Роль і функції партій у суспільно-політичному житті

Політичні партії активно впливають на діяльність ор­ганів державної влади, економіку, соціальні процеси, від­носини між країнами. Вони є одним із базових інститутів сучасного суспільства, без якого не можливе функціону­вання представницької демократії, яка потребує розвину­тих і добре організованих партій. За їх відсутності поси­люється загроза виникнення авторитарного режиму. Де­мократія забезпечується участю партій у виборах, позаяк на багатопартійних виборах зіштовхуються не амбіції осо­бистостей, а інтереси суспільних груп. Партії нині є не­від'ємною частиною всієї демократичної системи, особли­во парламентської демократії, оскільки парламентська робота здійснюється переважно через партії.

Багатопартійність є певною гарантією проти корупції, зловживань владою, своєрідним способом контролю дер­жавних діячів.

Завдяки партіям антагонізм, властивий відносинам між суспільством і державою, утримується в безпечних для соціальної стабільності межах. Трансформуючи по­чуття соціального незадоволення в позитивні політичні цілі, партії спрямовують стихійну його енергію в русло конституційної боротьби за досягнення цілей через участь у державному управлінні.

Перспективи посттоталітарного розвитку колишніх соціалістичних країн, у тому числі України, пов'язані зі становленням політичних партій. Відсутність сильних партій, які легітимне представляють інтереси основних соціальних груп у відносинах з державою, нібито ставить державу над суспільством і розв'язує їй руки у виборі по­літики. Однак це ілюзія, бо замість політичне організованих опонентів, з якими можна вести діалог і шукати консенсус, владі за таких обставин протистоїть стихійна маса людей. Слабкість партій неминуче обертається без­силлям держави, яка позбавляється зворотного зв'язку з масами і втрачає контроль над політичним процесом.

Вплив політичних партій на маси, а отже, і завоюван­ня владних позицій у суспільстві визначається такими чинниками:

— наявністю приваблюючих ідеологій, які визнача­ють цілі розвитку, відображають інтереси мас;

— організаційною оформленістю, мобільністю органі­заційних структур, здатних реалізовувати намічені цілі;

— рівнем компетентності, авторитетності партійних керівників (вождів, лідерів, функціонерів);

— достатньою масовістю й активністю рядових чле­нів партії;

— вмінням практично організувати діяльність пар­тії в конкретній історичній ситуації;

— вмінням відобразити гострі суспільні проблеми в зрозумілих масам конструктивних лозунгах;

— наявністю достатніх коштів для діяльності ідейно-пропагандистських і культурних центрів партії, для опри­люднення її політики через засоби масової інформації.

Суспільно-політична роль партій виявляється в їхніх функціях. У політології існують різні підходи щодо обся­гу, змісту і суті функцій політичних партій. Наприклад, американський політолог К. Лоусон зазначає, що сферою діяльності партії може бути уся сфера політики і будь-яку функцію політичної системи може виконувати пар­тія. Інші політологи розцінюють партії як звичайні орга­нізації, які у своїй діяльності не піднімаються вище рів­ня активності «груп тиску» або «груп інтересів».

Американський політолог Дж. Брайс виділяє такі функції партій: підтримка одностайності між членами партії; рекрутування нових прихильників; стимулюван­ня ентузіазму виборців, акцентуючи увагу на численнос­ті партії та важливості її мети; інформування виборців про політичні питання, які вирішує партія, про особисті достоїнства вождів і недоліки суперників; відбір канди­датів на певну посаду.

У політології фігурують й інші функції партій: орга­нізація громадської думки з питань, які торкаються жит­тєвих інтересів нації; мобілізація виборців навколо пар­тійних кандидатів; виховання громадської думки і дедалі активніше виконання партіями «загальноосвітньої ролі в процесі політичної соціалізації»; забезпечення неперерв­ності політичних зв'язків між парламентом і народом-формування разом з іншими політичними інститутами механізму державного і громадського управління, забез­печення стабільності влади; створення сприятливих умов для послідовної зміни складу уряду за дво- і багатопартійної системи.

Важливими є функції соціальної інтеграції, політич­ної соціалізації, оскільки партії завжди небайдужі до по­літичні настроїв своїх членів і прибічників, від чого за­лежить їхня підтримка, участь у реалізації політики партії. Наприклад, американський політолог Ф. Сорауф вважає, що партії беруть участь у політичній соціалізації шляхом передачі політичних цінностей та інформації ни­нішнім і майбутнім виборцям.

Особливу роль у життєдіяльності партії відіграє функ­ція політичного рекрутування (кадрова). Вона передбачає підбір і висунення кадрів як для партії, так і для інших організацій, які належать до політичної системи, у тому числі висунення кандидатів у представницькі органи вла­ди й у виконавчий апарат держави. Авторитет партії в су­спільстві залежить від того, наскільки ефективно вона реалізовує функцію вироблення політики і здійснення по­літичного курсу. Обсяг і ефективність реалізації цієї фун­кції залежить від місця партії в політичній системі.

Отже, до основних функцій партій належать:

— з'ясування, формулювання і обґрунтування інте­ресів великих суспільних груп, представлення цих ін­тересів на державному рівні;

— активізація та об'єднання великих суспільних груп;

— формування ідеології та політичних доктрин;

— участь у формуванні політичних систем, їх спіль­них принципів, компонентів;

— участь у боротьбі за владу в державі і формуван­ня програм її діяльності;

— участь у здійсненні державної влади;

— організація політичної боротьби, спрямування її в цивілізоване русло;

— інституціоналізація політичних конфліктів;

— формування громадської думки;

— політичне виховання суспільства або його частини;

— формування політичної еліти: підготовка й вису­нення кадрів для апарату держави, керівників громад­ських організацій, зокрема профспілок;

— рекрутування та соціалізація нових членів.