Тваринний світ як об’єкт правового регулювання, використання, відтворення та охорони

Правова охорона і порядок користування тваринним світом в Україні забезпечуються законами України

«Про охорону навколишнього природного середовища», «Про тваринний світ» та іншими

законодавчими актами. Загальним об'єктом правової охорони є тваринний світ у сукупності його

елементів, до яких належать:

-дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та ін.) і

безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та ін.) в усьому їх видовому і популяційному

різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані

природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі;

-частини диких тварин (роги, шкіра тощо);

-продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск тощо).

тваринний світ - це: 1) один з компонентів навколишнього

природного середовища. Представниками тваринного світу, що підлягають правовій охороні, є лише

дикі тварини та інші об'єкти тваринного світу, які знаходяться в навколишньому природному

середовищі переважно у стані природної волі, а також у напіввільних умовах чи в неволі; 2) уся

сукупність видових і популяційних різноманіть живих організмів на всіх стадіях розвитку, частини

диких тварин та продукти їх життєдіяльності; 3) тваринний світ знаходиться у стані природної волі

постійно чи тимчасово у просторових межах юрисдикції держави, тобто на території України - на суші,

у повітрі і воді, включаючи її внутрішні і територіальні моря, континентальний шельф та виключну

(морську) економічну зону.

Не є об'єктами тваринного світу сільськогосподарські, свійські тварини, залишки викопних тварин.

Вони є майном, яке належить на праві власності державним, кооперативним, громадським організаціям,

громадянам, а тому їх використання та охорона не регулюються Законом України «Про тваринний світ».

Тваринний світ є об'єктом права власності. Окремі його елементи можуть перебувати у державній,

комунальній, колективній та приватній власності.

Єдиним суб'єктом права державної власності на об'єкти тваринного світу є український народ. Від його

імені права власника на тваринний світ здійснює держава в особі Верховної Ради України, яка може

делегувати окремі права власника органам державної виконавчої влади в галузі охорони, використання і

відтворення тваринного світу.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про тваринний світ» об'єкти тваринного світу, вилучені зі стану

природної волі, розведені (отримані) у неволі чи напіввільних умовах або набуті іншим не забороненим

законом шляхом, можуть перебувати у приватній власності юридичних та фізичних осіб.

Законність набуття у приватну власність об'єктів тваринного світу (крім добутих у порядку загального

використання) має бути підтверджена відповідними документами, що засвідчують законність

вилучення цих об'єктів з природного середовища, ввезення в Україну з інших країн, факту купівлі,

обміну, отримання у спадок тощо, які видаються в установленому законодавством порядку. Такими

документами можуть бути спеціальні дозволи на полювання (ліцензії, від-стрілочні картки), договори

на ведення мисливського господарства, здійснення рибальства. Це можуть бути і договори купівлі-продажу, дарування, обміну (наприклад, колекції тварин чи інших об'єктів тваринного світу).

Об'єкти тваринного світу в Україні перебувають під охороною держави незалежно від права власності

на них.

 

Особливості упаравління і контролю в галузі використання, відтворення, і охорони

Тваринного світу

У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про Положення про Державну екологічну інспекцію України

м. Київ, 13 квітня 2011 року N 454/2011

Державне управління у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюють

Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні

адміністрації, центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного

середовища, центральний орган виконавчої влади з питань лісового господарства України в галузі

ведення мисливського господарства, центральний орган виконавчої влади з питань рибного

господарства України, їх органи на місцях, інші державні органи.

Кабінет Міністрів України затверджує порядок видачі дозволів та встановлення лімітів на спеціальне

використання тваринного світу, порядок здійснення полювання та ведення мисливського, рибного

господарства, державного кадастру тваринного світу, правила і об'єкти рибальства, порядок надання у

користування водоймищ з метою ведення рибного господарства, виконує інші повноваження.

 

Істотну роль у галузі управління тваринним світом виконує Мін-природи України та його органи на

місцях. У межах повноважень, визначених Законом України «Про тваринний світ», органи Мінприроди

України здійснюють координацію діяльності інших спеціально уповноважених органів державної

виконавчої влади у цій сфері, контроль за додержанням вимог фауністичного законодавства усіма

підприємствами, установами, організаціями та громадянами, моніторинг та облік тваринного світу

Вони ведуть Червону книгу України, розробляють та затверджують правила ввезення в Україну і

вивезення за її межі об'єктів тваринного світу, використання тварин з метою одержання продуктів їх

життєдіяльності, добування (придбання) диких тварин з метою утримання і розведення у неволі чи

напіввільних умов, виконують інші повноваження у межах своєї компетенції.

Самоврядне управління в галузі використання, відтворення та охорони тваринного світу здійснюють

місцеві ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених Законом України «Про місцеве

самоврядування».

Громадське управління в галузі використання, відтворення та охорони тваринного світу здійснюють

Українське товариство мисливців і рибалок, Товариство військових мисливців і рибалок, товариство

«Динамо» в межах, визначених їхніми статутами. Крім цих громадських організацій, громадське

управління у зазначеній галузі здійснюють Українське товариство охорони природи, Українська

екологічна асоціація «Зелений світ», українське відділення Грінпіс та інші громадські організації, у

тому числі регіонального рівня.

Основними напрямами діяльності органів управління в галузі використання, відтворення і охорони

тваринного світу є: ведення державного кадастру і моніторингу тваринного світу; розподіл і

перерозподіл тваринного світу; планування заходів у галузі охорони і використання тваринного світу;

державний та громадський контроль за охороною і використанням тваринного світу; вирішення спорів,

пов'язаних з використанням тваринного світу.

До основних функцій управління належить контроль у галузі охорони, використання і відтворення

тваринного світу. Завданням контролю у цій галузі є забезпечення дотримання вимог фауністичного

законодавства всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та

громадянами. Такий контроль може бути державним, громадським і відомчим.

Органами, які здійснюють державний контроль у галузі, є: Кабінет Міністрів України, Мінприроди

України та його органи на місцях; місцеві органи державної виконавчої влади, інші державні органи,

органи місцевого самоврядування тощо. Так, відповідно до Положення про Державну екологічну

інспекцію Мінекобезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада

2001 р., в редакції постанов від 16 червня 2004 р. та від 20 грудня 2006 р., на Головну державну

екологічну інспекцію, державні екологічні інспекції охорони Азовського моря, охорони довкілля

Північно-Західного регіону Чорного моря, на Державну Азово-Чорноморську екологічну інспекцію,

державні обласні, міст Києва і Севастополя екологічні інспекції покладено контроль за дотриманням

правил, норм щодо використання і охорони тваринного світу, а також за дотриманням встановленого

порядку обліку тварин та обліку їх використання.