Цінні папери як об’єкт іноземних інвестицій

Отримані від іноземного інвестора цінні папери обліковуються відповідно до П(С)БО 12 як фінансові інвестиції. Залежно від виду цінних паперів та їх призначення вони можуть обліковуватися на рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» (якщо цінні папери утримуються підприємством протягом періоду, що перевищує 12 місяців від дати балансу) або на рахунку 35 «Поточні фінансові інвестиції» (інвестиції зі строком утримання менше 12-ти місяців). Початково фінансові інвестиції обліковуються за собівартістю, яка в цьому випадку дорівнює вартості цінних паперів, вираженій в іноземній валюті, і зафіксована в установчих документах. Надалі оцінка інвестицій здійснюється на кожну дату балансу згідно з П(С)БО 12 у загальновстановленому порядку.

У податковому обліку вартість отриманих цінних паперів не включається до ВД згідно з пп. 4.2.5 Закону про прибуток. При цьому їх вартість підпадає під спеціальний «ціннопаперовий» п. 7.6 Закону про прибуток. До «ціннопаперових» витрат включається вартість отриманих цінних паперів у гривневому еквіваленті, зазначена в установчих документах, а у разі відчуження отриманих цінних паперів до «ціннопаперових» доходів включається сума, яку підприємство отримає від такого відчуження. Щоправда, ДПАУ у листі від 19.12.2006 р. №23881/7/15-0317 зазначає, що вартість отриманих цінних паперів не включається до витрат на придбання цінних паперів згідно з п. 7.6 Закону про прибуток на тих самих підставах, що і вартість товарно-матеріальних цінностей. Ми не погоджуємося з таким варіантом обліку, але вважаємо за потрібне попередити про необхідність обстоювання у такому випадку «ціннопаперових» витрат.

Передача цінних паперів до статутного капіталу є їх обміном на корпоративні права, тому не є об’єктом обкладення ПДВ на підставі пп. 3.2.1 Закону про ПДВ.

Облік статутного капіталу починається з дати державної реєстрації підприємства.

Внески учасників до статутного капіталу відображаються в обліку і балансі в міру фактичного надходження (його моментом є: для майна і нематеріальних активів — дата складання акта приймання-передачі, для грошових коштів — надходження на рахунок підприємства за випискою банку).

Іноземні інвестиції, включаючи внески до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, оцінюються в іноземній конвертованій валюті та валюті України. При цьому інвестиції українських партнерів оцінюються у валюті України та іноземній конвертованій валюті. З подальшою зміною курсу валюти статутний капітал підприємства не змінюється.

Конкретний порядок обліку формування та зміни статутного фонду господарського товариства залежить від його виду.

Для обліку внесків учасників господарського товариства за­стосовується пасивний рахунок 40 «Статутний капітал». З кре­диту його відображаються формування та збільшення статутно­го капіталу, а з дебету — зменшення. Залишок по кредиту рахун­ка 40 має відповідати величині статутного капіталу, зафіксовано­го в установчих документах. Аналітичний облік до рахунка 40 «Статутний капітал» ведуть за видом капіталу окремо на кожно­го учасника.

Підприємство з іноземними інвестиціями здійснюють формування та облік результатів своєї діяльності відповідно до чинного законодавства України та згідно з П(С)БО.

Для обліку і узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій призначено рахунок 79 „Фінансові результати”.

Прибуток підприємств з іноземними інвестиціями розподіляється згідно з чинним законодавством і статутом підприємства. Він використо­вується як на розрахунки з бюджетом, так і на виплату відсотків за довгостроковим кредитом, доходів засновникам, власникам цінних паперів, формування фондів і резервів, дивідендів за акціями.

Доходи підприємства, одержані в іноземній валюті, підлягають оподаткуванню разом із доходами, одержаними в національній валюті на загальних підставах. При цьому доходи в іноземній ва­люті перераховуються в національну одиницю України за курсом НБУ, що діяв на дату одержання доходу.

Облік використання прибутку звітного року ведеть­ся на рахунку 443 «Прибуток, використаний у звітному році».

Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства з іноземними інвестиціями на рахунку 441 «Прибуток нерозподі­лений», рівняється сальдо за кредитом рахунка на даному рахун­ку і розподіляється на фонди і доходи за внесками в підприємст­во, які належить виплатити його засновникам, акціонерам і влас­никам облігацій.

Приклад 01.04.2007 р. засновником-нерезидентом було прийняте рішення про реєстрацію в Україні ТзОВ зі статутним капіталом у розмірі 50000 євро. Курс НБУ на дату прийняття рішення становив 7,0 грн/євро, саме його зафіксовано в установчих документах підприємства. Весь статутний капітал має бути сформований коштами — євро. 07.04.2007 р. засновник вніс 100% своєї частки. Курс НБУ на цю дату — 7,50 грн/євро. На дату державної реєстрації ТзОВ курс НБУ — 7,25 грн/євро.

Через рік (01.04.2008 р.) було прийняте рішення збільшити статутний капітал удвічі за рахунок внесення майна та цінних паперів: частину (25000 євро) — основними фондами, частину (15000 євро) — ТМЦ. Решта (10000 євро) погашається внесенням векселів українського підприємства зі строком погашення у грудні 2010 р. (курс НБУ на дату прийняття рішення — 7,00 грн/євро). 28.04.2008 р. засновник вніс до статутного капіталу основні фонди, ТМЦ та векселі. Курс НБУ на цю дату — 7,80 грн/євро. Підприємство вирішило включити вартість отриманих товарно-матеріальних цінностей до валових витрат, а вартість векселів — до витрат згідно з п. 7.6 Закону про прибуток. Під час імпорту ОФ на суму мита підприємство видало митниці податковий вексель.

Бухгалтерські записи та податковий облік щодо зазначених господарських операцій відображено в таблиці.

Таблиця