Право водокористування і його види

Право водокористування - сукупність правових норм, що

регулюють водні відносини 3 метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального

використання вод для потреб населення і галузей економіки, охорону водних об'єктів та запобігання

шкідливим діям вод.

Суб'єктами користування водними об'єктами є: органи державної влади та органи місцевого

самоврядування, що здійснюють від імені Українського народу права власності на водні та інші

природні ресурси, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні

і фізичні особи та особи без громадянства, які здійснюють забір води з водних об'єктів, скидають в них

зворотні води або користуються водними об'єктами.

Суб'єкти права водокористування можуть бути первинними і вторинними водокористувачами.

Первинні водокористувачі — це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для

забору води.

Вторинні водокористувачі (абоненти) — це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують

воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на

умовах, що встановлюються між ними, та за погодженням з органом, який видав дозвіл первинному

водокористувачу. Вторинні водокористувачі можуть здійснювати скидання стічних вод у водні об'єкти

також на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

Об'єктами права водокористування є усі води (водні об'єкти) на території України: а) поверхневі води;

природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали;

інші водні об'єкти; в) внутрішні морські води та територіальне море. Усі вони становлять єдиний

водний фонд країни.

Залежно від територіального рівня регулювання водних відносин водним об'єктам надається статус

загальнодержавного чи місцевого значення.

До водних об'єктів загальнодержавного значення належать:

—внутрішні морські води та територіальне море;

—підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання;

—поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються в межах

однієї області, а також їх притоки всіх порядків;

—водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також

віднесені до категорії лікувальних.

До водних об'єктів місцевого значення належать:

—поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до

водних об'єктів загальнодержавного значення;

—підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.

Порядок надання водних об'єктів у користування здійснюється згідно з водним законодавством, яке

виділяє загальне та спеціальне водокористування.

Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання

на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без

застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без надання відповідних

дозволів.

Спеціальне водокористування — це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних

пристроїв та скидання в них зворотних вод. Залежно від мети використання водних об'єктів виділяють:

спеціальне водокористування для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення;

спеціальне водокористування та користування водними об'єктами для лікувальних, курортних і

оздоровчих цілей; спеціальне водокористування та користування водними об'єктами для потреб галузей

економіки. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами на підставі

дозволу і за плату.