доходів мання шуканої різниці з метою оподаткування не

звітного періоду включається позитивна або має ніякого значення сума купованої валюти. А до

від'ємна різниця між курсом іноземної ва- складу доходів або витрат звітного періоду включа-

люти до гривні, за яким придбавається іно- ється лише так звана маржа банку (тобто дельта на валюта, та курсом, за яким визна- між біржовим курсом і курсом НБУ)

чається балансова вартість такої валюти. Припустимо, що

<...> платник податків доручив банку придбати 100000 дол.

Термін «балансова вартість іноземної США. Курс куплі валюти становив 8,102 грн./дол.,

валюти» для цілей цього підпункту озна- а курс НБУ – 8,0 грн./дол. При буквальному застосуван-

чае вартість іноземної валюти, визначену ні пп.153.1.4 ст.153 до складу податкових витрат

за офіційним курсом національної валюти такий платник податків має включити 0,102 грн./дол.

до іноземної валюти, на дату звітного ба- (8,102 грн./дол. - 8,0 грн./дол.).
лансу. Навряд чи у когось виникне думка, що законода-

вець мав на увазі саме такий результат застосування >

Розрахунки в міжнародній торгівлі — це система регулювання платежів за грошовими зобов’язаннями та вимогами, що виникають між державами, юридичними особами та громадянами різних країн на основі економічних, політичних, науково - технічних, культурних та інших відносин.

Система зв’язків між суб’єктами зовнішньоекономічних відносин заснована на безготівковій формі розрахунків. Умови та форми здійснення розрахунків українського підприємства з іноземним попередньо визначаються окремими відповідними статтями зовнішньоекономічного контракту або угоди.

Основними формами безготівкових розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності є акредитив, інкасо, банківський переказ, розрахунки чеками. Разом з тим в кожній із зазначених форм є декілька різновидів.

Розрахунки чеками — це розрахунки з використанням письмових безумовних розпоряджень чекодавця платнику (банку) здійснити платіж зазначеної суми чекоутримувачу (пред’явнику чи конкретним особам, організаціям) готівкою чи шляхом перерахування на його рахунок в банку.

Банківський переказ — це доручення банку своєму банку-кореспонденту виплатити певну суму грошей за розпорядженням і за рахунок переказодавача іноземному отримувачу (бенефіціару) із зазначенням способу відшкодування банку-платнику виплаченої ним суми.

Акредитив — це зобов'язання банку перевести на рахунок продавця гроші при наданні погодженого з покупцем комплекту документів, що підтверджує відвантаження товару на умовах контракту.

Ступінь пріоритетності використання розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності:

1. Банківський переказ (платіжне доручення)

Бухгалтерський облік:

У імпортера – на рахунках: Д-т 371 – К-т 312;

Д-т 632 – К-т 312;

У експортера – на рахунках: Д-т 3123 – К-т 681

Д-т 3123 – К-т 362

2. Документарний акредитив:

Бухгалтерський облік розрахунків ведеться на наступних рахунках:

- у разі відкриття покритого акредитиву:

313 „Інші рахунки в банку в національній валюті”

314 „Інші рахунки в банку в іноземній валюті”

- у разі відкриття непокритого акредитиву:

601 „Короткострокові кредити банків в національній валюті”

602 „Короткострокові кредити банків в іноземній валюті”

3. Інкасо:

У імпортера – на рахунках: Д-т 632 – К-т 312;

У експортера – на рахунках: Д-т 3123 – К-т 362.

Кредит — це позика в грошовій або товарній формі на умовах повернення з сплатою відсотків за його використання.

Кредит ділиться на фінансовий кредит, товарний кредит, інвестиційний податковий кредит та кредит по цінним паперам.

Фінансовий кредит — засоби, надані банком-резидентом або нерезидентом, як позика на визначений час, для цільового використання та під процент.

Товарний кредит — товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним та фізичним особам на умовах угоди, яка передбачає відстрочку кінцевого розрахунку на визначений строк та під проценти.

Кредит під цінні папери, це засоби, які застосовуються юридичного особою - боржником (дебітором) від других юридичних або фізичних осіб як компенсація вартості випущених таким дебітором облігацій або депозитних сертифікатів.

Інвестиційний податковий кредит — це відстрочка платежу податку на прибуток, яка надається суб’єкту підприємницької діяльності па визначений строк, з ціллю збільшення його фінансових засобів для здійснення інноваційних програм, з подальшого компенсацією відстрочених сум у вигляді додаткових надходжень податку, із-за загального зростання прибутку, який буде одержано від реалізації інноваційних програм.

Кредитні операції у зовнішньоекономічній торгівлі породжені конкуренцією між продавцями, що є одним із засобів просування на зовнішній ринок.

Кредитування експорту: комерційний аванс, банківське кредитування.

Кредитування імпорту: комерційний та банківський кредит.

Види кредитування експорту: комерційний, вексельний, по відкритому рахунку, факторинг, фортфейтинг, акцептний, овердрафт.

Комерційний - кредитування експорту, при якому експортер надає іноземному покупцю відстрочку платежу за угодою

Вексельний - кредитування експорту (або імпорту) під виданий або отриманий акцептований вексель

По відкритому рахунку представляє собою кредит у формі відстрочки платежу по експорту цінностей

Факторинг - форма кредитування експорту, при якій розрахунки з експортером здійснює посередник (як правило, банк), який за певну комісію і банківський процент викупає платіжні документи експортера

Форфейтинг - форма кредитування експорту банком (або фінансовою компанією) шляхом купівлі ним (без обороту на продавця) векселів та інших боргових зобов'язань по зовнішньоторгових операціях

Акцептний полягає в акцепті банком векселя, який стає гарантією оплати експорту

Овердрафт - форма кредитування експорту, за якою банк списує у грошові кошти з рахунку клієнта понад залишок коштів на рахунку, наслідком чого є дебетове сальдо по розрахунках у клієнта

Облік кредитів в залежності від кредитора і строку погашення кредиту слід вести на рахунках бухгалтерського обліку:

 

Рахунки обліку кредитів

 

№ рахунку	Назва рахунку	Вказівки по застосуванню
	Довгострокові кредити банків в іноземній валюті	Кредит банку строком більше 1 року
	Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті	Теж, за умови пролонгації кредиту
	Інші довгострокові позики в іноземній валюті	Кредит партнера строком більше 1 року
	Короткострокові кредити банків в іноземній валюті	Кредит банку строком менше 1 року
	Відстрочені короткострокові кредити банків в іноземній валюті	Теж, за умови пролонгації кредиту

 

Аналітичний облік ведеться по кожному отриманому кредиту в іноземній валюті.

Контрольні питання:

1. Розкрити поняття монетарної та немонетарної статей.

2. Що таке іноземна та національна валюта?

3. Види та класифікація валют.

4. Що розуміється під валютною операцією?

5. Яким чином визначається балансова вартість іноземної валюти?

6. Поняття, порядок визначення та відображення в обліку курсових різниць.

7. Види котировок валют.

8. Що розуміється під котировкою валют?

9. Що є об’єктом обліку курсових різниць?

10. Які активи не підлягають перерахунку при визначенні курсових різниць?

11. Як умовно розділяються курсові різниці?

12. Як відображаються курсові різниці у формах бухгалтерської звітності?

13. Як і на яку дату здійснюється перерахунок курсових різниць?

14. Як здійснюється перерахунок курсової різниці по дебіторській та кредиторській заборгованостях?

15. Які документи необхідно оформляти під час купівлі іноземної валюти?

16. Яких вимог необхідно дотримуватися відносно купленої іноземної валюти?

17. Які виникають витрати під час купівлі іноземної валюти?

18. Основна схема купівлі іноземної валюти в бухгалтерському обліку.

19. Основна схема продажу іноземної валюти в бухгалтерському обліку.

20. Загальна характеристика міжнародних розрахунків.

21. Види міжнародних розрахунків.

22. Порядок здійснення розрахунків банківським переказом.

23. Порядок здійснення розрахунків акредитивом. Види акредитивів.

24. Порядок здійснення розрахунків у формі інкасо.

25. Порядок здійснення розрахунків чеками.

26. Порядок здійснення розрахунків векселями.

27. Порядок здійснення розрахунків готівкою.

28. Основні форми платежів у зовнішньоекономічній діяльності.

29. Які комерційні документи продавця необхідні для сплати товарів?

30. Які документи прикладаються до транспортних документів постачальника?

31. Фактори, які впливають на здійснення і вибір міжнародних розрахунків.

32. Які існують недоліки при застосуванні різних видів міжнародних розрахунків?

33. Види кредитів.

34. Облік міжнародних розрахунків.