Стратегія подолання економічної кризи й розвитку політичної

системи України

У процесі трансформації політичної та економічної систем в Україні триває пошук ефективної моделі розви­тку економіки. Очевидно, що нова економічна система не може бути «чистим» капіталізмом, який переважав усе­редині XIX ст. Тим більше що в розвинених країнах домінують змішані суспільства. У них взаємодіють ринок як засіб підвищення ефективності економіки і система коригування ринку як засіб досягнення оптимально справедливого розподілу доходів через структуру соці­ального законодавства.

Модель економічного розвитку України передбачає поетапне здійснення цілеспрямованої, науково обґрунто­ваної програми виходу з кризи шляхом поєднання регу­люючого впливу державних органів на економіку і запро­вадження ринкових відносин. Ключовим чинником у створенні економічної сфери, сприятливої для підприєм­ницької діяльності, є держава, яка, не втручаючись у діяльність приватних підприємств, управляє ринком і підтримує його, стримує негативні тенденції через відпо­відні юридичні важелі — програми оподаткування, моне­тарну політику. Держава покликана дбати про поєднан­ня приватних і суспільних інтересів.

Здійснюючи стратегію виходу з економічної кризи, важливо брати до уваги, що перехід суспільства від тота­літарного устрою до демократичного не відбувається за кілька років. Економіка України потребує суттєвих структурних змін, а це неможливо без формування меха­нізму відтворення цілісної національної економіки (за роки незалежності так і не вдалося його сформувати). То­му потрібні всебічно обґрунтована концепція економіч­них реформ, відповідні управлінські структури, профе­сійно підготовлені кадри, які б досконало володіли меха­нізмами перетворення сучасної економіки. У ситуації, коли першочерговим завданням є розв'язання проблем модернізації економіки і прискорення темпів розвитку країни, існує спокуса встановити авторитарний режим.

Та застосування авторитарних методів управління мати­ме лише тимчасовий успіх. А формування соціальне орі­єнтованої економіки неможливе без утвердження демо­кратичної, соціальної, правової держави.

З огляду на реалії й особливості суспільного життя в Україні, становлення та розвиток її політичної системи характеризуватимуть такі параметри:

__ подальший розвиток і вдосконалення політичних

відносин шляхом відкриття максимального простору для самоуправління суспільства на всіх рівнях його соціаль­но-політичної організації;

__побудова справді демократичної, соціальної, право­вої держави з ефективно діючим парламентом, професій­ним висококваліфікованим урядом, незалежними судо­вими органами;

— формування інститутів громадянського суспільства як співтовариства вільних людей і їх самодіяльних орга­нізацій, політичних партій, рухів, профспілок, коопера­тивів, асоціацій;

— розвиток політичної свідомості та політичної куль­тури суспільства й особистості як на загальнодержавно­му, так і на побутовому рівні;

— забезпечення необхідних умов для вільного розви­тку нації загалом і кожного етносу зокрема, формування та підвищення національної свідомості й самосвідомості, національної культури;

— удосконалення діяльності ЗМІ, підвищення їх ролі в регулюванні політичних відносин, управлінні суспільс­твом, формуванні політичної свідомості та політичної культури суспільства і кожного громадянина;

— своєчасне самооновлення політичної системи з ура­хуванням внутрішнього та міжнародного становища України (постійна самоадаптація).

Гармонізація політичної системи українського суспільства разом з ефективними економічними перетво­реннями покликані забезпечити політичну та економічну безпеку держави, високий життєвий рівень її громадян.

Запитання. Завдання

1. Назвіть і проаналізуйте нові соціально-політичні інститути, юри-дично закріплені в Конституції України 1996 р.

2. Охарактеризуйте кризові явища в процесі становлення полі­тичної системи України. 3. Які особливості перехідного етапу українського суспільства¹? Співставте їх Із суспільно-політичним досвідом Інших пострадянських країн.

Теми рефератів

1. Загальні тенденції' розвитку політичних систем перехідного типу

2. Кризовий розвиток політичної системи України та шляхи його подолання.

3. Національна Ідея та ГІ вплив на формування політичної системи України.

4. Розвиток політичної культури як засіб забезпечення стабільно­сті політичної системи України.

Література

Безпека економічних трансформацій: 36. матеріалів «круглого столу». — К., 2000.

Геєць В. М. Державність України, на шляху до громадянського суспільства // Віче —1995. — № 5.

Державне управління: теорія І практика. — К., 1998

Кисіль С. П. Центральні органи виконавчої влади України, стан І розвиток — К., 1999.

Михальченко М., Самчук 3. Україна доби межичасся: Блиск та убозтво куртизанів — Дрогобич, 1998.

Ніколаєва М. І. Трансформація політичної системи України. Інституцю нальний аспект // Політологічний вісник- Збірник наукових праць, Вип 6 — К., 2000.

Паніка Н. В., Головаха Є. І. Тенденції розвитку українського суспільства (1994—1998) соціологічні показники — К., 1999.

Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку — К, 1998

Політичні структури та процеси в сучасній Україні. Політологічний аналіз — К, 1995.

Порівняльний аналіз політичіних структур Австрії І України. — Львів 1996

Реформування державного управління в Україні: проблеми І перспекти­ви —К,1998

Рудич Ф. М. Чи багато влади потрібно владі? (Україна в контексті трансформацій політичних структур у країнах СНДІ БалтІЇ, Центральної І Східної Європи) — К, 1998.