Тема 1. Предмет, завдання і зміст дисципліни

Під зовнішньоекономічною діяльністю розуміють діяльність суб’єктів господарської діяльності України й іноземних суб’єктів господарської діяльності, що заснована на взаємних відношеннях між ними на території України та за її межами.

Зовнішньоекономічна діяльність в Україні регламентується Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та між­народними договорами з окремими країнами. Вона пов'язана з виробництвом матеріальних і нематеріальних благ, що виступа­ють у формі товару, та їх обміном.

Суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єк­ти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами, визначеними ст. 2 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”:

· Суверенітет народу України у здійсненні ЗЕД

· Свобода зовнішньоекономічного підприємництва

· Юридична рівність та недискримінація партнерів

· Верховенство закону

· Захист інтересів суб’єктів ЗЕД

· Еквівалентність обміну, неприпустимість демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

- фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства), які володіють цивільною правоздатні­стю і дієздатністю згідно з чинним законодавством України та постійно проживають на території України;

- юридичні особи, які зареєстровані та мають постійне місце­знаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види госпо­дарських товариств, асоціації, концерни, консорціуми, торгові доми, посередницькі й консультаційні фірми, кредитно-фінансові установи та ін.), у тому числі юридичні особи, майно і/або капі­тал яких перебуває повністю у власності іноземних суб'єктів гос­подарської діяльності;

- об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з чинним законодавством України, але мають постійне місцезнаходження на території Украї­ни та яким цивільно-правовими актами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

- структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяль­ності, які не є юридичними особами згідно з чинним законодавст­вом України, але мають постійне місцезнаходження на її території;

- спільні підприємства з участю суб'єктів господарської діяль­ності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, що зареєстровані як такі в Україні і мають постійне місцезнахо­дження на її території;

- інші суб'єкти господарської діяльності.

До основних видів зовнішньоторговельних операцій відносяться:

- експортна операція — продаж іноземному контрагенту товару з вивезенням його за кордон.

- реекспортна операція — продаж раніше імпортованого без доробки товару за кордон.

- імпортна операція — придбання в іноземного контрагента товару із ввезенням його з-за кордону.

- реімпортна операція — придбання раніше експортованого без доробки товару із ввезенням з-за кордону.

- прямий експорт чи імпорт — постачання товарів чи послуг самими виробниками безпосередньо іноземним споживачам, або придбання в них відповідних товарів чи послуг.

- не прямий експорт та імпорт, купівля чи продаж товарів через торгових посередників.

До торгово-посередницьких операцій відносяться:

1. Комісійні операції;

2. Консигнаційні угоди;

3. Операції з перепродажу;

4. Агентські операції;

5. Брокерські операції.

Види посередників у зовнішньоекономічній діяльності: агенти, брокери, маклери, дистриб'ютори, дилери, повірені або торгові агенти.

Задачі валютного контролю:

- контроль за своєчасним надходженням виторгу за експортовані товари;

- контроль за проведенням обов’язкового продажу валютної виручки експортерами;

- контроль за надходженням товарів за бартерними контрактами;

- контроль за надходженням товарів в Україну за імпортними операціями;

Для проведення відповідних видів зовнішньоекономічної діяльності Міністерство економіки і торгівлі здійснює їхнє ліцензування і квотування.

Ліцензії бувають: антидемпінгова, компенсаційна, змішана, генеральна, відкрита (індивідуальна), разова (індивідуальна).

Квоти: антидемпінгова, компенсаційна, спеціальна, глобальна, індивідуальна, групова.

Для здійснення зовнішньоекономічної діяльності необхідно:

1.Відкрити власний валютний рахунок в банку.

2.Одержати необхідні ліцензії на різні види і форми зовнішньоекономічної діяльності (експорт, імпорт і т.п.),якщо вони підлягають ліцензуванню.

3.Укласти контракти на різні види діяльності з фірмами закордонних країн та на право здійснення операцій, зв’язаних з одержанням іноземної валюти.

4.Ознайомитися з правилами митних процедур і дотримуватися їх.

Декларування товарів, відповідно до діючого митного законодавства, при їх митному оформленні може здійснюватися:

- с амими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, які є власниками товарів;

- митними брокерами на підставі договору із суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності — власниками товарів.

Іноземна валюта, що знаходиться на поточних валютних рахунках, може бути за розпорядженням власника:

1. Переведена за кордон у прийнятій банківській формі по експортно-імпортних операціях;

2. Перерахована на рахунок зовнішньоекономічних організацій для наступного переводу за кордон в оплату імпортованих товарів;

3. Перерахована на валютні рахунки іншим підприємствам (нерезидентам, посередникам, транспортним, страховим організаціям) в оплату товарів, вироблених цими підприємствами;

4. Використана на оплату заборгованості по кредитах в іноземній валюті, отриманих у банку, банківські комісійні і поштово-телеграфні витрати;

5. На оплату витрат по відрядженню, відповідно до діючих правил;

6. Для продажу на внутрішньому ринку на УМВБ.

Задачі бухгалтерського обліку зовнішньоекономічної діяльності:

- методологічного характеру;

- методичного характеру;

- організаційного характеру;

- технічного забезпечення.

Об’єктами обліку зовнішньоекономічної діяльності є:

- основні засоби;

- товари та їх рух на підставі експортно-імпортних операцій;

- товарно-матеріальні цінності та грошові валютні засоби, валютні операції;

- розрахунково-кредитні операції між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, а також між суб’єктами й обслуговуючими їх банками;

- праця та її оплата;

- фінансові результати та використання прибутку;

- показники, що формують фінансові результати (доходи витрати по видам діяльності), цінні папери, тощо.

Для бухгалтерського обліку ЗЕВ суб’єкти ЗЕД України користуються Планом рахунків та інструкцією з його застосування (з відповідними змінами і доповненнями), що відображають специфіку зовнішньоекономічної діяльності.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності самостійно визначають порядок її аналітичного обліку, вводять відповідні субрахунки зі збереженням номерів діючого Плану рахунків.

Облік експортних та імпортних товарів ведеться у розрізі:

- облікових партій;

- товарної номенклатури, прийнятої в міжнародних розрахунках;

- місць зберігання товарів;

- матеріально відповідальних осіб.

Обліковують товари у натуральному і грошовому (вартісному) виразі.

Підставою для бухгалтерських записів операцій із зовнішньо економічної діяльності є належним чином оформлені документи.

Облік зовнішньоекономічної діяльності здійснюється в національній валюті України. Для цього всі кошти в іноземних валютах перераховують в еквівалент грошової одиниці України за курсом НБУ на дату здійснення операції. Одночасно кошти в іноземних валютах мають відображатися в обліку у валюті розрахунків і платежів (за кожним видом іноземної валюти). Для цього запис робиться у вигляді дробу, у чисельнику якого зазначають іноземну валюту, а в знаменнику — її еквівалент у грошовій одиниці України.

У первинних документах бухгалтерського обліку записи вартісних показників відображають у тій грошовій одиниці, в якій Фактично здійснюються операції. Під час обробки первинних документів у знаменнику вказують еквівалент показників в інозем­ній валюті, перерахований у національну валюту за курсом НБУ на дату, прийняту для перерахунку.

У реєстрах бухгалтерського обліку (журналах-ордерах, відо­мостях, книгах) усі записи операцій в іноземних валютах відображають у національній валюті. Одночасно записи зазначених операцій доцільно здійснювати в ідентичних реєстрах із зазначенням назви іноземної валюти (долари, євро тощо). Ці реєстри для відображення операцій у системі рахунків бухгалтерського обліку не використовуються, а є наочним посібником для визна­чення фактичного стану валютних цінностей підприємства в іноземній валюті.

У бухгалтерському балансі залишки коштів на валютних статтях (іноземної валюти в касі, на рахунках у банку, грошові доку­менти в іноземних валютах, дебіторська і кредиторська заборгованість в іноземних валютах) підлягають перерахунку в грошову одиницю України за курсом НБУ на останнє число звітного пері­оду. Унаслідок зміни курсів валют у період між датою здійснення господарської операції і датою розрахунку за нею виникають курсові різниці, які можуть бути позитивними (курсовий прибуток) або негативними (курсовий збиток).

Контрольні питання:

1. Які суб’єкти належать до резидентів України?

2. Які суб’єкти належать до нерезидентів України?

3. Перерахуйте основні принципи зовнішньоекономічної діяльності.

4. Перерахуйте основні види зовнішньоторговельних операцій.

5. Які господарські операції відносяться до торгово-посередницьких?

6. Хто здійснює регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств?

7. Перерахуйте основні види ліцензій на здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

8. В чому полягає валютний контроль ЗЕД?

9. Які терміни повернення валютних цінностей в Україну?

10. Які штрафні санкції застосовуються за порушення термінів повернення валютних засобів в Україну?

11. Що є підставою для підтвердження факту ввозу чи вивозу товарів (робіт і послуг) по зовнішньоекономічним операціям?

12. Охарактеризуйте законодавчі та нормативні акти що регулюють зовнішньоекономічну діяльність в Україні.

13. Якими державними органами регулюється зовнішньоекономічна діяльність підприємства?

14. Які основні задачі валютного контролю?

15. Процедура реєстрації суб’єкта ЗЕД у митних органах?

16. Процедура відкриття валютного рахунку?

17. Як здійснюється аналітичний та синтетичний облік валютних коштів на розрахунковому рахунку?

18. Основні задачі бухгалтерського обліку зовнішньоекономічних операцій?

19. Перерахувати основні об’єкти обліку зовнішньоекономічної діяльності?

20. У якій валюті ведеться облік операцій з експорту та імпорту?

Тема 2. Зовнішньоекономічні контракти та особ­ливості відображення інформації в системі бухгалтерського обліку

 

Суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти гос­подарської діяльності оформлюють свої взаємини у вигляді простої угоди в формі зовнішньоекономічного контракту.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) — матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

За українським законодавством права та обов’язки сторін за зовнішньоторговельним контрактом визначаються правом країни, обраної сторонами при укладенні контракту.

При відсутності такої угоди до контракту застосовується право країни, де заснована, розташована штаб-квартира чи основне місце діяльності сторони.

Зовнішньоекономічний договір укладається в письмовій фор­мі, якщо інший порядок не встановлено законом або міжнарод­ним договором України.

Для підписання зовнішньоекономічного договору суб'єкта зов­нішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого ор­гану державної влади, управління або вищої організації, за винят­ком випадків, передбачених законами України.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право уклада­ти зовнішньоекономічні договори будь-якого характеру, якщо вони прямо чи у винятковій формі не заборонені законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому або арбітражному порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів.

Типова форма договору (контракту) у ЗЕД визначена Положенням про форми зовнішньоекономічних договорів (контрактів), яке затверджено наказом Міністерства економіки і з питань європейської інтеграції Украї­ни від 06.09.2001 р. № 201 і містить наступні основні розділи:

Назва договору, дата та місце його складання.

Преамбула.

Предмет договору.

Кількість і якість товару.

Базисні умови постачань.

Ціна та загальна вартість договору (контракту).

Умови платежів.

Умови приймання - передачі товару (робіт, послуг).

Пакування та маркування.

Форс-мажорні обставини.

Санкції та рекламації.

Регулювання спорів у судовому порядку.

Місце розташування (місце проживання, поштові та платіжні реквізити сторін.

У зовнішньоекономічний контракт можуть бути включені додаткові умови, наприклад, страхування, гарантії якості.

 

Застосування базисних умов спрощує складання й узгодження контрактів, допомагає контрагентам знайти спосіб поділу відповідальності й розв’язання виниклих розбіжностей.

У правилах «ІНКОТЕРМС-2010» міститься 11 торгових термінів, об’єднаних у чотири групи (Е, F, С, D):