Які існують рівні володіння іноземними мовами?

Класична система включає такі рівні:

– Elementary;

– Pre-intermediate;

– Intermediate;

– Upper intermediate;

– Advanced;

– Proficiency.

Загальноєвропейська система CEF складається з п'яти рівнів:

– A 1 – breakthrough;

– A 2 – waystage;

– B 1 – threshold;

– B 2 – vantage;

– C 1 – effectiveness.

Для комфортної роботи і спілкування необхідно володіти мовою як мінімум на рівні В 1.

Для підтвердження цих рівнів існує система міжнародних тестів і сертифікатів, які дозволяють перевірити навички аудіювання, читання, говорінні та письма іноземною мовою. Такі тести використовують роботодавці усього світу для перевірки лінгвістичних здібностей співробітників. Найбільш поширені міжнародні тести з англійської, німецької, іспанської, французької та італійської мов. Наприклад, тест з англійської TOEFL використовує понад 4000 провідних компаній по всьому світу.

Сьогодні розвиток міжкультурної комунікації, зміна соціально-політичної ситуації в країні, розвиток міжнародних ділових контактів, створення численних спільних підприємств, розширення міжнародного співробітництва в різних сферах діяльності вимагають володіння іноземною мовою як засобом міжкультурного спілкування фахівців будь-якого профілю на основі характерних особливостей професії або спеціальності. Вивчення іноземної мови засновано, насамперед, на обліку потреб учнів у вивченні мови, що диктуються характерними особливостями професії або спеціальності.

Новий рівень міжкультурної комунікації серед фахівців привів до необхідності трансформації в системі професійної підготовки студентів немовних вузів, до введення багатоаспектного соціокультурного викладання іноземної мови для спеціальних цілей.

Потреби в активній міжкультурній комунікації зумовили увагу до взаємопов'язаному викладання мови і культури в сучасній лінгводидактиці.

Світовою проблемою освоєння культури людства є мова – універсальна семіотична система, яка в рівній мірі відноситься до духовної, фізичної та матеріальної культури як система імен, як мовнорозумова діяльність і як сукупність творів слова. Будь-який твір або явище природи може бути зрозуміле, осмислено і описано виключно за допомогою слова, тому основним завданням освіти є вивчення проблеми навчання язик.

Непорозуміння в спілкуванні і неточності в перекладах з іноземних мов призводять до фінансових збитків і зривів великих міжнародних угод у багатьох українських компаній, випливає зі звіту компаній Economist Intelligence Unit і EF Education First, підготовленого за підсумками опитування понад 570 топ-менеджерів комерційних і некомерційних компаній по всьому світу.

У тому, що проблеми з іноземною мовою завадили укласти угоди і призвели до збитків, зізналися 49% опитаних керівників.

За даними аналітиків, найбільше культурні фактори (мова і місцеві звичаї) заважають просуванню на міжнародні ринки компаніям з України, Іспанії та Бразилії. Найменше – організаціям з Скандинавських країн і США. «Майже дві третини учасників опитування (64%) зазначили, що особливості культур і мов ускладнюють роботу на зарубіжних ринках. В Україні з цим погодилися дев'ять керівників з десяти (89%). Більше третини українських топ-менеджерів (36%) вважають низьку якість перекладів однією з основних причин серйозних непорозумінь у міжнародному спілкуванні» (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Перепони в налагодженні ділових контактів

У ньому наголошується, що переважна більшість керівників впевнені, що поліпшення якості міжкультурних комунікацій може збільшити прибуток, оборот і частку ринку компанії.

Дві третини опитаних топ-менеджерів вважають англійський найбільш важливим мовою в спробах досягти успіху на міжнародному ринку. Друге і третє місця займають мандаринський діалект китайської (8%) і іспанська (6%). Як повідомили в компанії HeadHunter, серед українських здобувачів роботи найбільш популярними вважаються англійська та німецька мови – їх знають 73% і 17% опитаних. На третьому місці французький і китайський (по 8% претендентів). Знанням іспанської можуть похвалитися тільки 2% респондентів.

Незнання іноземної мови керівництвом компанії і топ-менеджерами, відповідальними за розвиток бізнесу, звужує коло потенційних партнерів і клієнтів. Компанії стає складніше відкрити офіс і вести справи за кордоном. Це призводить до того, що бізнес компанії обмежується лише локальним ринком.

Проведений аналіз досліджень показав, що на сьогоднішній день розроблено і застосовується безліч методик навчання іноземної мови, розроблені методи застосування комунікативного та інших підходів. У той же час не всі аспекти розкриті повністю, а значить, дана проблема продовжує залишатися актуальною.

Необхідність впевненого володіння іноземною мовою поєднується з недостатнім рівнем мовних компетенцій, придбаних людиною після закінчення середньої загальної, вищої професійної, а часто – і післявузівської (аспірантура) освіти (йдеться, зрозуміло, про випускників «звичайних» середніх шкіл без поглибленого викладання іноземної мови, і володарів дипломів по немовним спеціальностями вузів). Іншими словами, існуюча державна система середньої та вищої освіти в частині забезпечення засвоєння навичок володіння іноземною мовою не відповідає ні вимогам роботодавців, ні запитам самих учнів.

В силу цих причин широкого поширення набуло вивчення іноземної мови в системі додаткової освіти. Проте в даний час ринок освітніх послуг у сфері вивчення іноземної мови насичений, і з цієї причини установам додаткової освіти в області іноземних мов (ДОУ ІМ) важливо визначити, за якими критеріями потенційні споживачі їх послуг вибирають мовні курси, або, що фактично рівнозначно, як сформувати ефективний комплекс маркетингу з урахуванням специфіки запитів своєї цільової аудиторії. Відзначимо, втім, що проблема наростаючої конкуренції характерна зараз фактично для всіх сегментів освітнього ринку.

Таким чином, знання іноземної мови і повагу культурної ідентичності інших людей сприятимуть діалогічність взаємодії представників різних країн, щоб забезпечити мирне співіснування і плідну взаємодію народів у глобальному світі.

Виходячи з вищенаведеного аналізу, проблеми можна систематизувати наступним чином (рис. 1.3).

 

Рис. 1.3. Дерево проблем